❦
Понеділок, 13 березня 1876
Lundi 13 mars 1876
Я вдягаюся в чорне, і ми їдемо оглядати квартири.
Je me mets en noir et nous allons visiter des appartements.
— Коли вже я не в білому, — кажу я, — поїдьмо оглянути палац вілли Памфілі.
— Puisque je ne suis pas en blanc, dis-je, allons visiter le palais de la villa Pamphili.
— Поїдьмо.
— Allons.
І ми їдемо. Та щойно ми зійшли з екіпажа й пройшли половину шляху, як я чую позаду чоловічий голос — це Антонеллі.
Et nous allons. Mais à peine sommes-nous descendus de voiture et à moitié du chemin que j’entends une voix d’homme derrière moi, c’est Antonelli.
— Як ви тут опинилися, пане?
— Comment êtes-vous ici, Monsieur ?
— Я тут, я бачив Торлонію, я просидів до другої ночі в клубі, щоб побачити Клемента Торлонію!
— Je suis ici, j’ai vu Torlonia, je suis resté jusqu’à deux heures du matin au club pour voir Clément Torlonia !
— Дуже добре, ви засиділися так пізно лише заради цього.
— Très bien, vous n’êtes resté si tard que pour cela.
— Я з ним говорив, але, знаєте, він не хоче продавати своїх коней, хіба що заради вас…
— Je lui ai parlé, mais vous savez il ne veut pas vendre ses chevaux, seulement pour vous faire plaisir...
— Гаразд, гаразд.
— Bien, bien.
— Вони тут, коні Торлонії, а от чуба я ще не зміг роздобути.
— Ils sont là, les chevaux de Torlonia, quant aux cheveux je n’ai pas encore pu en avoir.
— Ах! так, гаразд.
— Ah ! oui, bien.
— Я вам відрекомендую Торлонію?
— Je vous présenterai Torlonia ?
— Гаразд, де коні?
— Bien, où sont les chevaux ?
— Там, я вам відрекомендую Торлонію?
— Là, je vous présenterai Torlonia ?
— Гаразд, гаразд, так, де він?
— Bien, bien, oui, où est-il ?
— Там?
— Là ?
Ми всі підійшли до ґратчастої брами, Торлонія зійшов зі свого екіпажа й рушив до нас: ми по цей бік ґрат, він — по той.
Nous étions tous arrivés devant la grille, Torlonia descendit de sa voiture et vint à nous, nous en dedans de la grille, lui en dehors.
— Дозвольте, пані, відрекомендувати вам герцога Торлонію.
— Permettez-moi Madame de vous présenter le duc Torlonia.
— Сталося!
— Ça y est !
І наш гурт, що поповнився герцогом, повертає до палацу. Торлонія подає мамі руку, щоб піднятися сходами, а П’єтро в’ється навколо мене. Двері зачинені, а підійматися на терасу нам зовсім не хочеться.
Et notre groupe augmenté du duc retourne vers le palais. Torlonia donne le bras à maman pour monter l’escalier et Pietro tourne autour de moi. Nous trouvons la porte fermée, quant à monter sur la terrasse nous n’en avons nulle envie.
Ми спускаємося й сідаємо під тією подобою колонади, що там є. Підлога порцелянова, а над нашими головами кілька погрудь. Гадаю, П’єтруччо1 розповів Торлонії всі мої дурниці, бо він, схоже, про все чудово обізнаний. Він знає, скільки їсть Пратер і що каже Фортюне на прізвисько Шоколад.
On descend et on s’installe sous l’espèce de colonnade qu’il y a là. Le plancher est en porcelaine et au-dessus de nos têtes quelques bustes. Je crois que Petruccio a raconté à Torlonia toutes mes bêtises car il a l’air d’être tout à fait au courant de tout. Il sait combien Prater mange et ce que dit Fortuné, surnommé Chocolat.
Виявляється, коли ми покинули його на Кампідольйо, граф Бруски (не плутати з жахливим Брускетті) натрапив на нього, коли той ревма ревів і не знав, куди йти. Бруски говорив до нього французькою, італійською, англійською, але Шоколад не розумів жодної мови й заливався слізьми. Молодець, Шоколаде, ти не хотів нас зрадити! Бруски дав йому знак сісти на передок свого екіпажа, і, ледь діставшись Венеційської площі, Шоколад зіскочив із передка й кинувся бігти, не сказавши ні слова, безмежно щасливий, що впізнав Корсо.
