❦
# Неділя, 27 листопада 1876
Неділя, 27 листопада 1876
Dimanche 27 novembre 1876
Уранці приходила Мертенс сказати мені, що молодий де Ла Мотт учора об одинадцятій вечора був у неї й сказав, що закохався в мене і що, показавши мене йому, вона зробила його нещасним. Я купалася і в пориві обурення дозволила їй осквернити моє тіло своїми очима зв.....ці — слово грубе.
La Mertens est venue le matin pour me dire que le jeune de La Motte était venu hier à onze heures du soir chez elle pour lui dire qu’il était tombé amoureux de moi et qu’en me montrant elle avait fait son malheur. Je me baignais et dans un accès d’indignation je lui permis de souiller mon corps de ses yeux d’ ....se, le mot est dur.
Навіщо приховують свою наготу? Бо не певні, що гарні. Якби людина була певна своєї досконалої і бездоганної краси, вона б анітрохи не вагалася показатися голою.
Pourquoi cache-t-on sa nudité ? Parce que l’on n’est pas sûr d’être beau. Si on avait la certitude d’une parfaite et irréprochable beauté on ne se ferait aucun scrupule de si montrer nu.
Я ходила провідати Берту й добру Музе. В останньої я попросила поради: чи маю йти на запрошення Мертенс, знаючи, що сьогодні ввечері там буде пан де Ла Мотт?
J’ai été voir Berthe et la bonne de Mouzay. Je demandai à cette dernière un conseil : dois-je me rendre à l’invitation de la Mertens sachant que ce soir M. de La Motte y serait ?
— Знаєте, — додала я, — мені прикро знати те, що ви оце мені повторили (Мертенс їм розповіла); зневажене кохання породжує самих лише ворогів. Я не прагну, щоб у мене закохувалися. Усе, що я можу запропонувати, — це добра й щира дружба.
— Vous savez, ajoutai-je, il m’est pénible de savoir ce que vous venez de me répéter (la Mertens leur a raconté), les amours dédaignés ne créent que des ennemis. Je ne tiens pas à ce qu’on soit amoureux de moi. Tout ce que je puis offrir c’est une bonne et franche amitié.
— Це чудово, моя люба, — відповіла графиня, — але раджу вам не нехтувати знайомствами, які вам випадають. Якщо ви прийдете сьогодні ввечері, ви посієте зерно, яке проросте, і, хтозна? Можливо, повернувшись до Парижа, ви знайдете ціле дерево. Панами де Ла Моттами не варто нехтувати ні з огляду на їхнє імʼя, ні на звʼязки, ні на становище. Цей молодий чоловік — блискуча партія навіть для вас, а головне — він був би важелем у Парижі.
— C’est fort bien, ma chère, répondit la comtesse, mais je vous conseille de ne pas négliger des relations qui s’offrent à vous. Si vous venez ce soir vous laisserez une graine qui germera et, qui sait ? Peut-être retrouverez-vous un arbre en retournant à Paris. MM. de La Motte ne sont pas gens à négliger ni par leur nom, ni par leur alliance ni par leur position. Ce jeune homme est un parti brillant même pour vous, et il serait surtout un levier à Paris. -
А їй-богу, правда! Що ж, я піду! Але не міняючи сукні і в капелюшку.
C’est pardi, vrai eh bien j’irai ! Mais sans changer de robe et en chapeau.
Усе відбувалося з незрівнянним спокоєм і величчю. Яскраво освітлена вітальня, баронеса, сива, з молодим і вродливим обличчям, у розкішному вбранні, нагадувала старовинний портрет. Барон, як завжди, гордий півень, сто тисяч франків ренти. Цей бідолаха не може звикнути до бідності й зберігає і свої розкішні звички, і свій величний вигляд.
Tout se passa avec un calme et une majesté incomparables. Le salon fortement éclairé, la baronne avec ses cheveux blancs, sa figure jeune et belle et sa riche toilette semblait un vieux portrait. Le baron, coq comme toujours, cent mille francs de rente. Ce pauvre homme ne peut s’habituer à la pauvreté et conserve et ses habitudes de luxe et son grand air.
О девʼятій годині молодий пан де Ла Мотт у вечірньому вбранні зайшов до вітальні й повільно підійшов поцілувати руку баронесі, її сестрі та графині де Байєль, дружині того графа де Байєля, з яким я познайомилася чотири місяці тому.
A neuf heures le jeune M. de La Motte en tenue de soirée, entra dans le salon et vint lentement baiser la main à la baronne, à sa sœur et à la comtesse de Bailleul, femme de ce comte de Bailleul que j’ai connu il y a quatre mois.
