❦
Середа, 26 січня 1876
«Чи знаєш край, де помаранча квітне?»1 Помаранча квітне, а ти ступаєш по гадюках! Марнота марнот!« Connais-tu le pays où fleurit l’oranger ? » L’oranger fleurit et on marche sur des serpents ! Misère des misères !
Мама з Діною пішли, я сама, слава Богу. Співати я не можу, бо нездужаю, але граю Міньйон і дивлюся на себе в дзеркала. На сцені я матиму дуже гарний вигляд.
Maman et Dina sont sorties, je suis seule grâce à Dieu. Je ne puis chanter car je suis malade mais je joue Mignon et me regarde dans les glaces. Je ferai très bien sur la scène.
Я заспалася, і в напівдрімоті мені снилося, що я приїжджаю на вокзал у Ніцці й застаю там Сапоженікових, а з Сапоженіковими — Одіффре. Він підходить до мене й вітається.
J’ai trop dormi, je rêvais moitié éveillée que j’arrivais à la gare de Nice et que j’y trouvais les Sapogenikoff et, avec les Sapogenikoff, Audiffret. Il s’approche de moi et me salue.
— Ви відʼїжджаєте, пане?
— Vous partez, Monsieur ?
— Ні, панно.
— Non, Mademoiselle.
— То ви приїхали?
— Alors vous arrivez ?
— Та ні, я дізнався, що приїжджаєте ви, і вийшов вам назустріч разом із цими дамами.
— Mais non, j’ai su que vous arriviez et je suis venu à votre rencontre avec ces dames.
— Ах! то ви ходили до школи?
— Ah ! vous avez donc été à l’école ?
— Чому?
— Pourquoi ?
— Та певно ж: я лишила вас грубіяном, а застаю любʼязним. Ви справді зробили успіхи.
— Sans doute, je vous ai laissé grossier et je vous trouve aimable. Vous avez fait des progrès vraiment.
Якщо станеться щось таке, обіцяю сказати те, що сказала вві сні.
Si pareille chose arrive je promets de dire ce que j’ai dit en rêve.
Новини з Ніцци! Оливка вбралася вся в біле, і капелюшок білий, як мій! — «Певно, — каже тітка, — це Сорока виписав їй капелюшок від Ребу, бо ж він знається на цьому».
Des nouvelles de Nice ! L’Olive est habillée tout en blanc et un chapeau blanc comme le mien ! - « Sans doute, dit ma tante, c’est Soroka qui lui a fait venir un chapeau de chez Reboux, puisqu’il sait ».
Це так мене розлючує, що якийсь час я мовчу. Ця потворна жаба2, мерзенна жаба, сміє мене непокоїти, для цього вона дочекалася мого відʼїзду! Лаво Везувію! Багно Тибру! Катеринко!
Ça me met tellement en colère que pendant quelque temps je ne parle pas. Cette turpis rana, abominable grenouille, ose m’inquiéter, elle a attendu mon départ pour cela ! Lave du Vésuve ! Fange du Tibre ! Orgue de Barbarie !
на полях
Шукаючи, кого б пожерти3
dans la marge Quaerens quem devoret
Ніщо у світі не розлютило б мене так, як це! Цей гнів породжує три листи:
Rien au monde ne me metterait en colère comme cela ! cette colère produit trois lettres :
Переписаний лист · Lettre anonyme de Marie à Albert Leroy, rédacteur de La Vie mondaine, 26 janvier 18761° Панові Альберові Леруа, редакторові «La Vie Mondaine», авеню Вокзальна, 13. Пане, Прошу вмістити в одному з найближчих номерів статтю про те, які смішні наслідування, надто наслідування вбрання, а особливо вбрання прикметного, як-от білого, чи давно вже кимось перейнятого. Що швидше вийде ця стаття, то краще.
1° à Monsieur Albert Leroy, rédacteur de « La Vie Mondaine », avenue de la Gare, 13. Monsieur, Veuillez mettre dans un de vos prochains numéros un article qui aura pour sujet le ridicule que présentent les imitations surtout les imitations de toilettes et surtout de toilette marquantes, blanches par exemple, ou adoptées depuis longtemps par quelqu’un . Le plus tôt paraîtra cet article le mieux ce sera.
Переписаний лист · Lettre anonyme de Marie à Mme Prodgers, 26 janvier 18762° Пані Е. Проджерс, Англійська набережна, 17, передати, розпечатавши, тій англійці, чиїм лицарем недавно зробився пан Еміль.
