❦
Середа, 27 вересня 1876 (15 вересня)
Mercredi, 27 septembre 1876 (15 septembre)
Якби ви знали, де я провела ніч! На канапі в батька.
Si vous saviez ou j’ai passé la nuit ! Sur le canapé chez mon père.
Мама надіслала мені портрет Кассаньяка, такий схожий і гарний, наче живий. Цей портрет неабияк збентежив і врадував мене.
Maman m’a envoyé le portrait de Cassagnac, aussi ressemblant et aussi beau que nature. Ce portrait m’a causé un trouble et une joie considérable.
Я пішла по чорнило, батько мене покликав, я сіла на його ліжко, потім лягла поруч із ним, мов дитина. Це найкращий спосіб говорити по щирості. І ми цим скористалися сповна. Я говорю жартома, і це дозволяє мені казати все, [навіть] найнеприємніші й найзухваліші речі. Його зачепила моя остання фраза, сказана позавчора, і вчора ввечері я повторила йому те саме, додавши, що моя мати не могла з ним жити, бо, ледве одружившись, він мав за коханку сільську дівчину, яка була в нього ще до шлюбу. Він заходився присягатися, що ту дівчину прогнали, щойно він зустрів мою матір.
J’allai chercher de l’encre, mon père m’appela, je m’assis sur son lit, puis me couchai à côté de lui, comme un enfant. C’est la meilleure façon de causer intimement. Nous ne nous en sommes pas privés. Je parle en riant ce qui me permet de tout dire, [même] les choses les plus désagréables et les plus impertinentes. Il a été blessé de ma dernière phrase d’avant-hier et hier soir je lui répétai la même chose en ajoutant que ma mère ne pouvait pas vivre avec lui parce qu’à peine marié il avait pour maîtresse une fille de la campagne, qu’il avait eue avant son mariage encore. Il se prit à jurer que la fille fut renvoyée aussitôt qu’il eut rencontré ma mère.
Він скаржиться, він каже, що вів божевільне життя, що розважався, але що йому чогось бракує, що він нещасний.
Il se plaint, il dit qu’il a mené une vie folle, qu’il s’est amusé, mais qu’il lui manque quelque chose, qu’il n’est pas heureux.
— То в кого ж ти закоханий? — спитала я, сміючись із його зітхання.
- De qui es-tu donc amoureux ? demandai-je en riant de son soupir.
— Хочеш знати?
— Veux-tu le savoir ?
І тут він почервонів так сильно, що обхопив руками голову, щоб затінити обличчя.
Et ici, il rougit si fort qu’il mit ses bras autour de sa tête pour ombrager la figure.
— Хочу? Кажи.
— Je veux ? Dis.
— У маму!
— De maman !
А оскільки його голос тремтів, я зворушилася так, що зайшлася сміхом, аби це зворушення приховати.
Et comme sa voix tremblait je m’émus au point d’éclater de rire pour cacher cette émotion.
— Я ж знав, що ти мене не зрозумієш! — вигукнув він.
— Je savais bien que tu ne me comprendrais pas ! s’écria- t-il.
— Пробач, але ця подружньо-романтична пристрасть так мало на тебе схожа.
— Pardon, mais cette passion matrimonialement romanesque te ressemble si peu
— Бо ти мене не знаєш! Але присягаюся тобі, присягаюся, що це правда, перед цим образом моєї бабусі, перед цим хрестом, благословенням мого батька! Ще не знаючи цього чоловіка наскрізь, я повірила.
— Parce que tu ne me connais pas ! Mais je te le jure, je te jure que c’est vrai, devant cette image de ma grand-mère, devant cette croix, la bénédiction de mon père ! Ne connaissant pas encore l’homme à fond, je crus.
І він перехрестився перед образом і хрестом, що висіли над ліжком.
Et il se signa devant l’image et la croix suspendues au-dessus du lit.
— Може, це, — провадив він, — тому, що я й досі уявляю її молодою, як тоді, бо я живу уявою про минуле.
- Peut-être est-ce, reprit-il, parce que je me l’imagine toujours jeune, comme alors, parce que je vis de l’imagination du passé.
Коли нас розлучили, я був як божевільний, я пішки, мов прочанин, ходив молитися до Охтирської Богородиці1, але кажуть, що ця Богородиця приносить нещастя, і це правда, бо після того все заплуталося ще дужче. А ще — чи казати тобі? — ти сміятимешся... коли ви жили в Харкові, я потай їздив туди сам, брав фіакр і стежив за вашою квартирою, простоював там цілий день, дивлячись на вікна, щоб побачити, як вона пройде, а потім вертався, ніким не помічений.
Lorsqu’on nous a séparés, j’ai été comme fou, je suis allé à pied en pèlerin, prier la Vierge d’Achtirka mais on dit que cette Vierge porte malheur et c’est vrai, car cela s’est embrouillé davantage après. Et puis, dois-je le dire, tu riras... quand vous demeuriez à Harkoff, j’y allais seul en cachette, je prenais un fiacre et je guettais votre appartement, je restais là une journée à regarder les fenêtres pour la voir passer, et puis je m’en retournais sans être vu.