Його відрекомендували мамі, що була в капелюшку, як і я.
On le présenta à maman, en chapeau comme moi.
Усі ці напудрені голови й сукні зі шлейфами скидалися на тіні минулого століття. Принесли стіл, і в урочистій тиші склалася партія у віст.
Toutes ces têtes poudrées et ces robes à traîne semblaient des ombres du siècle passé. On apporta une table et il se forma un whist avec un silence solennel.
Від учора мені здається, що я граю комедію. А ви знаєте, що це цілком офіційні оглядини?!
Depuis hier il me semble que je joue la comédie. Savez-vous bien que c’est une entrevue parfaitement officielle ?!
Я придивилася до пана де Ла Мотта, і ці оглядини, на жаль, аніскільки не змінили мого першого враження. На жаль, бо цей чоловік має становище саме таке, як я бажаю, а я — жінка саме така, як бажає він.
J’examinai M. de La Motte et cet examen n’a malheureusement changé en rien ma première impression. Malheureusement, parce que cet homme a une position selon mes désirs et que je suis une femme selon les siens.
Антипатії від нас не залежать.
Les antipathies ne dépendent pas de nous.
Я розмовляла спокійно, стримано, дотепно й граційно. Та це не завадило декому захоплюватися моїм «рішучим виглядом».
Je causai, avec calme, retenue, esprit et grâce. Ce qui n’empêcha pas des gens de s’extasier sur mon « air décidé ».
«Саме цей спокій, ця впевненість дивовижні», — казали. «Вона не підвищує голосу, не змінює постави, говорячи найнезвичайніші й найсерйозніші речі».
« C’est ce calme, cette assurance qui sont merveilleux » disait-on. « Elle n’élève pas la voix, elle ne change pas d’attitude en disant les choses les plus extraordinaires et les plus sérieuses ».
Без удавання я не приховувала, що вчилася й багато читала. Наважилися заговорити про шлюб, і «молодий чоловік» виклав такі своєрідні теорії...
Sans affectation je laissai voir que j’avais étudié et beaucoup lu. On osa parler de mariage et le « jeune homme » émit des théories si singulières...
— «Можна закохатися, коли захочеш, і я, наприклад, якщо знайду дівчину, яка мені сподобається обличчям, тілом, розумом і статком, одружуся з нею. Бо я не можу одружитися з бідною особою, це було б святотатством; я перший у своєму краю і мушу триматися відповідно».
— « On peut être amoureux quand on veut et moi par exemple si je trouve une jeune fille qui me plaise comme figure, comme corps, comme esprit et comme fortune je l’épouserai. Car je ne puis me marier avec une personne pauvre, ce serait un sacrilège; je suis le premier dans mon pays et je dois représenter ».
Погодьтеся, це сильно; баронеса перезирнулася зі мною й сухо сказала:
Avouez que c’est fort, la baronne échangea un signe avec moi et dit sèchement:
— Усі чужоземки так думають і мають найгіршу думку про французів, вони вважають, що французи одружуються лише задля грошей.
— Les étrangères le pensent toutes et ont la plus mauvaise opinion des Français, elles croient que les hommes français ne se marient que pour de l’argent.
Я сказала їй це вчора, і моє припущення на диво справдилося.
Je lui ai dit cela hier et ma supposition était singulièrement justifiée.
Там казали речі, які видалися мені найдивнішими на світі. Зрештою, це дуже чесно. Мені дають імʼя, становище й блискучі звʼязки з першими родинами Франції, а ще й видатну карʼєру. А натомість просять у мене розуму й грошей. Це торговельна операція, дуже... природне підприємство, і якби цей чоловік не був такий неприємний, я б погодилася. Обличчя нічого б не важило. Річ у цій черствій, брутальній, корисливій, честолюбній та упертій вдачі, прикритій потрійним шаром світського лаку. Так, він належить до породи людей лакованих.
On dit des choses qui m’ont parues les plus étranges de la terre. D’ailleurs c’est très honnête. On me donne un nom, une position et des alliances brillantes avec les premières familles de France, en outre une carrière des plus remarquables. Et on me demande en échange de l’esprit et de l’argent. C’est une opération commerciale, une entreprise très... naturelle et, si l’homme n’était pas si antipathique, j’accepterais. La figure ne serait rien. C’est ce caractère sec, brutal, intéressé, ambitieux et tenace, recouvert d’une triple couche du vernis mondain. Oui il appartient à la catégorie des gens vernis.
Чарівний, гнучкий, дуже любʼязний, запопадливий і смиренний у товаристві — це, певно, чоловік жорсткий, неприємний і злий.
