❦
Пʼятниця 27, субота 28 серпня 1875
Vendredi 27, samedi 28 août 1875
Де ж я, на вашу думку, сьогодні? У Шланґенбаді, в готелі «Планц», відповісте ви.
Où pensez-vous que je sois aujourd’hui ? A Schlangenbad, à l’hôtel Planz, vous allez répondre.
А от і ні. Ні в Шланґенбаді, ні в готелі «Планц», ані навіть у Німеччині. Ну й ну! Га?
Eh bien pas du tout. Ni à Schlangenbad, ni à l’hôtel Planz, ni même en Allemagne. C’est fort ! Hein ?
Я в Парижі, у Ґран-Отелі, і якби ви були тямущіші, то могли б це побачити на обкладинці цього зошита.
Je suis à Paris, au Grand Hôtel et si vous étiez plus avisés vous auriez pu le voir sur l’enveloppe de ce cahier.
Плеваско в Парижі, тітка кидається до нього, кличе Стьопу; рада нагоді, я за дві години спаковую свої речі й вирушаю з ним. Нас проводжають аж до Бінгербрюка.
Plevasko est à Paris, ma tante court vers lui, appelle Stiopa; heureuse de l’occasion, j’emballe mes choses en l’espace de deux heures et pars avec lui. On nous reconduit jusqu’à Bingerbrück.
Пратер скавчав і виривався з рук тих, хто його тримав. Це неповторний пес. У Швальбаху ним усі захоплювалися.
Prater criait et s’arrachait de ceux qui le tenaient. C’est un chien unique. A Schwalbach il faisait l’admiration de tous.
Я лиха дівчина: покидаю матір зі словами, що я в захваті, що їду. Це завдає їй болю, вона не знає, як сильно я її люблю, і судить із вигляду. А зовні я не дуже ніжна.
Je suis un méchante fille, je quitte ma mère en lui disant que je suis enchantée de partir. Ça lui fait de la peine, elle ne sait pas combien je l’aime et juge d’après les apparences. Or en apparence je ne suis pas très tendre.
Мене заполонила думка про те, що я знову побачу тітку, бідолашну тітку, яка так нудьгує без нас, без мене.
L’idée de revoir ma tante m’occupe, pauvre tante qui s’ennuie tant sans nous, sans moi.
Бідна мама, яку я покидаю! Боже мій, що ж робити, не можу ж я розірватися навпіл!
Pauvre maman que j’abandonne ! Mon Dieu que faire, je ne puis donc pas me couper en deux !
У пʼятницю об одинадцятій я покинула Шланґенбад мого серця — єдине місце на світі, за яким я не шкодую. Як же я нудьгувала у вагоні! Годі й уявити!
C’est vendredi à onze heures que j’ai quitté le Schlangenbad de mon cœur, le seul endroit au monde que je ne regrette pas. Combien je me suis ennuyée en wagon ! On ne se l’imaginera jamais.
А в суботу о пʼятій я зупиняюся в Ґран-Отелі. На французькому кордоні я вперше зітхнула вільно, відколи виїхала з Франції.
Et samedi à cinq heures je descends au Grand Hôtel. A la frontière française j’ai respiré pour la première fois depuis que je suis sortie de France.
З досадою й сумом дивилася я на землю, поцуплену у французів цими клятими свиньми.
C’est avec dépit et tristesse que j’ai regardé le territoire chipé aux Français par ces cochons maudits.
Є люди, що вихваляють німецьку охайність. Ох! Та де вони бачили цю охайність!
Il y a des gens qui citent la propreté allemande. Oh ! Où l’ont-ils vue cette propreté !
Діти брудні, тварини живуть упереміш із людьми, вулиці нечисті, хатини замурзані!
Les enfants sont sales, les animaux avec les hommes, les rues malpropres, les cabanes sales !
Одного разу я пішла у Вальдмюле по молоко, і чарівна німкеня подала мені його руками, замурзаними гноєм. Куди вже апетитніше!
Une seule fois je suis allée à Waldmühle prendre du lait, une charmante Allemande me le servit avec des bras salis de fumier. C’était on ne peut plus appétissant !
