Середа, 28 лютого 1877

Щоб скоротити час, я сплю допізна, і Денгоф двічі заходив до вітальні, не заставши там нікого.
Насимов учора згадував про якусь пані Гамонтову, у дівоцтві графиню Прожекс, знайомство з якою було б дуже приємне, і сьогодні чоловік цієї пані склав нам візит, щоб запросити нас до себе на цей вечір о пʼятій [годині], — ми там були. Це пристойні люди і надзвичайно любʼязні.
Потім ми заходимо на «Skating»; я майже зцілилася від маячні, там були наші кавалери з бал-маскараду.
Загалом — кепська погода, кепський настрій, загальне отупіння, нудьга аж до того, що двох слів не звʼяжеш. Я приміряла сукні, вони мені більше не личать. Ви розумієте моє цілком справедливе невдоволення.
Розалі сказала мені сьогодні ввечері те, що давно вже згоряла з бажання розповісти: Кучер двічі питав її, чи я охоче вийшла б за Лардереля.
Це дурниці, але, як на мене, це дуже мило — навіть жартома говорити лише про одруження. Це своєрідна повага, що лестить моїй манії.

Примітки

В оригіналі французькою: «comme il faut». ↩
«Skating» (англ.) — модна в 1870-х роликова ковзанка. ↩
В оригіналі італійською: «Veglione» — великий маскарадний бал, головна подія карнавалу. ↩
Марі передає просторічну, скорочену вимову слуги: фр. Lʼcocher [sic] замість le cocher («кучер»). ↩