❦
Пʼятниця, 10 вересня 1875
Vendredi 10 septembre 1875
Комарі будили мене вночі разів із десять, тож устаю трохи бліда, але міцна й у доброму гуморі.
Les moustiques m’ont réveillée dix fois la nuit, je me lève un peu pâle mais forte et à mon aise.
Ах! Англійці добре знають, що мають на увазі, коли кажуть домівка1. Хоч який він є, дім — найприємніше місце на світі. І це зовсім не залежить від зручностей, від багатства, бо погляньте, наприклад, на наш дім: усе догори дриґом, ледве є найнеобхідніші меблі, безлад, запустіння — і все ж мені тут добре, я тут у себе. Бо це моє, моє, моє!
Ah ! les Anglais savent bien ce qu’ils disent par home. Quelle qu’elle soit la maison est l’endroit le plus agréable. Ça ne tient pas du tout au comfortable, à la richesse, car voyez par exemple notre maison: tout est sens dessus dessous, à peine les meubles nécessaires, désordre, désolation et pourtant j’y suis bien, j’y suis chez moi. C’est que c’est à moi, à moi, à moi !
Я забуваю навіть про свої тривоги, і сукні здаються мені гарними. О Ніцце! Ніколи я не думала, що знову побачу тебе з таким захватом. А якби хто чув, як я лаялася й проклинала її від самого Марселя, то сказав би, що я її ненавиджу; та вже така в мене звичка — погано говорити про людей і речі, які я люблю.
J’oublie même mes inquiétudes, mes robes me semblent bien. 0 Nice ! Je ne pensais jamais la revoir avec de tels transports. Et si on m’avait entendu jurer et à la maudire depuis Marseille, on dirait que je la déteste, c’est mon habitude de mal parler des gens et des choses que j’aime.
Уся в білому, огорнута довгим серпанком із білого тюлю, я йду на набережну зі своїми двома собаками. Чоловіки мені так остогидли, що лишаються самі лише собаки. Щойно отримала листа від Фостера — він прислав мені гру «Тітонька Саллі2» та луки зі стрілами — стрільба з лука3 нині в моді в Англії; але між нами все скінчено.
Tout en blanc et enveloppée d’un long voile de tulle blanc je vais à la Promenade avec mes deux chiens. Je suis si dégoûtée des hommes qu’il n’y a que les chiens. Je viens de recevoir une lettre de Foster, il m’a envoyé un jeu d’Aunt Sally et des arcs et des flèches Archery, c’est à la mode en Angleterre, mais nos comptes sont finis.
А я й не сподівалася на цей лист; ось він, пришпилений шпилькою:
Et je ne m’attendais pas à cette lettre, la voici attachée par une épingle:
Знаєте, як на англійця, те, що він мені тут пише, — це дуже багато. Я давно його не бачила. Він приїздив до Ніцци на тиждень, але якраз того тижня я була в Парижі. Що мені до цього чоловіка з-за морів! Я кажу дурниці; та хай би він був і […]
Savez-vous que c’est beaucoup pour un Anglais, ce qu’il me dit là. Il y a longtemps que je ne l’ai vu. Il est venu à Nice pour huit jours mais juste pendant ces huit jours j’étais à Paris. Que m’importe cet homme d’au delà des mers ! Je dis des bêtises, fut-il […]
Переписаний лист · Lettre dʼA. Foster à Marie, 3 septembre 1875 · англійськоюVine CottageVine CottageRochampton Vale, S WRochampton Vale, S W3 вересня 1875Sept 3. 1875Моя люба панно де Башкирцева4My dear Mlle de BachkirsèveСподіваюся, пакунки, які я надіслав Вам із Лондона, благополучно дійшли до Ніцци, і [сподіваюся], що, маючи набори для стрільби з лука, Ви станете славетною стрілкинею й влучатимете у яблучко своїми стрілами так само, як і своїми [ріг відірвано]. Я завдав собі певного клопоту, надсилаючи Вам та Вікторові набори для стрільби з лука й «Тітоньку Саллі», якій, сподіваюся, Ви зумієте розбити люльку; а на віддяку за мій клопіт сподіваюся, що Ви надішлете мені свою фотографію. З найкращими побажаннями Вам і ciobele та з любовʼю до Віктора.5I trust the packages I sent to you from London arrived safely at Nice and arrow that you have the archery sets that you will become a famous markswoman making as many bull eyes with your arrows as you do with yours [coin déchiré], I have been atsome my little trouble in sending you Victor the Archery sets and Aunt Sally whose pipe I trust you will be able to smash, and in repayment of my trouble I hope you will send me your photograph. With kind regards to yourself and ciobele and my love to Victor.Щиро Ваш6Very sincerely yoursА. ФостерA. Foster
з-за самого пекла — однаково це мене зворушило б. Я така марнославна, така жадібна до будь-якого завоювання.
au delà des enfers que cela me ferait quelque chose. Je suis si vaine, si avide d’une conquête quelconque.
