❦
Субота, 17 березня 1877
Лист пішов о сьомій вечора до Флоренції.La lettre est partie à sept heures du soir pour Florence.
Я лишаюся вдома малювати карикатури на Меліссано, який любʼязно позує перед моїм вікном, та на інших. Аж тут Розалі приклякає біля мольберта й починає одну з тих балачок, що я так люблю.
Je reste à la maison à peindre des caricatures de Melissano qui a la bonté de poser devant ma fenêtre, et d’autres. Lorsque Rosalie vient s’agenouiller près du chevalet et commence un de ces bavardages que j’aime tant.
— Хай там як, пан граф, я його обожнюю, відколи він написав лівою рукою, і позаяк я тепер бачу, що все це правда, я розповім вам усе це серйозно, і я знаю про пана графа більше, ніж ви гадаєте.
- C’est égal, Monsieur le comte, je l’adore depuis qu’il a écrit avec la main gauche et comme je vois à présent que tout ça c’est vrai je vais vous dire tout ça sérieusement et je sais plus de Monsieur le comte que vous ne pensez.
Обличчя, тон були сповнені таємничих одкровень.
La figure, le ton, étaient pleins de mystérieuses révélations.
— Розалі, Розалі, ну ж бо, кажіть.
- Rosalie, Rosalie, allez seulement.
— Ну ось, це все те, що я вам уже казала, сміючись, тільки це дуже серйозно.
- Eh bien, c’est tout ce que je vous ai dit déjà en riant, seulement c’est très sérieux.
— А хто вам сказав?
- Et qui vous a dit ?
— Усе той-таки малий Шарль, тільки це серйозно, і лист це добре доводить.
- Le petit-Charles toujours, seulement c’est sérieux et la lettre le prouve bien.
навскоси
Малий Шарль — це гладкий пʼятдесятилітній чоловʼяга.
en travers Le petit Charles est un gros homme de cinquante ans.
— Що?
- Quoi ?
— Та що пан граф небайдужий до панни і що вся ця справа, з пані Шльондрою й дуеллю, усе це було через вас…
- Mais que Monsieur le comte tient à Mademoiselle et que toute cette affaire, de Madame la Coquine et du duel tout ça a été à cause de vous...
— Бо малий Шарль сказав мені, що пан граф їхав до Флоренції задля цього, і тоді ясно — він хотів її кинути, а отже, уся ця справа заради вас.
- Parce que le petit-Charles m’a dit que Monsieur le comte allait à Florence pour cela et alors c’est clair il voulait la lâcher et puis toute cette affaire c’est pour vous.
І ще кілька речей про малого Шарля й пана графа, що їх лише скромність не дає мені записати, але які підсумовує ця прикінцева Розаліна фраза:
Et plusieurs autres choses du petit-Charles et de Monsieur le comte que la modestie seule m’empêche d’écrire, mais qui se résument en cette phrase finale de Rosalie :
— І, слово честі, пан граф помиляється, бо ви з нього кпите, а ні Мадам, ні Мадам ваша тітка ніколи на нього не пристануть.
- Et ma parole d’honneur Monsieur le comte a tort, parce que vous vous moquez de lui et que ni Madame, ni Madame votre tante ne l’accepteront jamais.
Я не розвіюю їй цих ілюзій, вони мені лестять.
Je ne lui ôte pas ces illusions, elles me flattent.
— А ще, — додає дівчина, — тепер я скажу вам, що є поганого…
- Et, ajoute la fille, je vais à présent vous dire ce qu’il y a de mal...
— Поганого?
- De mal ?
— Так, після того приємного, що я сказала.
- Oui, après ce que j’ai dit d’agréable.
— Ну?
- Bien ?
— Не знаю як, вони, мабуть, побачили крізь замкову шпарину, як ви бавитеся, і пан граф сказав, що ви легковажна…
- Je ne sais comment, ils vous auront sans doute vue par la serrure vous amuser et Monsieur le comte a dit que vous étiez légère...
— Так, я це вже чула.
- Oui, je l’ai déjà entendu.
Ах! Він вважає мене… он як!
Ah ! il me trouve... bien !
Я відпускаю своїх дам без себе до театру, де вони приєднаються до росіян, а сама лишаюся з Розалі. Те чудесне, що вона мені сказала, дає мені право взяти новий мальований аркуш і надрукувати своїм пером такого листа:
Je laisse aller sans moi mes dames au théâtre où elles vont rejoindre les Russes et je reste avec Rosalie. Ce qu’elle m’a dit de ravisssant m’autorise à prendre une nouvelle feuille peinte et d’imprimer avec ma plume la missive suivante :
Переписаний лист · Lettre de Marie à Larderel, signée Violette, 17 mars 1877— «Щойно зроблено відкриття, що змушує написати ці рядки:- « On vient de faire une découverte qui force ces lignes :Навіщо писати лівою рукою особі, яку визнали легковажною настільки, що сказали про це… відомо кому.A quoi bon écrire, avec la main gauche à une personne qu’on a trouvée légère au point de le dire à... qui vous savez.Тим гірше для вашого самолюбства, якщо вам забракло смаку й ви повірили, що людина завжди така, якою легковажно дозволила собі бути з вами й заради вас!Tant pis pour votre amour-propre si vous avez eu le mauvais goût de croire que l’on est toujours comme on a eu la légèreté d’être avec et pour vous !Фіалка засмучена, недооцінена й ображена».Violette chagrinée, inappréciée et vexée ».
Я цілком схвалюю цього листа. Раніше я воліла здаватися хтозна-чим, аби тільки мене не запідозрили, що я до когось прихильна. Тепер інакше.
J’approuve fortement cette lettre. Avant j’aimais mieux passer pour n’importe quoi pourvu de n’être pas soupçonnée de favoriser quelqu’un. A présent c’est différent.
А ще я справді ображена
Et puis, je suis vraiment vexée
А ввечері під моїм вікном двоє гарних неаполітанців, що з таємничим виглядом прогулюються, розгортаючи кишенькові хустинки, — це тут має велике значення. І все це під серенаду, навколо якої незабаром збирається «зосереджений» натовп цікавих…
Et ce soir, j’ai sous ma fenêtre, deux beaux Napolitains qui se promènent d’un air mystérieux en déployant leurs mouchoirs de poche, cela a une grande signification ici. Le tout accompagné d’une sérénade autour de laquelle se forme bientôt une foule « concentrée » de curieux...
[На] балконі — жінка, лампа, серенада, зорі…
[Sur] le balcon, une femme, une lampe, une sérénade, des étoiles...