— Дарма ти вбралася в біле, як ота молода росіянка, така гарна й така елегантна, якій біле належить, бо воно їй личить і бо вона перша перейняла його в Ніцці! Окрім сміховинності наслідування, такого очевидного, що його легко можна було б назвати мавпуванням4, твоя дрібна й бридка особа, вбрана в біле, жорстоко підкреслює твою нижчість і виказує, що ти копія, та ще й погана копія.
2° A Mme E. Prodgers Promenade des Anglais, 1 7 pour remettre, après avoir décacheté, à la dame anglaise dont M. Emile s’est dernièrement fait le chevalier.
- En vain tu t’es mise en blanc comme la jeune Russe si jolie et si élégante et à laquelle le blanc appartient parce qu’il lui va et parce qu’elle l’a adopté la première à Nice ! Outre le ridicule d’une imitation si manifeste qu’on la pourrait facilement nommer singerie, ta petite et vilaine personne habillée de blanc fait cruellement ressortir ton infériorité et remarquer que tu es une copie et une mauvaise copie.
- En vain tu t’es mise en blanc comme la jeune Russe si jolie et si élégante et à laquelle le blanc appartient parce qu’il lui va et parce qu’elle l’a adopté la première à Nice ! Outre le ridicule d’une imitation si manifeste qu’on la pourrait facilement nommer singerie, ta petite et vilaine personne habillée de blanc fait cruellement ressortir ton infériorité et remarquer que tu es une copie et une mauvaise copie.
Переписаний лист · Lettre anonyme de Marie à Emile dʼAudiffret, 26 janvier 18763° Панові графові дʼАспремону, вулиця Префектури, передати панові Емілеві дʼОдіффре.
— Навіщо радити тій, кого ти знаєш, убиратися в біле? Чи для того, аби показати цілому світові, наскільки вона нижча за ту, що так жорстоко тобою знехтувала? Чи для того, аби нагадати тобі, бодай у карикатурі, ту, що тебе не захотіла і за якою ти ще плачеш?!
3° A M. le comte d’Aspremont, rue de la Préfecture, pour remettre à M. Emile d’Audiffret
- Pourquoi conseiller à celle que tu sais de se mettre en blanc ? Est-ce pour montrer au monde entier combien elle est inférieure à celle qui t’a si cruellement dédaigné ? Ou est-ce pour te rappeler, au moins en caricature celle qui n’a pas voulu de toi, et que tu pleures encore ? !
- Pourquoi conseiller à celle que tu sais de se mettre en blanc ? Est-ce pour montrer au monde entier combien elle est inférieure à celle qui t’a si cruellement dédaigné ? Ou est-ce pour te rappeler, au moins en caricature celle qui n’a pas voulu de toi, et que tu pleures encore ? !
Те, як я говорю про себе в цих листах, ніколи не наведе на думку, що їхня авторка — я.
La façon dont je parle de moi dans ces lettres ne fera jamais supposer que j’en sois l’auteur.
Їх переписує консьєрж готелю, він і пише адреси. Я посадила його у вітальні задля цієї роботи й дала йому сто су. У нього гарний почерк.
C’est le concierge de l’hôtel qui les copie, qui écrit les adresses. Je l’ai fait asseoir au salon pour cette opération, et je lui ai donné cent sous. Il a une belle écriture.
Це він убрав її в біле. Навіщо, найганебніший з усіх людей5! Він знає, що я скрізь найелегантніша, він міг із заплющеними очима вибрати з-поміж мого вбрання одне для тієї підлої англійки, не боячись убрати її погано. Джоя вбралася в біле, ця гидота вбирається в біле!
C’est lui qui l’a habillée en blanc. Pourquoi Turpissimus omnium homo ! Il sait que je suis la plus élégante partout, il pouvait choisir les yeux fermés parmi mes toilettes, une toilette pour cette vile Anglaise, sans crainte de la mal habiller. Gioia s’est habillée en blanc, cette saleté s’habille en blanc !
Але я єдина, я справжня біла дама. Їм забракне і доброго смаку, і терпіння не відступатися. Англійка завжди носить кольорові спідниці... аби не прати їх.
Mais je suis la seule, la vraie dame blanche. Elles n’auront ni le bon goût ni la patience de persévérer. Une Anglaise met toujours des jupons de couleur... pour ne pas les laver.
Вовняні спідниці, що тхнуть! Хоч би яка елегантна була англійка, під спідницями вона завжди брудна, у неї завжди ноги, як човни, і нікчемні шиньйони. Наскільки вродливі англійські чоловіки, настільки бридкі, брудні й дурні англійські жінки.
