❦
Пʼятниця, 8 жовтня 1875
Vendredi, 8 octobre 1875
Тітка сказала «панно» на ніццький лад, як казав ніццянець, і це мене так потішило.
Ma tante a dit, - Mademoiselle, en niçois, comme disait le Niçois, et cela me fit un si grand plaisir.
Усе було чисте, юне й свіже! Рік, бо ми були навесні, і ми самі — мені шістнадцять, чоловікові двадцять чотири. У Ніцці ні чужинців, ні екіпажів, ні куряви, цілковитий спокій, потривожений лише нами. Ах, це було весело, це було мило, це було чисто. Одне тільки… минуле цього створіння; бо я ревную минуле так само, як теперішнє, навіть дужче, бо з ним уже нічого не вдієш!
Tout était propre, jeune et frais ! L’année, puisque nous étions au printemps et nous, moi seize ans, l’homme vingt-quatre. A Nice pas d’étrangers, pas de voitures, pas de poussière, tranquillité absolue, et troublée seulement par nous. Ah ! c’était amusant, c’était gentil, c’était propre. Une chose seulement... le passé de la créature; car je suis aussi jalouse du passé que du présent, plus même car on n’y peut rien !
І наважуся сказати, що хлопчина трохи погуляв стежками чесноти1. Що ж, це мене дратує!
Et j’ose le dire, le garçon s’est un peu promené par les chemins de la vertu. Eh ! bien cela m’irrite !
Я ставлю себе над усім, і вже сама думка, що мене прирівнюють до іншої, що мене не вважають відмінною від усіх, понад усіма, вже сама ця думка мене гнівить.
Je m’estime au-dessus de tout, et l’idée seule qu’on me met à côté d’une autre, qu’on ne me pense pas différente de tout le monde, au-dessus de tout le monde, cette idée seule me met en colère.
А надто те, що кохали до того, як покохали мене, що, може, зберігають спогад про те кохання, що порівнюють, як кохають мене, з тим, як кохали іншу! Ах, як це прикро! Я хотіла б, щоб усе забули й розтоптали, щоб зневажили й знищили все, що було до мене, щоб була тільки я — і нічого до, і нічого після, окрім хіба спогаду про мене!
Surtout qu’on a aimé avant de m’aimer, qu’on conserve peut-être le souvenir de cet amour, qu’on compare celui qu’on a pour moi à celui qu’on a eu pour une autre ! Ah ! que c’est vexant ! Je voudrais qu’on oublie et foule tout aux pieds, qu’on méprise et anéantisse tout ce qui m’a précédé, qu’il n’y ait que moi, et rien avant et rien après, si ce n’est le souvenir de moi !
Лише тоді я буду задоволена, інакше я завжди триматиму на чоловіка зло, хоч би хто він був, і мені завжди здаватиметься, що він… годі, ще трапиться нагода, і тоді я висловлю всю свою думку. Тут надто сильні слова мені не личать.
Alors seulement je serai contente, autrement je garderai toujours rancune à l’homme, quel qu’il soit, et il me semblera toujours qu’il..., assez, il se présentera une occasion et alors je dirais toute ma pensée. Ici les mots trop forts ne me vont pas.
Боже мій! Минають дні, тижні, місяці; зморена боротьбою, я западаю в якесь заціпеніння, пускаю все на самоплив і мовчу; але настає мить, коли цей оманливий спокій мене гнітить, коли речі, які я пускала на самоплив, уже не хочуть іти самі, коли я бунтую й впадаю в розпач! Уже жовтень, а нічого не зроблено! Боже, Господи, невже цей рік буде втрачений!
Bon Dieu ! Des jours, des semaines, des mois se passent; fatiguée de lutter je tombe dans une espèce d’engourdissement et je laisse tout aller et je me tais; mais arrive un moment où cette fause tranquillité me pèse, où les choses que je laissais aller ne veulent plus aller, où je me révolte et me désespère ! Octobre déjà et rien de fait ! Bon Dieu, Seigneur, est-ce que cette année sera perdue !
Безлад у домі — велике горе для мене: подробиці побуту, ці кімнати без меблів, цей дух спустошення, убогості краять мені серце!
Les désordres à la maison sont un grand chagrin pour moi, les détails du service, ces chambres sans meubles, cet air de dévastation, de misère, me fend le cœur !
Боже мій, змилуйся наді мною й допоможи мені дати цьому лад.
