❦
Субота, 1 січня 1876
Samedi, 1er janvier 1876
Ось він, новий рік! Вітання й ласка!
La voilà la nouvelle année ! salut et grâce !
Що ж, не так і кепсько, як я гадала, перший день 1876-го. Кажуть, що весь рік минає десь так, як перший день, і це правда. Торішнє перше січня я провела у вагоні, і справді багато подорожувала. День починається з ось такого листа, який я відправляю поштою:
Et bien, pas si mal que je pensais, le premier jour de 1876. On dit que toute l’année se passe à peu près comme le premier jour, et c’est vrai. Le premier janvier dernier j’ai passé en wagon, et en effet j’ai beaucoup voyagé. La journée commence par la lettre suivante que je mets à la poste:
Переписаний лист · Lettre anonyme de Marie à Emile dʼAudiffret, 1er janvier 1876«Нещасний! Твою душу, заставлену Сатані, який оце зовсім недавно мав ласку власною особою завітати до Башти й вимагати сплати відсотків, яких ти не зміг сплатити, — твою душу, кажу я, буде ганебно продано з примусового торгу 4 січня 1876 року, у вівторок, опівночі, у залі прилюдних торгів при цивільному суді Ніцци. Стартова ціна — 3 фр. За всіма довідками звертатися до метра Армельфі, повіреного-стягувача».
Malheureux ! Ton âme, hypothéquée à Satan, qui tout dernièrement encore a eu la bonté de venir à la Tour en personne, réclamer le montant des intérêts, et que tu n’as pu payer, ton âme, dis-je, sera honteusement vendue sur Folle Enchère, le 4 janvier 1876, au jour de mardi, à l’heure de minuit, dans la salle des Ventes à la Criée près du tribunal civil de Nice. Mise à prix fr. 3. Pour tous renseignements s’adresser à Maitre Armelfi, avoué poursuivant.
Потім я катаюся в екіпажі, але золотої молоді не видно, англійок теж. Ці щасливі шибеники десь розважаються.
Puis je fais une promenade en voiture, mais la jeunesse dorée ne se voit pas, les Anglaises non plus. Ces heureux garnements s’amusent quelque part.
Коли ми спиняємося біля дверей пані де Музе, повз проходить Турнон, підходить і заговорює до нас, наче нічого й не сталося. Слухайте, я справді нічого не розумію.
Au moment ou nous arretons devant la porte de Mme de Mouzay, Tournon passe et s’approche et nous parle tout comme si [de] rien n’etait. Ecoutez, reellement je ne comprends rien.
У пані де Музе ми застаємо віконтесу де Баллор, і, побачивши її, я відразу вигукнула, що ми якраз збиралися до неї.
Chez Mme de Mouzay, nous trouvons la vicomtesse de Ballore et en l’apercevant je m’ecriai de suite que nous devions aller chez elle.
на полях
Я складаю цілі драми через те, що хтось заходить чи не заходить до ложі тощо.
dans la marge Je compose des drames entiers parce qu’on vient ou ne vient pas dans la loge etc.
Отак я заощаджу собі один візит. Де Баллор із донькою недавно були в нас, вони завжди дуже чемні й дуже милі. Це прощальний візит. P.P.C.1
De cette façon je m’épargne une visite. De Ballore et sa fille étaient dernièrement chez nous et sont toujours très polies et très charmantes. C’est une visite d’adieu. P.P.C.
Цієї миті мені сяйнула думка: завтра я надішлю Дивовижному ось таку візитну картку:
A l’instant il me vient une idée, j’enverrai demain cette carte de visite au Surprenant:
«Ченці з Чимієзу.
Les moines de Cimiez.
Співчуття».
Condoleances.
