❦
Середа, 19 січня 1876
Mercredi, 19 janvier 1876
Тітка пише, що граф Марков був у неї. Мені приємно бачити, що він і далі чемний, я вже боялася, щоб він не став, як інші, адже він приїздить щозими й завжди ставився до нас однаково.
Ma tante écrit que le comte Markoff a été chez elle. Cela me fait plaisir de voir qu’il continue à être poli, je craignais déjà qu’il devint comme les autres, lui qui vient chaque hiver et qui est resté toujours le même envers nous.
Ви й уявити не можете, як я ціную таких людей, як де Музе, де Дайєнс, де Баллот із дочками, Барнола, Біховець, Ґалула, Пепіно, Марков. Ось, гадаю, список тих, хто на нас не плюнув1. Ці імена, хоч би які вони були, написані в моєму серці золотими літерами, а імена інших — вогняними.
Vous ne sauriez croire combien j’apprécie les personnes comme de Mouzay, de Daillens, de Ballote et ses filles, Barnola, Bihovetz, Galula, Pépino, Markoff. Voilà je crois la liste de ceux qui ne nous ont pas craché dessus. Les noms, quels qu’ils soient, sont écrits en lettres d’or dans mon cœur, mais les noms des autres en lettres de feu.
Одразу після уроку малярства ми їдемо оглядати галерею Спада2, де самі лише бридкі картини, які, хоч і старі, та все одно мазанина. Але статую цікаво побачити, якщо це справді статуя Помпея, біля підніжжя якої нещасного й божественного Цезаря вбила купа ницих тварюк. Запевняють навіть, що пляма на коліні — то пляма крові Цезаря. Звідти ми йдемо до церкви Святого Івана Латеранського3, величезної й розкішної. Утім, є деякі дрібні хиби біля головного вівтаря, і не так багато симетрії, як було б потрібно, аби церква була досконала.
Tout de suite après ma leçon de peinture nous allons visiter la galerie Spada où il n’y a que de vilains tableaux qui pour être vieux n’en sont pas moins des croûtes. Mais la statue est curieuse à voir, si c’est véritablement la statue de Pompée aux pieds de laquelle le malheureux et divin César a été assassiné par un tas de viles brutes. On assure même que la tache du genou est une tache du sang de César. De là nous allons à l’église de Saint-Jean de Latran, immense et magnifique. Quelques petitesses cependant au maître autel, et pas autant de symétrie qu’il en faudrait pour que l’église soit parfaite.
Побачивши палаци й церкви Рима, треба або перерізати собі горло, або від усього відмовитися. Як може подобатися розкішний дім (про гарненький я вже й не кажу) після всієї цієї пишноти. Як прикрашати свій дім після оздоб, які бачиш тут?
Après avoir vu les palais et les églises de Rome il faut ou se couper la gorge ou renoncer à tout. Comment peut plaire une magnifique maison, (je ne parle plus d’une jolie) après toutes ces grandeurs. Comment orner sa maison après les ornements qu’on voit ici ?
Як удовольнитися найгарнішою різьбленою деревʼяною стелею після мозаїчних стель? Усі ці колони, які я обожнюю, усі ці статуї — усе це збиває мене з пантелику й змушує заздрити... кому? Королю, папі, світові. Я хотіла б бути такою багатою, щоб скупити всі шедеври й замкнути їх у найгарнішому палаці світу.
Comment se contenter du plus beau plafond en bois sculpté après les plafons en mosaïque ? Toutes ces colonnes que j’adore, toutes ces statues, tout cela me confond et me fait envier... qui ? Le roi, le pape, le monde. Je voudrais être assez riche pour acheter tous les chefs d’œuvre et les enfermer dans le plus beau palais du monde.
А просто гарні речі я полишила б, узяла б лише найгарніші, і, добираючи суворо, узяла б небагато. Марні мрії!
Quand aux choses belles je les abandonnerais, je ne prendrais que les plus belles, et avec sévérité je ne prendrais pas beaucoup. Vains rêves !
У цій церкві ми зустріли баронесу Ікскюль, яка підійшла до мами й довго з нею говорила, перепрошуючи, що через хворобу чоловіка ще не приїхала. Мама була в неї минулої неділі, ось уже три дні тому.
Dans cette église nous avons rencontré la barone Ixhull qui s’est approchée de maman et lui a longtemps parlé s’excusant par la maladie de son mari de n’etre pas encore venue. Maman a été dimanche dernier chez elle, cela fait trois jours.
Звідти на Пінчо, потім на Корсо — усюди юрба. Я люблю це пожвавлення.
De là au Pincio, puis sur le Corso, il y a foule partout. J’aime cette animation.
