❦
Вівторок, 25 січня 1876
Мене мучить туга за рідним краєм.J’ai le mal du pays.
Я беру урок співу, потім виходжу з мамою. Ми йдемо до майстерні пана дʼЕпіне; він просить дозволу відрекомендувати нам вельми визначного й водночас дуже світського митця, якого приймають у всіх домах, такого собі пана Бенара.
Je prends une leçon de chant, puis je sors avec maman. Nous allons dans l’atelier de M. d’Epinay, il demande la permission de nous présenter un artiste très distingué et en même temps très répandu et reçu partout, un M. Besnard.
З того, що він каже, він, певно, Ґалула1. Він розповідає нам силу-силенну речей про Рим. Звідти ми йдемо до де Фаллу (який учора присилав спитати, чи ми вже отримали аудієнцію); цей священник стає чимраз кращий, він навіть пліткував, обізвав двір потолоччю, а новий уряд — злодіями, і сказав, що йому говорили про мене: мене бачили в Опері, дуже звернули увагу на мою білу сукню.
D’après ce qu’il dit ce soit être un Galula. Il nous raconte un tas de choses sur Rome. De là nous allons chez de Falloux (qui hier a envoyé demander si nous avions notre audience), ce prêtre devient de mieux en mieux, il a même fait des cancans, nommé la cour canaille, le nouveau gouvernement voleur et a dit qu’on lui a parlé de moi, on m’a vue à l’Opéra, très remarqué ma robe blanche.
викресленоЗвідти до пані Суковкіної, найлюбʼязнішої жінки
Він каже, що щоб потрапити до двору, досить лише написати міністрові чи послові. «Я хотів би, — додав він, — мати змогу відчинити вам ті інші двері так само, як відчинив вам Святу браму».
Il dit que pour aller à la cour il n’y a qu’à écrire au ministre ou ambassadeur. Je voudrais, ajouta-t-il, pouvoir vous ouvrir l’autre porte comme je vous ai ouvert la porte sainte.
— О, монсеньйоре, — кажу я, — Свята брама куди краща.
- Oh ! Monseigneur, dis-je, la porte sainte est bien préférable.
Звідти до пані Суковкіної (архімандрит її попередив, і вона нас чекала), найлюбʼязнішої й найпотворнішої жінки на світі. Вона приймає нас якнайчарівніше, і ми відразу заводимо мову про Квірінал; вона каже, що треба лише написати міністрові. Здається, вона бере цю справу до серця й обіцяє клопотатися, наче за себе саму. Сьогодні ввечері в Квіріналі прийом, і вона веде туди свою доньку, молоду особу, яку я помітила минулої неділі в церкві.
De là chez Mme Soukowkine (l’archimandrite l’a prévenue et elle nous attendait) qui est la femme la plus aimable et la plus laide du monde. Elle nous reçoit de la façon la plus charmante et de suite on parle du Quirinal, elle dit qu’il n’y a qu’à écrire au ministre. Elle semble prendre cette affaire à cœur et promet de faire comme pour elle. Ce soir il y a cercle au Quirinal et elle y conduit sa fille, une jeune personne que j’ai remarqué dimanche dernier à l’église.
Я рада, що познайомилася з нею, і виходжу легка й весела, що доводить: ця дама прийняла нас із щирою любʼязністю. Лише виходячи, я відчуваю, як до мене поставилися.
Je suis contente d’avoir fait sa connaissance et je sors légère et gaie ce qui prouve que la dame nous a reçues avec une franche amabilité. Ce n’est qu’en sortant que je sens comment on a été pour moi.
Ми беремо Діну й їдемо на Пінчо, але довго там не лишаємося, музика скінчилася; весь час за нами їдуть двоє панів в однокінному екіпажі, як Сорока2. Це мене бавило, я звеліла їхати на Корсо, вони рушили за нами; ми спиняємося біля кількох крамниць — вони роблять те саме на шанобливій відстані; нарешті смеркає, ми спиняємося біля годинникаря, вони обганяють нас і спиняються трохи далі, але замість їхати просто я кажу Луїджі завернути й вертатися додому. Отак вони нас гублять. Раніше я нізащо так не вчинила б, але тепер ніколи не робитиму інакше...