Charmant, souple, très aimable, empressé et humble dans le monde, ce doit être un homme dur, désagréable et méchant.
Наведу, між іншим, одну фразу — мова зайшла про Алексіса.
Je vais citer une phrase entre autre, on parlait d’Alexis.
— Він сказав мені, що я ніколи не буду щаслива, — мовила я.
— Il m’a dit que je ne serai jamais heureuse - dis-je.
— Це тому, що щастя саме прийде до вас, панно, — відповів пан де Ла Мотт, — і ви відштовхнете його ногою з тим легковажним і спокійним виглядом, який мені вже знайомий.
— C’est que le bonheur se présentera à vous, Mademoiselle, répondit M. de La Motte, et vous le repousserez du pied de cet air léger et calme que je vous connais déjà.
О! але він наговорив стільки всього, і речей куди прямолінійніших. Він знав, що мене попередили. Я сказала, що не люблю Францію-республіку й хотіла б її покинути.
Oh ! mais il en a dit tant et des choses bien autrement directes. Il savait que j’étais prévenue. Je dis que n’aimais pas la France en République et désirais la quitter.
— Але замість цього, панно, навпаки, треба лишитися, щоб прогнати Республіку.
— Mais au lieu de cela, Mademoiselle, il faut au contraire rester pour chasser la République.
— Та що б я могла зробити, добродію! Ах! якби я могла щось зробити, певна річ, я доклала б до цього всіх сил.
— Et que pourrais-je faire Monsieur ! Ah ! si je pouvais quelque chose, certes, j’y emploierais toutes mes forces.
— Ви могли б багато.
— Vous pourriez beaucoup.
— І як же це?
— Et comment cela ?
— Для цього треба було б зробити одну річ.
— Pour cela il faudrait faire une chose.
— Яку ж?
— Quoi donc ?
— Ах! я вам цього не скажу.
— Ah ! je ne vous le dirai pas.
Треба було чути: тон робить музику.
Il fallait l’entendre : Le ton fait la musique.
Коли всоте знову заговорили про мій «сформований характер», я відчула неабияке роздратування і, замість показувати його мінами, сказала спокійним і дзвінким голосом так, щоб усі почули:
Lorsque pour la centième fois on reparla de mon « caractère formé » je me suis sentie passablement agacée et au lieu de traduire cet agacement par des mines je dis d’une voix calme et sonore de façon a être entendue de tous.
— Мені здається, що без бодай дрібки твердості в характері не можна жити чесно!
— Il me semble que sans un peu de fermeté dans le caractère on ne peut pas vivre honnêtement !
Це справило достоту таке враження, наче невидима рука повтикала в крісла публіки шпильки вістрям догори.
Cela fit exactement le même effet que si une main invisible eût piqué des épingles renversées dans les fauteuils du public.
— О! як це правда! — озвалися.
— Oh ! que c’est vrai ! fit-on.
— Чи ви романтична, панно?
— Etes-vous romanesque, Mademoiselle ?
— Як ви це розумієте, добродію? є сто способів бути романтичною.
— Comment l’entendez-vous, Monsieur ? il y a cent façons d’être romanesque.
— Доводиться визнати себе переможеним, — мовив лицемірно чи щиро «молодий чоловік», — коли опиняєшся перед таким розумом.
— Il faut s’avouer pour battu, fit hypocritement ou sincèrement le « jeune homme », quand on se trouve en présence d’un tel esprit.
Далі: це нечувано, чудово, і таке інше.
Suivent des : c’est inouï, merveilleux, etc. etc.
О дурні! Вони сподіваються обдурити багату «чужоземку», марнославну, вперту, якій легко закрутити голову.
O les bêtes! Ils pensent duper une riche « étrangère », vaine, entêtée, facile à se monter la tête.
Усі вони виявили поганий смак, напавши на Кассаньяка й називаючи його: вродливий, — пречудовий, — пишний, — незрівнянний Паоло1.
Ils ont eu tous le mauvais goût d’attaquer Cassagnac, de le nommer : le beau, - le superbe, - le splendide, - l’incomparable Paolo.-
Ах! та хай йому грець, Паоло, як ви кажете. Паоло-дворянин, дог, дуелянт, пострах наброду, чоловік, який носить при собі пістолети й кастети, у якого в особняку є дзеркало, щоб бачити тих, хто до нього приходить, і слухова трубка, щоб гукнути їм, що його немає.