Якби це була правда, це було б дуже зворушливо, але оскільки я не була свідком усього цього і відбувалося це не тоді, коли я вже все розуміла, я не можу судити.
Si c’était vrai, ce serait très touchant, mais comme je n’ai pas assisté à tout cela et cela ne s’est passé du temps où je comprenais tout, je ne puis juger.
— А скажи-но... раз уже ми заговорили про маму... чи вона... гм... чи вона відчуває до мене відразу?
- Et dis-moi... puisque nous en sommes à parler de maman... est-ce que... hum., est-ce qu’elle a de l’aversion pour moi ?
— Відразу? Та чого б це? Ні, анітрохи.
- De l’aversion et pourquoi donc ? Non, pas du tout.
— Гм... бо часом буває отака нездоланна антипатія...
- Hum... c’est que quelquefois on a comme ça des antipathies insurmontables...
— Та ні, та ні.
- Mais non, mais non.
Зрештою, ми довго про неї говорили; я говорила про неї як про святу, якою вона й є, — завжди, відколи памʼятаю, що почала щось розуміти. А що було багато років тому, коли я була дитиною... того я не знаю і судити не можу.
Enfin nous en avons parlé longuement, j’en ai parlé comme d’une sainte qu’elle est, toujours depuis l’époque où je me souviens d’avoir compris. Ce qui était il y a des années quand j’étais enfant... je n’en sais rien et je ne peux pas juger.
Було пізно; якби я пішла спати до себе, то ще вечеряла б, писала, читала, тож я вирішила не підніматися нагору. Батько сам пішов до комори по білизну, щоб не будити слуг, постелив мені, дав свій халат і шаль, щоб укритися, і, відсунувши завісу, що відділяє кушетку від ліжка, ми ще довго розмовляли, і я, сміючись, попросила його видати [мене] заміж за князя Кочубея, який удівець, має двох синів, сорок пʼять років і сто тисяч десятин землі, тобто сімсот тисяч карбованців річного доходу.
Il était tard, si j’allais dormir chez moi j’aurais soupé, écrit, lu, aussi je résolus de ne pas monter. Mon père alla me chercher du linge dans la lingerie pour ne pas réveiller les domestiques, il me fit le lit, me donna sa robe de chambre, un châle pour me couvrir et écartant le rideau qui sépare la chaise-longue du lit, nous avons causé longtemps encore et tout en riant je l’ai prié de [me] marier au prince Kotchoubey, qui est veuf, qui a deux fils, quarante-cinq ans et cent mille arpents de terre, soit sept cent mille roubles de rente.
Він його приятель, вони разом пиячать.
Il est son ami, ils se grisent ensemble.
— Ах! так, це було б добре.
- Ah ! oui, ce serait bien.
— Ще б пак, тату!
- Je crois bien, papa !
навскоси
Як подумаю, що я ставилася до цієї людини як до батька, мені соромно.
en travers Quand je pense que j’ai traité cet homme en père, j’ai honte.
Сьогодні о восьмій ранку ми вже мали їхати до Полтави, коли приїхала пані Гелена Горпінченко, мати Паші.
Ce matin à huit heures nous allions partir pour Poltava quand arriva Mme Hélène Gorpintchenko, la mère de Pacha.
Мила горбатенька жінка, трохи манірна, як на мене. Свого часу була коханкою славетного актора-негра Алріджа2.
Une aimable bossue, un peu affectée je crois. A été dans le temps maîtresse du célèbre acteur nègre Alridge.
Ми разом випили чаю, а потім поїхали. Батька кличуть туди головувати в не памʼятаю вже якій... машині.
Nous primes le thé ensemble et nous partîmes après. Mon père est appelé là pour présider je ne sais plus quelle... machine.
Холодно, часом накрапає дощ; я каталася в білому, і від вогкості колір мого обличчя став ще кращим, а Мішелеві коні мчать, мов Пегаси, — двоє інших, не з його трійки, що руда, ці вороні: корінний — чудовий рисак, пристяжний — жалюгідний татарський кінь, на вигляд кощавий, але він не біжить, а летить.
Il fait froid, il pleut de temps en temps; je me suis promenée en blanc, et mon teint encore embelli par l’humidité, et les chevaux de Michel vont comme des Pégases, deux, autres que sa troïka qui est alezan, ceux-là sont noirs, le timonier est un remarquable trotteur, celui de côté est un misérable tartare qui a l’air décharné mais qui vole au lieu de courir.
Мішель привіз до нас славетного пана Геданова; ми снідали впʼятьох: батько, цей пан, Поль, Мішель і я.
Michel nous amena le fameux M. Gedanoff, nous avons déjeuné en cinq, mon père, ce monsieur, Paul, Michel et moi.