Bon Dieu, prenez-moi en pitié et aidez-moi à arranger cela.
Я сама!
Je suis seule !
А тітці байдуже, хай дім завалюється, хай сад всихає! Про дрібниці я вже й не кажу. А мене ці занедбані дрібниці нервують, псують мені вдачу.
Pour ma tante, tout lui est égal, que la maison croule, que le jardin dessèche ! Je ne parle même pas des détails. Et moi ces détails mal soignés m’énervent, me gâtent le caractère.
Коли довкола мене все гарне, зручне, багате й вишукане, я весела, добра й мені добре, а від запустіння й порожнечі я й сама стаю спустошена й порожня геть в усьому. Ластівка вимощує собі гніздо, лев — своє лігво, як же людина, така вища за тварин, нічого не хоче робити?
Quand tout est beau, confortable, riche et gracieux autour de moi, je suis gaie et bonne et bien, mais la désolation et le vide me font désolée et vide de tout. L’hirondelle s’arrange son nid, le lion sa fosse, comment l’homme si supérieur aux animaux ne veut-il rien faire ?
Коли я кажу «така вища», це не означає, що я її поважаю, ні. Я глибоко зневажаю людський рід, і то з переконання. Нічого доброго від нього не чекаю. Немає того, чого шукають і на що сподіваються мрійники, — доброї й досконалої душі! Ті, хто добрий, дурні, а люди розумні або хитрі, або надто заклопотані власним розумом, щоб бути добрими. До того ж кожне створіння по суті егоїстичне, тож пошукайте-но мені доброти в егоїста.
Si je dis si supérieur, cela ne veut pas dire que je l’estime, non. Je méprise profondément le genre humain, et par conviction. Je n’attends rien de bon de lui. Il n’y a pas ce que cherchent et espèrent les rêveurs, une âme bonne et parfaite ! Ceux qui sont bons sont bêtes, et les gens d’esprit sont ou rusés ou trop occupés de leur esprit pour être bons. De plus chaque créature est essentiellement égoïste, or cherchez-moi de la bonté chez un égoïste.
Користь, хитрість, інтрига, заздрість! блаженні ті, хто має шанолюбство, це шляхетна пристрасть; із марнославства та шанолюбства людина силкується здаватися доброю, бодай перед іншими й часами, а це краще, ніж не бути доброю ніколи.
L’intérêt, la ruse, l’intrigue, l’envie ! bienheureux ceux qui ont de l’ambition, c’est une noble passion; par vanité et par ambition on tâche de paraître bon, au moins devant les autres et par moments, et cela vaut mieux que de l’être jamais.
Гаразд, дівчино моя, чи вичерпала ти всю свою науку? Наразі так. Принаймні так я матиму менше розчарувань. Жодне боягузтво мене не засмутить, жодний підлий вчинок мене не здивує. Настане, певно, день, коли я думатиму, що знайшла справжнього чоловіка, але того дня я бридко помилюся. Мене спокусить певна будова тіла, і я думатиму, що знайшла. Я добре передбачаю той день, і оскільки тоді я буду засліплена, кажу це тепер, поки бачу ясно.
Bien, ma fille, avez-vous épuisé toute votre science. Pour le moment, oui. Au moins ainsi j’aurai moins de déceptions. Aucune lâcheté ne me chagrinera, aucune vilaine action ne me surprendra. Il arrivera sans doute un jour où je penserai avoir trouvé un homme, mais ce jour-là je me tromperai laidement. Je me laisserai prendre par une certaine conformation de la chair, et je penserai avoir trouvé. Je prévois bien ce jour, et comme alors je serai aveuglée, je dis cela maintenant que je vois clair.
Але коли так, навіщо ж жити? Якщо все на цьому світі — підлота й мерзота?
Mais, à ce compte, pourquoi vivre ? Puisque tout est vilenie et scélératesse dans ce monde ?
Навіщо? Бо я розумію, що воно так, бо сама я не така, бо, хай там що кажуть, життя — дуже гарна річ, і ще тому, що, не надто заглиблюючись, можна жити щасливо.
Pourquoi ? Parce que je comprends que c’est ainsi, parce que je ne suis pas ainsi moi, parce que quoiqu’on dise la vie est une fort belle chose et parce que sans trop approfondir on peut vivre heureusement.
