❦
# П'ятниця, 25 листопада 1876
Пʼятниця, 25 листопада 1876
Vendredi 25 novembre 1876
До вечора все йшло сяк-так, але раптом зайшла дуже серйозна, дуже стримана, дуже чесна розмова про моє майбутнє. Мама висловилася цілком пристойно й доречно. Ось коли треба було бачити батька! Він опускав очі, він сичав лицемірні фрази, а щодо відповіді... аж ніяк.
Jusqu’au soir tout s’est passé tant bien que mal mais tout d’un coup on engagea une conversation fort sérieuse, fort modérée, fort honnête sur mon avenir. Maman s’est exprimée en termes convenables sous tous les rapports. C’est alors qu’il fallait voir mon père ! Il baissait les yeux, il sifflait des hypocrisies, et quant à répondre... nenni.
Є один малоросійський1 діалог, який характеризує цю націю і водночас може дати уявлення про батькову манеру.
Il y a un dialogue petit-russien qui caractérise la nation et qui pourra en même temps donner une idée de la manière de mon père.
Двоє селян:
Deux paysans :
1-й — Ішли ми разом великим шляхом.
1er - Nous marchons ensemble sur le grand chemin.
2-й — Так, ішли.
2eme . Qui, nous marchions.
1-й — Знайшли ми кожуха?
1er - Nous avons trouvé une pelisse ?
2-й — Знайшли.
2eme. Nous l’avons trouvée.
1-й — Я тобі його віддав?
1er - Je te l’ai donnée?
2-й — Ти мені його віддав?
2eme - Tu me l’as donnée ?
1-й — Ти його взяв?
1er - Tu l’as prise ?
2-й — Узяв.
2eme . je l’ai prise.
1-й — Де ж він?
1er - Ou est-elle ?
2-й — Що?
2eme - Quoi ?
1-й — Кожух!
1er - La pelisse !
2-й — Який кожух?
2eme . Quelle pelisse ?
1-й — Та ми ж ішли великим шляхом?
1er - Mais nous marchions sur le grand chemin ?
2-й — Так.
2eme - Qui.
1-й — Знайшли ми кожуха.
1er - Nous avons trouvé une pelisse.
2-й — Знайшли.
2eme - Nous l’avons trouvée.
1-й — Я тобі його віддав?
1er - Je te l’ai donnée ?
2-й — Ти мені його віддав.
2eme - Tu me l’as donnée.
1-й — А ти його взяв?
1er - Et tu l’as prise ?
2-й — Узяв.
2eme. je l’ai prise.
1-й — То де ж він?
1er. où est-elle donc ?
2-й — Що?
2eme. Quoi ?
1-й — Кожух!
1er - La pelisse !
2-й — Який кожух?
2eme- Quelle pelisse ?
І так далі до нескінченності, тільки тема була для мене аж ніяк не весела, тож я задихалася, і щось підступало мені до горла, завдаючи страшного болю, надто через те, що я не дозволяла собі плакати.
Et ainsi de suite jusqu’à l’infini, seulement comme le sujet n’était pas bien drôle pour moi j’étouffais et il me montait quelque chose au gosier qui me faisait un mal affreux surtout parce que je ne me permettais pas de pleurer.
Я попросилася повернутися з Діною, лишивши маму та її чоловіка в російському ресторані.
Je demandai à rentrer avec Dina laissant maman et son mari au restauraut russe.
[Два рядки закреслено]
[Deux lignes cancellées]
Цілу годину я просиділа непорушно, зі стиснутими губами й здавленими грудьми, не знаючи ні що думаю, ні що діється довкола.
Pendant une heure entière je suis restée immobile, les lèvres serrées et la poitrine oppressée ne sachant ni ce que je pensais ni ce qui se faisait autour de moi.
Тоді батько прийшов цілувати мені волосся, руки, обличчя з лицемірними й боягузливими наріканнями.
Alors mon père vint me baiser les cheveux, les mains, la figure avec des plaintes hypocrites et lâches.
— Того дня, коли тобі справді знадобиться допомога чи захист, скажи лиш слово, і я простягну тобі руку.
— Le jour où tu auras vraiment besoin de secours ou de protection dis-moi un mot et je te tendrai la main.
Я зібрала останні сили й, напруживши горло, сказала:
Je ramassais mes dernières forces et me raidissant le gosier je dis :
— Цей день настав, де ж ваша рука?
