❦
Вівторок, 29 серпня 1876 (17 серпня)
Mardi, 29 août 1876 (17 août)
Учора я почула, як Поль сказав Олександрові, показуючи на мене очима:
J’entendis hier Paul dire à Alexandre en me désignant de l’œil :
— Якби ти знав! Вона перевернула всі Гавронці! Вона переробила тата на свій лад! Усе перед нею схиляється!
— Si tu savais ! Elle a bouleversé tout Gavronzi ! Elle a refait papa à sa manière ! Tout s’incline !
Невже я справді все це зробила? Тим краще.
En vérité, ai-je fait tout cela ? Tant mieux.
Я сонна й знуджена від самого ранку. Я ще не визнаю нудьги від браку розваг чи втіх, і коли мені нудно, шукаю причину, переконана, що цей більший чи менший неспокій походить від чогось і аж ніяк не є простим наслідком браку розваг або самотності.
Je suis endormie et ennuyée depuis ce matin. Je n’admets pas encore l’ennui par manque de distraction ou d’amusements, et, lorsque je m’ennuie, je cherche une cause, persuadée que ce plus ou moins grand malaise provient de quelque chose et n’est point au contraire un simple effet du manque d’amusements ou de la solitude.
Але тут, у Гавронцях, я нічого не бажаю, ні за чим не шкодую, усе йде так, як я хочу, а проте мені нудно. Невже треба просто повірити, що я нудьгую на селі? Не знаю1. А, до біса!
Mais ici, à Gavronzi, je ne désire rien, je ne regrette rien, tout va selon mes désirs, et pourtant je suis ennuyée. Faut-il donc croire simplement que je m’ennuie à la campagne ? Nescio. Mais au diable !
Коли сіли за карти, я лишилася з Грицем і Мішелем у своїй майстерні. Але Гриць рішуче змінився від учора. У його манерах зʼявилася якась ніяковість, якої я не можу собі пояснити.
Quand on se mit aux cartes je restai avec Gritz et Michel dans mon atelier. Mais décidément Gritz est changé depuis hier. Il y a un certain embarras dans ses manières que je n’explique pas.
Завтрашню поїздку перенесли на четвер, і ось він збирається їхати в якійсь важливій справі й повернутися завтра ввечері. А Мішелеві я просто наказала лишитися. Гриць поїхав.
La partie de demain est remise à jeudi et le voilà qui veut partir pour une grave affaire et revenir demain soir. Quant à Michel, je lui ordonnai simplement de rester. Gritz partit.
Я була заклопотана, і мені на це вказали. Втім, уже якийсь час я витаю між двома світами: до мене говорять, а я не чую. Мішель грав у карти в червоній вітальні, я заходила туди три чи чотири рази, перекидалася кількома словами з гравцями й із Мішелем і, ледве вийшовши з кімнати, забувала про це й казала собі: який гидкий хлопець, я ж йому сказала лишитися, а він поїхав, бо я його не бачу. І це лише зразок моєї неуважності.
J’étais préoccupée et on m’en fit la remarque. D’ailleurs depuis quelque temps déjà je plane entre deux mondes : on me parle et je n’entends pas. Michel jouait aux cartes dans le salon rouge, j’y entrai trois ou quatre fois, j’échangeai quelques mots avec les joueurs et avec Michel et, à peine sortie de la chambre, je l’oubliais et je me disais quel vilain garçon, je lui ai dit de rester et il est parti car je ne le vois pas. Et ceci n’est qu’un échantillon de mes distractions.
Панове пішли купатися в річці — там, де купаються, вона гарна, глибока й затінена деревами, — а я лишилася з княгинею на великому балконі, що утворює критий підʼїзд для екіпажів. Маленька горбунка розповіла мені, серед іншого, цікаву історію. Учора Мішель приходить до неї й каже: Мамо, оженіть мене. З ким? З Мусею. Він наполягав так серйозно, що їй довелося послати його до біса.
Les messieurs allèrent se baigner dans la rivière qui est belle, profonde et ombragée d’arbres à l’endroit où l’on se baigne, et je restai avec la princesse sur le grand balcon qui forme une entrée couverte pour les voitures. La petite bossue me raconta entre autre une histoire curieuse. Hier, Michel vient chez elle et lui dit : Maman, mariez-moi. Avec qui ? Avec Mousse. Il insista si sérieusement qu’elle fut obligée de l’envoyer au diable.
— Тільки, — додала вона, — люба Мусю, не розповідайте йому цього, він мене зʼїсть.