Хотіла б я, щоб російський Імператор шалено в мене закохався, — тоді я підштовхнула б його до війни з пруссаками й віддалася б йому лише після блискучої перемоги.
Je voudrais que l’Empereur de Russie devint follement épris de moi, alors je le pousserai à faire la guerre aux Prussiens et ne me donnerai qu’après une victoire éclatante.
Чверть на десяту.
Il est neuf heures un quart.
Я написала мамі ось що.
J’ai écrit à maman ce qui suit.
Переписаний лист · Lettre de Marie à sa mère, 28 août 1875Приїхала о пʼятій ранку до Ґран-Отелю, № 146–147; зараз лише восьма, а я вже вам пишу. Це доводить мою нетерплячість.Arrivée à cinq heures du matin au Grand Hôtel n° 146-147, il est huit heures seulement et je vous écris déjà. Cela prouve mon empressement.Тітка, певно, приїде сьогодні ввечері. Стьопа поїде на вокзал…Ma tante arrivera sans doute ce soir. Stiopa ira à la gare...За останні два тижні я вперше зітхнула вільно, ступивши до Франції — благословенного краю після любого ковбасного краю, з якого я виїхала.Depuis quinze jours j’ai respiré pour la première fois en entrant en France, pays bienheureux après le cher pays de saucissons d’où je sors.Почуваюся чудово. Цілую вас усіх, Дядю1 теж, якщо побачите. Бувайте.Je me porte à ravir. Je vous embrasse tous, Diadia aussi si vous le voyez. Bonjour.Марі.Marie.Бережіть себе, мамо, і вертайтеся швидше.Soignez-vous ma mère et revenez vite.
Я вже починаю нудьгувати й нетерпляче чекати на тітку!
Je commence par m’ennuyer et m’impatienter après l’arrivée de ma tante !
Я багато чого забуваю.
J’oublie bien des choses.
У Батуріних я почула чарівну новину. Новину для мене, для інших — давнину.
Chez les Batourine, j’ai appris une nouvelle charmante. Nouvelle pour moi, pour les autres antiquité.
Я казала, що Карло помер чи майже помер, — а ця новина стара, як світ.
J’ai dit que Carlo était mort ou à peu près, c’est une nouvelle vieille comme le monde.
Карло живий, Карло одружений!
Carlo vit, Carlo est marié !
Він зламав ногу, утік, його повернули й одружили. Ось слова Батуріна; він збирався розповідати далі, але, згадавши, що говорить із маленькою дівчинкою, замовк!
Il s’est cassé la jambe, il s’est enfui, on l’a ramené et marié. Voilà les paroles de Batourine, il allait raconter encore mais se souvenant qu’il parlait à une petite fille, s’est tu !
Карло втікав від Паскевич! Яка щаслива жінка. Тепер вона поїде до Англії, він відрекомендує її при Дворі. А хто ж вона така? Її дід, безвісний офіцер, одружився й мав сина, а той син розбагатів, як усі кажуть, на фальшуванні грошей.
Carlo fuyant Paskevitch. Quelle heureuse femme. Maintenant elle ira en Angleterre, il la conduira à la Cour. Et qui est-elle ? Son grand-père, obscur officier s’est marié et eut un fils, ce fils s’est enrichi, selon tout le monde, en faisant de la fausse monnaie.
Його викрили, з Петербурга вислали комісію для обшуку. Він зі спільниками дає мільйон карбованців, щоб на день затримати прибуття поліції. За цей день усі верстати закопали, а місце вкрили дерном.
On le découvre, une commission est expédiée de Pétersbourg pour faire une perquisition chez lui. Lui et ses associés donnent un million de roubles pour retarder d’un jour l’arrivée de la police. Pendant ce jour toutes les machines sont enterrées et l’endroit recouvert d’herbe.
Коли приїхали, нічого не знайшли.
Quand on est venu on a rien trouvé.
Ось звідки їхнє багатство; дочка вийшла за Паскевича, секретаря посольства.
Voilà d’où vient leur richesse, la fille a épousé Paskevitch, secrétaire d’ambassade.
