❦
Четвер, 31 серпня 1876 (19 серпня)
Jeudi 31 août 1876 (19 août)
Поль, зовсім збентежений, прийшов сказати мені, що тато не хоче, щоб ми їхали обідати в ліс.
Paul, tout déconfit, vint m’annoncer que Papa ne voulait pas qu’on allât manger dans la forêt.
Я накинула пеньюар і пішла сказати йому, що ми поїдемо. За три хвилини він уже був у мене.
Je passai un peignoir et allai lui dire qu’on irait. Au bout de trois minutes il était chez moi.
— Зрештою, — сказала я, — усе це погано влаштовано; якби це було для когось іншого, було б інакше. Це справжня гидота! — І я пішла до своєї спальні. Я скупалася й наполовину вдяглася, а батько тим часом усе чекав у моїй вітальні.
— Enfin, dis-je, tout cela est mal arrangé, si c’était pour un autre ce serait différent. C’est une vraie saleté ! Et j’allai dans ma chambre à coucher. Je me baignai, je fis à moitié ma toilette que mon père attendait toujours dans mon salon.
— То ти, — сказав він, — вважаєш, що це гидота?
— Alors, dit-il tu trouves que c’est une saleté ?
— Аякже.
— Mais oui.
Після купи досить кумедних непорозумінь ми вирушили. І я — всупереч усім сподіванням — у чудовому настрої. Річ у тім, що Гриць простий, як у перший день, і тих напружених, неприємних стосунків більше немає.
Après un tas de malentendus assez comiques nous partîmes. Et moi d’excellente humeur, contre toute attente. C’est que Gritz est simple comme le premier jour et ces relations tendues et désagréables n’existent plus.
У лісі нам подали все, як удома. Усі зголодніли, їли з великим апетитом і водночас потішалися з Мішеля. Бо це ж він мав улаштувати прогулянку, але сьогодні вранці ганебно від неї відмовився, і провізію привезли з Гавронців.
On nous servit dans la forêt, comme à la maison. Tout le monde avait faim, on mangea de grand appétit tout en s’égayant aux dépens de Michel. Car c’était lui qui devait organiser la partie mais, ce matin, il la renia honteusement et les provisions partirent de Gavronzi.
Потім усі порозлягалися на великому килимі в тіні дерев... Панове грали в карти, тож мимоволі мені довелося складати товариство Милорадовичу, який тільки й робив, що висловлював бажання заснути, кажучи, що й мені цього хочеться.
Puis on s’étendit sur un grand tapis à l’ombre des arbres... Les messieurs jouèrent aux cartes, de sorte qu’involontairement je dus tenir compagnie à Miloradovitch qui ne faisait qu’exprimer le désir de s’endormir, disant que moi aussi j’en avais envie.
— Як, Милорадовичу! — вигукнув мій батько з тим напівглузливим, напівсерйозним виглядом, який так бентежить. — Вам хочеться спати!
— Comment, Miloradovitch ! s’écria mon père avec cet air moitié moqueur, moitié sérieux qui confond si bien, vous avez envie de dormir !
— Марі, що ж то за історію ти розповідаєш Григорію Івовичу? Мабуть, дуже кумедну, але на твоєму місці я б мовчав.
Marie, quelle est donc l’histoire que tu racontes à Grigori Ivovitch, ce doit être très amusant, mais à ta place je ne parlerais pas.
Для бідолахи це був справжній удар, але мою увагу тієї миті привернули муки Капітана, який борсався під вагою Поля й Мішеля, що спокійнісінько сиділи в нього на плечах і на сідницях і грали в карти в нього на спині. Такі Капітани бувають тільки в Росії. Я вмирала зі сміху, дивлячись, які штуки з ним витинають, бо для мене це було зовсім нове видовище.
Ce fut un vrai coup pour ce pauvre diable, mais mon attention était pour le moment attirée par les souffrances de Kapitan qui se débattait sous les poids de Paul et de Michel, assis tranquillement sur ses épaules et son derrière et jouant aux cartes sur son dos. Il n’y a qu’en Russie des Kapitan. Je mourais de rire en regardant les tours qu’on lui jouait, car pour moi c’était un spectacle tout nouveau.
Назад я їхала господарським возом, сама з батьком. Ми говорили про все, що мене цікавить, і він сказав мені чимало дуже слушного про Милорадовича. Ми з батьком добре ладнаємо.