Des jupons de laine qui ont une odeur ! Quelque élégante qu’elle soit une Anglaise est toujours sale sous ses jupes, a toujours des pieds en bateau, et des chignons indignes. Autant les hommes anglais sont beaux, autant les femmes anglaises sont vilaines et sales, et bêtes.
Ми отримуємо тут «La Vie Mondaine», я ще побачу ту статтю. До того ж я пишу тітці, аби вона за неї заплатила. Від самого ранку я написала їй два листи, і в одному з них стільки нарікань і гніву, що я плакала, пишучи його.
Nous recevons ici « La Vie Mondaine », je verrai bien l’article. D’ailleurs j’écris à ma tante de payer pour cela. Depuis ce matin je lui ai écrit deux lettres, dont l’une est si pleine de plaintes et de colère que j’ai pleuré en l’écrivant.
Сукня, яку я собі пошила, — точнісінько вбрання Паґано в «Ломбардці в першому хрестовому поході»6. У Римі теж є ченці, які так вдягаються. Мушу сказати, що ця сукня мені страшенно личить. Сукня Беатріче буде така сама гарна.
La robe que je me suis faite est tout à fait le costume de Pagano dans les « Lombardi alla prima ciociàta ». Il y a aussi à Rome des moines qui sont habillés ainsi. Je dois dire que cette robe me va à ravir. Celle de Béatrice sera aussi bien.
Якось я прочитала імена пань Мелон і Гревіль поряд з іменем Проджерс на обіді в «London House». Сьогодні я прочитала серед імен стрільців у Монако: панове Мелон і Гревіль.
J’ai lu un jour les noms de Mmes Malone et Greville cités à côté de celui de la Prodgers, dans un dîner au London House. J’ai lu aujourd’hui parmi les noms des tireurs à Monaco: MM. Malone et Greville.
Ці дами — Оливка та її сестра, а ці панове — їхні чоловіки. Питаю себе: чому? Не знаю, але, певно, так і має бути. Тітка ще не змогла дізнатися, хто ця нова біла дама; вона спитала метрдотеля в Монако (чого вона тільки для мене не робить! до того ж цей чоловік служить їй уже пʼять років, він наче хатній слуга), отже, вона спитала метрдотеля в Монако, якого звати пан Адам і який не носить фрака, як інші офіціанти, — спитала його, хто така Оливка, і він відповів: «О! пані, це, певно, авантюристка!»
Ces dames sont l’Olive et sa sœur et ces messieurs sont leurs maris. Je me demande pourquoi ? Je ne sais mais ce doit être ainsi. Ma tante n’a pas encore pu savoir qui est la nouvelle blanche, elle a demandé au maître d’hôtel de Monaco (que ne fait-elle pour moi ! d’ailleurs cet homme la sert depuis cinq ans, il est comme un domestique de la maison), elle a donc demandé au maître d’hôtel de Monaco qui se nomme M. Adam et qui ne porte pas de frac comme les autres garçons, elle lui a donc demandé qui est l’Olive, et il a répondu : « Oh ! madame, ce doit être une aventurière ! ».
Ні, але скажіть мені, чи бачив хто коли-небудь таку адресу, як та — панові Е. Проджерсу, передати, розпечатавши, тій англійці, чиїм лицарем недавно зробився пан Еміль?
Non, mais je vous demande si on a jamais vu une adresse comme celle de M. E. Prodgers pour remettre, après avoir décacheté, à la dame Anglaise dont M. Emile s’est dernièrement fait le chevalier ?
А Одіффре ще отримає листа через пана дʼАспремона.
Et Audiffret qui va recevoir une lettre par M. d’Aspremont.
Audiffret a promené l’Olive dans le break qui nous a conduits à Saint-Jean et au Loup, ma tante l’écrit. Et maman dit que ce break est une espèce de grade, de marque de courtship, qu’il y promène les femmes auxquelles il fait la cour et à maman l’a dit le savant Ambroise.
Часто я перебираю все від самого початку, доходжу до кінця з таким клубком гніву й досади, з такою люттю, що відразу біжу по свій щоденник, та на півдорозі помічаю, що вже все сказала, стільки наговорила, що лютувала, верещала, що заповнила сотні сторінок кривавими наріканнями та прокльонами. Зі мною, зі мною, зі мною поводяться, як з іншими! Як з будь-ким!