— Ce jour est venu, où est votre main?
— Зараз тобі ще не треба, — поспішив він відповісти.
— A présent tu n’as pas encore besoin se hâta-t-il de répondre.
— Ні, треба.
— Si, j’ai besoin.
— Ні, ні.
— Non, non.
І заговорив про інше.
Et il parla d’autre chose.
— Невже ви, добродію, гадаєте, що настане день, коли мені знадобляться гроші? О! який же ви зухвалий! Того дня я зроблюся співачкою або вчителькою фортепіано, але у вас не проситиму нічого!
— Pensez-vous, Monsieur, que le jour vienne où j’aurai besoin d’argent ? Oh ! que vous êtes impertinent ! Ce jour-ià je me ferai chanteuse ou professeur de piano mais je ne vous demanderai rien !
Він не образився, йому досить було бачити мене такою нещасною, що я вже не мала сил.
Il ne s’offensa pas, il lui suffisait de me voir si malheureuse que je n’en pouvais plus.
— Я мщуся! — сказав він мамі.
— Je me venge ! dit-il à maman.
О, боягуз.
0 le lâche .
навскоси
Вбачаючи в його поведінці помсту, я його ушляхетнюю, я його виправдовую. Він не мстився. Ні. Він був ниций і злий, як завжди.
en travers En prêtant à sa conduite un caractère de vengeance, je l’ennoblis, je le justifie. Il ne se vengeait pas. Non. Il était vil et méchant comme toujours
У мене вистачило сил лише роздягтися й лягти. Ще не було й девʼятої.
Je n’eus que la force de tout ôter et de me mettre au lit. Il n’était pas neuf heures.
Наступного дня я прокинулася дуже рано й знову заходилася думати про вчорашнє. Памʼятаю, що була в чудового вишивальника й рисувальника на імʼя Дюшо. Я ходила туди з пані де Мертенс, яка зробила мені дивну пропозицію. Не більше й не менше — пропозицію шлюбу.
Le lendemain je m’éveillai de fort bonne heure et je me repris à penser à hier. Je me souviens que j’ai été chez une merveilleux brodeur et dessinateur nommé Duchod. J’y suis allée avec Mme de Mertens qui m’a fait une singulière proposition. Rien moins qu’une demande en mariage.
Пан Жанвʼє де Ла Мотт, колишній префект і депутат-бонапартист, хоче одружити свого двадцятисемирічного сина, мера свого департаменту, члена генеральної ради та депутата, як і його батько. Цей пан Лютий2, ні, Жанвʼє хоче посагу й розуму, який створив би йому політичний салон.
M. Janvier de La Motte, ancien préfet et député bonapartiste désire marier son fils, jeune homme de vingt-sept ans, maire de son département, conseiller général et député comme son père. Ce monsieur Février, non, Janvier veut une dot et un esprit qui lui fasse un salon politique.
Стосовно мене це видалося химерним, і я відповіла, що не маю ані найменшого бажання виходити заміж; баронеса наполягала на принадах обох панів де Ла Моттів.
Cela me parut baroque, appliqué à moi et je répondis que je n’avais nulle envie de me marier, la baronne insistait sur les charmes des deux messieurs de La Motte.
— У всякому разі, — сказала вона, — запевняю вас, вам слід було б з ними познайомитися.
— Dans tous les cas, dit-elle, je vous assure que vous devriez les connaître.
— Познайомитися? Та залюбки.
— Les connaître ? je veux bien.
— Це друзі Кассаньяка, затяті бонапартисти, а ви ж, що любите «змови», політику...
— Ce sont des amis de Cassagnac, des bonapartistes enragés et vous qui aimez les « conspirations », la politique...
Стара навіжена.
Vieille folle.
За вчорашнє горе й приниження мене цього ранку винагородили. Мама розбудила мене й дала записку від Музе: та запрошує на сьогоднішній сніданок і до свого запрошення додала записку від Кассаньяка.
Mon chagrin et mon humiliation d’hier ont été récompensés ce matin. Maman me réveilla en me donnant un billet de Mouzay dans lequel elle invite à déjeuner aujourd’hui en joignant à son invitation un billet de Cassagnac.
Ця люба й чудова жінка!
Cette chère et excellente femme !