Nous prenons Dina et allons au Pincio, mais nous n’y restons pas longtemps, la musique a fini, tout le temps nous sommes suivies par deux messieurs en voiture à un cheval comme Soroka. Cela m’amusait, j’ai fait aller au Corso, ils nous y ont suivies, nous arrêtons près de plusieurs magasins, ils en font autant à une distance respectueuse, enfin il se fait sombre, nous arrêtons auprès d’un horloger, ils nous passent et s’arrêtent un peu plus loin, mais au lieu de continuer tout droit je dis à Luigi de tourner et de rentrer. De cette façon ils nous perdent. Avant je me serais bien gardée de le faire mais à présent je ne ferai jamais autrement...
Я не хочу більше не лише ганятися за кимось, а навіть сприяти тому, щоб за мною ганялися. Я радше уникатиму, просто не зважатиму — ні за, ні проти. Раніше я робила геть навпаки, я виставлялася напоказ — і яка ж це дурість! Коли тебе хочуть знайти, тебе знайдуть, хоч би ти нічого для цього не робила. Дуже сумно, коли треба самій цьому помагати й мучитися.
Je ne veux plus non seulement courir après quelqu’un, mais même favoriser les courses de qui que ce soit. Je vais plutôt éviter, en faire tout simplement, ni pour ni contre. Avant je faisais tout le contraire, je me montrais, et que c’est bête ! Quand on veut vous trouver on vous trouvera sans que vous fassiez rien pour cela. C’est bien malheureux lorsqu’il faut y aider soi-même et se tourmenter.
Як я раніше казала собі: може, це тому, що я зробила чи сказала те? Може, тому, що я туди пішла, чи тому, що не пішла?
Comme avant je me disais: peut-être est-ce parce que j’ai fait ou dit cela ? Peut être est-ce parce que j’y suis allée ou parce que je n’y suis pas allée.
Яка ж ти жалюгідна, коли шукаєш виправдань, коли вважаєш себе винною, коли намагаєшся помʼякшити. Це доводить, що тобі кінець.
Bien misérable on est lorsqu’on cherche des excuses, lorsqu’on se croit fautive, lorsqu’on tâche d’atténuer. Cela prouve qu’on est fichu.
Щойно бачиш, що тебе хоч трохи покинули, відразу починаєш шукати у своїй поведінці помилок, провин, звинувачуєш себе, кажеш собі: ах! якби ж! ах! якби я не зробила того! або: ах! якби я сказала одне замість іншого.
Dès qu’on se voit un peu abandonnée on commence de suite à chercher dans sa conduite des fautes, des torts, on s’accuse, on se dit ah ! si ah ! si je n’avais pas fait cela ! ou ah ! si j’avais dit telle chose au lieu de telle autre.
Бідолашна дурепа!
Pauvre folle que l’on est !
Повторюю: дуже погана ознака, коли починаєш ці докори собі самій, ці самокопання, тривожачись за власну поведінку, — дуже погана ознака!
Je le répète, c’est bien mauvais signe lorsqu’on commence ces reproches à soi-même, ces analyses, inquiet de sa propre conduite, bien mauvais signe !
Я твердо вирішила більше нічого не робити, мізинцем не ворухнути ні для кого. Бо коли тебе хочуть, коли ти подобаєшся, то хоч би що ти робила — тебе знайдуть; а коли тебе не хочуть, то хоч би як ти походжала павичем, ніщо не поможе.
Je suis résolue de ne plus rien faire, de ne plus bouger mon petit doigt pour qui que ce soit. Parce que lorsqu’on vous veut, lorsque vous plaisez, vous avez beau faire, on vous trouvera, tandis que lorsqu’on ne vous veut pas, vous allez beau vous pavaner, rien n’y fera.
А мені вистачало, і, певно, ще вистачить дурості не пройнятися цією щирою правдою!
Et j’avais, et j’aurai sans doute encore la bêtise de ne pas être pénétrée de cette vraie vérité !