— Seulement, ajouta-t-elle, chère Mousse, ne le lui racontez pas, il me mangerait.
Капітан (учора повернувся), Олександр, Поль, Мішель і Паша (який починає ставати мені неприємним) застали нас іще на балконі, де ми вдихали нестерпну спеку, бо про повітря годі й казати, а ввечері — ані найлегшого вітерцю. Зате краєвид чарівний. Навпроти — червоний дім і розкидані флігелі, праворуч — гора, на середині схилу якої стоїть церква, вся потонула в деревах, далі — родинний склеп; ліворуч — річка, поля, дерева, простір. І думка, що все це наше, що ми повновладні господарі всього цього і що всі ці будинки, ця церква, двір, схожий на маленьке містечко, усе, усе належить нам, і слуги — майже шістдесят, і все...
Kapitan, (revenu hier) Alexandre, Paul, Michel et Pacha (qui commence à me devenir antipathique) nous trouvèrent encore au balcon, humant une chaleur exaspérante car d’air il n’en faut pas parler, et le soir pas la plus légère brise. Mais la vue est charmante. En face, la maison rouge, et les pavillons éparpillés, à droite la montagne à la moitié de laquelle se trouve l’église toute noyée dans les arbres, plus loin le caveau de famille; à gauche la rivière, les champs, les arbres, l’espace. Et la pensée que tout cela est à nous, que nous sommes les maîtres souverains de tout cela et que toutes ces maisons, cette église, la cour, qui est comme une petite ville, tout, tout, nous appartient, et les domestiques, presque soixante, et tout...
Я грала в крокет, Ерістов, смиренно манірничаючи, відмічав воротця.
Je jouai au croquet, Eristoff marquait les arceaux en minaudant humblement.
Я з нетерпінням чекала кінця обіду, щоб піти до Поля й попросити його пояснити кілька слів, сказаних за крокетом, які мене неприємно стривожили.
J’attendis avec impatience la fin du dîner pour aller chez Paul lui demander l’explication de quelques mots dits au croquet, et qui me troublèrent désagréablement.
— Ти не помітила, — сказав мені Поль, коли я прийшла до його кімнати, — що Гриць змінився від учора?
— N’as-tu pas remarqué, me dit Paul quand je fus dans sa chambre, que Gritz est changé depuis hier ?
— Я? Ні, не помітила.
— Moi ? Non, je n’ai pas remarqué.
— Ну а я помітив, і це через Мішеля.
— Eh bien, j’ai remarqué, et c’est à cause de Michel.
— Як це?
— Comment ?
— Мішель добрий хлопець, але досі водився хіба з жінками, з якими вечеряють по ресторанах, і не вміє поводитися; до того ж у нього злий язик, доказ — та історія днями. Не знаю напевно, чи він спитав у Гриця, чи той... чи, може, сказав, що хотів би... словом, я тобі казав. Я говорив про це з Олександром, і Олександр каже, що мені слід було надерти йому вуха, тітка Наталі (Ерістова) теж такої думки.
— Michel est un bon garçon mais il n’a jamais été qu’avec des femmes à souper et il ne sait pas se conduire, de plus il a une mauvaise langue, preuve l’histoire de l’autre jour. Je ne sais pas au juste, s’il a demandé à Gritz s’il a.... ou bien s’il a dit qu’il voudrait... enfin, je t‘ai dit. J’en ai parlé à Alexandre et Alexandre dit que j’aurais dû lui tirer les oreilles, la tante Nathalie (Eristoff) est aussi de cet avis.
— Але...
— Mais...
— Зачекай. Я казав тобі, що Гриця переконали — чи то мати, чи знайомі, чи вже не знаю що, — ніби його тільки й хочуть упіймати, щоб оженити. І він боїться панночок, уявляючи, що всі вони хочуть кинутися йому на шию. Ну от, до вчорашнього дня Гриць вихваляв тебе до небес, а вчора... звісно, я знаю, що він тобі не потрібен, тобі на все це начхати (вибач на слові), але це негарно. Учора він більше нічого не сказав, і я помітив, ну... от і все.
— Attends. Je t’ai dit que Gritz a été persuadé par sa mère ou par ses connaissances ou je ne sais par quoi, qu’on ne cherchait qu’à l’attraper pour le marier. Et il craint les demoiselles s’imaginant qu’elles veulent toutes se jeter à son cou. Eh bien, jusqu’à hier Gritz t’exaltait jusqu’aux cieux, et hier... sans doute, je sais que tu ne veux pas de lui, tu ne te fiches pas mal (pardon pour l’expression) de tout cela, mais ce n’est pas bien. Il n’a plus rien dit hier et j’ai remarqué, enfin... voilà.