Не покладайтеся ні на дружбу, ні на вдячність, ні на вірність, ні на чесність; відважно піднестися над людськими мізеріями й спинитися між ними та Богом.
Ne comptez ni sur l’amitié, ni sur la reconnaissance, ni sur la fidélité, ni sur l’honnêteté, s’élever bravement au-dessus des misères humaines et s’arrêter entre elles et Dieu.
Брати від життя все, що можна, і то жадібно; не чинити зла своїм клятим ближнім, не проґавити жодної миті насолоди, влаштувати собі життя зручне, гучне й розкішне, піднестися щонайвище над іншими, бути могутньою!
Prendre tout ce qu’on peut de la vie, et vivement; ne pas faire du mal à ses fichus semblables, ne pas laisser échapper un instant de plaisir, s’arranger une vie commode, bruyante et magnifique, s’élever absolument autant que possible au-dessus des autres, être puissant !
Так, могутньою, могутньою будь-чим! Тоді тебе бояться чи поважають, тоді ти є, ти могутня, хай йому грець. І це вершина людського блаженства, бо тоді клятим ближнім завʼязано пащу — чи з боягузтва, чи з чогось іще — і вони тебе не кусають.
Oui, puissant, puissant par n’importe quoi ! Alors on est craint ou respecté, alors on est, on est puissant, pardieu. Et c’est le comble de la félicité humaine parce qu’alors les fichus semblables sont muselés ou par lâcheté ou par autre chose, et ne vous mordent pas.
Чи не дивно чути, як я отак мудрую? Так, але ці мудрування в такого молодого цуценяти, як я, — ще один доказ, чого вартий цей світ.
N’est-il pas étrange de m’entendre raisonner de la sorte ? Oui, mais ces raisonnements chez un jeune chien comme moi sont une nouvelle preuve de ce que vaut le monde.
Він, мабуть, так просякнутий брудом і злобою, що за такий короткий час аж так мене очорнив.
Il faut qu’il soit bien imbibé de saletés et méchancetés pour qu’en si peu de temps il m’ait tellement noircie.
Мені лише шістнадцять.
J’ai seize ans seulement.
У цьому я бачу божественне милосердя Боже, бо коли я цілком утаємничуся в потворність цього світу, я побачу, що є лише Він — там, угорі, на небі, — і я, тут, унизу, на землі. Це переконання дасть мені більшу силу, я торкатимуся вульгарних речей лише для того, щоб піднятися, спираючись на них, і я буду щаслива, бо не братиму близько до серця тих дрібниць, навколо яких люди крутяться, борються, гризуться й шматують одне одного, мов голодні пси.
En cela je vois la divine miséricorde de Dieu, car lorsque je serai complètement initiée aux laideurs de ce monde, je verrai qu’il n’y a que Lui tout en haut dans le ciel et moi tout en bas sur la terre. Cette conviction me donnera une plus grande force, je ne toucherai aux choses vulgaires que pour m’élever en m’appuyant sur elles et je serai heureuse, car je ne prendrai pas à cœur les petitesses autour desquelles les hommes tournent, combattent, se mangent se déchirent comme des chiens affamés.
Скільки ж тут слів! А куди ж я піднесуся?
Voilà bien des mots ! Et où vais-je m’élever ?
І як? Я, що не сягаю навіть рівня пані Проджерс! О глум! Я підношуся подумки, завжди лиш подумки, душа моя велика, я здатна на величезні справи. Але яка мені з цього всього користь!
Et comment ? Moi qui ne suis pas même à la hauteur de Mme Prodgers ! 0 dérision ! Je m’élève mentalement, toujours mentalement, mon âme est grande, je suis capable d’immenses choses. Mais à quoi tout cela me sert !
Адже я живу в темному закутку, нікому не відома!
Puisque je vis dans un coin sombre, ignorée de tous !
Ось бачите, я вже жалкую за своїми клятими ближніми! Та я ніколи ними не гордувала, навпаки, я їх шукаю, я їх прагну, без них на цьому світі нема нічого! Тільки, тільки я знаю їм ціну і хочу ними скористатися.
Tenez, voilà que je regrette mes fichus-semblables ! Mais je ne les ai jamais dédaignés, je les cherche, je les veux au contraire, sans eux il n’y a rien dans ce monde ! Seulement, seulement, je les estime ce qu’ils valent, et je veux m’en servir.