Пан мій батько, який хотів виїхати вночі, нічого такого не зробив, отримавши запрошення (учора, в четвер); навпаки, він надягнув сюртук зі стрічками своїх орденів у петлиці і з гідною подиву покірністю вирушив на пʼятий поверх на рю Сент-Оноре, 420. Він повернеться до Парижа, і Кассаньяк візьме його з собою. Він, який чинить нам лише зло, дістане це знайомство завдяки мені!!
Monsieur mon père qui voulait partir la nuit n’en fit rien après avoir reçu l’invitation (hier jeudi), au contraire il endossa une redingote avec boutonnière d’ordres dont il est décoré et se rendit avec une docilité admirable au quatrième étage de la rue Saint-Honoré, 420. Il reviendra à Paris et Cassagnac le mènera avec lui. Lui qui ne nous fait que du mal aura cette relation grâce à moi I!
Зрештою, що ж тут удієш?
Enfin, que voulez-vous ?
На сходах ми зустрічаємо вірного Блана... чому вірного? Не знаю, але цей епітет йому личить. Вірний Блан зняв із мене шубу й капелюшок, і ми ввійшли разом.
Sur l’escalier nous rencontrons le fidèle Blanc... pourquoi fidèle ? Je ne sais, mais cet adjectif lui va. Le fidèle Blanc me débarrassa de ma pelisse et de mon chapeau et nous arrivâmes ensemble.
Мій любий Кассаньяк уже був там і заповнював собою половину вітальні.
Mon cher Cassagnac était déjà là, remplissant la moitié du salon.
Але він мене бентежить... і від цього я, гадаю, стаю стриманішою, благопристойнішою.
Mais il m’intimide... ce qui je crois me rend plus réservée, plus convenable.
Відбулося знайомство. Батько повівся, як порядна людина, теж мені заслуга! По-перше, він дорожить Кассаньяком, а по-друге, його боїться. Кассаньяк... я його обожнюю.
Les présentations eurent lieu. Mon père se conduisit comme un honnête homme, le beau mérite ! Primo il tient à Cassagnac et secondo il le craint. Cassagnac... je l’adore.
Нам подали сніданок, на який я аж ніяк не сподівалася, тобто розкішний. Я сиділа між Кассаньяком і Бланом3, і саме з останнім переважно розмовляла, хоч і прагнула завести розмову з другим. Але другий такий поважний, що я мушу прибирати вигляду Вірджинії, аби не видатися зухвалою.
On nous servit un déjeuner auquel j’étais loin de m’attendre, c’est-à-dire superbe. J’étais entre Cassagnac et Blanc, et ce fut à ce dernier que je parlai principalement tout en désirant entretenir l’autre. Mais l’autre est tellement grave que je dois prendre des airs de Virginie sous peine de paraître insolente.
Він знає, що мама була в Парижі два місяці тому.
Il sait que maman était à Paris il y a deux mois.
І коли мова зайшла про фотографії:
Et comme on parlait de photographies.
— Я приготував одну для вас, — сказав мені Кассаньяк, — але, — додав він, — я дозволю собі подарувати її панні лише після того, як попрошу дозволу в її матінки.
— J’ai préparé une pour vous, me dit Cassagnac, mais, ajouta-t-il, je me permettrai de l’offrir à Mademoiselle qu’après avoir demandé l’autorisation à Madame sa mère.
— Боже, який Кассаньяк благопристойний! — сказав Блан своїм глузливим тоном.
— Dieu que Cassagnac est convenable ! dit Blanc de son ton gouailleur.
— Вас це, здається, дивує, — сказала я.
— Ça a l’air de vous étonner, dis-je.
Оскільки я їла самий лише виноград, він безперестанку накладав мені його на тарілку. Я перекинула свою карафку, та перекинула келих помару, який, падаючи, потягнув за собою чарку сиракузького вина й ще одну порожню чарку. Усе це на прибор Кассаньяка.
Comme je ne mangeai que du raisin, il m’en mettait sans cesse sur l’assiette. Je renversai mon bocal qui renversa un verre de Pommard, qui entraîna dans sa chute un petit verre de vin de Syracuse et un autre petit verre vide. Tout ça sur le couvert de Cassagnac.
— Це на щастя, добродію, і то потрійне.
— Ça porte bonheur, Monsieur, et c’est une triple chance.
— Мені й так у всьому щастить, і більшого мені не треба.
