❦
Понеділок, 11 жовтня 1875
Lundi, 11 octobre 1875
Я така нещасна, усе це мене виснажує, якщо така гарячка триватиме й далі, я зляжу! А вони ще дивуються моїй блідості!
Je suis bien misérable, tout cela m’extermine, si une pareille fièvre continue je tomberai malade ! Et on s’étonne de ma pâleur !
Та й справді, вони не розуміють, що можна страждати від того, від чого страждаю я!
Mais c’est vrai, ils ne comprennent pas qu’on puisse souffrir pour ce que je souffre !
Я розплющую очі й бачу сірі шпалери на стінах, простягаю руку — і вона натрапляє на перкалеві штори, вернувшись, я кидаюся на сидіння — а сидіння це деревʼяний стілець, увечері я хочу прилягти на канапу — і груба тканина, набита кінським волосом, муляє мені обличчя!
J’ouvre les yeux et je vois des papiers gris aux murs, j’étends la main et ma main rencontre des rideaux de percale, en rentrant je me jette sur un siège, et ce siège est une chaise de bois, le soir je veux m’étendre sur un canapé, et la grossière étoffe rembourrée de crin me blesse le visage !
Я хочу глянути у вікно — а вікно маленьке (ми на другому поверсі) і заґратоване сіткою від комарів!
Je veux regarder par la fenêtre et la fenêtre est petite (nous sommes au deuxième) et grillée contre les moustiques !
Усе це разом зведе мене з розуму, якщо я ще досі не збожеволіла.
Tout cela ensemble me rendra folle si je ne le suis déjà.
Боже мій, Боже мій, збережи мені здоровʼя, збережи мені лице, дай мені терпіння або ж приспіш події!
Bon Dieu, bon Dieu, conservez-moi la santé, conservez-moi ma figure, faites-moi prendre patience ou avancez les choses !
Як вона й сповістила у своїй депеші, пані моя мати приїздить сьогодні. Ми всі, разом із Сапогениковими, їдемо зустрічати її на вокзал. Великі веселощі з усіх боків; увесь день усі в нас, кричимо, бігаємо, у маминій кімнаті три Грації на підлозі, Коко (Юрков) поважний, Діна тріумфує, Марі сяє — їй принесли листа від її любого Чіми. Джирофле ходить за мною, мов тінь, бо лиш я говорю мовою, яку вона любить.
Ainsi qu’elle l’a annoncée dans sa dépêche Madame ma mère arrive aujourd’hui. Nous allons tous, les Sapogenikoff compris, la recevoir à la gare. Grande liesse de tout les côtés; on passe toute la journée chez nous, on crie, on court, dans la chambre de maman, les trois Grâces par terre, Coco (Yourkoff) sérieux, Dina triomphante, Marie radieuse, on lui a apporté une lettre de son cher Cima. Giroflé me suit comme une ombre, seule je parle le langage qu’elle aime.
Дідусь, гадаю, задоволений, утім, хто його знає. Цей бідолашний чоловік ніколи не був надто ніжний, а з віком став байдужий, докучливий і недоумкуватий. Хай Бог простить мені ці слова.
Grand-papa, je crois qu’il est content, d’ailleurs on n’en sait rien. Ce pauvre homme n’a jamais été bien tendre et, avec l’âge, il est devenu insensible, énervant et stupide. Que Dieu me pardonne ces paroles.
Ніна приходить на обід, вона вже десять днів як посварилася зі своїм любим другом.
Nina vient à dîner, elle est depuis dix jours brouillée avec son cher ami.
Які ж ми добрі в себе вдома, що терпимо такий скандал і навіть заохочуємо його, як ось сьогодні ввечері.
Qu’on est bon chez nous de souffrir un tel scandale et de l’encourager même comme ce soir.
Юркова силоміць і прилюдно змусили помиритися, а я, розпалена цим прикладом, забулася аж так, що вигукнула: «На коліна, Коко!!»
On a par force et publiquement forcé Yourkoff à faire la paix et moi excitée par l’exemple, je m’oubliai jusqu’au point de crier: « A genoux Coco !!. »
Немає нічого цікавішого, ніж слухати, як Марі розповідає про сварки Ніни з Коко. Так ми їх між собою й називаємо. Та й сама ця пані не раз мені розповідала. Тож я вже нічому не дивуюся й мало не вважаю, що це цілком природно і що інакше воно й бути не може.
Rien de plus curieux que d’entendre raconter par Marie les querelles de Nina avec Coco. Nous les appelons ainsi entre nous. Et la dame elle-même m’a plusieurs fois raconté. De sorte que je ne m’étonne plus de rien, et pense presque que c’est très naturel, et que les choses ne peuvent aller autrement.
Немає також нічого незвичайнішого за пана Сапогеникова в цій справі. Він при потребі мирить їх і дивиться на них, як на своїх дітей — кажуть, із любові до неї. Я цього не розумію.
Rien de plus extraordinaire aussi que M. Sapogenikoff dans cette affaire. Il les racommode au besoin, et les regarde comme ses enfants, on dit, par amour pour elle. Je n’y comprends rien.
Коли ми лишаємося самі, ми розповідаємо мамі про все — про Джирофлу, про претензії Сапогеникових тощо, тощо.
Quand nous restons seules, on met maman au courant de tout, de Girofla, des prétentions des Sapogenikoff etc. etc.
Ця розмова подобається мені незмірно більше за інші [Один рядок закреслено], під час яких я нудьгувала, не маючи змоги ні говорити про злободенне, ні читати своїх віршів.
Cette conversation me plaît infiniment mieux que les autres [Une ligne cancellée] pendant lesquelles je m’ennuyais, ne pouvant ni parler de l’intérêt du jour ni réciter mes vers.
До того ж я приберегла для себе свої шедеври, хоч мене про них і просили, а надто Ніна голосно вимагала: «Вальс!» Які пишні назви. «Вальс», «Віщування Кассандри» та «Жалібна пісня про вкрай нещасного Джирофлу».
D’ailleurs j’ai gardé pour moi mes chefs-d’œuvre, bien qu’ils m’aient été demandés, surtout Nina a demandé hautement: La valse ! Quels noms pompeux. La valse, la prédiction de Cassandre et la complainte du très malheureux Girofla.
Ми розповідаємо все: холодність із Саетоне, наші подорожі — одне слово, усе.
On raconte tout, la froideur avec Saëtone, nos voyages, tout enfin.
Я писала дуже погано, по-дурному й негарно.
J’ai très mal écrit, stupidement et laidement.
Я говорила здебільшого про цю зиму.
J’ai parlé surtout de cet hiver.
Я хочу виходити у світ!
Je veux aller dans le monde !
Велика, вічна фраза.
La grande, l’éternelle phrase.