Середа, 21 березня 1877

Розалі будить мене листом. Прочитайте його. Він потішив мене менше, ніж перший, бо я хотіла його вчора.
Учитель мандоліни дає мені нові подробиці. Маркіз Нікколіні теж був легко поранений, але він перший шабліст Флоренції.
Лардереї написав комітетові перегонів, що виставляє коней. Потім приходить пані Гамонтова, а потім Біковський. А потім я йду провідати панн Фаббрікаторе, які застуджені.
А потім… Я сиджу тут годину, щоб написати ці кілька рядків, останні кілька днів мені потрібен безмір часу, щоб написати одну-дві нещасні сторінки. Я ледача й більше нічим не цікавлюся.
Перед сном я роблю мерзенні каламбури, з яких сміються мама, Діна й Розалі, я сама сміюся, а потім себе ненавиджу!