❦
Неділя, 4 лютого 1877
Я була в церкві, потім ми поїхали до Анічкових, і пані Анічкова сказала мені, що у «Фігаро» написали «щось» про нас; вона не знає що, бо їй лише переказали; вона пошукає той номер.Dimanche 4 février 1877 J’étais à l’église, puis nous sommes allées chez les Anitchkoff et Mme Anitchkoff m’a dit qu’on avait écrit “quelque chose” de nous dans le Figaro, elle ne sait pas quoi car on lui a dit, elle va chercher le numéro.
Я відповіла, що нічого не знаю.
J’ai répondu que je ne savais rien.
Посеред Променаду, посеред величезного натовпу я вискочила зі свого плетеного візка, щоб повернутися додому пішки з мамою. [Слова викреслено] Бо досить довго за нами їхали дві кокотки в білому плетеному візку з білими кіньми. Візок негарний, коні — шкапи, але від того це було не менш нестерпно.
Au milieu de la Promenade, d’une foule énorme, je sautai de mon panier pour rentrer à pied avec maman. [Mots cancellés] Car pendant un espace assez long nous fûmes suivies de deux cocottes en panier blanc et chevaux blancs. Un panier laid, des rosses, mais ce n’en fut pas moins insupportable.
Це хтось улаштував таку каверзу. Помста дотепна і, головне, дієва. Я хотіла б помститися так само.
C’est quelqu’un qui a monté cette scie. La vengeance est spirituelle et efficace surtout. Je voudrais me venger ainsi.
Це жахливо.
C’est atroce.
Я безсила проти стількох мерзенних уколів, проти стількох підлот.
Je suis sans force contre tant de piqûres abominables, contre tant d’infamies.
Такі огидні речі!
Des choses si odieuses !
Гаразд Я їду звідси, але я повернуся. У Ніцці я страждала, у Ніцці я...
C’est bon Je m’en vais, mais je reviendrai. A Nice j’ai souffert, à Nice je...