Біховець пише мені чарівного листа й підписується Бібі. Він каже, що тепер у Ніцці: «найблискучіша пора — перегони, стрільби, бали, концерти, скрізь шалений натовп, нема коли носа втерти».
Bihovetz m’écrit une lettre charmante et signe Bibi. Il dit qu’à présent à Nice: « c’est l’époque la plus brillante, courses, tirs, bals, concerts, un monde fou partout, on n’a pas le temps de se moucher ».
Ці кілька слів знову вкидають мене в глибокий розпач. Віжʼє співатиме. Набережна повна, увесь цей люд, який я так добре знаю, усе місто живе, балакає, жестикулює, Ніцца схожа на величезну вітальню, усі змагаються в елегантності, усі одне одного знають, усі снують, бачаться, аж задихаються від пліток, від розмаїтих і незліченних утіх; я бачила Ніццу о цій порі й знаю її, люблю її... у мене паморочиться голова, я плачу!
Ces quelques mots me font retomber dans une désolation profonde. Vigier va chanter. La Promenade est encombrée, tout ce monde que je connais si bien, toute la ville vit, cause, gesticule, Nice a l’air d’un immense salon, on rivalise d’élégance, on connaît tout le monde, on court, on se voit, on est hors d’haleine à force de cancans, de plaisirs variés et sans nombre, j’ai vu Nice à cette époque et je la connais, je l’aime... j’ai le vertige, je pleure !
Тварюка!
Brute !
Але я не хочу туди вертатися, бо сама-одна серед усіх цих щасливців я чужа всім тим утіхам, мене виключено з усіх їхніх зібрань, я буваю тільки там, де платять! А там, де платять, я сама-одна й жалюгідна!
Mais je ne veux pas y retourner, car seule, parmi tous ces êtres heureux, je suis étrangère à tous ces plaisirs, je suis exclue de toutes leurs réunions, je ne vais que là où l’on paye ! Et là où l’on paye, seule et misérable je suis !
І в мене немає затишної відлюдної кімнати, де я могла б замкнутися, як у Ніцці, і плакати, мов божевільна!
Et je n’ai pas de chambre bien isolée pour m’y enfermer comme à Nice et pleurer comme une folle !
Усе мене непокоїть, надто процес. Я тремчу так сильно, що майже ніколи про нього не думаю: досить і самого лиха, коли воно настане; якби ще треба було оплакувати його наперед, це було б занадто.
Tout m’inquiète, le procès surtout. Je tremble si fort que je n’y pense presque jamais, bien assez du malheur lorsque le manieur arrive, si on devait encore le pleurer à l’avance, ce serait trop.
Ах! Ніцца. Одне трохи мене втішає — що я покинула її з власної волі.
Ah ! Nice. Une chose me console un peu, c’est que je l’ai quittée par ma volonté.
А інше втішило б мене цілком — якби я знала, що:
Et une autre chose me consolerait tout à fait, c’est si je savais que :
— що я могла б жити там, як хочу. Тоді я майже не хотіла б туди їхати. Мені дуже кортить потрапити до двору, бо це повʼязано з труднощами, тоді як піти чи не піти на Пінчо мені цілком байдуже, бо це залежить від моєї волі і кожен може туди піти так само, як я; погано пояснюю, могла б краще, але дратуюся, коли шукаю слів.
- que je pourrais y vivre comme j’aime. Alors je ne voudrais presque pas y aller. Je désire beaucoup aller à la cour, parce que cela présente des difficultés, tandis que aller ou ne pas aller au Pincio m’est parfaitement égal, parce que cela dépend de ma volonté et que chacun peut y aller comme moi; je m’explique mal, je pourrais mieux, mais je m’énerve quand je cherche les expressions.
Сподіваюся, ті, хто ніколи не читатиме мого щоденника, мене зрозуміли3,
J’espère que ceux qui ne liront jamais mon journal m’ont compris, [sic]
Тепер найбільше мене поглинає мій спів; якби тільки я зуміла його вдосконалити й змогла славно вийти на сцену, більшого я не просила б. Я ніколи не постану перед публікою, доки не буду певна себе, доки не здобуду успіхів у приватному колі, доки не порадуся з усіма тямущими людьми на світі.