Здається, я вже сказала, що вийшла з дому, — так, саме так. День сірий і гарний. Мені здається, що тут мене впізнає кожен селянин, мені хочеться заговорити до всіх цих людей. Я не зустрічаю нікого; проходячи повз купальні Жоржа, спиняюся побалакати зі старою Жоржихою.
Je crois que j’ai dit que j’étais sortie, oui c’est cela. Il fait gris et beau. Il me semble que chaque paysan ici me reconnaît, j’ai envie de parler à tous ces gens. Je ne rencontre personne, en passant les bains Georges je m’arrête à parler avec la mère Georges.
Вона просить мене приходити купатися, щоб приваблювати до неї людей.
Elle me prie de venir me baigner pour lui amener du monde.
Торік, повернувшись до Ніцци, я прогулялася точнісінько так само, як сьогодні зранку. Рік тому! Один день! Одна хвилина! Боже, як минає час. Ця прогулянка — мовби фінал минулого року й початок того, що настає і так само промине, так швидко, так швидко. Я йду мовчазна й біла, мов тінь, збираючи свої спогади, розсіяні по всій набережній. Ніцца для мене — це Англійська набережна. Кожен будинок, кожне дерево, кожен телеграфний стовп — це спогад, добрий чи поганий, любовний чи буденний.
L’année dernière en rentrant à Nice j’ai fait la même promenade, tout à fait la même que ce matin: Il y a un an ! un jour ! une minute ! Dieu comme le temps passe. Cette promenade est comme le final d’une année passée et le commencement de celle qui va venir et qui va passer elle aussi si vite, si vite. Je marche silencieuse et blanche comme une ombre en recueillant mes souvenirs épars par toute la Promenade. Nice pour moi c’est la Promenade des Anglais. Chaque maison, chaque arbre, chaque pilier de télégraphe, est un souvenir bon ou mauvais, amoureux ou commun.
Тільки нехай не шукають у кожному моєму слові гарного ніццянця. Авжеж, він тут є, але інші спогади переважають. Мені здається, ніби я повертаюся зі Спа, з Остенде, з Лондона — усе таке саме, як тоді. Навіть у домі стоїть той запах дерева, властивий новим меблям.
Maintenant qu’on n’aille pas partout dans chaque mot voir le beau Niçois. Certes il y est mais les autres souvenirs dominent. Il me semble que je reviens de Spa, d’Ostende, de Londres, tout est comme alors. Il y a même dans la maison cette odeur de bois qui est particulière aux meubles neufs.
Я хочу побачити Саетоне з компанією. Нам передали його картку — він приходив через дві години після відʼїзду тітки до Парижа. Тут треба виправити одну помилку: дʼОдіффре — а що, як відняти в нього частку «де»? Що ви на це скажете? Мені кортить це зробити, так зневажливіше — просто Одіффре; ну то ось: Одіффре не приходив до тітки, як вона була написала, а підійшов поговорити з нею на музиці, потім вони поїхали до Монако, а назавтра о шостій він вирушив до Парижа.
Je veux voir Saëtone et compagnie. On nous a remis sa carte, il est venu deux heures après le départ de ma tante pour Paris. Il y a une erreur à corriger, d’Audiffret si je lui ôtais sa particule ? Qu’en dites-vous ? J’en ai envie, c’est plus méprisant Audiffret tout court, eh bien don’c, il y a que Audiffret n’est pas venu voir ma tante comme elle l’avait écrit, mais qu’il est venu lui parler à la musique, puis ils sont allés à Monaco et le lendemain à six heures il est parti pour Paris.
Я звеліла знести вниз карикатури олією і спробую намалювати Одіффре; річ у тім, що він гарний, а це важко — і схопити схожість, і водночас зробити смішним.
J’ai fait descendre les caricatures à l’huile et je vais essayer de faire Audiffret, c’est qu’il est beau et c’est difficile de saisir la ressemblance et de rendre ridicule en même temps.
