# Субота, 23 грудня 1876

Субота, 23 грудня 1876

А що, як узяти з собою батька? Він згоден, але з мамою й на два дні. Ця домовленість має кілька переваг, зокрема й можливість мандрувати без витрат. Чекаючи на маму, якій я телеграфувала, щоб приїхала, я проводжу кілька годин на віллі Рокка. Тітка, героїчне створіння, лишається сама нудьгувати. Вона, звісно, не хоче знатися з людьми, з якими я воджуся. Та чи бачите ви, яку роль грає ця жінка через мою примху? Я її обожнюю.
Сьогодні ввечері відкривається опера Сан-Ремо, ми беремо ложу принца Амедея й їдемо — я й тітка. Тут є сороки, надто одна, яка дуже старалася привернути мою увагу. Давали «Ріголетто»; в Італії всі вміють співати, тож вийшло непогано. Батько й Сперандіо, чоловік сестри Паші, зайшли до нашої ложі, а потім… Ах! Так, приїхала мама, ми повечеряли разом. Я заплатила, щоб зробити батька… щедрішим.

Примітки

В оригіналі російською: «sorokas» («сороки»); Маріїне кодове слово для залицяльників, ласих на блискуче й модне. ↩
В оригіналі: Rigoletto — опера Верді (1851). ↩