❦
Понеділок, 20 березня 1876
Lundi 20 mars 1876
Як летить час. Ми були в церкві Санта-Кроче-ін-Джерусалемме1, бо 20 березня — єдиний день, коли жінок допускають до каплиці святої Єлени, матері імператора Костянтина. Я дивилася на реліквії з найбайдужішим виглядом і молилася про себе, мов навіжена. Я молилася й боялася, бо я молилася, щоб дістати герцога, і не дістала його; я молилася, щоб дістати Дивовижного2, і не дістала його; я молилася, щоб увійти у світ у Римі, і не ввійшла.
Comme le temps vole. Nous étions à l’église de Santa Croce in gerusalemme, car le 20 mars est le seul jour pendant lequel les femmes sont admises dans la chapelle de Sainte-Hélène, mère de l’empereur Constantin. J’ai regardé les reliques de l’air le plus indifférent et j’ai prié comme une folle en moi-même. Je priais et j’avais peur, car j’ai prié pour avoir le duc et je ne l’ai pas eu, j’ai prié pour avoir le Surprenant et je ne l’ai pas eu, j’ai prié pour aller dans le monde à Rome, et je n’y suis pas allée.
А сьогодні я молилася, щоб дістати Торлонію… і не дістану його! Чому Бог так чинить? Щоб мене знеохотити? Це марно, я ніколи не зневірюся, я молитимуся завжди й про все!
Et aujourd’hui j’ai prié pour avoir Torlonia... et je ne l’aurai pas ! Pourquoi Dieu fait-il cela ? Pour me décourager ? C’est inutile je ne serai jamais découragée, je prierai toujours et pour tout !
Цілий день дощило, і ми нікого не бачили.
Il a plu toute la journée et nous n’avons vu personne.
Повернувшись після обіду за загальним столом до своєї кімнати, я мало не зомліла від утоми, розчарування, досади. Обличчя моє все ще свіже, але всередині я знесилена.
En rentrant après la table d’hôte dans ma chambre je me suis presque évanouie, de fatigue, de désappointement, de contrariété. Ma figure est toujours fraîche mais je suis lasse intérieurement.
Що мені до розпачливого вигляду Брускетті, що мені до запевнень Антонеллі, що мені до компліментів, до майже пропозицій Плаудена!
Que me fait l’air désespéré de Bruschetti, que me font les protestations d’Antonelli, que me font les compliments, les offres presque de Plowden !
Коли той, кого я хочу, мене не хоче!
Quand celui que je veux ne me veut pas !
Чому жадаєш завжди саме того, хто не хоче!
Pourquoi est-ce toujours celui qui ne veut pas qu’on désire !
Торлонія часто буває п’яний, він бився на дуелі через дрібницю з людиною нижчого стану3, наробив багато скандалів, а тепер угамувався, як то кажуть. І от уявіть собі, що цей Торлонія, якого я заледве бачила, надзвичайно мене цікавить. Скажу лише, наскільки: саме він тепер герой моїх казок на сон. Чи ж не безглуздя.
Torlonia est souvent ivre, il s’est battu pour une bêtise avec un inférieur, il a fait beaucoup de scandales, à présent il est sage, comme on dit. Eh bien, imaginez-vous que ce Torlonia que j’ai à peine vu m’intéresse énormément. Pour vous dire à quel point, je dirai que c’est lui qui est à présent le héros de mes contes pour dormir. Est-ce assez bête.
Річ у тім, бачте, що останні два тижні я вже не мучилася, я все забула, а сьогодні якесь ревниве божество мене мучить, виставляє переді мною всю прикрість мого становища, увесь сум нашої самотності, увесь бруд загальної покинутості, і, щоб довершити мою муку, показує мені Торлонію в ореолі величі, щастя й краси! Я з цього сміюся тепер, а потім сміятимуся ще дужче.
C’est que, voyez-vous, depuis une quinzaine de jours je n’étais plus tourmentée, j’avais tout oublié, et une divinité jalouse me tourmente aujourd’hui, me présente tout l’ennui de ma position, toute la tristesse de notre solitude, toute la saleté de l’abandon général, et pour mettre le comble à mon tourment, elle me montre Torlonia avec une auréole de grandeur, de bonheur et de beauté ! J’en ris à présent, j’en rirai bien plus après.
За десять хвилин буде десята, якщо… ні, він не прийде, йому тут нема чого робити; він виходить у світ, а щоб він прийшов сюди, треба, щоб він був у мене закоханий. А він не закоханий!
Il va être dix heures dans dix minutes si... non, il ne viendra pas, il n’a rien à faire ici; il va dans le monde et pour qu’il vint ici il faudrait qu’il fut amoureux de moi. Or il n’est pas amoureux !
Я зненавиджу Антонеллі, якщо Торлонія — його повірник, що дуже ймовірно.
Je vais haïr Antonelli si Torlonia est son confident, ce qui est très probable.
Я його про це запитаю, і цей нікчемний хлопчисько мені скаже.
Je le lui demanderai et ce misérable garçon me le dira.
Треба покинути Рим. Мама мене мучить, щоб їхати до Неаполя, я сказала їй і не думати про це до 16 квітня.
Il faut quitter Rome. Maman me tourmente pour aller à Naples, je lui ai dit de ne pas y songer avant le 16 avril.
Усе ж таки це дещо — командувати в себе вдома.
C’est tout de même quelque chose, de commander chez soi.
Я дуже хотіла б знати, чи буде в нас хтось сьогодні ввечері, бо мені хочеться розпустити зачіску й лягти. Чверть на одинадцяту. Я читала White rose4, почитаю ще кілька хвилин. Діна спить у своїй кімнаті, мама — у вітальні, а Валіцький вийшов. Холодно, але я не кохаю Антонеллі.
Je voudrais bien savoir si nous aurons quelqu’un ce soir, car j’ai envie de me décoiffer et de me mettre au lit. Il est dix heures un quart. J’ai lu « White rose », je vais encore lire pendant quelques minutes. Dina dort dans sa chambre et maman au salon, et Walitsky est sorti. Il fait froid, mais je n’aime pas Antonelli.
О нудьго! Я часто нуджуся, і так, що нездатна нічого робити.
O ennui ! Je m’ennuie souvent et tellement que je suis incapable de rien faire.
На щастя, сьогодні ввечері нікого немає.
Heureusement ce soir il n’y a personne.
Примітки
Santa Croce in Gerusalemme — по-італійськи: базиліка Святого Хреста Єрусалимського в Римі. ↩
«Дивовижний» (le Surprenant) — прізвисько Марі для Одіффре, молодика, за яким вона упадала в Ніцці попереднього сезону. ↩
Дуель із «нижчим за станом» (inférieur) вважалася в аристократичних колах особливо скандальною, адже дуельний етикет вимагав, щоб супротивники були приблизно рівного рангу. ↩
White Rose — по-англійськи: «Біла троянда», роман Вайт-Мелвілла. Див. примітку до 1876-03-15. ↩