За цією карткою йде такий лист:
Cette carte est suivie de la lettre suivante:
Переписаний лист · Lettre de Marie à Emile dʼAudiffret, signée « les moines de Cimiez », janvier 1876«Брате наш! Ми цілком можемо так тебе назвати, бо чуємо, що благодать торкнулася тебе і що ти нарешті зрікаєшся гнилих утіх цього світу. О брате наш, який тріумф для ангела Добра! Отже, ти зрікаєшся підступних спокус блудниць, аморальних відвідин кубел розпусти? Ти зрікаєшся Саетоне, якого радше слід було б назвати Сатаною, бо це спокусник куди небезпечніший за Люцифера, Вельзевула й Плутона! Ти більше не ходиш до «London House» (страхітлива безодня), ні до Золотого дому, шкідлива таверно! Ні до Французького театру, прірво розпусти! Ні за лаштунки Опери, ганебна гидото! Ти більше не вчащаєш до акторок, ти більше не закоханий ні в панну Провано, небезпечну красуню, ні в Марію Соніно, спокусливу сирену! Ти нарешті зрікаєшся вічного прокляття своєї душі! О брате наш! Ти більше не граєш у Клубі, цій смердючій і мерзенній пекельній норі! Душе міцна й мужня, серце надлюдське! Отже, ти не шкодуєш за дамою в окулярах і Морісом Ґро! Ти зрікаєшся їхніх принад! Ти підносишся, ти очищаєшся! Ти блукав, ти був розбещений, ти мало не зігнив, але ти спиняєшся! Брате наш, ми зворушені, у захваті, схвильовані до глибини душі, бо вважаємо звістку про твоє навернення правдивою — її приніс нам сьогодні брат Ардіго, який щойно покинув світ і готель Дам. Він теж! Прийди, брате Емілю, прийди! Ми чекаємо на тебе, ми молимося за тебе! Наші обійми відкриті для тебе, наші ножиці наготовлено, щоб тебе постригти, ряса чекає на тебе! Обтруси зі своїх гострих сандалій порох Англійської набережної й прийди, прийди здобути вічний вінець біля ніг Господа! Ченці з Чимієзу. P.S. Я теж маю серце, я теж маю душу, я зворушений і нетерпляче чекаю на твій прихід, о брате мій! Тим паче що ти, певно, розділиш зі мною мої труди під час послуху. Водонос монастиря».
Notre frere ! Nous pouvons bien vous nommer ainsi, car nous entendons que la grâce vous a touché et que vous renoncez enfin aux putrides plaisirs de ce monde. O notre frère, quel triomphe pour l’ange du Bien ! Vous renoncez donc aux perfides tentations des filles, aux immorales fréquentations des lieux de perdition ? Vous renoncez à Saëtone, qu’on devrait plutôt nommer Satan, car c’est un tentateur bien plus dangereux que Lucifer Belzébuth et Pluton ! Vous n’allez plus au London House, (gouffre affreux) ni à la Maison Dorée, [t]averne malfaisante ! Ni au Théâtre Français, abîme de dépravation ! Ni au coulisses de l’Opéra, dégradante abomination ! Vous ne fréquentez plus les actrices, vous n’etes plus amoureux de Mlle Provano, dangereuse beauté, ni de Maria Sonino entraînante sirène ! Vous renoncez enfin à l’éternelle damnation de votre âme ! O notre frère ! Vous ne jouez plus [au] Cercle, ce trou d’enfer nauséabond et abominable ! Ame forte et courageuse, cœur surhumain ! Tu ne regrettes donc pas la dame aux lunettes et Maurice Gros ! Tu renonces à leurs attractions ! Tu t’élèves, tu te purifies ! Tu as erré, tu as été dépravé, tu as manqué de pourrir, mais tu t’arrêtes ! Notre frère, nous sommes attendris, extasiés, remués jusqu’au fond de l’âme, car nous estimons la nouvelle de votre conversion vraie, elle nous a été apportée ce jourd’hui par le frère Ardigo qui vient de quitter le monde et l’hôtel des Dames. Lui aussi ! Venez, frère Emile, venez ! Nous vous attendons, nous prions pour vous ! Nos bras vous sont ouverts, nos ciseaux sont préparés pour vous tondre, le froc vous attend ! Secouez de vos sandales pointues la poussière de la Promenade des Anglais, et venez, venez gagner la couronne éternelle aux pieds du Seigneur ! Les moines de Cimiez P.S. Moi aussi, j’ai un cœur, moi aussi j’ai une âme, je suis attendri et impatient de vous voir arriver, ô mon frère ! d’autant plus que probablement vous partagerez mes labeurs pendant votre noviciat. Le porteur d’eau du couvent.