Ах! Та ні, краще вже послати його під три чорти. Коли я про нього говорю, то стаю просто неймовірно жалюгідною.
Ah ! tenez, je ferai bien mieux de le laisser au diable. Je suis si prodigieusement pitoyable en en parlant.
Я виходжу з тіткою, і мені страшенно хочеться зустріти отих панів, моїх ніццянців.
Je sors avec ma tante désirant de toutes mes forces rencontrer ces messieurs, mes Niçois.
Я дивилася б на них із розчуленням. На набережній Массена Ґалула знімає капелюха й тріумфально ним вимахує.
Je les verrais avec attendrissement. Sur le quai Masséna Galula ôte et secoue triomphalement son chapeau.
Я йду до своїх Грацій, забираю їх із собою, ми обідаємо, дідусь доводить мене до сказу. Я підіймаюся до себе, роблю собі чарівну зачіску в стилі ампір і вдягаю свою білу сукню, сукню з портрета. Це велика біла сукня, мов на статуях, рукави з широкими відворотами, які я підгортаю вище ліктів, кругло декольтована спереду, а трохи й позаду, так що видно основу шиї, з широким валансьєнським мереживом, що спадає донизу. Це вільне вбрання стягнуте в талії стрічкою, а під грудьми — ще двома стрічками, пришитими під кожними грудьми й завʼязаними спереду простим вузликом. Ні рукавичок, ні прикрас. Я в захваті від себе.
Je vais chez mes Grâces les prends avec moi, nous dînons, papa m’exaspère. Je monte chez moi, me fais une délicieuse coiffure Empire, et mets ma robe blanche, la robe du portrait. C’est une grande robe blanche comme les statues, les manches avec de grands revers, que je retourne au-dessus des coudes, décolletée devant rondement, et un peu derrière de façon à laisser voir la naissance du cou, avec une large valenciennes retombante. Le vêtement flottant est serré à la taille par un ruban, et sous la poitrine aussi par deux rubans cousus sous chaque poitrine et noués devant par un simple nœud. Pas de gants, pas de bijoux. Je suis enchantée de moi.
Мої груди — високі й дивовижно білі, вільні під цією білою вовною, мої білі руки. О, але ж білі7 — мої маленькі тонкі кисті! Я свіжа, я жвава.
Ma poitrine haute et blanche merveilleusement et libre sous cette laine blanche, mes bras blancs. Oh ! mais blancs ! mes mains petites et fines ! Je suis fraîche, je suis animée.
О! Невже я й справді в Ніцці? Чи це можливо! Я не можу отямитися. Ми йдемо до «Французького» з моїми елегантними й милими Граціями. Далебі! Це одне з найбільших задоволень мого життя. Бути собою, як я люблю, у гарній авансцені на рівні партеру з моїми двома гарненько вбраними Граціями, у Ніцці, у моєму театрі. Тут усе моє!
Oh ! suis-je vraiment à Nice ? Est-ce possible ! Je n’en reviens pas. Nous allons au Français, avec mes Grâces élégantes et gentilles. Vrai ! C’est une des grandes satisfactions de ma vie. Etre moi-même comme j’aime, dans une belle avant-scène au rez-de-chaussée avec mes deux Grâces gentiment mises, à Nice, dans mon théâtre. Tout est à moi ici !
Тільки-но ми ввійшли, як Фіулулу вривається до ложі й лишається якомога довше.
A peine sommes-nous entrées que Fiouloulou se précipite dans la loge et reste aussi longtemps que possible.
Виявляється, кілька ніццянців, яких я не знаю, але які знають мене, сказали йому, що бачили мене в Булонському лісі, серед них і Гектор. Гектор розповідав, ніби я спитала в нього, де купують найкращі парасольки. Він каже це всім, і це мене дратує.
Il paraît que plusieurs Niçois que je ne connais pas et qui me connaissent lui ont dit m’avoir vue au Bois, entre autres Hector. Hector a raconté que je lui ai demandé où l’on achetait les meilleures ombrelles. Il le dit à tout le monde et cela m’ennuie.
— Це дає мені вбоге уявлення про його дотепність, — кажу я, — він не знайшов нічого дотепнішого!
- Que cela me donne une pauvre idée de son esprit, dis-je, il n’a rien trouvé de plus spirituel à dire !
Отримуй, о Гекторе! Я тішуся, я дихаю на повні груди, я милуюся собою в дзеркалі ложі. На мене дивляться — я не дивлюся ні на кого.
