❦
Неділя, 3 вересня 1876 (22 серпня)
Здається, я розважаюся. Мене несли на килимі, як Клеопатру, я приборкала коня, як Олександр, і малювала, як... хтось, хто ще не Рафаель.Dimanche 3 septembre 1876 (22 août)
Зранку ми великою компанією вирушили ловити рибу неводом. Лежачи на килимі (наголошую на цьому: не треба, щоб мене запідозрили, ніби я качаюся по траві й поросі) на березі річки, гарної й глибокої в цьому місці, в тіні дерев, ласуючи кавунами, які привезли Крокодили, ми сяк-так згаяли дві години.
Le matin on s’en alla en nombreuse compagnie pêcher au filet. Etendu sur un tapis (je tiens à le dire, il ne faut pas qu’on me soupçonne de me rouler dans l’herbe et la poussière) au bord de la rivière, belle et profonde à cet endroit, à l’ombre des arbres, mangeant des melons d’eau apportés par les Crocodiles, on a passé tant bien que mal deux heures.
А дорогою назад я була Клеопатрою: мене несли на килимі до самої брами, а там Мішель і Капітан змайстрували мені ноші зі сплетених рук... і нарешті Паша поніс мене сам-один. Вичерпавши в такий спосіб усі ці види пересування, я опинилася біля підніжжя великих сходів, якими піднялася вже сама, а Мішель, як завжди, тримався за кінчик мого шлейфа.
Et, au retour, je fis Cléopâtre, on me porta dans le tapis jusqu’à la grille et, là, ce furent Michel et Kapitan qui m’improvisèrent une litière avec leurs mains entrelacées... et enfin Pacha me porta tout seul. Ayant ainsi épuisé tous ces genres de locomotion, je me trouvai au bas du grand escalier que je montai moi-même, Michel invariablement acroché au bout de ma traîne.
До сніданку я вийшла чарівною — тобто я маю на увазі своє вбрання. Неаполітанська сорочка з блакитного крепдешину й старовинного мережива, дуже довга спідниця з білої тафти й великий шмат східної тканини в білі, сині й золоті смуги, накинутий спереду, як простирадло, і завʼязаний ззаду. Решта тканини вільно спадала, наче простирадло, з якого зробили фартух! Ви й уявити не можете чогось більш чарівно химерного.
Je parus au déjeuner d’une façon charmante, c’est-à-dire je parle de ma toilette. Une chemise napolitaine en crêpe de chine bleu ciel et vieille dentelle, une très longue jupe de taffetas blanc et un grand morceau d’étoffe orientale rayée de blanc, bleu et or, mis comme un drap devant, et noué derrière. Tout le reste de l’étoffe retombant naturellement comme un drap de lit dont on ferait un tablier ! Vous ne sauriez imaginer quelque chose de plus joliment bizarre.
Поки одні знемагали за картами, а інші стогнали від спеки, якийсь бовдур заговорив про коней масті ізабела. Хвалили їхню молодість, силу й свіжість.
Pendant que les uns s’essouflaient à jouer aux cartes et les autres à hurler à la chaleur je ne sais quel animal parla des chevaux isabelle. On vanta leur jeunesse, leur force et leur fraîcheur.
Поки я грала, батько, лежачи на траві, тільки й водив примруженими очима то на мене, то на Крокодилів; він був задоволений враженням і не соромиться про це казати.
Pendant que je jouais, mon père couché sur l’herbe ne faisait que promener ses regards clignotants de moi aux Crocodiles, il fut content et ose le dire de l’impression.
Моє чудернацьке, але чарівне вбрання ще й доповнювала біла хустка, яку я повʼязала на голову, низько на чоло, із вузлом на потилиці, а кінці виходили наперед — на єгипетський манір, — закриваючи потилицю й шию. Привели коня, і знявся цілий хор «неможливо!»; нарешті Капітан, згадавши свою службу в кінній гвардії, сідає на нього, але на перших же кроках його так трусонуло, що милосердні глядачі зареготали якнайдурніше.
Mon costume biscornu mais adorable était encore rehaussé par un foulard blanc, que je me mis sur la tête, bas sur le front, attaché derrière la tête et les bouts revenant par devant à la manière des Egyptiennes tout en couvrant la nuque et le cou. On amena le cheval et il s’éleva un chœur d’impossibilités, enfin Kapitan en souvenir de son service de garde à cheval, le monte mais les premiers pas il fut si secoué que les spectateurs charitables se mirent à rire aussi bêtement que possible.
