❦
Понеділок, 20 листопада 1876
Ми обійшли всіх своїх кравців, мали приємність бачити Жоржа за обідом, а тоді пішли дивитися «Поля і Вірджинію»1, нову оперу В. Массе, про яку говорять якнайкраще.Après avoir fait le tour de mes habilleurs et avoir eu le plaisir de voir Georges à dîner, nous sommes allés voir « Paul et Virginie », le nouvel opéra de V. Massé, et dont on dit le plus grand bien.
навскоси
І, звісно, слухаючи «Поля і Вірджинію», я думала про Кассаньяка. Я хотіла б, щоб він сидів поруч, аби зустріти його погляд у найпрекрасніші хвилини музики, але оскільки це були думки... любовні, я нічого про це не сказала й думала про інше, бо Антонеллі знеохотив мене до кохання.
en travers Et naturellement je pensais à Cassagnac en écoutant « Paul et Virginie ». J’aurais voulu l’avoir à côté de moi pour rencontrer ses yeux quand la musique serait la plus belle, mais comme c’était des pensées... amoureuses je n’en dis rien et pensais à autre chose, étant dégoûtée de l’amour par Antonelli.
Паризькі ложі — це знаряддя тортур; нас було четверо в ложі першого ярусу за сто пʼятдесят франків, і ми не могли поворухнутися.
Les loges parisiennes sont des instruments de torture, nous étions quatre, dans une première loge à cent cinquante francs et nous ne pouvions remuer.
Перерва на годину чи дві між обідом і театром, простора й зручна ложа, елегантна й вигідна сукня — ось за яких умов можна розуміти й любити музику.
Un intervalle d’une ou deux heures entre le dîner et le théâtre, une large et bonne loge, une robe élégante et commode; voilà dans quelles conditions on peut comprendre et adorer la musique.
J’étais dans des conditions précisément contraires, ce qui ne m’a pas empêchée d’ailleurs d’écouter de toutes mes oreilles Engalli la Russe, et de regarder de tous mes yeux Capoul, le bien-aimé des dames. Sûr de l’admiration, le bienheureux artiste se fendait comme dans une salle d’escrime en poussant des notes déchirantes.
Ні, жарти вбік, Капуль так добре зрозумів свою роль, що вже не віриться, ніби бачиш актора... він забуває сам себе й стає чудовим... словом, він нагадав мені запевнення і... поцілунки... римлянина, отакої!.. уже друга година ночі...
Non, plaisanterie à part, Capoul a si bien compris son rôle qu’on ne croit plus voir un acteur... il s’oublie lui-même et il devient admirable... bref il m’a ramené à l’esprit les protestations et... les baisers du.... Romain, tiens !.. deux heures de la nuit déjà...
Мама, забувши про все, аби думати лише про моє благо, довго говорила з батьком. Але добродій відповідав жартами або ж фразами обурливого боягузтва. Зрештою він сказав, що цілком розуміє цей крок, що навіть мамині вороги не вбачали б у цьому нічого, крім цілком природного, і що він знає: годиться, аби його донька, дійшовши певного віку, мала батька за супровідника. Тож він обіцяє приїхати до Рима, як ми пропонуємо.
Maman oubliant tout pour ne penser qu’à mon bien-être a longtemps parlé à mon père. Mais le monsieur répondait par des plaisanteries ou bien par des phrases d’une lâcheté révoltante. Enfin il dit qu’il comprenait bien cette démarche, que les ennemis même de maman n’y verraient rien que de bien naturel, et qu’il savait qu’il serait convenable que sa fille arrivée à un certain âge eût un père pour chaperon. Aussi, promet-il de venir à Rome comme nous le proposons.
Якби ж я могла йому [в це] повірити...
Si je pouvais lui [le] croire...
Забуваю сказати, що я бачила пані де Дайєнс, яка прийшла провідати мене в ліжку... а потім що ще?... Нічого.
J’oublie de dire que j’ai vu Mme de Daillens qui est venue me voir dans mon lit... et puis quoi encore ?... Rien.
Примітки
«Поль і Вірджинія» (1876) Віктора Массе — за уславленим романом Бернардена де Сен-Пʼєра (1788). ↩
Енґаллі-росіянка — Сперанца Енґаллі, російська мецо-сопрано, що співала Меалу в першій постановці опери Віктора Массе «Поль і Віргінія» (Театр-Лірик, Париж, 15 листопада 1876 року); Поля в ній співав Віктор Капуль. ↩
Віктор Капуль (1839—1924) — уславлений французький тенор, відомий своєю романтичною сценічною присутністю та впливом на жіночу публіку. ↩