Ah ! oui non d’un chien, Paolo comme vous dites. Paolo le gentilhomme, le dogue, le bretteur, l’épouvantail de la canaille, l’homme qui porte des pistolets et des casse-têtes sur lui, qui a dans son hôtel une glace pour voir ceux qui lui arrivent et un tuyau acoustique pour leur crier qu’il n’y est pas.
Як, лиховісні кретини, ви насмілюєтеся рівнятися до цього Паоло, з якого зважуєтеся глузувати, водночас осипаючи його надмірними похвалами?!
Comment, sinistres crétins, oseriez-vous vous comparer à ce Paolo que vous osez ridiculiser tout en en faisant un éloge excessif ?!
Цього шляхетного, вірного, відважного чоловіка рівняти до цієї марнославної машини марнославства! Облиште, та ви про таке ніколи й не думали! А якби ви вважали його за ніщо, то не силкувалися б так його применшити.
Cet homme noble, loyal, brave, le comparer à cette machine vaniteuse à vanité ! Allons vous n’y avez jamais songé ! Et si vous l’estimiez peu de chose vous ne vous exténueriez pas à l’amoindrir.
Лакований молодик сказав, що його сестра вийшла заміж у шістнадцять років.
Le jeune homme verni a dit que sa sœur s’était mariée à seize ans.
Я зробила жест подиву й відрази.
J’eus un geste d’étonnement et de répulsion.
— Як це рано, — сказала я, — я вийду заміж у двадцять пʼять.
— Que c’est tôt, dis-je, moi je me marierai à vingt-cinq ans.
Я наговорила стільки всього в цьому дусі, що він зрештою заговорив про метеликів, які обпалюють крила, про обережність, якої слід дотримуватися, і таке інше.
J’en dis tant dans ce genre qu’il finit par parler de papillons brûlant leurs ailes, de précautions à prendre etc. etc.
Ах! панове французи, ви гадали знайти юну навіжену, багату й свавільну, словом — чужоземку, скажімо вже це гучне слово. Але що ж ви думаєте про нас, чужоземок! Пхе! Не будемо сердитися. Думають про нас те, що належить, тільки я не підпадаю під загальне правило. Я ні росіянка, ні чужоземка; я — Я, я та, якою має бути жінка з моїми амбіціями... час їх задовольнити настав... ну ж бо?... зачекаймо трохи.
Ah ! messieurs les Français, vous pensiez trouver une jeune extravagante, riche et volontaire, une étrangère enfin, disons le grand mot. Mais que pensez-vous donc de nous autres, étrangères ! Peuh ! Ne nous fâchons point. On en pense ce qu’il faut, seulement je n’appartiens pas à la règle générale. Je ne suis ni Russe, ni étrangère; je suis Moi, je suis ce que doit être une femme avec mes ambitions... le moment de les satisfaire est venu... eh bien ?... attendons un peu.
Я лежала на маминому ліжку, коли мені сяйнула думка... я підхопилася й вигукнула:
J’étais sur le lit de maman quand il me vint à l’idée... je bondis en m’écriant :
— Мені здається, що пан де Ла Мотт сватає мене доволі прозоро?
— Il me semble que Monsieur de La Motte me demande en mariage d’une façon assez transparente ?
— Так.
— Oui.
— Йому від двадцяти семи до двадцяти восьми років, і в нього чорна борода...
— Il a de vingt-sept à vingt-huit ans, et il a une barbe noire...
— Авжеж.
— Mais oui.
— Ну ж бо! Пригадайте пророцтво, що його я почула від Моро чотири місяці тому: «Незабаром вас засватає чоловік двадцяти восьми років, із чорною бородою» — «Ну, що ви на це скажете»!
— Eh bien ! Souvenez-vous de la prédiction que me fit la Moreau il y a quatre mois: « Dans peu, vous serez demandé par un homme de vingt-huit ans, à barbe noire » - « Eh bien qu’en dites-vous »!
Ах! з тієї миті я почала оживати. О! Боже мій, якби справдилася бодай половина її пророцтва... Вона напророчила мені все, усе, чого тільки можна бажати!...
Ah ! dès cet instant je me mis à revivre. O ! Mon Dieu si la moitié seulement de sa prédiction se réalisait... Elle m’a tout promis, tout ce qu’on peut désirer !...
Та хіба ж це не дивно!
Mais n’est-ce pas étrange !
Лихословити про Поля де Кассаньяка...
Médire de Paul de Cassagnac...
Ах! якби ж то чоловіків кохали, порівнюючи.
Ah ! si on aimait les hommes par comparaison.
Примітки
Паоло — італійська форма імені Поль; тут глузливе прізвисько, яке коло де Ла Моттів дало Кассаньякові, а Марі підхоплює його й обертає на почесний титул. ↩