А тепер вона невістка герцога Гамільтона, поріднена з найвельможнішими родинами Англії.
Et maintenant elle est la belle-sœur du duc de Hamilton, alliée aux plus grandes familles d’Angleterre.
Була б вона хоч вродлива!
Si elle était belle au moins !
Маленька, гладка, сірі очі, попелясте волосся, великий рот із нерівними губами, бліде обличчя!
Petite, grosse, des yeux gris, des cheveux cendrés, une grande bouche aux lèvres irrégulières, face pâle !
У Росії кажуть: Не вродися ні розумний, ні багатий, ні гарний2 — переклад: треба народитися не гарним, не багатим і не розумним, а народитися щасливим!
On dit en Russie: Ni spirituel, ni riche, ni beau, -traduction: Il ne faut naître, ni beau, ni riche, ni spirituel, mais il faut naître heureux !
Та що ж це зі мною — забула її дівоче прізвище, як прикро!
Qu’est-ce que j’ai donc à oublier son nom de demoiselle, c’est taquinant !
Ось! нарешті згадала! Панна Суханова. Суханова. Ані на палець не вища за Башкирцеву!
Voilà ! enfin je l’ai ! Mlle Soukhanoff. Soukhanova. Pas un doigt de plus que Bachkirtseva !
Не впадаймо у відчай: мені шістнадцять, лише шістнадцять років. Скільки ще часу в мене попереду!
Ne désespérons pas, j’ai seize ans, seize ans, seulement. Combien de temps j’ai devant moi !
Я не впадаю у відчай, навпаки — уся палаю вогнем, усе мені видається в рожевому світлі. Чекаю на тітку з невимовним нетерпінням.
Je ne désespère pas, au contraire je suis tout feu et flamme, tout me paraît couleur de rose. J’attends ma tante avec une inexprimable impatience.
Хочу вийти, бігти, скрізь побувати. Я щаслива!
Je veux sortir, courir, partout aller. Je suis heureuse !
Лише пів на одинадцяту!
Il n’est que dix heures et demie !
Вона приїде аж увечері, а може, й завтра!
Elle n’arrive que ce soir, peut-être demain !
Але я втомлена, спала ледве пʼять годин, лише чотири, та й то погано. Не маю духу спати вдень.
Mais je suis fatiguée, j’ai dormi à peine cinq heures, quatre heures seulement, et mal. Je n’ai pas le courage de dormir le jour.
Олександр пише, що процес іде добре. Слідство закінчено. Експерти оглянуть підписи Романова — ці самоїди3 сміють сумніватися в їхній справжності, сміють звинувачувати в підробці, святотатці! Я сама бачила, як Романов усе підписував.
Alexandre écrit que le procès marche bien. L’enquête est terminée. Les experts vont examiner les signatures de Romanoff, ces Samoyèdes osent douter de leur identité, ils osent accuser de faux, les sacrilèges ! J’ai moi-méme vu comment Romanoff a tout signé.
Від їхнього рішення залежатиме все. Або підписи визнають дійсними — і тоді я підстрибну до неба від щастя, — або навпаки. Тоді буде суд за підробку. Але Бог не дозволить статися такій ганьбі, Він знає, що ніхто з нас не вчинив подібного жаху, Він знає, що підписував сам Романов!
De leur décision tout dépendra. Ou bien on reconnaîtra les signatures valables et alors je sauterai jusqu’au ciel de bonheur, ou bien le contraire. Alors il y aura jugement pour faux. Mais Dieu ne laissera pas se faire une telle infamie, il sait que personne de nous n’a fait une semblable horreur, il sait que c’est Romanoff lui-même qui a signé !
Адам навіть не бував у Росії. Тітка все це вигадала.
Adam n’a pas même été en Russie. Ma tante a tout imaginé.
Адвоката не треба; він знадобиться лише в тому жахливому разі, якби ці ненажерливі вовки, ці пройдисвіти підкупили експертів.
Il ne faut pas d’avocat, il en faudra un seulement dans le cas abominable où ces loups dévorants, ces coquins auraient acheté les experts.