— Так, але що робити?
— Oui, mais que faire ?
навскоси
Маленький єзуїт Мішель обробляв Гриця вже три дні.
en travers Le petit jésuite Michel travaillait Gritz depuis trois jours.
— Треба — у тебе вистачить на це розуму, і навіть на більше, — треба сказати... натякнути, він дурний, але це він второпає, одне слово, треба... якось за обідом, я допоможу, а ти розкажеш якусь історію чи будь-що.
— Il faut, tu as assez d’esprit pour cela et même pour davantage, il faut dire... faire comprendre, il est bête mais il comprendra cela, en un mot il faut... une fois à dîner, j’aiderai et tu raconteras une histoire ou bien n’importe quoi.
— Я й сама так думала.
C’était ma pensée.
— Побачимо, брате мій.
— Nous verrons, mon frère.
Проговоривши про справи дві години з Олександром — про орендарів, про пшеницю, ячмінь, овес, про чорта, про овець... — ми заговорили про батька і, заодно, про сцену, що сталася вчора на півдорозі до Гавронців. Його красуня прибігла зі свого лісу вся в сльозах, пан відвіз її до Полтави, там вона проплакала годину, а пан надів капелюха й поїхав розгніваний. Оскільки говорили по-французьки, слуга, який розповів про це, нічого не зрозумів, але запамʼятав слова, що їх пані весь час повторювала: «Я зовсім пропала!»
Ayant parlé affaire, pendant deux heures avec Alexandre, parlé de fermiers, de blé, d’orge, d’avoine, du diable, des moutons... Nous parlâmes de mon père et, par extension, de la scène qui a eu lieu hier à moitié chemin de Gavronzi. Sa belle accourut de sa forêt, toute en larmes, monsieur l’emmena à Poltava, elle y pleura pendant une heure, et monsieur mit son chapeau et partit en colère. Comme on parlait français, le domestique qui raconta la chose ne comprit rien mais retint ces mots : Je suis tout à fait perdue ! que la dame répétait toujours.
Ми мимохідь зачепили Милорадовичів. Стара живе тепер із таким собі Йоніною, суддею і нашим ворогом. Він кохав мою матір і просив її руки. Але на цю пропозицію дідусь відповів словами, яких цей чоловік так і не зміг йому простити: «Ви просите руки моєї доньки, — сказав він, — а за вами досі стоїть тінь2 вашої вбитої дружини!» — Після цього він покликав своїх численних слуг і наказав їм вимести пана геть, що ці добрі люди й зробили справжніми мітлами, слово честі.
Nous touchâmes deux mots des Miloradovitch. La vieille vit pour le moment avec un certain Yonina, magistrat et notre ennemi. Il aimait ma mère et l’a demandée en mariage. Mais à cette offre grand-papa répondit ces mots que l’homme n’a jamais pu pardonner : Vous demandez ma fille en mariage, dit-il, et l’ombre de votre femme assassinée se dresse encore derrière vous ! - Sur ce il appela ses nombreux domestiques et leur ordonna de balayer le monsieur, ce que ces bonnes gens firent avec de vrais balais, parole d’honneur.
Втім, ця історія всім відома.
D’ailleurs l’histoire est connue.
Лизавета Іванівна дістала цього гарного коханця за посередництвом пані Беллі, брудної нігілістки, офіційної коханки красеня; красень мав славу Дон Жуана, а насправді був просто публічним чоловіком. Коли пані Потаська померла, йому знадобилися прибутки, і Беллі підсунула йому пані Милорадович.
Lisaveta Ivanovna a eu ce bel amoureux par l’entremise de Mme Belli, une sale nihiliste, la maîtresse en titre du beau, le beau a passé pour un Don Juan, mais il a simplement été un homme publique. Mme Potasky étant morte, il lui fallut des revenus, et Belli lui servit Mme Miloradovitch.
Ось у чиїх руках Гриць. І саме це ті причини, які я навела Олександрові, щоб довести неможливість шлюбу, хоч мені й дуже хотілося, щоб мене заспокоїли. Олександр був у театрі після нас і чув розмови про приїзд «красуні Башкирцева, яка — велика красуня». Так висловилася жінка-чоловік, панна Бедряга.
