❦
Четвер, 27 січня 1876
Jeudi 27 janvier 1876
Ой лишенько1!
Ohimè !
Я відвідала Капітолій, Капітолійська Венера — та, яку я люблю найдужче. Потім ми оглянули розкоші палацу Колонна. Спробуй-но вдовольнитися тим, що маєш, побачивши таке! Ой лишенько, о заздрість2!
J’ai visité le Capitole, la Vénus du Capitole est celle que j’aime le mieux. Ensuite nous avons vu les magnificences du palais Colonna. Soyez donc satisfait de ce que vous avez après avoir vu cela ! Ohimè, o invidia !
Ми побували в кількох крамницях, на Пінчо; мені було сумно, тривожно. Час іде, а нічого не міняється. О Боже! Я вже навіть нарікати не можу.
Nous avons été dans plusieurs magasins, au Pincio, j’étais triste, inquiete. Le temps passe et rien ne change. 0 Dieu ! Je ne peux même plus me plaindre.
Повернувшись, ми бачимо візитні картки пані Суковкіної з донькою і..... Доменіки й Лоли! Сімейна сцена. Я в захваті.
En rentrant nous trouvons les cartes de Mme Soukowkine avec sa fille et..... Domenica et Lola ! Scène de famille. Je suis enchantée.
Лола негарна, але ввечері може справити враження. Доменіка геть засмучена тим, що її любий чоловік нею гордує. Вона застала його в неможливому стані: він плакав за Анною і на все горло кликав її при дружині й доньці.
Lola n’est pas jolie mais le soir elle peut faire de l’effet. Domenica est toute chagrinée des rebuts de son cher mari. Elle l’a trouvé dans un état impossible et pleurant après Anna et la demandant à grands cris devant sa femme et sa fille.
Сьогодні ввечері премʼєра «Долорес», нової опери молодого маестро, якого підтримала й уперше вивела на сцену славетна Ґаєтті.
Ce soir la première représentation de « Dolorès », nouvel opéra par un jeune maestro protégé et créé par la célèbre Gaietti.
(Сукня в стилі Марії Стюарт, обличчя й усе інше дуже добре).
(Robe Marie Stuart, figure et tout très bien).
Я зачісую Лолу й Діну, і о восьмій ми приїжджаємо до Опери. Зала повна. І мій Сорока на своєму посту.
Je coiffe Lola et Dina et nous arrivons à huit heures à l’Opéra. Salle comble. Et mon Soroka à son poste.
Уся та сторона — їхня сторона; у кількох ложах перегородки знято, і ці панове походжають з ложі в ложу.
Tout ce côté est leur côté, dans plusieurs loges les séparations sont enlevées, et ces messieurs se promènent d’une loge à l’autre.
Це плобстери3 Рима.
Ce sont les plobsters de Rome.
Нарешті я їх знайшла. Той юнак, який так на мене дивився минулого разу і якого ми називаємо римським Сорокою, нагадує — тільки в потворнішому вигляді — ніццького Сороку.
Enfin je les ai trouvés. Le jeune homme qui m’a tellement regardée la dernière fois et que nous nommons le Soroka de Rome rappelle en laid Soroka de Nice.
Він безперестанку дивиться на мене, цілий акт я ховаюся, цей погляд мене втомлював, але я таки змушена повернутися наперед і знову терпіти, як на мені застигають ці двоє італійських очей.
Il ne cesse de me regarder, pendant tout un acte je me cache, ce regard me fatiguait, mais je suis bien forcée de revenir sur le devant et d’être encore fixée par ces deux yeux italiens.
До того ж він не єдиний: у партері один пан геть здивував мене своїм терпінням — поки я давала йому волю, дивлячись лише мимохідь і на секунду вниз, він жодного разу не опустив свого бінокля! А ще всі інші Сороки безперестанку на мене дивилися. Я мала б бути вдоволена. Овва! це тому, що я тут новенька — ні, на бридку новинку не дивилися б. Здається, тепер я впізнаю Сороку в тому, хто їхав за нами вчора.