Мені снилося, що я вальсую в Чернякивці4 з Меєром, нашим старим садівником. У нас був бал, і я бачила всіх ніццьких панів.
J’ai rêvé que je valsais, à Tchernakovka, avec Meyer notre vieux jardinier. Il y avait bal chez nous et je voyais tous les messieurs de Nice.
Тітка пише, що Дивовижний — тільки вона його так не зве, бо тепер усі в нас, у Ніцці й тут, дали цьому бідолашному хлопцеві жахливе імʼя, його звуть брита́я соро́ка5, що означає Голена Сорока, а для скорочення кажуть просто Сорока, — тож тітка пише, що Сорока була в Опері й цілий вечір тільки те й робила, що плакала, плакала по-справжньому. Тітка припускає, що плакала Сорока тому, що англійка її прогнала.
Ma tante écrit que le Surprenant, mais elle ne le nomme pas ainsi, à présent tout le monde chez nous à Nice et ici donne un nom affreux à ce pauvre garçon, on le nomme britaya soroka ce qui veut dire Pie rasée et par abréviation on dit soroka simplement, ma tante écrit donc que Soroka était à l’Opéra et pendant toute la soirée n’a fait que pleurer, pleurer pour de vrai . Ma tante suppose que ses larmes étaient causées par une expulsion de chez l’Anglaise.
Тітку дуже потішив лист до настоятеля, вона уявляє собі прибуття двох ченців до Башти, я теж. Це, певно, було якнайкумедніше. Коли йому доповіли про двох ченців, він, певно, вирішив, що то перевдягнені, і звелів їх затримати, а тоді прийшов сам, готуючись викрити їх, а натомість застав двох справжніх ченців зі схрещеними на грудях руками й смиренним виглядом.
Ma tante est très amusée par la lettre au Supérieur, elle se figure l’arrivée de deux moines à la Tour, moi aussi. Cela a dû être tout ce qu’il y a de plus drôle. Quand on lui eut annoncé deux moines, il a sans doute cru que c’étaient des déguisés et a ordonné de les retenir puis est arrivé lui-même se préparant à confondre et au lieu de cela il a trouvé deux vrais moines aux bras croisés sur la poitrine et l’air humble.
Що він їм сказав? Що вони йому відповіли?
Que leur a-t-il dit ? Que lui ont-il répondu ?
Я уявляю собі всю сцену.
Je me représente toute la scène.
Ми ще раз були в монсеньйора де Фаллу, який був дуже любʼязний, обіцяв зробити все, що зможе, і говорив про своїх убогих, про лихі часи для духовенства, так ганебно обідраного6; на це мама сказала йому, що зробить усе, що зможе, а я додала напівлемент про лихо, яке нещодавно спіткало церкву, — у глибині душі дуже задоволена з того, що в його лінивих і розкошолюбних рясників7 трохи зменшили сала, але монсеньйор був зачарований моїм зауваженням.
Nous étions encore chez Monseigneur de Falloux qui a été très aimable, a promis de tout faire pour et a parlé de ses pauvres, des temps malheureux pour le clergé si indignement dépouillé, sur cela maman lui dit qu’elle ferait tout ce qu’elle pourrait et j’ajouterai une demi-lamentation sur le malheur qui a frappé l’église dernièrement; toute contente au fond de ce qu’on eut repris un peu de graisse à ses frocards paresseux et luxurieux, mais monseigneur a été charmé de ma remarque.
Є новини з Росії, нічого доброго. Мені лишається тільки молити Бога й боятися. Я нарікаю тепер, та що ж би було, якби ми втратили свої статки! Жах! Я молю Бога й тремчу. Бог мене не покине.
Il y a des nouvelles de Russie, rien de bon. Je ne puis que prier Dieu et craindre. Je me plains à présent, que serait-ce donc si nous perdions notre fortune ! Horreur ! Je prie Dieu et tremble. Dieu ne m’abandonnera pas.
Я нуджуся в Римі, я хотіла б могти хотіти бути в Ніцці. Я волію страждати там, ніж деінде.
Je m’ennuie à Rome, je voudrais pouvoir vouloir être à Nice. J’aime mieux souffrir là qu’ailleurs.
Ніцца — це мій любий край.
Nice, c’est mon cher pays.
Я бачу Рим, Париж, Лондон, королів, двори, але немає нічого милішого за моє любе місто.
Je vois Rome, Paris, Londres, les rois, les cours, mais il n’y a rien de gentil comme ma chère ville.
Якщо я колись стану багата, титулована й щаслива, я його не забуду й проводитиму там по кілька місяців на рік; ні, по кілька місяців я не зможу, бо всюди, крім Лондона, головний сезон — зима. Але я приїздитиму до Ніцци щороку, байдуже, узимку чи влітку. А час від часу проводитиму там цілу зиму.