Attrape ça, ô Hector ! Je jouis, je respire, je m’admire dans la glace de la loge. On me regarde, je ne regarde personne.
Нарешті влітає Саетоне, мов бомба.
Enfin arrive Saëtone comme une bombe.
— Та я й не сподівався, — вигукує він, — це ж наче грім серед ясного неба!
- Mais je ne m’attendais pas, s’écrie-t-il, mais c’est comme un coup de tonnerre !
— Як це ви приходите аж тепер, ми вже годину сидимо в ложі! О! Пане Саетоне, я не хочу на вас дивитися! — і я затуляюся віялом.
- Comment vous venez seulement à présent, depuis une heure nous sommes dans la loge ! Oh ! M. Saëtone, je ne veux pas vous regarder ! et je me couvre de mon éventail.
— Та панно. Ах! Скажіть мені бодай одне, скажіть, ви лишаєтеся?
- Mais Mademoiselle. Ah ! au moins dites-moi, dites-moi une chose, vous restez ?
— Ні!
- Non !
— Ах! — мовить він жалібно.
- Ah ! fait-il lamentablement.
Я говорю, я щебечу, я в захваті від усього й усіх, усе мене тішить.
Je parle, je bavarde, je suis enchantée de tout et de tous, tout me ravit.
Нарешті в мене питають, чи бачила я Джирофлу.
Enfin on vient à me demander si j’ai vu Girofla.
— Так.
- Oui.
— А що він поробляє?
- Et que fait-il ?
— Гадаю, розважається.
- Je crois qu’il s’amuse.
— Але ж ви його бачили?
- Mais vous l’avez vu ?
— Так, у Булонському лісі.
- Oui, au Bois.
— Ви його бачили, часто бачили? — і, кажучи це, Меркурій дивиться мені просто у вічі.
- Vous l’avez vu, beaucoup vu ? et en disant cela Mercure me regarde dans le blanc des yeux.
— Та ні, — кажу я, витримуючи цей погляд широко розплющеними невинними очима, — ми бачили його в Булонському лісі.
- Mais non, dis-je en soutenant ce regard avec de grands yeux innocents, nous l’avons vu au Bois.
— Ах!
- Ah !
— Знаєте, — провадить мій дядечко, — він має приїхати сюди, я отримав від нього депешу, у понеділок він буде тут. Стривайте, здається, ця депеша при мені. Зараз покажу, це буде солодка втіха для Джирофле, — каже він, статечно повертаючись до Ольги.
- Vous savez, continue mon oncle, il doit venir ici, j’ai reçu une dépêche de lui, lundi il sera ici. Tenez je crois que j’ai cette dépêche avec moi. Je vais la montrer, ce sera une douce satisfaction pour Giroflé, dit-il se tournant sagement vers Olga.
— Як же ви з ним близькі, — кажу я, — він повідомляє вам про кожен свій порух.
- Comme vous vivez avec lui, dis-je, il vous fait savoir ses moindres gestes.
— Та ж так, Боже мій, ось уже кілька років ми живемо отак, дружба, дружба, — та ось і депеша, — і, удавши, ніби шукає її, він показує мені синій папірець.
- Eh oui, mon Dieu, depuis quelques années nous vivons ainsi, amitié, amitié, mais voici la dépêche et après avoir fait semblant de la chercher il me montre le papier bleu.
— Дайте, — кажу я.
- Donnez, dis-je.
«У понеділок прибуваю до Ніцци. Дружній привіт, цілком Ваш. Одіффре».
- Lundi j’arrive à Nice. Amitiés, tout à vous. Audiffret.
— Гаразд.
- Bien.
— То ви їдете, — мовить Меркурій, ніби після депеші щось змінилося.
Alors vous partez, dit Mercure, comme si après la dépêche quelque chose était changé.
— Ну звісно, пане, завтра, завтра, завтра, ну звісно!
- Mais oui Monsieur, demain, demain, demain, mais oui !
— Але ж ви повернетеся?
- Mais vous revenez ?
— Так.
- Oui.
— А скажіть мені, за скільки часу ви повернетеся, серйозно. Найбільше, але по правді!
- Et dites-moi, dans combien de temps vous revenez, sérieusement. Le maximum mais la vérité !
— Найбільше — сім днів.
- Le maximum est sept jours.
— Ах! — мовить він, ніби кажучи: ну от і добре, тепер я знаю, що до чого.
- Ah ! fait-il, comme pour dire: à la bonne heure, je sais à quoi m’en tenir.
Любий Меркурій.
Ce cher Mercure.