Я просто-таки в захваті від цих листів. Лист ченців — це лише початок довгого листування, яке ви читатимете з насолодою.
Je suis positivement enchantée de ces lettres. Celle des moines n’est que le commencement d’une longue correspondance que vous lirez avec plaisir.
Генерал обідає в нас, і ми йдемо з ним знову на «Сафо». Зала повна, але елегантних кавалерів і дам — ані душі. Мені спадає на думку купа кумедних дотепів, від яких регоче вся ложа.
Le général dîne chez nous et nous allons revoir « Sapho » avec lui. La salle est pleine mais absence complète des élégants et des élégantes. Je trouve un tas de choses amusantes à dire qui font rire toute la loge.
Рікардо приходить, як завжди. Чоловік англійки весь час сидів у своїй ложі, мов товстий бовдур, — а він такий і є, — поки його дружина сміється й розважається з братом Емілем, Турноном та іншими.
Ricardo vient, comme toujours. Le mari de l’Anglaise était tout le temps dans sa loge, comme un gros imbécile qu’il est, pendant que sa femme rit et s’amuse avec le frère Emile, Tournon et les autres.
Пепіно визирає з-за своєї колони.
Pépino regarde de derrière sa colonne.
Слухайте, я лютую через смерть «Сафо»! Ці грубі бовдури в білому, ці непохитні й безглузді погани!
Ecoutez, je suis furieuse de la mort de « Sapho » ! Ces grosses brutes en blanc, ces païens inflexibles et absurdes !
Бідолашна жінка!
Pauvre femme !
Здається, я кажу дурниці, та байдуже, мені весело.
Je crois que je dis des bêtises, tant pis, je suis gaie.
На виході Пепіно підходить побалакати зі мною.
A la sortie Pépino vient me parler.
— Завтра я поїду, я далеко від вас2! — заспівала я з «Міньйон».
- Domani, partirò, sono lontana da voi I- chantai-je de Mignon.
— Справді, панно, завтра? Тоді я кажу йому, що так, і він так розчулений моїм сміхом, що садовить мене в екіпаж і просить дозволу прийти завтра на вокзал.
- Vraiment Mademoiselle demain ? Alors je lui dis que oui et lui est tellement attendri de mon rire qu’il me met en voiture et demande la permission de venir demain à la gare.
Завтра, так, завтра. Я рада, що їду.
Demain, oui demain. Je suis contente de partir.
Гадаєте, мені приємно бачити, як усі розваги пропливають у мене попід носом!
Croyez-vous que cela me soit agréable de voir tous les plaisirs me passer sous le nez !
Прощавайте ж усі3!
Addio dunque, tutti quanti !
Я геть щаслива, бо склала цілий план, план, який провалиться, як і решта, але поки що мене тішить. У нас є свій дім у Ніцці, неможливо, щоб рано чи пізно Дивовижний не повернувся.
Je suis toute heureuse car j’ai fait tout un plan, plan qui tombera comme les autres mais qui m’amuse en attendant. Nous avons notre maison à Nice, il est impossible qu’un jour ou l’autre le Surprenant ne revienne.
Ви добре розумієте, як я прийняла б його в такому разі — бодай крихта самолюбства велить чинити саме так. Він через це лютуватиме, як воно й має бути, а я буду щаслива.
Vous comprenez bien comment je le recevrais en pareil cas, le plus petit amour-propre ordonne d’agir ainsi. Lui en sera furieux, comme c’est dans l’ordre des choses, et moi je serai heureuse.
Чудово, а якщо він одружиться? Ой-ой! ну що ж, якщо одружиться — нехай, це буде не перший мій провалений задум.
Fort bien et s’il se marie ? Aï, aï ! eh bien s’il se marie tant pis, ce ne sera pas mon premier projet fichu.
А якщо він узагалі не повернеться? Це малоймовірно, ми ж сусіди, ми знайомі. Ну от, якби не друга година ночі, я написала б цілу історію про продаж душі, ченців тощо, тощо.
Et s’il ne revient pas du tout ? C’est peu probable, nous sommes voisins, nous nous connaissons. Enfin voilà, s’il n’était pas deux heures du matin j’écrirais toute une histoire sur la vente de l’âme, les moines etc. etc.