Потім поїхали до фотографа; я позувала селянкою — стоячи, сидячи і лежачи, наче сплю.
Puis on s’est rendu chez le photographe, j’ai posé en paysanne, debout, assise et couchée endormie.
Полтава здається жвавішою; мене бачила Йоніна, яка виходила з дому Милорадовичів. Гриць, за словами Мішеля, сьогодні повернувся.
Poltava semble plus animée, j’ai été vue par Yonina qui sortait de la maison Miloradovitch. Gritz est retourné d’aujourd’hui au dire de Michel.
— Ви бачили мою доньку? — спитав батько в пана Геданова, заходячи.
- Avez-vous vu ma fille ? demanda mon père en entrant, à M. Gedanoff.
— Так, пане, я мав цю...
- Oui Monsieur j’ai eu ce...
— Кращих не буває, правда ж? Немає кращих і не було.
- On n’en fait pas de meilleures, n’est-ce pas ? Il n’y en a pas de meilleures, et il n’y en a pas eu.
— Перепрошую, пане, були — за тих часів, коли існував Олімп.
- Pardon Monsieur, il y en eu, du temps où existait l’Olympe.
— О! пане Геданов, ви, я бачу, майстер компліментів.
- Oh ! M. Gedanoff, vous êtes un faiseur de compliments, je le vois.
— Анітрохи, панно, навпаки, я применшую ту ціну, яку дає вам ваш шановний батько, адже кажу: «були».
- Point du tout Mademoiselle, j’atténue au contraire la valeur que vous donne Monsieur votre père, puisque je dis “qu’il y en a eu”.
Цей пан доволі негарний, доволі смаглявий, доволі пристойний, доволі світський, доволі авантюрний, доволі азартний і доволі порядний. У Полтаві його вважають найосвіченішим і найпристойнішим паном, і це правда... як на Полтаву.
Le monsieur est assez laid, assez brun, assez convenable, assez du monde, assez aventurier, assez joueur et assez honnête homme. A Poltava il est considéré comme le monsieur qui est le plus instruit, et le plus comme il faut, ce qui est vrai... pour Poltava.
викреслено[Півтора рядка закреслено]
[Une ligne et demie cancellée]
Це перебування в полтавському Європейському готелі трохи підняло мені настрій. Я відчувала, що мною пишаються, що на мене дивляться й мною переймаються. У провінційному місті в людей менше клопотів. Батько поцупив мій щоденник — зчинилася біганина, крики в коридорі, і всі з того сміялися.
Ce séjour à l’Hôtel Européen de Poltava m’a relevé un tant soit peu les esprits. Je sentais qu’on était fier de moi, qu’on me regardait et qu’on s’occupait de moi. Dans une ville de province on s’occupe de moins. Mon père vola mon journal, ce fut une course, des cris dans le corridor et on en a ri.
Цього разу я лишилася в екіпажі під час того диявольського спуску; перші холоди змусили мене вдягти хутро, яке я носила минулої зими. Замкнене, воно зберегло запах, який мало в Римі, і цей запах, це хутро...
Cette fois je suis restée en voiture pendant la diabolique descente, le premier froid m’a forcé à mettre ma fourrure de cet hiver. Enfermée qu’elle était, elle a gardé l’odeur qu’elle avait à Rome, et cette odeur, cette fourrure...
Чи помічали ви, що, аби перенестися будь-куди, досить лише пахощів, мелодії, кольору?
Avez-vous remarqué que pour être transporté à un endroit quelconque il ne faut qu’un parfum, un air, une couleur
Провести зиму в Парижі?!! О! Ні.
Passer l’hiver à Paris ?!! Oh ! Non.
Увечері всі потішалися з листів і телеграм, якими я бомбардую Пашу. Тиждень тому я написала йому щось таке, що мало його дуже вразити, а три дні тому пишу, що то був лише жарт, і, щоб його втішити, посилаю йому три жахливі краватки.
Le soir on s’est égayé à propos des lettres et des télégrammes dont je bombarde Pacha. Je lui ai écrit il y a une semaine quelque chose qui a dû le blesser beaucoup et il y a trois jours je lui dis que ce n’était qu’une farce et pour le consoler je lui envoie trois abominables cravates.
Він сказав матері, що мало не знепритомнів, коли я просила його лишитися, а він не міг.
Il a dit à sa mère qu’il a failli s’évanouir lorsque je le priais de rester et qu’il ne pouvait pas.
Чутливий юнак!
Sensible jeune homme!
Але це підказує мені одну думку на завтра... побачите.
Mais cela me donne une idée demain... vous verrez.
Примітки
Охтирська ікона Божої Матері — чудотворна православна ікона з Охтирки на Слобожанщині. ↩
Айра Олдрідж (1807–1867) — афроамериканський трагік, уславлений у Європі як Отелло. Від 1858 року неодноразово гастролював Російською імперією й помер на гастролях у Лодзі 1867 року (Wikipedia, «Ira Aldridge»). Марі пише його імʼя «Alridge». ↩