Далебі, не знаю, що й думати. Він мав повернутися до Ніцци лише за два тижні, а ось приїздить за два дні.
Vraiment je ne sais que penser. Il ne devait revenir à Nice que dans quinze jours et le voilà qui arrive dans deux jours.
Я не тямлюся з радості, що знову у своєму доброму місті! Я в себе, у себе, у себе! Ніщо не зрівняється з цим. Якби в тих, хто мене оточує, не було ні дотепності, ні запалу, то, здається, я цього вечора наділила б їх ними — мені вистачить на всіх.
Je ne me sens pas de joie d’être de nouveau dans ma bonne ville ! Je suis chez moi, chez moi, chez moi ! Il n’y a rien de comparable à cela. Si ceux qui m’entourent n’avaient ni esprit, ni entrain, il me semble que je leur en donnerai ce soir, j’en ai assez pour tous.
Я не боюся, як у Парижі, що на мене дивитимуться грубі чоловіки, — я сама собі цариця.
Je n’ai pas peur comme à Paris d’être regardée par des hommes brutaux, je suis reine en moi-même.
— Це стипль-чез8, тітонько, — кажу я, коли Саетоне пішов.
- C’est un steeple-chase, ma tante, dis-je quand Saetone fut parti.
Кажу це не тому, що вірю в це, а щоб похвалитися.
Je le dis non pas parce que je le crois mais, pour me vanter.
Зрештою, цього вечора я охоче повірю в усе. Ах! Боже мій, та чи це й справді так? Чи я в Ніцці?
D’ailleurs ce soir je croirai volontiers à tout. Ah ! mon Dieu, est-ce bien vrai ? Suis-je à Nice.
О Ніцце, невдячнице! А я тебе так люблю! За що мене кривдить товариство!
O Nice, ingrate ! Moi qui t’aime tant ! pourquoi la société me maltraite !
Я знову бачу двох купідонів — Енотеаса й Фіулулу — з розчуленням, з радістю. Ніколи, здається мені, я не почувалася так добре.
Je revois les deux cupidons Enoteas et Fiouloulou avec attendrissement, avec joie. Jamais, ce me semble, je ne me suis si bien sentie.
Я виходжу з театру вільна, щаслива, я не ховаюся, як у Парижі, я нічого не боюся — тут мене знають.
Je sors du théâtre libre, heureuse, je ne me cache pas comme à Paris, je n’ai peur de rien, on me connaît ici.
Що б я сказала, якби могла говорити про Париж, як про Ніццу! Це було б надто прекрасно. Та годі, вертаймося.
Que dirai-je, si je pouvais parler de Paris comme de Nice ! Ce serait trop beau. Enfin rentrons.
Якби я вміла складати вірші, то склала б вірш і назвала б його: «Один день у Ніцці». Ось напрошується катрен — записати його? Ну ж бо!
Si je savais faire des vers j’en ferai que je nommerai: Un jour à Nice. Un quatrain se présente, dois-je l’écrire, allons !
викресленоЯк почуття свої назву, Моя чарівна, гарна Ніцце, Тебе я знову радо бачу
Моя ти добра, гарна Ніцце, Як почуття свої назву?
Ma bonne et belle Nice Comment mes sens définir ?
Душа на тебе любо дивиться, І радо я тебе лишу.
Je te vois avec délice Et te quitte avec plaisir.
Бридко вийшло; доки я не записала, воно здавалося мені кращим.
C’est laid, avant d’être écrit cela me semblait mieux.
Примітки
В оригіналі англійською: «home». На відміну від французького maison (будинок), це слово означає рідну домівку, затишок. ↩
В оригіналі англійською: «Aunt Sally» — англійська ярмаркова гра: палицями чи мʼячами збивають люльку з рота деревʼяної голови («тітоньки Саллі»). ↩
В оригіналі англійською: «Archery». ↩
В оригіналі англійською: «My dear Mlle de Bachkirsève» (так у листі). Лист Фостера написано англійською. ↩
В оригіналі англійською. Текст листа місцями зіпсований і граматично недосконалий — англійська не була рідною мовою Фостера; «ciobele» — так у листі. ↩
В оригіналі англійською: «Very sincerely yours». ↩
Позначка «1» в оригіналі — Марі, очевидно, мала намір додати примітку чи виноску, але не зробила цього. ↩
Стипль-чез (франц. steeple-chase, з англійської; так і в тексті Марі) — перегони з перешкодами; тут переносно — змагальна гонитва. ↩