Je retournai en chariot de ménage, seule avec mon père. Nous avons causé de tout ce qui m’intéresse et il me dit bien des choses bien justes sur Miloradovitch. Nous nous entendons bien avec mon père.
Удома я знайшла газети й листи від мами. Вона переказує мені компліменти Кассаньяка, які їй передала Музе.
A la maison je trouvai des journaux et des lettres de maman. Elle me transmet les compliments de Cassagnac qui lui ont été transmis par Mouzay.
Кардинал при смерті. І я голосно оголосила про його смерть, посилаючись на свідчення своїх пасьянсів.
Le cardinal est à la dernière extrémité. Et j’annonçai hautement sa mort m’appuyant sur le témoignage de mes patiences.
Я була весела, говорила за всіх, а Гриць був невимушений і любʼязний.
J’étais gaie et je parlai pour tous et Gritz était naturel et aimable.
Запустили кілька ракет і змусили одного єврея розповідати всякі дурниці. Єврей у Росії — це істота, що стоїть посередині між собакою й мавпою1. Євреї вміють усе і на все годяться. У них позичають гроші, їх бʼють, їх напоюють, їм довіряють справи, ними розважаються.
On tira quelques fusées et on fit raconter des bêtises par un Juif. Le Juif en Russie est un être qui tient le milieu entre le chien et le singe. Les Juifs savent tout faire et servent à tout. On leur emprunte de l’argent, on les bat, on les grise, on leur confie des affaires, on s’en amuse.
Коли Гриць поїхав, а інші полягали спати, я пішла писати до батькової кімнати, а закінчивши, спитала, чи він спить; він відповів, що ні, тоді я ввійшла до його спальні й потроху розповіла йому про все: про справи, про процес — пояснивши йому, як усе є насправді, — про гроші, про свої прикрощі, про Тютчевих, яких я сміливо звинуватила, про Жоржа, якого я нещадно прокляла. І, розпалюючись, розчулюючись, обурюючись, я сміялася, я плакала — і вийшла, спʼяніла від враження, яке справила на батька.
Gritz parti, et les autres couchés, j’allai écrire chez mon père et, ayant fini, je lui demandai s’il dormait, il répondit que non, alors j’entrai dans sa chambre à coucher et peu à peu je lui parlai de tout, des affaires, du procès, lui expliquant la vérité, de l’argent, de mes chagrins, des Tutcheff que j’accusai hardiment, de Georges que je maudis sans pitié. Et m’excitant, m’attendrissant, me révoltant, je ris, je pleurai, et je sortis enivrée de l’impression que j’avais faite sur mon père.
Замість ворожості й недовіри до моїх рідних він виявляє тільки... тобто він розтуляв рота, але я так добре випереджала й пояснювала те, що він збирався сказати, що він казав зовсім інше, — одне слово, я була зачарована й у захваті. А чому я була переконлива? Бо я була пройнята тим, що казала. Ось де джерело справжнього красномовства!
Au lieu d’hostilité et de défiance envers les miens, il ne montre que... c’est-à-dire qu’il ouvrait la bouche mais je prévenais et expliquais si bien ce qu’il allait dire, qu’il disait tout autre chose, c’est-à-dire, que j’étais émerveillée et ravie. Et pourquoi étais-je persuasive ? Parce que j’étais pénétrée par ce que je disais. Voici la source de la vraie éloquence !
Батько говорив мені про бездіяльність моїх рідних.
Mon père me parla de l’inaction des miens.
— Бо зрештою, — сказав він, — якщо тебе люблять так, як ти кажеш, то мали б приїхати сюди й позбутися всіх цих гидот; це було б так легко, навіть публіки не було б, я влаштував би це тихо, і справі кінець.
— Car enfin, dit-il, si on t’aime comme tu dis, on doit venir ici et se débarrasser de toutes ces saletés, ce serait si facile, il n’y aurait même pas de public, j’arrangerai cela en silence et tout serait dit.
Тут він говорив про безглузду справу братів Бабаніних, у яку мама й тітка незбагненним чином виявилися втягнуті. Не справа, а сміх.
Ici il parlait d’une absurde affaire des frères Babanine dans laquelle maman et ma tante furent mêlées incompréhensiblement. Une affaire pour rire.
— Щодо іншого, — вів він далі, — то це грошовий процес.
— Quant à l’autre, continua-t-il, c’est un procès d’argent.
— Так.