Я не плакала, жодного разу не відчула суму. Дуже милий день як на початок року. Не знаю, чи це помітно, але я відчуваю, що говорю й поводжуся, як Одіффре.
Je n’ai pas pleuré, je ne me suis pas sentie une seule fois triste. Très gentil jour, pour commencer l’année. Je ne sais si on le voit mais je sens que je parle et j’agis comme Audiffret.
Я їду й думаю лише про повернення. У Римі я, певно, передумаю. Аби лиш завтра ніщо мене не затримало!
Je pars et je ne pense qu’a revenir. A Rome je changerai d’avis sans doute. Pourvu que rien ne me retienne demain !
Боже, зроби так, щоб ніщо мене не затримало.
Dieu faites que rien ne me retienne.
А все ж таки «саме тут я хотіла б жити».
Tout de meme « c’est ici que je voudrais vivre ».
Ах! ці кляті англійки, хто вони такі?
Ah ! ces maudites Anglaises, qui sont-elles ?
Я вже замкнула зошит, але мені спало на думку ще багато чого сказати. Я подивилася на велику карикатуру, де нас пʼятеро. Я подумала про все: про пані Проджерс, про англійок, про ніццянця, про «Сафо», про «Міньйон», про минулу весну — словом, про купу всього. Мені багато було що сказати, а проте, бачите, я спиняюся. Бо їхати прикро, так, але лишатися — жахливо.
J’avais deja enferme le cahier, mais je trouvai un tas de choses a dire. J’ai regarde la grande caricature, ou nous sommes cinq. J’ai pense a tout, a Mme Prodgers, aux Anglaises, au Nicois, a Sapho, a Mignon, au printemps dernier a un tas de choses en un mot. J’avais beaucoup a dire et pourtant voyez, je m’arrete. C’est que c’est ennuyeux de partir, oui, mais c’est affreux de rester.
У Паскуа такі природні драматичні вирази й порухи, що вона захоплює й зворушує мене. Стривайте, що ж я хотіла написати? Що я спокійна й збентежена, сумна й радісна, ревнива й байдужа. Мені здається, що тутешнє товариство легко здобути й водночас що це неможливо.
Pasqua a des expressions et des mouvements dramatiques si naturels, qu’elle me ravit et m’émeut. Voyons, que voulais-je écrire ? Que je suis tranquille et troublée, triste et joyeuse, jalouse et indifférente. Il me semble que la société d’ici est facile à avoir et en même temps que c’est impossible.
«Я хочу лишитися і я хочу втекти. Чим це скінчиться?!»
« Je veux rester et je veux fuir “Comment cela va-t-il finir ? ! “
Я не можу лягти, я вся збурена. О! заспокойтеся, будь ласка, річ не в панові дʼОдіффре, а просто в тому, що я їду. Це хвилювання. Невизначеність, непевність, зміна.
Je ne peux pas me coucher, je suis tout agitée. Oh ! rassurez-vous de grâce, ce n’est pas de M. d’Audiffret qu’il s’agit mais simplement parce que je pars. C’est une émotion. L’incertitude, le vague, le changement.
Покинути знане заради незнаного... Знане кривдить мене!
Quitter le connu pour l’inconnu... Le connu me maltraite !
Ну от, хіба я не казала, що жахливо бачити, як усі розваги пропливають у мене попід носом! О! так, це жахливо.
Allons, n’ai-je pas dit que c’était affreux de voir tous les plaisirs me passer sous le nez ! Oh ! oui c’est affreux.
Боже, зроби так, щоб я поїхала, щоб ніщо не завадило мені поїхати. Щоб я поїхала й повернулася.
Dieu faites que je parte, que rien ne m’empêche de partir. Que je parte et que je revienne.
Примітки
Фр. «Pour Prendre Congé» — «щоб попрощатися»; напис на візитній картці, що залишають на прощання. ↩
В оригіналі італійською: «Domani, partirò, sono lontana da voi» (з опери «Міньйон», італійська версія). ↩
В оригіналі італійською: «Addio dunque, tutti quanti!» ↩