— J’ai toute la chance et je n’ai pas besoin d’en avoir davantage.
Ви тільки гляньте на цього самозакоханого франта4.
Voyez-vous ce fat.
Підводячись із-за столу, він зачепив лампу й купу інших речей на каміні, Музе на мить стривожилася, але велетенський депутат простягнув руку й охопив усе, що збиралося впасти... Ах! якби так само було і з Імперією.
En sortant de table, il accrocha une lampe et un tas d’autres choses sur la cheminée, Mouzay eut une seconde d’émotion mais l’énorme député étendit le bras et encercla tout ce qui avait intention de choir... Ah ! s’il en était de même de l’Empire.
Він запропонував дістати квитки до Палати.
Il s’offrit pour des billets à la Chambre.
— Як же це, — сказав він, — я до ваших послуг, а ви мені нічого не сказали!
— Comment, dit-il, m’ayant à votre disposition, vous ne m’en avez rien dit !
— Я терпіти не можу просити.
— Je déteste demander.
— Це єдиний спосіб щось дістати.
— C’est le seul moyen d’avoir.
— Блане! телеграфуйте моєму батькові, що мені конче потрібні чотири місця на завтрашнє засідання, конче потрібні.
— Blanc ! télégraphiez à mon père que j’ai absolument besoin de quatre places pour la séance de demain, absolument besoin.
Я сіла під сонячним променем, який золотив мене всю. Кассаньяк завтра ввечері їде полювати на вепра до Баварії. Він, певно, бреше, і їде він зовсім не до Баварії.
Je m’assis sous un rayon de soleil qui me dorait toute entière. Cassagnac s’en va demain soir chasser le sanglier en Bavière. Il ment sans doute et ce n’est pas en Bavière qu’il va.
Алексіс узяв його, понюхав, сказав мені, що він учорашній і що особа, яка його написала, бачила мене сьогодні вранці й завтра вирушає в подорож.
Alexis la prit, la flaira, me dit qu’elle était d’hier et que la personne qui l’avait écrite m’a vue ce matin et part demain pour un voyage.
Що ж до Пʼєтро — це щось надзвичайне. Спершу він сказав мені, що не бачить цієї особи і що вона, мабуть, мертва.
Quant à Pietro c’est extraordinaire. Il me dit d’abord qu’il ne voyait pas la personne et qu’elle était sans doute morte.
Це сповнило мене радості.
Cela me remplit de joie.
— Справді, мертва?
— Vraiment, morte?
— Заждіть.
— Attendez
Він знову взявся за свої штуки й сказав мені, що нарешті бачить його, але далеко від Італії, звідки прийшов цей лист. Цей лист написано давно, відтоді в житті цієї особи стався великий переворот, смерть у його родині; розірвані стосунки зі мною.
Il recommença ses manèges et me dit qu’il le voyait enfin mais loin de l’Italie d’où cette lettre arrive. Cette lettre est écrite depuis longtemps, depuis lors il y a eu un grand bouleversement dans la vie de cette personne, une mort dans sa famille; des relations brisées avec moi.
— Нарешті я його бачу. Це молодий чоловік, військовий... він далеко, він військовий... він мандрує... і не залізницею, о ні! верхи, так, верхи, він оточений чужими людьми, жінок немає, це на Сході.
— Je le vois enfin. C’est un jeune homme militaire... il est loin, il est militaire., il voyage., et pas en chemin de fer ô non ! à cheval, oui à cheval il est entouré d’hommes étrangers, il n’y a pas de femmes, c’est à l’Orient.
Це схоже на Сербію... Рушаючи в Сербію... Цей галантний юнак Прагне віддати життя На покару лиходія. Отож одного дня він вирушає, Побожний, мов паламар, Прикмети неба помічає, Бере свій легкий тягар. Пару підштаників, Латані шкарпетки, Дуже старі штани Й дві зношені хустинки. Кінь під ним спотикається, Він геть захекався, Жилет його з плюшу, А ніс... замерз, посолився.
Ça ressemble à la Serbie- Partant pour la Serbie... Ce jouvenceau galant Veut consacrer sa vie A punir le méchant Un jour donc il s’embarque Pieux comme un bedeau Les signes du ciel remarque Prend son léger fardeau. Une paire de caleçons Des chaussettes rapiécées Un fort vieux pantalon Et deux mouchoirs usés Son cheval sous lui trébuche Il est bien essoufflé Son gilet est en peluche Et son nez... est gelé, salé.