Кінь ставав дибки, зупинявся, поривався вперед, і Капітан серед загальних веселощів оголосив, що я зможу на ньому їздити... через три тижні. Я дивилася на тварину, що вся тремтіла, на її шкуру, яка щомиті бралася жилками, як поверхня води, коли її брижить вітер, і сказала собі:
Le cheval se cabrait, s’arrêtait, s’emportait et Kapitan déclara au milieu de la gaieté générale que je pouvais le monter... dans trois semaines. Je regardais la bête frémissante, dont la peau se couvrait à chaque instant de veines, comme lorsque le vent ride la surface de l’eau, et je me suis dit :
— Ти виставиш напоказ свою вдавану хоробрість, доню, ти вчиниш, як справжня панночка, і Крокодилам не буде чого про тебе розповісти. Це дурниця. Та й май мужність, гідну тієї поваги, яку ти до себе маєш, і не безчесть себе у власних очах. Тобі страшно? Тим краще, бо ті лише хоробрі, хто боїться і все-таки йде назустріч тому, чого боїться. Хоробрість не в тому, щоб зробити те, чого бояться інші, а тебе воно не лякає. Справжня, єдина хоробрість — це змусити себе зробити те, чого боїшся.
- Tu vas donner en spectacle ta fausse bravoure, ma fille, tu feras comme une vraie demoiselle, les Crocodiles n’auront rien à raconter de toi. C’est bête. Et puis aie le courage du respect que tu te portes et ne te déshonores pas à tes yeux. Tu as peur ? Tant mieux, car ceux-là seuls sont braves qui craignent et marchent tout de même au devant de ce qu’ils craignent. La bravoure ne consiste pas à faire une chose dont les autres ont peur et qui ne vous effraie pas. Mais la vraie, la seule bravoure, c’est de se forcer à faire quelque chose que l’on craint.
Я вихором злетіла нагору, вбрала свою чорну амазонку, чорний оксамитовий ток і спустилася, щоб знову піднятися... в сідло...
Je montai quatre à quatre l’escalier, je mis mon amazone noire, une toque de velours noir et je redescendis pour remonter encore... à cheval...
Я обʼїхала газон ступою, Капітан їхав поруч на іншому коні; відчуваючи на собі погляди всіх присутніх, я підʼїхала до ґанку заспокоїти цих людей; батько сів у кабріолет з одним із Крокодилів, інші вмостилися в трійці князя, і, супроводжувана цими двома екіпажами, я виїхала на велику алею.
Je fis le tour du gazon au pas, Kapitan marchait à côté sur un autre cheval, sentant les yeux de l’assistance braqués sur moi, je revins près du perron rassurer ces gens; mon père monta en cabriolet, avec un des Crocodiles, les autres prirent place dans la troïka du Prince et, suivie de ces deux équipages je pris la grande allée.
Не знаю як, але просто собі я пустила коня галопом — спершу малим, потім великим, потім риссю — і повернулася до екіпажів збирати лестощі.
Je ne sais comment, mais tout simplement je pris le galop, petit, puis le grand, puis le trot et je revins vers les voitures ramasser les flatteries.
Я була в захваті, і моє багряне обличчя, здавалося, пашіло вогнем, як ніздрі мого коня. Я сяяла! Кінь, на якого ніхто ніколи не сідав!
J’étais ravie et mon visage pourpre semblait lancer le feu comme les naseaux de mon cheval. J’étais radieuse ! Un cheval que l’on n’avait jamais monté !
Увечері запустили феєрверк, будинки ілюмінували, і всюди світилися мої вензелі. Сільська музика й селяни, що танцювали під балконом.
Le soir on tira un feu d’artifice, les maisons furent illuminées et mes chiffres de tous les côtés. Une musique villageoise et les paysans dansant sous le balcon.
Стіл накрили з іншого боку будинку, і ми пройшли крізь натовп цікавих дикунів.
La table était préparée de l’autre côté de la maison et nous traversâmes la foule des curieux sauvages.
— Та це ж справжній хресний хід, — сказала якась жінка в натовпі, — а ось і тіло Господа нашого.
- Mais c’est une vraie procession de l’église, dit une femme dans la foule, et voici le corps de Notre-Seigneur.
І справді, нам присвічували смолоскипами, а Мішель ніс мій шлейф, — а ви знаєте, що у Страсну пʼятницю виносять полотно із зображенням тіла Ісуса.