Il paraît que lorsque nous l’avons abandonné au Campidoglio, le comte Bruschi (ne pas confondre avec l’affreux Bruschetti) le trouva pleurant de toutes ses forces et ne sachant ou aller. Bruschi lui parla français, italien, anglais, mais Chocolat ne comprenait aucune langue et pleurait toutes ses larmes. C’est bien, Chocolat, tu ne voulais pas nous trahir ! Bruschi lui fit signe de monter sur le siège de sa voiture et à peine à la place de Venise, Chocolat s’élança du siège et se mit à courir sans rien dire, trop heureux d’avoir reconnu le Corso.
Це, певно, ні до чого не призвело, і відданість Шоколада нікого не обдурила, але мене надзвичайно тішить поведінка малого: головне — намір.
Ça n’a servi à rien sans doute, et le dévouement de Chocolat n’a trompé personne, mais je suis excessivement flattée par la conduite du petit: l’intention, c’est tout.
Потім ми йдемо роздивитися зблизька славнозвісних коней.
Ensuite nous allons regarder de près les fameux chevaux.
На першому балу в «Аполло» Торлонія, відомий тоді під ім’ям милого блондина, підійшов до нашої ложі й заговорив зі мною.
Au premier bal de l’Apollo, Torlonia, connu alors sous le nom de blond sympathique s’approcha de notre loge et me parla.
— Облиш мене, — сказала я йому, — піди поговори з тією маскою, — і я показала на маму.
— Laisse-moi, lui dis-je, va parler à ce masque, et je désignai maman.
— О! — каже він, — до тієї мені діла немає.
— Oh ! dit-il, de celle-là je ne me soucie pas.
Ми посміялися з цього між собою й розповіли П’єтро, який одразу пішов переказати це Торлонії.
Nous en avons ri entre nous et on l’a raconté à Pietro qui alla de suite le raconter à Torlonia.
— О! до тієї мені діла немає! — каже сьогодні мама.
— Oh ! de celle-là je ne me soucie pas ! dit maman, aujourd’hui.
— А ви, панно, ви не були на маскараді? — спитав він мене.
— Mais vous Mademoiselle, vous n’avez pas été au bal masqué, me demanda-t-il.
— Ні, пане, але мама була.
— Non, Monsieur, mais maman a été.
— Ось воно, я так і думав.
— C’est ça, c’est comme je le croyais.
Він має цілковиту рацію казати так, бо вони з Діною на тому балу добряче побалакали.
Il a bien raison de parler ainsi, car ils ont eu avec Dina une petite conversation très soignée à ce bal.
Торлонія розуміє російську: його мати, уроджена Руспольї, удруге вийшла заміж за графа Кисельова, російського посланника у Флоренції. Тепер вона вдова. Він бував у Петербурзі. Торлонія — невисокий гладкий чоловік, білявий, елегантний, милий, на доказ чого й прізвисько, маленький свіжий рот, білява борода, сірі очі. Зовсім не італійський вигляд, а дуже французький, і говорить цією мовою, мов своєю.
Torlonia comprend le russe, sa mère, née Ruspoli s’est remariée en secondes noces avec le comte Kiseleff, ministre de Russie à Florence. A présent elle est veuve. Il a été à Pétersbourg. Torlonia est un petit homme gras, blond, élégant, sympathique, preuve son surnom, une petite bouche fraîche, une barbe blonde, des yeux gris. Pas du tout l’air italien, mais très français et parlant cette langue comme la sienne.
Він пропонує запрягти своїх коней у легкий двоколісний візок2 для прогулянки, і ми домовляємося на четвер об одинадцятій.
Il offre d’atteler ses chevaux dans un petit panier pour conduire et on prend rendez-vous pour jeudi à onze heures.
П’єтро в’ється навколо й проситься поїхати верхи.
Pietro tourne et prie d’aller à cheval.
— Я бачив Плаудена, — каже він, — Плауден хворий.
— J’ai vu Plowden, dit-il, Plowden est malade.
— Гаразд, побачимо.
— Bien, nous verrons.
Ми їдемо на Пінчо і знову бачимо там П’єтро й Клементе в алеї неподалік обеліска.
Nous allons au Pincio et y revoyons encore Pietro et Clemente dans l’allée non loin de l’obélisque.
— «Я хочу Торлонію!»
— « Je veux Torlonia ! »
Ось він, Торлонія, це аж надто гарно, слово чесної жінки. Я почуваюся трохи незадоволеною, незрозуміло чому. А мама посилює це незадоволення, кажучи, що для Торлонії це чудова оборудка, що продати таких коней за чотири тисячі франків наприкінці сезону — то справжнє щастя тощо. Вона любить лише П’єтро.
