Неділя, 9 липня 1876

Ремі з батьком завітали до нас. Знаєте, Ремі вже двадцять? Чудовий юнак, і я рада мати його другом дитинства. Батько і син обсипали мене всіма можливими похвалами, а прощаючись, висловили надію побачити нас на алеї Акацій.
Хоч я й була бліда та стомлена духом і тілом, я вдяглася, і ми поїхали до Лісу. Втім, я вже так звикла бути елегантною, що це вже не вимагає від мене найменших зусиль.
На алеї було саме лише пристойне товариство. Але я погано бачила — мене хилило на сон, як на Всесвітній виставці у Відні. Ми зустріли Ґонсалесів, або Морено — як кому подобається, — і я пильно стежила, щоб вітатися лише з чоловіками і не помічати вітань пані Морено та її доньки.
Продже тут. Наразі вона коханка барона Руасара, депутата від Приморських Альп. Цей барон був злидарем, як... бідний чортяка, і розбагатів, одружившись із донькою старого англійця та його покоївки, що вийшла заміж за чорношкірого слугу того ж англійця. А що ця жінка мала дітей і від свого чоловіка, то в барона Руасара зʼявилося чимало маленьких шуринів і маленьких своячок — чорношкірих.
Втім, у Ніцці всі знають цю історію, і пана Руасара там неабияк недолюблюють — за словами пані ді Клавезана.
Як думати про такого злидаря, як Пʼєтро, коли бачиш у Парижі стільки розкоші, стільки елегантності, стільки багатства!
[Вісім рядків закреслено]
Ось пані Раттацці у восьмиресорному ландо, зі слугами в червоно-золото-синіх лівреях, і лакей позаду карети — для більшої пишноти, — але ззаду його ліврея вся пошарпана й жалюгідна, та й сама пані вся нафарбована, [Один рядок закреслено]
А ось принцеса Бурбонська — донька американської кокотки, і вигляд у неї цілком відповідний. Її чоловік — син графа дʼАквіла, дядька неаполітанського короля, і сестри бразильського імператора. А мати цієї жінки була повією!
Правда Божа!
Біче познайомила мене з якимось паном Ґеєм — щоб переповісти йому один із моїх дотепів. Поки тітка дивилася на... як це називається? Панораму, здається, — я розмовляла по-англійськи з Райс і Ґеєм. Принаймні корисно.
Я лежала на шезлонзі, отупіла від цих нездорових мрій, коли хтось постукав у двері. Я сама пішла подивитися — то був мій дорогий дядечко Жорж, який наразі в Парижі. Напівпʼяний, напівбожевільний. Хвалиться, що знайшов захисника проти тих, хто його тиранить — судів Ніцци й Екса, де його судили за скандал і побої.
Відгадайте, хто цей захисник: уявіть, що цей пʼяний негідник пішов до князя Вітґенштайна! І князь прийняв його привітно — адже життя мого дорогого дядечка не що інше, як карикатура на князеве.
І ця думка — йти до Вітґенштайна! Вони напилися разом. Дядько запропонував познайомити мене з Полем де Кассаньяком — я відмовилася.
Ах! Мені нудно, я нещасна.
Я бачила свою дорогу Джою *.
Що ж у цій жінці так мене притягує?
Колись я заговорю з нею... коли стану королевою.
Ах! Яке сумне моє життя! А Морено каже мені, що я — краса, розум і щастя в одній особі!
Втім, у мене вигляд надзвичайно щасливої людини, і я старанно переконую знайомих, що мені нічого не бракує, що я багата, оточена залицяльниками, щаслива — дуже щаслива, цілком щаслива.
Я ненавиджу пусте співчуття.
Я сама собою буваю лише перед Богом.
Пресвята Діво, зроби так, щоб він змилувався наді мною.

Примітки

Алея Акацій — модна для прогулянок екіпажами алея в Булонському лісі, згодом увічнена Прустом. ↩
Фр. Du monde comme il faut — люди належного ґатунку, пристойне товариство; ключовий маркер регістру. ↩
Віденська всесвітня виставка — Всесвітня виставка 1873 року у Відні, яку відвідала Марі. ↩
Барон Руасар — депутат (член парламенту) від Приморських Альп. «Продже» — англійка чи ірландка непевного суспільного становища, відома в Ніцці. ↩
Пані Раттацці — Марі-Летиція де Сольмс, у дівоцтві Бонапарт-Вайз (1831–1902), удова італійського державного діяча Урбано Раттацці; літературна господиня салону й онука Люсьєна Бонапарта. Відома своїм показним салоном. ↩
Восьмиресорне ландо — фр. calèche huit-ressorts; розкішний відкритий екіпаж. ↩
«Принцеса Бурбонська» — повʼязана з родом Бурбонів Обох Сицилій. Граф дʼАквіла — принц Луїджі Бурбон-Сицилійський (1824–1897); його син одружився з жінкою американського купецького походження. ↩
Фр. Cocotte — утриманка, куртизанка; різко зневажливо. ↩
Панорама — популярна розвага XIX століття: великі круглі полотна, які розглядали зсередини циліндричної зали. ↩
Фр. Canaille — негідник, пройдисвіт; сильне зневажливе слово. ↩
Фр. Griser — спʼяніти; grisés ensemble — напилися разом. ↩
Поль де Кассаньяк (1842–1904) — бонапартистський журналіст і політик, депутат від Жера 1876 року, редактор Le Pays. ↩
Джоя * — пані Амелі Джоя, колишня коханка герцога Гамільтона; зірочка — позначка друкованого видання, яка відсилає читача до його покажчика прізвиськ. ↩