D’ailleurs il n’est pas le seul, au parterre, un monsieur m’a tout à fait étonnée par sa patience, comme je le laissais libre, en ne regardant qu’en passant et pour une seconde, en bas, il n’a pas abaissé son binocle ! Et puis tous les autres Sorokas me regardaient sans cesse. Je dois être satisfaite. Bah ! c’est parce que je suis nouvelle ici, non, on ne regarderait pas une vilaine nouveauté. Je crois reconnaître à présent dans celui qui nous a suivies hier, Soroka.
Цей Сорока так уже мене помічав, що домігся свого: я помітила його і помічаю найменшу його відсутність у ложі.
Ce Soroka à force de me remarquer a fait que je l’ai remarqué et que je remarque ses plus petites absences de la loge.
Ми говоримо про Ніццу, про замок, і Лола вельми влучно зауважує, що замок — не сороче гніздо, а орлине.
Nous parlons de Nice, du château, et Lola observe fort judicieusement, que le château n’est pas un nid de pie, mais un nid d’aigle.
Рідко коли я була така гарна, як цього вечора. Сорока ховається за колоною й звідти витріщається на мене в бінокль. Це мене майже дратує, і тепер, пишучи в себе вдома, я ще відчуваю той погляд, що тяжіє над усією моєю особою.
J’ai rarement été aussi jolie que ce soir. Soroka se cache derrière une colonne et de là me lorgne. J’en suis presque énervée, et à présent en écrivant chez moi je sens encore ce regard qui pèse sur toute ma personne.
Опера, гадаю, гарна; першого разу нічого не зрозумієш. Але дуже плескали, і автора викликали щонайменше дванадцять разів протягом вистави.
L’opéra est je crois joli, à la première fois on ne peut rien comprendre. Mais on a fort applaudi et l’auteur a été rappelé au moins douze fois dans le cours de la représentation.
Сорока починає займати мої думки, а Лола розповідає, що була на перегонах у Ніцці, що бачила Дивовижного з англійкою, усією в білому, і батька Дивовижного.
Soroka commence à m’occuper, Lola raconte qu’elle a été aux courses à Nice, qu’elle a vu le Surprenant avec l’Anglaise tout en blanc et le père du Surprenant.
— Ти певна, батька?
— Es-tu sûre, le père ?
— Та певна, принаймні так гадаю.
— Mais oui, je crois du moins.
Англійка в білому і батько!
L’Anglaise en blanc et le père !
Полумʼя пекельне! Він ніколи не знайомив мене зі своїм батьком, щоправда, тоді його батько судився за роздільне проживання, та байдуже.
Flamme des enfers ! Il ne m’a jamais présenté son père, il est vrai qu’alors son père plaidait en séparation., n’importe.
О! як я ревную, о, аж до смерті!..
Oh ! que je suis jalouse, oh, mais à en mourir !..
Ніколи я не справляла в театрі такого враження, як ці два вечори в Римі. На мене так дивилися, що Лолі й Діні рикошетом теж перепало кілька поглядів. Я сміховинно марнославна.
Jamais je n’ai produit autant d’effet au théâtre que ces deux soirs à Rome. On m’a tant regardée que Lola et Dina eurent par ricochet quelques regards aussi. Je suis ridiculement vaniteuse.
Ні, але ж Дивовижний! жалюгідний Одіффре! Англійка в білому і старий Леон!
Non mais le Surprenant ! le misérable Audiffret ! L’Anglaise en blanc et le vieux Léon !
Демони демонів! Чому я не той чоловік, аби скрутити йому вʼязи, ні, аби розчавити його, стерти на порох, спалити його рештки й розвіяти попіл за вітром, ні, кинути його труп псам! Ні, лишити його жити, вбивати помалу, виривати один за одним його члени, поливати його розтопленим воском, ні! зневажати його, ні, зневаги не досить!
Démons des démons ! Que ne suis-je cet homme pour lui tordre le cou, non pour l’écraser, le pulvériser, brûler ses restes et jeter les cendres au vent, non livrer son cadavre aux chiens ! Non le laisser vivre, le tuer peu à peu, lui arracher l’un après l’autre ses membres, l’arroser de cire fondue, non ! le mépriser, non le mépris ne suffit pas !
Англійка вся в білому і батько!
L’Anglaise tout en blanc et le pére !