Уф. Алексіс твердить, що він страшенно нещасний.
Ouf. Alexis prétend qu’il est excessivement malheureux.
Батько поїхав! Уперше за чотири місяці я вільно дихаю!
Mon père est parti ! Depuis quatre mois je respire pour la première fois !
— У вас є все, щоб бути цілком щасливою фізично. Але душа ваша страждає, і ви нещасні. О! яка нервова система, це жахливо. Ви надто жвава, ви хочете жити надто швидко. У вас (аж надто правда) надмірна потреба прихильності, і... вам її бракує. Ви надзвичайно вразлива щодо... надто щодо прихильності, і немає нічого легшого, ніж вас зачепити. Ваша натура потребує... щоб вас любили, а вас люблять недостатньо, або ви собі це так уявляєте. — Алексіс.
— Vous avez tout ce qu’il faut pour être parfaitement heureuse physiquement. Mais votre moral souffre et vous n’êtes pas heureuse. Oh ! quel système nerveux, c’est effrayant. Vous êtes trop vive, vous voulez vivre trop vite. Vous avez (trop vrai) un besoin excessif d’affection et.... vous en manquez. Vous êtes extrêmement susceptible en... affection surtout et il n’y a rien de plus facile que de vous froisser. Votre nature a besoin... qu’on vous aime et on ne vous aime pas assez ou vous vous l’imaginez ainsi.- Alexis.
Ах! яка шкода, що Поль і Вір... ні, Поль де Кассаньяк завтра їде.
Ah ! quel dommage que Paul et Vir... non, Paul de Cassagnac parte demain.
Цей чудовий креол6 мав стурбований вигляд, і Алексіс мені про це сказав. Як він міг це знати? Га?
Ce superbe créole avait un air soucieux et Alexis me l’a dit. Comment pouvait-il le savoir ? Hein ?
Він їде завтра, до того ж сказав, що сьогодні до Палати не піде... Побачимо...
Il s’en va demain, de plus il a dit qu’aujourd’hui il n’irait pas à la Chambre... Nous verrons...
Він такий кумедний.
Il est si drôle.
— Шкода, що ми не побачимо вас у Версалі, — сказала йому мама.
— C’est dommage que nous ne vous verrons pas à Versailles -lui dit maman.
— Та що з того?
— Qu’est-ce que ça fait ?
— А те, що нам було б приємно вас зустріти.
— Ça fait qu’il nous serait agréable de vous rencontrer.
— Та що вам із того може бути?
— Qu’est-ce que ça peut vous faire ?
— Ну ж бо, пане де Кассаньяк, — сказала я, — невже ви не хочете, щоб вам говорили любʼязності?
— Ça, Monsieur de Cassagnac, dis-je, vous ne voulez-donc pas qu’on vous dise des choses aimables ?
— Бо я в них не вірю.
— Parce que je n’y crois pas.
Він такий високий... такий широкий, такий гладкий, такий смаглявий.
Il est si grand... si large, si gras, si noir.
Щойно він зачинив за собою двері, як знявся цілий хор похвал, і він тут-таки вихором повернувся по свої рукавички. Це було жахливо; на щастя, я нічого не сказала.
A peine avait-il refermé la porte qu’il s’éleva un concert de louanges et aussitôt il rentra comme un ouragan chercher ses gants. C’était détestable, heureusement je n’ai rien dit.
Примітки
«Малоросійський» (фр. petit-russien) — імперський термін XIX століття на позначення українського. ↩
Дошкульний жарт Марі: прізвище Жанвʼє означає французькою «січень» (janvier), тож вона «схибнулася» на наступний місяць і назвала його паном Лютим. ↩
Блан — політичний знайомий за столом Музе; сніданок на рю Сент-Оноре, 420, пʼятий поверх. ↩
Фр. fat — пихатий, самозакоханий (французьке слово 1870-х); не «гладкий» у фізичному сенсі. ↩
Алексіс — славетний паризький сомнамбула (ясновидець), до якого зверталися модні парижани. Він проводив психометричні читання за допомогою предметів. ↩
Кассаньяк походив із Гасконі (південний захід Франції), з родини, що мала коріння в колоніальному світі; Марі називає його «креолом» — терміном, який часом вільно вживали щодо людей південного або змішаного походження. ↩