Voilà entre quelles mains se trouve Gritz. Et ce sont là les raisons que je donnai à Alexandre pour lui prouver l’impossibilité d’un mariage mais désirant fortement être rassurée. Alexandre a été au théâtre après nous, et entendit parler de l’arrivée de “la Belle de Bashkirtseff qui est une grande beauté”. C’est l’homme-femme, Mlle Bedriaga qui s’est exprimée ainsi.
У фоє Гриць відвів його вбік і говорив про мене із захопленням.
Dans le foyer, il fut entraîné par Gritz qui parla de moi avec enthousiasme.
— Справу можна було б залагодити за кордоном, — сказав Олександр, — а вийшовши заміж, ти зуміла б дати собі раду; зрештою, я сам беруся послати до біса Йоніну й усю цю наволоч.
— L’affaire pourrait s’arranger à l’étranger, dit Alexandre, et une fois mariée, tu saurais t’arranger, d’ailleurs je me charge moi d’envoyer au diable Yonina et tous ces canailleries-là.
Олександр — головна сила в родині.
Alexandre est l’homme fort de la famille.
Говорячи про справи, я багато розпитувала — це спосіб не дати себе ошукати. А потім, замість ходити манівцями, я просто заговорила про все, сказавши, що він може бути спокійний.
En parlant affaires, je questionnai beaucoup, c’est le moyen de n’être pas trompée. Et puis au lieu de louvoyer, je parlai simplement de tout, disant qu’il pouvait être tranquille.
— Кажуть, що ти крадеш, але я в це не вірю. Це дурниці й гидота. Просто ти щаслива людина, тобі все вдається.
— On dit que tu voles, mais je n’y crois pas. Ce sont des bêtises et des horreurs. Seulement tu es un homme heureux, tout te réussit.
Я вела далі в тому ж тоні. Не смійтеся. Доказ моєї проникливості — те, як старанно дядько намагається мене ошукати, чи радше лестити мені, заспокоїти мене, переконати в своїй безмежній відданості.
Je continuai sur ce ton. Ne riez pas. La preuve de ma finesse c’est le soin que mon oncle prend de me tromper ou plutôt de me flatter, me rassurer, me faire croire à son dévouement sans bornes.
По суті, він не погана людина, але треба триматися насторожі. Мені вдається, коли я кажу все навпростець: це створює враження великої простоти, а тоді легше діяти.
Au fond, ce n’est pas un vilain homme, mais il faut bien me tenir. Je réussis en disant tout, abruptement, cela fait croire à une grande simplicité et alors il est plus facile d’opérer.
Повертаючись до білого дому, я побачила біля дверей трійку Мішеля і Мішеля, готового їхати.
En rentrant dans la maison blanche, je vis la troïka de Michel à la porte et Michel prêt à partir.
— Мішелю! Мішелю! — гукнула я здалеку, — ви їдете?
— Michel ! Michel ! criai-je de loin, vous partez ?
Він подав мені коробку моїх улюблених цукерок.
Il me présenta une boîte de mes bonbons favoris.
— Я щойно їх привіз... — сказав він.
— Je viens de les apporter... dit-il.
— А! розумію, ця трійка привезла вас із Полтави.
— Ah ! je comprends, cette troïka vous amène de Poltava.
— Але...
-Mais...
— Чудово, дякую, ходімо в дім...
— Fort bien, merci, rentrons...
І, взявши його під руку, я повела його, геть приголомшеного, до дому, кажучи візникові:
Et lui prenant le bras je le conduisis tout ébahi dans la maison en disant au cocher :
— Розпрягайте, князь не поїде.
— Dételez, le prince ne partira pas.
Не знаю чому, але ця сцена вийшла така комічна, що я й сама розсміялася, а щодо інших — це був успіх. Княгиня, сміючись, пішла в дім, Поль онімів із червоним ліхтарем у руці, Олександр переводив погляд із мене на Мішеля, Паша почав кричати, а Мішель кинув розпачливий погляд на візника, який знизав плечима й повернув до стайні.
Je ne sais pourquoi, l’effet de cette scène fut si comique que j’en ris moi-même, quant aux autres ce fut un succès. La princesse rentra en riant, Paul resta muet avec sa lanterne rouge dans la main, Alexandre promenait ses yeux de moi à Michel, Pacha se mit à crier et Michel lança un regard de détresse au cocher qui haussa les épaules et rentra à l’écurie.
Я зробила це, щоб бодай на день вирвати Гриця з-під поганого впливу.