A présent ce qui me préoccupe le plus c’est mon chant, si je parvenais seulement à le perfectionner et à pouvoir me mettre glorieusement sur la scène, je ne demanderais rien de plus. Je n’affronterai jamais le public avant d’être sûre de moi, avant d’avoir obtenu des succès privés, avant d’avoir consulté tous les gens compétents de la terre.
Я не хочу ризикувати, бо якби мене освистали, я наклала б на себе руки. О! ні, ніколи, я поїду кудись далеко, в Америку.
Je ne veux pas risquer, car si on me sifflait je me tuerais. Oh ! non jamais, je m’en irai quelque part au loin en Amérique.
Хочете знати мою мрію?
Voulez-vous savoir mon rêve ?
Моя мрія — за рік чи два поїхати співати «Міньйон», усю оперу, у клубі Середземноморʼя, на користь бідних. Якщо не станеться жодного лиха і якщо мій голос розвиватиметься своїм природним шляхом, за два роки я певна сліпучого успіху. Уявляєте, яка це для мене радість?
Mon rêve c’est d’aller dans un an ou deux chanter « Mignon », tout l’opéra, au Cercle de la Méditerranée, au profit des pauvres. Si aucun malheur n’arrive et si ma voix suit son cours naturel, dans deux ans je suis sûre d’un éclatant succès. Voyez-vous ma joie à cette idée ?
Я гратиму в «Міньйон» так, як ніхто, по-перше, бо маю великий хист до сцени, а по-друге й найголовніше — бо розумію й обожнюю цю роль, я почуваюся Міньйон...
Je jouerai dans « Mignon » comme personne, d’abord parce que j’ai un grand talent pour la scène et ensuite et surtout parce que je comprends et adore ce rôle, je me sens Mignon...
Я з жахом помічаю, що пишу чимраз гірше, мій стиль жахливий, мої речення кострубаті, я отупіла й боюся наробити орфографічних помилок. Я вагаюся над найпростішими словами, які знаю вже сто років.
Je m’aperçois avec terreur que j’écris de plus en plus mal, mon style est atroce, mes phrases mal tournées, je suis hébétée, et je crains de faire des fautes d’orthographe. J’hésite pour les mots les plus simples et que je sais depuis cent ans.
Не знаю, чи в слові «caffè» пишеться одне «f», чи два.
Je ne sais si à caffè on met un f ou deux f.
Це італійські вивіски збивають мене з пантелику.
Ce sont les enseignes italiennes qui m’embrouillent.
Сьогодні був пишний похорон, процесія проходила площею Пополо, поки ми підіймалися на Пінчо. Була сила-силенна людей у червоних і чорних балахонах, як на карнавалі, солдати, військова музика, смолоскипи, екіпажі.
Aujourd’hui il y avait un magnifique enterrement, le cortège passait par la Piazza del Popolo pendant que nous montions au Pincio. Il y avait un tas de gens en sacs rouges et noirs comme au carnaval, des soldats, la musique militaire, des torches, des voitures.
Я люблю всяку пишноту. Я хотіла б тріумфу, як у Цезаря; Цезар, певно, почувався більше ніж людиною — так, мабуть, і почуваєшся, коли честолюбство вдоволене.
J’aime tous les genres de pompe. Je voudrais un triomphe comme celui de César, César a dû se sentir plus qu’un homme, on doit se sentir ainsi quand l’ambition est satisfaite.
Примітки
«Ґалула» — приватне кодове слово Марі на позначення підхожого нареченого належного рівня. ↩
Рос. «сорока» — Марі так прозиває настирливого залицяльника, який ходить за нею слідом усюди. ↩
У французькому оригіналі: mʼont compris, [sic] (дієприкметник не узгоджено з жіночим «мене»). ↩
Латиною: «Сміливо й любовно» (так у тексті; мабуть, Audacter). Колишній девіз Марі. ↩
Латиною: «З жадоби слави». Новий девіз, який вона пропонує. ↩
В оригіналі латиною: «Turpis rana». Образливе прізвисько суперниці. ↩
В оригіналі латиною: «Turpissima filia». ↩