Le voilà Torlonia, c’est trop beau, foi d’honnête femme. Je me sens bien un peu mécontente, on ne sait pourquoi. Et maman augmente ce mécontentement en disant que pour Torlonia c’est une excellente affaire, que vendre de pareils chevaux pour quatre mille francs à la fin de la saison, c’est de la chance, etc. Elle n’aime que Pietro.
— Торлонія надто захоплений своєю величчю, — каже вона.
— Torlonia est trop entiché de sa grandeur, dit-elle.
— А хто б не був?
— Et qui ne le serait pas ?
Торлонія не дитя, не навіженець, він чоловік, і, попри свій невеликий зріст, доволі поважний; може, це тому, що я ще ні в чому не певна, та байдуже, він поважний.
Torlonia n’est pas un enfant, un fou, il est un homme, et malgré sa petite taille, assez imposant, c’est peut-être parce que je ne suis encore sûre de rien, n’importe, il est imposant.
Та все ж я задоволена, аби лиш Торлонія не сприйняв надто серйозно купівлю коней і не обмежився простими торговими перемовинами. Так, ось чого я боюся.
Tout de même je suis contente, pourvu seulement que Torlonia ne prenne pas trop au sérieux l’achat des chevaux et ne se borne à une simple négociation commerciale. Oui, voilà la crainte.
Яка різниця! Торлонія в «Аполло» — і Торлонія тут.
Quelle différence ! Torlonia à l’Apollo, Torlonia ici.
Повернувшись, застаю книжку з візиткою Плаудена; книжка — це, здається, роман Вайт-Мелвілла під назвою The white rose3, оправлений у білий пергамент з моїм золотим вензелем.
En rentrant je trouve un livre avec la carte de Plowden, le livre est un roman de Whyte Melville je crois, ayant pour titre « The white rose “ relié en parchemin blanc avec mon chiffre en or.
Плаудене, який же ви люб’язний!
Plowden, comme vous êtes aimable !
Застаю також листа від Рікардо. Він присилає мені свій портрет у костюмі з балу Сабатьє.
Je trouve aussi une lettre de Ricardo. Il m’envoie son portrait en costume du bal Sabatier.
— Я хотів би, — пише він, — надіслати вам портрет «Солов’я, що летить»4 у костюмі Гамлета, чарівний і, на мою думку, найкраще вдягнений.
— Je voudrais, écrit-il, vous envoyer celui du rossignoù che vaia en Hamlet, ravissant et à mon avis le mieux porté.
Бідолашний Рікардо, він гадає, що «Соловей, що летить» ще займає мої думки. Він не знає, які зухвалі задуми сповнюють мою голову.
Pauvre Ricardo, il pense que le rossignoù che vola m’occupe encore. Il ne sait pas quelles idées audacieuses remplissent ma tête.
— Повертайтеся до нас, — пише він ще, по кількох вельми люб’язних речах, — і не дайте надто звабити себе чарам синів Ромула.
— Revenez-nous, écrit-il encore après plusieurs choses très aimables, et ne vous laissez pas trop séduire par les charmes des fils de Romulus.
Уявіть собі поведінку Брускетті! Він залагоджує свої справи через Леоні! Учора він прийшов просити в неї відповіді на свого листа. Чи ж не дурість! Як і після кінної прогулянки з Антонеллі, я відчуваю потребу простягтися на ліжку й будувати повітряні замки з герцогом, П’єтро тощо.
Imaginez-vous la conduite de Bruschetti ! C’est par Léonie qu’il fait ses affaires ! Hier il est venu lui demander une réponse à sa lettre. Est-ce assez bête ! Comme après la promenade à cheval avec Antonelli, j’éprouve le besoin de m’étendre sur mon lit et de construire des châteaux en Espagne avec le duc, Pietro, etc.
А вони хочуть, щоб я повернулася до Ніцци.
Et on veut que je retourne à Nice.
Прости їм, Боже мій, бо не знають, що чинять!5
Pardonnez-leur, mon Dieu, ils ne savent pas ce qu’ils font !
Примітки
Petruccio — пестливе італійське зменшене ім’я від Pietro. ↩
Panier — легкий двоколісний екіпаж кошикової будови, який цінували за швидку їзду. ↩
The white rose — по-англійськи: «Біла троянда», роман Вайт-Мелвілла, англійського романіста, популярного серед аристократії. ↩
В оригіналі: rossignoù che vaia (так у тексті; у наступному абзаці — rossignoù che vola), напівніццькою-напівіталійською — «Соловей, що летить», назва ніццької пісеньки, тут прізвисько Одіффре. ↩
Біблійна цитата: Лука 23:34 — слова Христа на хресті. ↩