❦
Вівторок, 14 березня 1876
Mardi 14 mars 1876
Тепер Дорія сміється! він сміється по-справжньому. Мерзенний кардинальчик, закладаюся, розповів у клубі, що той мене лякає. І, ну й ну1, він має рацію сміятися. Але йому це має й лестити. Вселяти жінці жах — це таки дещо.
A présent Doria rit ! il rit tout à fait. Le misérable cardinalino a, je parie, raconté au club qu’il me fait peur. Et bigre, il a raison de rire. Mais il doit aussi être flatté. Inspirer de la terreur à une femme c’est encore quelque chose.
Сьогодні свято Короля, з цієї нагоди на Фарнезіні був великий парад, там, де мій жахливий кінь так кепсько чвалував. А після параду військові заполонили місця для прогулянок.
C’est la fête du Roi aujourd’hui, à cette occasion il y avait une grande revue à la Farnesina, là où mon affreux cheval a si mal galopé. Et à la suite de la revue les militaires ont envahi les promenades.
Стерв’ятник Бержеро ще тут, і щоразу, зустрічаючи його, я боюся якоїсь прикрості.
Le vautour Bergerault est encore ici, et chaque fois que je le rencontre je crains quelque désagrément.
Та я, здається, обіцяла П’єтро поїхати верхи й, здається, навіть призначила зустріч о третій за брамою… забула, котрою, щоб поїхати до Цецилії Метелли2! з… Дзуккіні бачив мене на віа дель Бабуїно, нехай скаже своєму другові, що я була не в амазонці.
Mais je crois avoir promis à Pietro de monter à cheval, et je crois même avoir fixé le rendez-vous à trois heures hors de la porte... j’oublie laquelle, pour aller à Caecilia Metella ! z... Zucchini m’a vue à la via del Babuino, il devrait dire à son ami que je n’étais pas en amazone.
Ми зустрічаємо його (П’єтро) у Боргезе, у кольоровому костюмі й маленькому капелюсі, наче зібрався їхати верхи. Бідолашний малий був у фіакрі.
Nous le rencontrons (Pietro) à Borghése en habit de couleur et petit chapeau, comme pour monter à cheval. Le pauvre petit était en fiacre.
— Чому ви не попросите коней у батька? — спитала я його в неділю.
— Pourquoi ne demandez-vous pas à votre père des chevaux ? lui dis-je dimanche.
— Я просив, але якби ви знали, які скупі ці Антонеллі, запевняю вас, вони скупі! — і він був переконаний у тому, що казав. Мені було прикро бачити його в жалюгідному фіакрі, тимчасом як стільки шибеників мають екіпажі й коней. Мені було досадно й принизливо за нього.
— J’ai demandé, mais si vous saviez comme les Antonelli sont durs, je vous assure qu’ils sont durs ! - et il était convaincu de ce qu’il disait. J’étais vexée de le voir dans un misérable fiacre, tandis que tant de canailles ont des voitures et des chevaux. J’étais fâchée, humiliée pour lui.
Ми двічі бачили Торлонію — на Народній площі й на Пінчо. Запевняю вас, він чарівний.
Nous avons vu deux fois Torlonia, sur la place du Peuple et au Pincio. Je vous assure qu’il est charmant.
А ось і той офіцер, якого Лола звала богом, — Бой, росіянин. Дуже гарний цей Бой, надто в екіпажі, бо зростом він невисокий.
Et voilà l’officier que Lola nommait le dieu, Boy, un Russe. Il est fort beau ce Boy, surtout en voiture, car il n’est pas grand de taille.
Повернувшись, застаю візитку Торлонії. Клементе Торлонія і князівська корона.
En rentrant je trouve la carte de Torlonia. Clemente Torlonia et une couronne de prince.
Чи казала я, що ми залишили нашу квартиру на другому поверсі й знову взяли ту, що на першому, ту, яку мали, коли прибули до Рима. Здається, я цього не казала, та байдуже, кажу тепер. А сьогодні ми остаточно залишаємо готель де Лондр через погане повітря в кімнатах мами й Діни. Ми взяли дуже велику й дуже гарну квартиру на другому поверсі готелю де ла Вілль, на віа дель Бабуїно. Передпокій, мала вітальня, велика вітальня, чотири спальні, майстерня й дві кімнати для прислуги.