Si jamais je suis riche et titrée et heureuse je ne l’oublierai pas et j’y passerai plusieurs mois dans l’année, non, plusieurs mois je ne pourrai pas, car partout excepté à Londres l’hiver est la saison principale. Mais je viendrais chaque année à Nice, peu importe en hiver ou en été. Et de temps en temps j’y passerai un hiver entier.
Гадаю, я так люблю Ніццу через замок8. Можливо.
Je crois que ce qui me fait tant aimer Nice, c’est le château. Peut-être.
Я така ревнива, що ладна кусати й душити, ревнива до теперішнього, а надто до минулого, бо його вже годі змінити.
Je suis jalouse à mordre et à étrangler, jalouse du présent et surtout du passé parce qu’il n’y a plus moyen de le changer.
Якби я була чоловіком, то в десять років обрала б десяток дівчаток років пʼяти-шести й замкнула б їх на горі у фортеці з жінками, які дбали б про їхнє виховання, за десять років мені було б двадцять, а цим дівчатам — пʼятнадцять-шістнадцять, і тоді я обрала б одну з них. Дивно так перейматися минулим, та я переймаюся ним більше, ніж теперішнім; теперішньому можна зарадити, але минулому? Узяти за дружину жінку, яка була закохана, яка задивлялася на чоловіків, яка з ними розмовляла!
Si j’étais homme, à l’âge de dix ans je choisirais une dizaine de petites filles de cinq à six ans et je les enfermerais sur une montagne dans une forteresse avec des femmes qui soigneraient leur éducation, dans dix ans j’aurais vingt ans et ces filles quinze et seize ans, alors je choisirais parmi elles. C’est étrange de se soucier tant du passé, eh bien moi je m’en soucie plus que du présent; on peut empêcher le présent, mais le passé ? Prendre une femme qui a été amoureuse, qui a regardé des hommes, qui leur a parlé !
Я жінка, і мені доводиться вибирати з-поміж світських розпусників, що доводить мене до сказу. Бо всі ці панове... Боже, якби я кохала по-справжньому, я не хотіла б коханого чоловіка через його минуле, мені б усе здавалося, що він памʼятає, що він мене порівнює, що він думає про минуле, про тих, кого кохав. І я ревнувала б до спогаду, до однієї думки так само, як до всього...
Je suis femme et il me faut choisir parmi les dévergondés du monde, ce qui me met en fureur. Car tous ces messieurs... Dieu si j’aimais sérieusement je ne voudrais pas de l’homme aimé à cause du passé, il me semblerait toujours qu’il se souvient, qu’il me compare, qu’il pense au passé, à celles qu’il a aimées. Et je serais aussi jalouse d’un souvenir, d’une seule pensée que de tout...
Ах! я не вмію добре писати, але я знаю, що я ревнива, ревнива, ревнива!
Ah ! je ne sais pas bien écrire mais je sais que je suis jalouse, jalouse, jalouse !
І до кого ж, Боже милий! До бридкого ніццянця, до нікчемного розпусника, якому до мене й діла нема!
Et de qui bon Dieu ! D’un vilain Niçois, d’un misérable débauché qui ne se fiche pas mal de moi !
Ах! я деградую.
Ah ! je dégénère.
Примітки
«Плюнув на нас» — повторюваний у Марі образ суспільного відкидання й зневаги; ті, хто ставився до родини з погордою під час судових клопотів. ↩
Галерея Спада: палаццо в Римі, де зберігається невелика, але славетна збірка мистецтва, відома передусім колонадою Борроміні з оманливою перспективою. ↩
Сан-Джованні-ін-Латерано (Святого Івана Латеранського): кафедральний собор Рима, єпископська катедра папи, найдавніша й найвища рангом із чотирьох головних базилік Рима. ↩
Чернякивка: маєток родини Башкирцевих в Україні; дім дитинства, який часто зʼявляється в ностальгійних і сонних образах Марі. ↩
брита́я соро́ка (рос.) — «голена сорока»; прізвисько для гладко поголеного, балакучого Одіффре, що його Марі передає тут російською. ↩
Духовенство, «так ганебно обідране» — відсилання до італійського Рисорджименто: 1870 року нова італійська держава захопила Папську область, лишивши папу «вʼязнем Ватикану». Фаллу, природно, на це нарікав. ↩
«Frocards» — зневажливе слово на позначення ченців (від froc, чернеча ряса); приватна антиклерикальна думка Марі, ретельно прихована від монсеньйора. ↩
«Замок» (le château): Замкова гора (Colline du Château) над старим містом Ніцци. ↩