А коли я думаю, що ця ніццька істота, цей бісів Одіффре вбрався в біле, аби його відрекомендували, і носив біле на мою честь. Це було чарівно. Так, але то вже було, як ми кажемо з Ольгою.
Et quand je pense que cette créature niçoise, cet Audiffret du diable s’est habillé de blanc pour être présenté et a porté le blanc en mon honneur. C’était adorable. Oui, mais cela fut, comme nous disons avec Olga.
Тепер, коли це минуло, мені здається, що цього й не було. Це було надто гарно. Він носив мій колір, що не кажи, це було б прекрасно для давнього принца, а не лише для сучасного Одіффре.
A présent que c’est passé je crois que cela n’a pas été. C’était trop gentil. Il a porté ma couleur, il n’y a pas à dire, ce serait beau pour un prince d’autrefois et non seulement pour un Audiffret moderne.
Я в нестямі... Божеволію від люті та шалу4!
Je suis furieuse... Folle divengo di rabbia e di furor !
О приниження! До чого я дійшла? До того, що мучуся через Одіффре!
O humiliation ! Où en suis-je arrivée ? A me tourmenter pour Audiffret !
Так, і я ревную так, що ладна розбити собі голову!
Oui, et je suis jalouse à me casser la tête !
А раптом він одружиться!
S’il allait se marier !
Думка, що ця жінка заміжня, мене майже заспокоїла, але цього вечора Лола своїм «і його батько» піднесла вогонь до пороху.
La pensée que cette femme est mariée m’a presque tranquillisée, mais ce soir Lola par « et son père » a mis le feu à la poudre.
Ні, Бог ніколи не віддасть мені його, бо я б його розчавила, я б не зглянулася.
Non, Dieu ne me le livrera jamais car je l’écraserais, je n’aurais pas pitié.
Зглянутися! Аякже! За приниження, яких він змушує мене зазнавати переді мною, мало й розіпʼяти його!
Pitié ! Ah bien oui ! Mais pour les humiliations qu’il me fait subir devant moi, c’est peu de le crucifier !
навскоси
Та які ще приниження???
en travers Mais quelles humiliations ???
Яка шкода, що я не можу дивитися на нього без ненависті, не можу думати, мріяти про те, аби добре з ним повестися!
Quel dommage de ne pouvoir le regarder sans haine, de ne pouvoir penser, rêver à le bien traiter !
Інакше я б його покохала. Тепер я вже не можу. Це написано, це сказано, це заприсягнено, це незмінне, як смерть. Мене аж холодом проймає.
Sans cela je l’aurais aimé. A présent je ne le puis plus. C’est écrit, c’est dit, c’est juré, c’est inchangeable comme la mort. J’en ai froid.
За однієї-єдиної умови я б простила... якби він наклав на себе руки, та й тоді б я не забула. Хвала Небу й вічна слава Богові, він не знає всіх моїх внутрішніх борінь. Якби він про них знав, я б розбила собі голову або вбила б його.
A une seule condition je pardonnerais... c’est s’il se tuait, et même alors je n’oublierais pas. Grâce au Ciel et gloire éternelle à Dieu, il ne sait pas tous mes tiraillements. S’il les savait je me casserais la tête ou je le tuerais.
Ах! якби мені випала блискуча партія! Я б одразу поїхала до Ніцци, скрізь, де був би Дивовижний, аби мати щастя проминути його з величною байдужістю й відповісти на його привітання легеньким кивком — таким, яким я вітаю постачальників.
Ah ! si je pouvais faire un brillant mariage ! J’irais de suite à Nice, partout où serait le Surprenant pour avoir le bonheur de le passer avec une indifférence sublime et pour répondre à son salut par un petit signe de tête comme j’en accorde aux fournisseurs.
Боже, зроби так, щоб я вийшла заміж, а він не одружився! Якби він одружився, мені довелося б зректися всіх своїх задумів, це було б важко, о Боже мій. Недобре те, чого я прошу, це задля помсти, але, Боже мій, змилуйся!
Dieu, faites que je me marie et qu’il ne se marie pas ! S’il se mariait je devrais renoncer à tous mes projets, ce serait dur, ô mon Dieu. C’est mal ce que je demande, c’est pour me venger, mais, mon Dieu, grâce !
