❦
Вівторок, 19 вересня 1876 (7 вересня)
Mardi, 19 septembre 1876 (7 septembre)
Отже, мене пошили в дурні!
Ainsi, j’ai été jouée !
Це дуже образливо, присягаюся вам, — сприйняти за дорослого чоловіка хлопчиська; марнувати запал розмови, дотепу, кохання... на такого жовторотого, як мій брат чи як Мішель! Ах! Антонеллі, не з кохання ти змушуєш мене плакати. Ці поцілунки, моя ганьба, — друга крапля чорнила в склянці води; герцог Гамільтон був першою.
Il est très offensant je vous jure d’avoir pris pour un homme, un gamin; d’avoir fait des frais de conversation, d’esprit, d’amour... pour un blanc-bec comme mon frère ou comme Michel ! Ah ! Antonelli ce n’est pas d’amour que tu me fais pleurer. Ces baisers, ma honte, sont la seconde goutte d’encre dans le verre d’eau; le duc de Hamilton a été la première.
навскоси
Я нікчема.
en travers Je suis inepte.
Я знервована тим, що раз у раз чую дошкульні натяки на моїх рідних і не можу на них образитися, бо сама ж їх і викликала, а батько має хист говорити ніби з жалем і зворушливою стриманістю...
Je suis énervée à force d’entendre les allusions blessantes contre les miens et de ne pouvoir m’en offenser, car je les ai provoquées moi-même et mon père a l’adresse de parler à regret et avec une réserve touchante...
Я залюбки заткнула б йому рота, прокляла б його й прогнала з очей, якби не цей жалюгідний страх утратити свій останній жалюгідний засіб... Він добрий до мене... я й сама добра, що це повторюю, та як міг би він бути інакшим до доньки, такої дотепної, освіченої, приємної, лагідної й доброї (бо тут я все це, і він сам так каже), яка нічого в нього не просить, яка приїхала до нього з візитом чемності і яка всіляко тішить його марнославство?
Je lui aurais bien fermé la bouche, je l’aurais maudit et chassé de ma présence si ce n’était cette misérable peur de perdre mon dernier misérable moyen... Il est bon pour moi., je suis bien bonne de le répéter, comment pourrait-il être autrement envers une fille aussi spirituelle, instruite, agréable, douce et bonne (car je suis tout cela ici et il le dit lui-même) qui ne lui demande rien, qui vient lui faire une visite de politesse et qui gratifie sa vanité de toutes les manières ?
Уранці ми з ним гуляли пішки, а ввечері каталися верхи.
Je fis le matin avec lui une promenade à pied, et le soir à cheval.
Повернувшись до своєї кімнати, я хотіла лягти на підлогу й плакати, але стрималася, і це минуло. Так я робитиму завжди. Не можна давати байдужим змоги завдавати нам страждань. Коли я страждаю, я почуваюся приниженою, мені огидно думати, що той чи інший міг, міг мене образити.
En rentrant dans ma chambre j’avais envie de me coucher par terre et pleurer, je me retins et cela a passé. C’est ainsi que je ferai toujours. Il ne faut pas accorder aux indifférents le pouvoir de nous faire souffrir. Quand je souffre je suis humiliée, il me répugne de penser que tel ou tel a pu a pu m’offenser.
Та що ж, попри все, життя — усе-таки найкраще, що є на світі.
Eh bien, malgré tout, la vie est encore ce qu’il y a de mieux au monde.