Ai-je dit que nous avons quitté notre appartement du deuxième étage pour reprendre celui du rez-de-chaussée, celui que nous avions en arrivant à Rome. Je crois que je ne l’ai pas dit, n’importe, je le dis à présent. Et aujourd’hui nous quittons tout à fait l’hôtel de Londres, à cause du mauvais air dans les chambres de maman et Dina. Nous avons pris un très grand et très bel appartement au premier à l’hôtel de la Ville, via del Babuino. Antichambre, petit salon, grand salon, quatre chambres à coucher, studio et deux chambres de domestiques.
У цьому самому готелі мешкає родина, що залишила готель де Лондр на кілька днів раніше за нас, — герцогиня Тріказе Мулітерно, її старша донька, герцогиня де Сарно, друга донька, панна, білява й гарна, мов янгол, та її син, молодий і доволі негарний, близький друг Дорія. Вони з Неаполя. До речі, про Неаполь — мама мене мучить, щоб ми туди поїхали, але мені зараз зовсім не хочеться, поїду в квітні, на час перегонів, коли поїдуть усі.
Dans ce même hôtel loge une famille qui a quitté l’hôtel de Londres quelques jours avant nous, la duchesse Tricase Muliterno, sa fille aînée, duchesse de Sarno, sa seconde fille, demoiselle, blonde et belle comme un ange et son fils, jeune et assez laid, grand ami des Doria. Ils sont de Naples. A propos de Naples, maman me tourmente pour y aller, mais je n’en ai nulle envie à présent, j’irai en avril, au moment des courses, quand tout le monde ira.
Клементе Торлонія… ні, не це я хочу сказати.
Clemente Torlonia... non, ce n’est pas cela que je veux dire.
Вісконті приходить провідати нас у нашій новій квартирі, але я чекаю на Антонеллі, на Антонеллі, який не приходить. Мені хотілося його бачити, мене засмучує, що його немає, мені його бракує. Милий П’єтро, гадаю, я й справді маю до нього слабкість.
Visconti vient nous voir dans notre nouvel appartement mais j’attends Antonelli, Antonelli qui ne vient pas. J’avais envie de le voir, je suis contrariée par cette absence, il me manque. Gentil Pietro, je crois vraiment que j’ai un faible pour lui.
Чому він не прийшов сьогодні ввечері? То він мене не кохає, коли інші люди можуть утримати його далеко від мене? Я майже стривожена — лише майже, навіть не зовсім. Я в ньому певна, принаймні поки що. Аби лиш він не зробив Торлонію своїм повірником, це було б мені дуже незручно.
Pourquoi n’est-il pas venu ce soir ? Il ne m’aime donc pas, que d’autres personnes peuvent le retenir loin de moi ? Je suis presque inquiète, presque seulement, pas même. Je suis sûre de lui du moins pour le moment. Pourvu qu’il n’aille pas faire de Torlonia son confident, ce me serait très incommode.
Магнетизм думки3? Чи існує він? і чи справляє він хоч якийсь вплив? Моя думка вся заряджена флюїдом, але я дуже боюся, що це марно. Ті, до кого мені байдуже, мене люблять, а тим, хто мені потрібен, до мене байдужісінько. Торлонія, боюся, з останніх. Яка шкода. Усе одразу залагодилося б і скінчилося. Не треба про це думати, це аж надто гарно, тоді мені вже не було б чого бажати. Що ж до кохання… ет! чому б мені його не покохати?
Le magnétisme de la pensée ? Est-ce qu’il existe ? et produit-il un effet quelconque ? Ma pensée est toute chargée de fluide, mais je crains bien que cela c’est en vain. Ceux dont je n’ai que faire m’aiment, tandis que ceux qu’il me faut ne se fichent pas mal de moi. Torlonia est de ces derniers, je le crains. Quel dommage. Ce serait tout de suite arrangé et fini. Il ne faut pas penser à cela, c’est trop beau, alors je n’aurais plus rien à désirer. Quant à l’amour... bah ! pourquoi ne l’aimerais-je pas ?
Примітки
В оригіналі французькою: «bigre». ↩
Цецилія Метелла — велика кругла гробниця на Аппієвій дорозі, одна з найвідвідуваніших пам’яток Рима, названа на честь римської шляхтянки I століття до н. е. ↩
Марі має на увазі поширене у XIX столітті вірування в тваринний магнетизм (месмеризм) — теорію, що сильна воля здатна на відстані впливати на думку іншої людини. ↩