Я заплуталася: будуть експерти для підписів, а будуть і інші — лікарі, які за вчинками покійного Романова, за різними свідченнями визначать, чи був Романов душевнохворий, чи ні.
Je me suis embrouillée, il y aura des experts pour les signatures et il y en aura aussi, ceux-là seront des médecins pour juger d’après les actes de feu Romanoff, d’après les témoignages divers, si Romanoff était oui ou non atteint d’aliénation mentale.
Ось що буде важко вирішити, адже Романов помер пʼять років тому. Вирішать як заманеться, ці флюгери.
Voilà qui sera difficile à décider, Romanoff étant mort depuis cinq ans. Ils décideront comme ils voudront ces girouettes.
Від рішення цих людей залежить усе. Ось коли треба впасти навколішки й молитися Богові так, як я ще ніколи не молилася. Ідеться про життя і смерть.
De la décision de ces gens tout dépend. Voilà où il faut me mettre à genoux et prier Dieu, comme jamais je n’ai prié. Il y va de la vie et de la mort.
Тріумф, багатство й незаплямоване імʼя — або суд, ганьба, розорення!
Triomphe, richesse et nom sans tache, ou jugement, honte, ruine !
Бог знає, чи винні ми, Бог і вирішить.
Dieu sait si nous sommes coupables, Dieu décidera.
Якщо ж скажуть, що він був божевільний, то ми винні у зловживанні, шахрайстві, у безлічі жахіть.
Dans le cas où on dirait qu’il était fou, nous sommes coupables d’abus, de tricherie, d’une foule d’horreurs.
Я ніколи не розповідала, яким був мій дядько, ніколи не розповідала цієї історії.
Je n’ai jamais dit comment était mon oncle, je n’ai jamais conté cette histoire.
Тадей Романов, з чудового роду, прожив до сорока семи років без жодної прихильності, без жодного кохання. Дармоїди звикли до його грошей, а сестра — до думки, що успадкує його статки.
Thadée Romanoff, d’excellente famille, a vécu jusqu’à l’âge de quarante-sept ans sans attachement, sans amour aucun. Les parasites étaient habitués à son argent et sa sœur à l’idée d’hériter de sa fortune.
Після двох тижнів пиятики й розпусти в Харкові він повернувся до Охтирки, де був ватажком дворянства, у стані, який легко уявити.
Après avoir bu et fait de la débauche pendant deux semaines à Kharkoff il revint à Akhtyrka où il était maréchal de noblesse, dans un état facile à comprendre.
Пішла поголоска, що він збожеволів; це була неправда, але щойно ця чутка розійшлася, найменші його жести стали підозрілими.
On a répandu le bruit qu’il était devenu fou; ce n’était pas vrai, mais une fois ce bruit répandu ses moindres gestes devinrent suspects.
Він побив свого слугу за крадіжку, той заволав, що це буйне божевілля, бідолаху звʼязали й учинили над ним усіляке насильство.
Il a battu son domestique pour vol, celui-ci cria à la folie furieuse, on lia le pauvre homme, on lui fit toute espèce de violence.
Незадовго перед тим він познайомився з нами. Він знову поїхав до Харкова поскаржитися губернаторові, префектові на негідне поводження, якого зазнав. Префект прогнав справника4 [начальника повітової поліції] з Охтирки на вимогу Романова.
Un peu avant ce temps il avait fait notre connaissance. Il alla de nouveau à Kharkoff se plaindre au gouverneur, au préfet, du traitement indigne qu’il avait reçu. Le préfet chassa l’ispravnik [chef de la police du district] d’Akhtyrka, d’après la demande de Romanoff.
У той час ми всі приїхали до Харкова. Дуже хотіли одружити багатого пана з моєю тіткою.
Dans ce temps nous sommes tous venus à Kharkoff. On désirait beaucoup marier le riche monsieur à ma tante.
Зверніть увагу на цей факт. Він ні на мить не переставав бути ватажком дворянства й подав у відставку лише після одруження, перед відʼїздом із Росії.
Qu’on fasse attention à ce fait. Il n’a pas cessé un instant d’étre maréchal de noblesse et n’a donne sa démission qu’après s’être marié, avant de quitter la Russie.
