❦
Понеділок 30 серпня 1875
Lundi 30 août 1875
Знову Плеваско до пів на четверту. Мені не терпиться, треба зробити покупки. Я нічого не роблю.
Encore Plevasko jusqu’à trois heures et demie. Je suis impatiente, j’ai des courses à faire. Je ne fais rien.
У нас процес — терпімо ж його прикрощі.
Nous avons un procès, subissons-en les désagréments.
А втім, знайомство з цим чоловіком не принижує — він знаменитість у Росії. Його та його дружину, повну й свіжу особу, везуть до Лісу.
D’ailleurs on ne s’abaisse pas en connaissant cet homme, c’est une célébrité en Russie. On le mène lui et sa femme, grasse et fraîche personne, au Bois.
Не знаю, за який гріх мені здається, що всі перехожі кепкують із мене. Бувають у мене такі дні, і це найприкріші дні мого життя. У дворі я зустрічаю свого бразильця й червонію.
Je ne sais pour quel péché j’ai idée que tous les passants se moquent de moi. J’ai des jours comme ça et ce sont les plus vexants de ma vie. Dans la cour je rencontre mon Brésilien et rougis.
Якраз коли ми вʼїжджаємо до Лісу, Одіффре звідти виїжджає. У соломʼяному капелюшку! фе! що за створіння. Цей грубіян має зухвалість їхати дуже швидко, тож упізнають одне одного, лише обернувшись, — тітка й він; саме їх я й мала на увазі під «упізнають». Я не ворухнулася й не зашарілася.
Juste comme nous entrons au Bois d’Audiffret en sort. En petit chapeau de paille ! fi ! la créature. Comme ce cuistre a la hardiesse d’aller très vite, ce n’est qu’en se retournant qu’on se reconnaît, ma tante et lui, c’est eux que j’ai voulu dire par on. Je n’ai pas bougé, et je n’ai pas rougi.
Мені здалося, що він не привітався, і я внутрішньо розлютилася — не через цього чоловіка, а через те, що кожен від нас відвертається.
Il m’a semblé qu’il n’a pas salué et devins enragée intérieurement, non pour l’homme, mais parce que chacun se détourne de nous.
Оскільки голова тітки опинилася між його й моєю, я не побачила, як він підняв капелюха. Тітка каже, що він привітався дуже чемно, — тим краще! тим краще для моєї бідної гордині.
Comme la tète de ma tante se trouvait entre la sienne et la mienne, je n’ai pas vu son coup de chapeau. Ma tante dit qu’il a salué très bien, tant mieux ! tant mieux pour mon pauvre orgueil.
Іде дощ, але ми все одно обʼїжджаємо каскад і таке інше, бо це задля пані Плеваско, яка ніколи не бачила Лісу і яка їде завтра чи післязавтра.
Il pleut mais nous n’en faisons pas moins le tour de la cascade etc. etc. puisque c’est pour Mme Plevasko qui n’a jamais vu le Bois et qui part demain ou après-demain.
Я весела від того дня, коли стала такою в Шланґенбаді — ця люба Джоя зі Шланґенбада1! Не знаю, звідки в мене ця веселість, і дивуюся, що вона так довго тримається, і боюся, щоб вона раптом не урвалася.
Je suis gaie depuis le jour où je le suis devenue à Schlangenbad questa cara Gioia di Schlangenbad ! Je ne sais d’où me vient cette gaieté et je m’étonne de sa durée et je crains qu’elle ne cesse tout d’un coup.
Повертаючись десь о чверть на восьму Єлисейськими Полями, ми бачимо славетного чоловіка — мужа славетного2, — який летить, мов стріла, до Лісу, цього разу в циліндрі. Сутеніє, вже засвічують ліхтарі. Упізнає його тітка — вона, прости мене Боже, цікавиться ним більше, ніж я, ця свята жінка, що так мене любить.
En retournant, vers sept heures et quart, par les Champs-Elysées nous voyons l’homme célèbre homo celeber allant, comme une flèche vers le Bois, cette fois en tube. Il fait sombre et on allume déjà. C’est ma tante qui le reconnaît, elle s’occupe, Dieu me pardonne, de lui plus que moi, cette sainte femme qui m’aime tant.
Я вдаю вередливу, роздратовану, я сміюся, і вона сміється. Мені більше до вподоби бути з нею, ніж із матірʼю; вона радше мій товариш, хоч і піклується про мене, дбаючи про всі мої справи.
Je fais la capricieuse, l’agacee, je ris et elle rit. J’aime mieux être avec elle qu’avec ma mere, elle est plus mon camarade tout en me soignant, en prenant soin de toutes mes affaires.
З нею я ні про що не клопочуся: я бажаю, а вона виконує. Часом вона мені перечить, тоді я скиглю, доводжу себе до нестями, я роздратована — і вона закінчує тим, із чого варто було б почати: робить, як я хочу. А втім, я дуже розсудлива: я хочу того, що потрібно.
Je ne m’occupe de rien avec elle, je desire et elle execute. Parfois elle me contredit alors je pleurniche, je me mets dans des états impossibles, je suis enervee, et elle finit par ou il faudrait commencer par faire comme je veux. D’ailleurs je suis très raisonnable, je veux ce qui est nécessaire.
Ах! Боже мій, зроби так, щоб усе влаштувалося на зиму!
Ah ! mon Dieu faites que tout s’arrange pour l’hiver !
Вона говорить мені про Джирофлу, а я кажу їй, що гніваюся через те, що не маю його, що мене досада бере, бо він не звертає на мене жодної уваги.
Elle me parle de Girofla et je lui dis que je suis en colère de ne pas l’avoir, que je suis dépitée de ce qu’il ne fasse aucun cas de moi.
Ах! якби ж він не зробив нічого дражливого. Але він зробив і сказав рівно стільки, щоб мене розсердити, цей розбійник; він усе розрахував, цей лиходій. А втім, моя люба, якби цей чоловік цікавив мене настільки, наскільки ви гадаєте, я б вам про нього й слова не сказала.
Ah ! s’il n’avait rien fait de taquinant. Mais il a fait et dit juste assez pour me fâcher, le brigand; il a tout calculé, le scélérat. D’ailleurs, ma chère, si l’homme m’intéressait au point que vous pensez je ne vous en parlerais point.
Я кажу все це тітці, я розповідаю їй усе, що пишу й думаю про цього чоловіка й про всю цю нещасну джирофлівську справу.
Je dis tout cela à ma tante, je lui dis tout ce que j’écris et pense de l’homme et de toute cette malheureuse affaire Giro-flienne.
Не забудьмо згадати, що ми зустріли Люсі Дюран і нашого любого Федуса; цей чарівний Ламбертьє пофарбував вуса й ту дещицю волосся, що в нього лишилася.
N’oublions pas de dire que nous avons rencontré Lucie Durand et notre cher Fedus, ce charmant Lambertye s’est teint la moustache et le peu de cheveux qui lui restent.
Примітки
В оригіналі італійською: «questa cara Gioia di Schlangenbad» — гра слів на імені Джоя (Gioia) та італійському слові gioia (радість). ↩
В оригіналі латиною: «homo celeber» («славетний муж») — жартівливо-класичний, іронічний зворот. ↩