Souvent je repasse tout depuis le commencement, j’arrive vers la fin avec un tel amas de colère et de dépit, une telle rage que je cours de suite chercher mon journal, puis à mi-chemin je m’aperçois que j’ai déjà tout dit, tant raconté que j’ai ragé, hurlé, que j’ai rempli des centaines de pages de plaintes sanglantes et d’imprécations. Moi, moi, moi traitée comme les autres ! Comme n’importe qui !
Цей чоловік не спинився переді мною як переді мною, аби покохати мене чи проминути не байдуже, ні! він проминув мене, як усіх інших, і його блюзнірський дотик на кілька митей потьмянив мою золочену поверхню, як мерзенний подих вʼялить квітку.
Cet homme ne s’est pas arrêté devant moi comme devant moi pour m’aimer ou pour me passer sans indifférence, non ! il a passé devant moi comme devant toutes les autres et son contact profanant a terni pour quelques instants ma surface dorée, comme une haleine abominable fane une fleur.
Він не вирізнив мене з-поміж інших — ні з кохання, ні з байдужості, ні, він змішав мене з підлим натовпом інших жінок, жінок усякого роду, жінок, які мастять собі коси помадою й двічі на тиждень міняють білизну! Ось що мене лютить. Не його зневага, о ні, а саме це! І він говорить про мене з цинічною усмішкою, з тим байдужим чи зневажливим виглядом, з яким говорив мені про інших! Боже, я задихаюся.
Il ne m’a pas distinguée des autres, pour amour ou pour indifférence, non, il m’a confondue avec la vile multitude des autres femmes, des femmes de toute espèce, des femmes qui se pommadent les cheveux et changent deux fois par semaine de linge ! Voilà ce qui me fait rager. Ce n’est pas son dédain, oh non, mais c’est cela ! Et il parle de moi avec un sourire cynique, avec cet air indifférent ou méprisant, comme il m’a parlé des autres ! Dieu, j’étouffe.
Я вимагаю, щоб кожен бачив мене інакше, ніж інших жінок, щоб — з кохання, з ненависті чи з простої байдужості — я завжди стояла осібно, завжди шанована, завжди священна!
Je demande que chacun me voie autrement que les autres femmes, que pour amour, pour haine ou pour simple indifférence je sois toujours à part, toujours respectée, toujours sacrée !
А цей плазун насмілився!
Et ce reptile a osé !
Небо й земля, пекло й рай, Пес і кіт, канарки й папуга!
Ciel et terre, enfer et Paradis, Chien et chat, canaris et perroquet !
Сподіваюся, ви не подумаєте, що я закохана, ну й ну9, ні, я надто принижена для цього! Для іншої те, що я називаю приниженням, нічого б не важило, бо ж зрештою — чи маю я право вимагати, щоб мене шанували, як Богородицю?
Vous ne vous imaginerez pas j’espère que je sois amoureuse, bigre non, je suis trop humiliée pour cela ! Pour une autre, ce que j’appelle humiliation ne serait rien, car enfin, ai-je le droit d’exiger qu’on m’honore comme la Vierge ?
Байдуже. Присягаюся, що пан дʼОдіффре ніколи не матиме від мене ні спокою, ні щастя, а переді мною — ні ласки, ні пощади. Гадаю, він чудово без цього обійдеться, та хтозна — не знати, що може статися.
N’importe. Je jure que M. d’Audiffret n’aura jamais par moi ni repos, ni bonheur, et devant moi ni grâce, ni merci. Il s’en passera bien je suppose et, qui sait, on ne sait pas ce qui peut arriver.
навскоси
Яка дурниця.
en travers Quelle bêtise.
Я написала де Музе.
J’ai écrit à de Mouzay.
Мене дратує, що доведеться чекати до понеділка, аби знову почати уроки співу.
Je suis ennuyée de devoir attendre à lundi pour recommencer mes leçons de chant.
У сцені в саду, в «Міньйон», де вона сама, коли вона співає: «божеволію від люті та шалу»10 — замість півтори октави, як зазначено, і двох октав, як співають співачки, що женуться за ефектом, я співаю майже три октави.
Dans la scène du jardin, dans « Mignon », où elle est seule, quand elle chante: « folle divengo di rabbia et di furor !. Au lieu d’une octave et demie comme c’est indiqué et de deux octaves comme chantent les cantatrices à effet, je chante moi près de trois octaves.
Це місце дає мені найкращу нагоду якнайблискучіше показати весь діапазон мого інструмента.
C’est un passage qui me donne l’occasion la plus belle de montrer l’étendue de mon instrument de la façon la plus brillante.