En effet nous étions éclairés par des flambeaux et Michel portait ma traîne, et vous savez que l’on porte Vendredi-Saint, une toile peinte représentant le corps de Jésus.
Мішель виробляв акробатичні вправи, а сільські хлопці дивилися на нього, остовпівши, самі вчепившись у мотузки та гойдалки, і в темряві скидалися на повішених, яких бачиш на вицвілих і зловісних гравюрах.
Michel faisait des exercices acrobatiques pendant que les garçons du village le regardaient avec stupéfaction, accrochés eux-mêmes aux cordes et aux balançoires et semblant, dans la nuit, des pendus comme on en voit sur des gravures effacées et sinistres.
Мене оточили ці добрі люди — добрі люди, даремно я так кажу, бо жінки й чоловіки чудово грали придворних і сипали мені компліментами, як-от, наприклад, цей.
Je fus entourée par ces braves gens, braves gens, j’ai tort de le dire, car femmes et hommes faisaient les courtisans à ravir et me débitaient des compliments comme celui-ci par exemple.
Кінь сьогодні по обіді був гарний, але вершниця значно його перевершувала.
Le cheval était beau, cet après-midi, mais l’écuyère le surpassait de beaucoup.
Ви знаєте, я обожнюю якшатися з простолюдом: я розмовляла з усіма й мало не пустилася в танок. Ах! річ у тім, що танець наших селян, пригноблених і на вигляд простодушних, а насправді хитрих, як італійці, — їхній танець — це справжній паризький канкан, і навіть дуже бунтівний канкан, щоб не сказати гірше. Ноги до носа не задирають — що, до речі, жахливо негарно, — але чоловік і жінка кружляють, наближаються одне до одного, наздоганяють одне одного, і все це з жестами, вигуками й усмішками, від яких по тілу біжать мурашки. Дівчата танцюють мало й дуже просто.
Vous savez que j’adore à m’encanailler, je leur parlai à tous et peu s’en fallut que je ne me misse à danser. Ah ! c’est que la danse de nos paysans opprimés et naïfs en apparence, mais rusés comme des Italiens, en réalité, leur danse est un vrai cancan parisien et même un cancan très séditieux pour ne pas dire autre chose. On ne lève pas les jambes jusqu’au nez, ce qui d’ailleurs est affreusement laid, mais l’homme et la femme tournent, se rapprochent l’un de l’autre, se poursuivent et tout cela avec des gestes, des petits cris et des sourires qui font courir le frisson par le corps. Les filles dansent peu et très simplement.
Їм піднесли випити, і, попрощавшись із цими любʼязними дикунами, я хотіла лягти спати, але на сходах зупинилася, як того вечора, і мої двоє кузенів і Поль розташувалися довкола на сходинках.
On leur donna à boire et, ayant quitté ces aimables sauvages je voulus me coucher mais, sur l’escalier je m’arrêtai comme l’autre soir et mes deux cousins et Paul se groupèrent sur les marches.
Я хотіла, щоб Шоколад заспівав, — він уперся; я зробила йому паперовий ковпак з ослячими вухами — він заплакав; я поставила його в куток — він зчинив рев; потім я відвела його в іншу кімнату й лагідно, по-доброму його урезонила, після чого він утер сльози, потроху заспокоївся й повернувся на сходи заспівати нам ніццьку пісеньку — на мою превелику втіху, бо впертість — одна з головних рис моєї іграшки, а в дитині це негарна річ.
Je voulus faire chanter Chocolat, il s’obstina, je lui fis un bonnet en papier avec des oreilles d’âne, il pleura, je le mis au coin, il hurla; après je le conduisis dans une autre chambre et je lui parlai raison avec douceur et bonté, après quoi il essuya ses larmes, se calma peu à peu et revint sur l’escalier nous chanter une chanson niçoise, à mon enchantement, car l’obstination est un des traits dominants de mon joujou et c’est une vilaine chose dans un enfant.
Після співу настала черга музики: я видобувала зі скрипки найнеймовірніші звуки, і ці пронизливі, серйозні, верескливі, переплутані звуки змушували мене реготати, а мій регіт під цей шалений акомпанемент доводив до знемоги від сміху всіх інших, навіть Шоколада.
Après le chant, vint la musique, je tirai du violon les sons les plus incroyables, et ces sons aigus, sérieux, criards, entremêlés, me faisaient rire aux éclats, et mon rire, avec ce furieux accompagnement, faisait pâmer les autres, même Chocolat.