викресленопʼятниця, 28 січня 1878
Щойно я скінчила писати й замкнула щоденник, як уже каюся, що вклала стільки запалу у свої слова. Я шкодую про всі ці безглузді й погано дібрані слова з такого дрібʼязкового приводу.
A peine ai-je fini d’écrire et enfermé mon journal que je me repens d’avoir mis tant de chaleur dans mes expressions. Je regrette toutes ces paroles insensées et mal choisies pour un si mince sujet.
У мене такий вигляд, ніби я побиваюся за герцогом Гамільтоном, а чи вартий сам герцог того, щоб через нього зчиняти стільки галасу?
J’ai l’air de crier pour le duc de Hamilton et le duc lui-même vaut-il la peine qu’on fasse tant de tapage pour lui ?
Я ціную себе так високо, що в самій своїй глибині завжди спокійна, це та злощасна поверхня хвилюється. Чому я не така, як інші, — цілісна! Так прикро робити ці розрізнення, зважати на ці шари. Ніколи не знаєш, що відчуваєш і чого хочеш.
Je m’estime si haut que dans mon fond je suis toujours calme, c’est cette malheureuse surface qui s’agite. Pourquoi ne suis-je pas comme les autres, toute d’une pièce ! C’est si ennuyeux de faire ces distinctions, de considérer ces divisions. On ne sait jamais ce qu’on sent ni ce qu’on veut.
La seule chose qui soit dans mon fond c’est le Gloriae Cupiditate. Tout le reste m’occupe beaucoup certainement, mais tout le reste est du domaine de la surface. A présent, par exemple, je veux dormir et je ne [sic] me fiche pas mal de jalousie... Oh ! ho ! juste au moment où j’écris cette sublime vérité, j’en doute et beaucoup.
Цей чоловік повівся, мов груба тварюка, я смертельно на нього зла, але не ненавиджу його, він мені подобається, мені подобається говорити, як він, навіть писати, як він, — це від нього я перейняла, о! о, ну й ну7, хе-хе, тощо, тощо.
L’homme s’est conduit comme un grossier animal, je lui en veux mortellement mais je ne le déteste pas, il me plaît, j’aime à parler comme lui, même à écrire comme lui, c’est de lui que je tiens, oh ! oh Ibigre, hé hé, etc. etc.
Чарівний репертуар!
Charmant répertoire !
Кілька разів цього вечора в театрі мама казала мені, що в мене зле обличчя, — це коли я забувалася й думала про всі свої жалі, про свої прикрощі.
Plusieurs fois ce soir au théâtre maman m’a dit que j’avais la figure méchante, c’est quand je m’oubliais et pensais à tous mes chagrins, à mes vexations.
Одіффре, коли забувається, має лютий вигляд.
Audiffret, quand il s’oublie, a l’air féroce.
Слід було б назвати мій третій шар, бо між поверхнею і глибиною є третій шар.
Il faudrait nommer ma troisième division, car entre la surface et le fond il y a une troisième division.
Поверхня — це те, що... іншим разом. Треба спати.
La surface c’est ce que... à un autre jour. Il faut dormir.
Примітки
В оригіналі італійською: «Ohimè». Вигук, який Марі вживає задля драматичного ефекту. ↩
В оригіналі італійською: «Ohimè, o invidia». Марі заздрить багатству й величі. ↩
В оригіналі: «plobster» — власне слово Марі, уживане з 1874 року для ошатних, багатих і родовитих світських чоловіків. Коли в серпні 1874 року її спитали, як Дорія може бути плобстером, «nʼétant ni gros ni rouge» (не будучи ні гладким, ні червоним), вона відповіла: «parce quʼil est extrêmement noble et riche» (бо він надзвичайно знатний і багатий) (023.0210). ↩
В оригіналі італійською: «Folle divengo di rabbia e di furor» («Шаленію від люті й гніву!»). ↩
Латиною: «жадоба слави» — девіз Марі (див. 25 січня). Марі сама діагностує собі цю засадничу спонуку; латинське формулювання підносить її честолюбство до філософського принципу. ↩
Слововживання Марі: je ne [sic] me fiche pas mal. ↩
В оригіналі французькою: «Ibigre» (так у тексті; мабуть, bigre). ↩