«Ах! я щаслива, ах, я в захваті»11. Тільки не думайте, що це Фаччотті змушує мене робити ці карколомні штуки. Фаччотті змушує мене вправляти мій середній регістр, який не дуже добре виходить: є одна нота — перехід з одного регістру в другий, — де голос ламається. А «Міньйон» я співаю упівголоса12 і наодинці, для власної втіхи.
Ah ! son felice, ah, son rapita. Maintenant il ne faut pas croire que ce soit Facciotti qui me fait faire ces tours de force. Facciotti me fait exercer mon medium qui ne va pas bien, il y a une note, le passage d’une manière et l’autre qui se casse. Quant à « Mignon » je la chante à mezzo voce et seule pour m’amuser.
Фаччотті каже, що за два роки я зможу співати по-справжньому на сцені, тобто витримувати всю втому, але й тріумфи! І які тріумфи! Боже, коли я про це думаю, то задихаюся від Gloriae cupiditate13.
Facciotti dit que dans deux ans je pourai chanter tout à fait sur la scène, c’est-à-dire supporter toutes les fatigues mais aussi des triomphes ! Et quels triomphes ! Dieu, quand j’y pense j’étouffe de Gloriae Cupididate .
А заспівати оперу на користь бідних я берусь наступного лютого 1877 року, і заспівати добре.
Quant à chanter un opéra pour les pauvres, je me fais fort de le chanter au prochain février 1877 et bien chanter.
Та я пригадую: не цьогоріч я почала носити біле, а тоді, коли княгиня, люба княгиня Голіцина була з нами і коли Одіффре був із Дюранами, отоді все літо я носила білі сукні й капелюшок, увесь укритий білим пірʼям, зсунутий трохи назад, аби видно було мої дрібні кучерики на чолі. Це був чарівний капелюшок, що облягав голову майже як тюрбан.
Mais je me rappelle, ce n’est pas de cette année que j’ai commencé à porter le blanc, quand la princesse, la chère princesse Galitzine était avec nous et quand Audiffret était avec les Durand, alors pendant tout l’été je portais des robes blanches et un chapeau tout couvert de plumes blanches, placé un peu en arrière de façon à laisser voir mes petits cheveux du front. C’était un ravissant chapeau, prenant la forme de la tête presque comme un turban.
Немає нічого бридкішого за ці великі капелюхи, що хвацько зсунуті назад і неначе викликають людей на двобій.
Il n’y a rien de plus laid que ces grands chapeaux qui s’en vont crânement en arrière et qui ont l’air de provoquer les gens en combat singulier.
Я помічаю одну прикру річ: я багато пишу, а дотепу в мене вкрай мало.
Je m’aperçois d’une chose déplorable, j’écris beaucoup et j’ai fort peu d’esprit.
Боже, пошли мені дотепу, благаю.
Dieu donnez-moi de l’esprit je vous en prie.
Боже, пошли мені дотепу! Оце цукерочка. О, яка ж я дурна, ні, це наївність і, боюся, наївність удавана.
Dieu donnez-moi de l’esprit ! Voilà qui est un sucre. Oh que je suis bête, non, c’est une naïveté et, je le crains, une naïveté affectée.
Примітки
«Чи знаєш край, де помаранча квітне?» — початковий рядок арії Міньйон з опери «Міньйон» Амбруаза Тома (1866). ↩
В оригіналі латиною: «turpis rana». ↩
В оригіналі латиною: «Quaerens quem devoret». 1 Пет. 5:8, про диявола; Марі прикладає це до суперниці. ↩
«Мавпування» (фр. singerie) — мавпячі витівки, наслідування когось. ↩
В оригіналі латиною: «Turpissimus omnium homo». ↩
В оригіналі італійською: «Lombardi alla prima ciociàta» (так у Марі; правильно I Lombardi alla prima crociata). Опера Верді (1843) про Перший хрестовий похід; Паґано — персонаж, який стає пустельником. ↩
«Брек» — відкритий чотириколісний кінний екіпаж. ↩
В оригіналі англійською: «courtship». ↩
В оригіналі французькою: «bigre». ↩
В оригіналі італійською: «folle divengo di rabbia et di furor» (так у тексті; мабуть, e). Арія з «Міньйон» (італійська версія). ↩
В оригіналі італійською: «Ah ! son felice, ah, son rapita». Фраза з арії. ↩
В оригіналі італійською: «mezzo voce» (муз.). ↩
Латиною: «з жадоби слави» — новий девіз Марі (див. 25 січня); у тексті Gloriae Cupididate (так у тексті; мабуть, Cupiditate). ↩