J’ai fait cela pour enlever à Gritz la mauvaise influence au moins pendant un jour.
Ми спокійно сиділи у вітальні, коли Мішель зник, і за мить ми почули дзвіночки трійки, що чвалом віддалялася.
Nous étions tranquilles au salon, quand Michel disparut et un instant après nous entendîmes les clochettes de la troïka s’éloignant au grand galop.
— Це жах! — подумала я.
— C’est une horreur ! pensai-je.
Я хотіла це сказати, а тільки подумала, гадаючи, що сказала вголос. Такі хвилини неуважності трапляються зі мною часто.
Je voulais le dire, le pensais croyant l’avoir dit. Ces absences-là m’arrivent souvent.
— Як, — вигукнула княгиня, — вони поїхали, Мішель і Паша!
— Comment, fit la princesse, ils sont partis, Michel et Pacha !
— Схоже на те, — сказала я.
— Il paraît dis-je.
Але цієї миті обидва влетіли до кімнати, тримаючись за боки від сміху.
Mais en ce moment les deux se précipitèrent dans la chambre en se tenant les côtes.
— А! ха! ха! — кричав Мішель.
— Ah ! ha ! ha ! criait Michel.
— Хо! хо! хо! — ревів Паша.
— Ho ! ho ! ho ! hurlait Pacha.
— Ах! Боже, Васака — безцінна людина, — кричав князь, — безцінна! Ото гонитва! Це він біг із дугою3 над головою. Селяни взяли його за божевільного, що вважає себе конем! Він би й зовсім не зупинився, але я так кричав!
— Ah ! Dieu, Vasaka est un homme précieux, criait le prince, précieux ! Quelle course ! C’est lui qui a couru avec la donga au dessus de sa tête. Les paysans l’on pris pour un fou, qui se croyait un cheval ! Il ne se serait pas arrêté du tout, mais j’ai tant crié !
І нещасний шибеник, утрачаючи голос, кашляв і бив себе в груди.
Et le misérable garnement perdant sa voix, toussait et se frappait la poitrine.
Княгиня пішла спати розлючена; заговорили про італійську трупу, про баритона, який просив грошей, щоб повернутися до Італії.
La princesse s’en alla dormir furieuse, on parla d’une troupe italienne, d’un baryton qui demandait les moyens de rentrer en Italie.
— Бачу, що це буде моя справа, — сказала вона.
Je vois que ce sera mon affaire, dit-elle.
І Мішель відповів, що якби цей італієць прийшов, він нацькував би на нього всіх своїх мисливських собак.
Et Michel répondit que si cet Italien venait il lui lancerait tout ses chiens de chasse.
Полювання на італійця! це було б оригінально.
— Une chasse, à l’Italien ! ce serait original.
І він так розписував усі подробиці полювання, що маленька жінка вийшла, сказавши, що поїде до Італії полювати на італійців, яких там багато.
Et il s’étendit., sur tous les détails de la chasse tellement que la petite femme sortit en disant qu’elle irait en Italie pour chasser aux Italiens, où il y en a beaucoup.
Я не могла втриматися, щоб не влаштувати живу картину на великих сходах. Я сіла посередині, панове, що піднімалися зі мною, сіли нижче, на сходинках, а князь став на коліна. Чи є у вас гравюра, що зображає Ґетеву Елеонору? Було саме так, навіть мій костюм. Тільки я ні на кого не дивилася, я дивилася на лампи. Якби Поль не погасив одну з них, ми ще довго так сиділи б. Я вважаю, що це чарівний спосіб вести свій салон. У своєму палаці я влаштую собі щось таке.
Je ne pus m’empêcher de faire tableau, sur le grand escalier. Je m’assis au milieu, les messieurs qui montaient avec moi s’assirent plus bas, sur les gradins et le prince s’agenouilla. Avez-vous la gravure représentant Eléonore de Goethe ? C’était ça, même mon costume. Seulement je ne regardai personne, je regardai les lampes. Si Paul n’avait pas éteint l’une d’elles nous serions restés longtemps ainsi. Je trouve que c’est une adorable manière de tenir son salon. Dans mon palais je m’organiserai quelque chose dans ce genre.
На добраніч. Ах! як мені нудно!
Bonne nuit. Ah ! que je m’ennuie !
Примітки
В оригіналі латиною: «Nescio». ↩
Виноска у виданні: «Його дружина з ревнощів перерізала собі горло». ↩
Марі пише donga — рос. дуга, вигнута деревʼяна дуга над корінним конем у запрягу. ↩