— Oui.
— Але добре було б його завершити. Бо все це кидає на тебе тінь. І слухай мене уважно: я бачу, що ти варта іншого життя, ніж те, яке ведеш.
— Mais on ferait bien de le terminer. Car tout cela te fait ombrage. Et écoute-moi bien, je vois que tu es digne d’une autre vie que celle que tu mènes.
— Ще б пак!
— Je crois bien !
Повернувшись до своєї кімнати, я була така знервована, що проплакала б від розчулення всю ніч, якби Амалія не завела балачок, які спрямували мої думки в інший бік.
En rentrant dans ma chambre j’étais si énervée que j’aurais passé ma nuit à pleurer d’attendrissement si Amalia n’avait pas commencé des bavardages qui dirigèrent mes idées vers un autre point.
Настрій завжди треба перебивати: це запобігає сценам, сльозам, лежанню на підлозі.
Il faut toujours couper l’humeur, cela évite des scènes, des larmes, des gisements par terre.
А я ненавиджу, коли влаштовую такі сцени.
Et je déteste quand je fais de ces scènes-là.
Бідолашний Гриць! Тепер мені його шкода. Він поїхав трохи хворий.
Ce pauvre Gritz ! A présent je le plains. Il est parti un peu malade.
Ми пили чай, і він підійшов увиватися коло мене, тоді як я, навпаки, поводилася з ним із тим «безтурботним і байдуже-любʼязним виглядом, який відтепер матиму з усіма молодими людьми», з цією загальною масою, яку треба тримати на відстані.
Nous prenions du thé et il vint faire l’empressé avec moi tandis qu’au contraire je le traitai de cet air “insoucieux et indifféremment aimable que désormais je prendrai envers tous les jeunes gens”, cette masse commune qu’il faut tenir à distance.
— Тільки нічого йому не розповідай, — гукнув мій батько з-за своїх карт, — бо він засне. Правду кажучи, я трохи ображений: люди засинають, коли говорить моя донька.
— Pourvu que tu ne lui racontes rien, cria mon père par dessus ses cartes, il s’endormirait. C’est qu’en vérité, je suis un peu vexé, on s’endort pendant que ma fille parle.
— Це ви, це ви, — вигукнув Гриць, — це ви таке сказали! Тепер усе пропало, мадемуазель! Костянтин Павлович розповість це всім, про це говоритимуть у Полтаві, це стане анекдотом! А це ж неправда, я й на думці не мав спати! Боже мій!
— C’est vous, c’est vous, s’écria Gritz, qui avez dit cela ! A présent c’est fini, mademoiselle ! Constantin Pavlovitch le racontera à tout le monde et on en parlera à Poltava, ce sera une anecdote ! Quand ce n’est pas vrai, que je n’ai même pas rêvé de dormir ! Mon Dieu !
на полях
І подумати лишень, що я не знала інтриг усієї цієї наволочі: добре відсторонити від себе. Милорадович.
dans la marge Et dire que je ne connaissais pas les intrigues de toute cette canaille : bien détacher de moi. Miloradovitch.
Я його заспокоїла, але сміючись. Не розважає він мене, цей хлопець: у нього вада вимови, через яку його слова спотикаються.
Je le rassurai mais tout en riant. Il ne m’amuse pas ce garçon, il a un défaut de prononciation qui fait buter ses paroles.
Але ви розумієте, що вчорашнє недомовлене непорозуміння було неприємне. Його більше немає, і я знову стала невимушеною й веселою:
Mais vous comprenez que le malentendu sous-entendu d’hier, était désagréable. Il n’est plus et je suis redevenue naturelle et gaie:
Чим пояснити ці два дивні дні? Гм... «дуже добре», як каже мій батько, — облишмо.
— A quoi faut-il attribuer ces deux jours étranges ? Hum... fort bien, comme mon père, laissons.
Бог ніколи не покидає тих, хто на Нього покладається.
Dieu n’abandonne jamais ceux qui se confient à Lui.
Примітки
Гавронці, маєток її батька під Полтавою, лежали в межах смуги осілості — західних губерній Російської імперії, якими в 1791–1917 роках здебільшого обмежувалося проживання євреїв. Євреї там часто були шинкарями, орендарями й позикодавцями поміщиків — саме в тих ролях, які перелічує Марі. Велика хвиля погромів на півдні імперії прокотилася в 1881–1884 роках. ↩