Юрба — це все! Що мені до кількох вищих істот! Мені потрібні всі, мені потрібен блиск, галас!
La multitude c’est tout ! Que m’importent quelques êtres supérieurs ! Il me faut tout le monde, il me faut de l’éclat, du bruit !
Як подумаю, що!..
Quand je pense que !...
Повернімося до вічно нудного, правдивого й необхідного слова: чекаймо.
Revenons au mot éternellement ennuyeux, vrai et nécessaire : attendons.
Ах, якби хто знав, чого мені коштує чекати!
Ah ! si l’on savait combien il me coûte d’attendre !
Але я люблю життя, я люблю прикрощі так само, як і радощі. Я люблю Бога й люблю Його світ з усіма його підлотами, попри всі його підлоти, а може, навіть і через усі його підлоти.
Mais j’aime la vie, j’aime les ennuis comme les joies. J’aime Dieu et j’aime son monde avec toutes ses vilenies et malgré toutes ses vilenies, et peut-être même à cause de toutes ses vilenies.
Я сонна й знуджена; відколи я сказала про біль у плечі, тітка дивиться на мене переляканими очима й діє мені на нерви. Усе мене дратує! Навіть власні собаки мені нестерпні, а від страху перед хворобою, як у Спа, мені кров приливає до обличчя й калатає серце! Ніколи в житті я нічого так не боялася!
Je suis endormie et ennuyée, depuis que j’ai dit mon mal d’épaule ma tante me regarde avec des yeux effrayés et m’irrite les nerfs. Tout m’irrite ! Mes chiens eux-mêmes me sont insupportables, et la crainte d’une maladie comme à Spa me fait monter le sang au visage et battre le cœur ! Jamais je n’ai rien craint dans ma vie comme cela !
Без утіхи й без запалу я виходжу, Ніна з дітьми гуляє пішки, ми приєднуємося до їхнього гурту. Ах, якби ти знала, як я цього ранку рознесла людський рід, — кажу я Марі у відповідь уже й не знаю на що.
Sans plaisir et sans empressement je sors, Nina et ses enfants se promènent à pied, nous venons grossir leur troupe. Ah ! si tu savais comme je l’ai traité ce matin le genre humain, dis-je à Marie, en réponse à je ne sais plus quoi.
А якби ти знала, як йому до того байдуже! Це його анітрохи не зачіпає, — дуже дотепно відказала дівчина.
Et si tu savais comme il s’en moque ! Cela ne lui fait rien du tout, répliqua très spirituellement la fille.
І справді, гірше йому від того не стало.
En effet, il ne s’en porte pas plus mal.
Паріс2 проїхався з нами в екіпажі, він посварився зі своєю прекрасною дамою.
Pâris s’est promené en voiture avec nous, il est en querelle avec sa belle dame.
Як сумно не мати ким зайнятися.
Que c’est triste de n’avoir personne de qui s’occuper.
Надворі ще дуже гарно, повітря лагідне, місяць світить, дерева чорні, Ніцца прекрасна, я не проміняла б краєвиду зі свого вікна на найкращий краєвид у світі; гарно, але сумно, сумно, сумно. На щастя, моє друге існування при мені, і цієї миті я дійшла до надзвичайно цікавого моменту; гадаю, дʼОдіффре вбʼє себе вдруге, і зʼявиться герцог.
Il fait très beau encore, l’air est doux, la lune éclaire, les arbres sont noirs, Nice est belle, je ne préférerais pas la plus belle vue du monde à celle que j’ai de ma fenêtre; il fait beau mais triste, triste, triste. Heureusement que ma seconde existence est là, et en ce moment je suis arrivée à un point extrêmement intéressant; je crois que d’Audiffret va se tuer une seconde fois et le duc paraîtfre].
«Ізабелла Баварська» так погано написана, сцени так погано повʼязані, що аж шкода.
Isabelle de Bavière est si mal écrite, les scènes si mal liées que c’est pitié.
Почитаю ще трохи, а тоді піду далі снувати свій уявний роман.
Je lirai encore un peu et puis irai continuer mon roman cérébral.
Примітки
«Погуляв стежками чесноти» — іронічний зворот; Марі має на увазі, що Одіффре, навпаки, від чесноти відбився, мав любовні пригоди. ↩
«Паріс» — жартівливе прізвисько Ніколая Феровича Юркова в колі Марі (за іменем троянського героя-спокусника). ↩