Весілля відбулося в Одесі; добрягу вмовили одружитися з моєю тіткою, хоч він і не був у неї закоханий. Але він прихилився до нас усіх і любив її, як сестру. Тоді як в Охтирці кожен кривдив його, лише ми зустріли його з добротою.
C’est à Odessa que le mariage eut lieu, on a persuadé au bonhomme d’épouser ma tante dont il n’était pas amoureux. Mais il s’était attaché à nous tous et l’aimait comme une sœur. Pendant qu’à Akhtyrka chacun lui faisait des misères, nous seuls l’avions accueilli avec bonté.
Добряга ніколи не блищав дотепністю, але часто робив дуже влучні зауваги, ба навіть із humour5, як кажуть англійською.
Le bonhomme n’avait jamais de l’esprit, mais souvent faisait des remarques très justes et même avec humour comme on dit en anglais.
Він був дуже вродливий, але його величезна огрядність псувала цю вроду.
Il était très beau mais sa grosseur immense abîmait cette beauté.
Він був дурний, казала я, і часом маячив, але не був божевільний і чудово розумів, що робить, заповідаючи свій статок дружині. Що може бути природніше? Невже він мав заповісти його сестрі, яку ненавидів і яку ніколи не хотів бачити?
Il était bête, disais-je, et quelquefois divaguait, mais n’était pas insensé et savait parfaitement ce qu’il faisait en léguant sa fortune à sa femme. Quoi de plus naturel ? Devait-il la léguer à sa sœur qu’il détestait et n’avait jamais voulu voir ?
Його покарано після смерті тим самим, чим він грішив. Хіба не позивався він до своєї невістки з тієї самої причини, з якої його сестра позивається до моєї тітки? Коли його брат усе віддав дружині, він захотів довести, що той божевільний.
Il est puni après sa mort par où il a péché. N’a-t-il pas fait un procès à sa belle-sœur pour la même raison que sa sœur à ma tante. Son frère ayant tout donné à sa femme il voulut prouver qu’il était fou.
Ми всі разом приїхали до Ніцци, проживши місяць у Відні, місяць у Бадені, а решту часу до жовтня — у Женеві, виїхавши з Росії 6 травня.
Nous sommes venus à Nice tous ensemble après avoir passé un mois à Vienne, un mois à Bade et le reste du temps jusqu’à octobre, étant partis de Russie le 6 mai, à Genève.
У Ніцці він почав одужувати — він страждав на ревматизм у ногах, але став такий гладкий, що довго це тривати не могло. І справді, 14 лютого 1871 року він помер від гострого не знаю чого в легенях. Я знала назву хвороби, мені її назвали десятеро лікарів, при ньому було десятеро лікарів, скликали всіх, кого тільки змогли знайти.
A Nice il commença à bien se porter, il avait souffert de rhumatismes dans les jambes, mais devint tellement gros que ça ne pouvait plus durer longtemps. En effet le 14 février 1871, il est mort d’un je ne sais quoi aigu dans les poumons. Je savais le nom de la maladie, dix médecins me l’ont dit, il y avait dix médecins auprès de lui, on avait appelé tous ceux qu’on a pu trouver.
Мені тоді було дванадцять, і я нізащо в світі не хотіла лишатися в домі, де лежав покійник. Я повезла маму й Діну до готелю; ми мешкали на набережній Англійців, № 17, у теперішньому помешканні горезвісної Проджерс.
J’avais douze ans alors, et je ne voulus pour tout au monde rester dans une maison où il y avait un corps mort. J’ai emmené maman et Dina à l’hôtel, nous logions à la Promenade des Anglais n° 17 dans le logement actuel de la célèbre Prodgers.
Тітка чувала над тілом свого чоловіка й була пригнічена настільки, наскільки може бути жінка, яка ніколи не була закохана у свого чоловіка.
Ma tante a veillé sur le corps de son mari et était aussi abattue qu’une femme peut l’être, une femme qui n’avait jamais été amoureuse de son mari.
Щойно він помер, у Росії почалися інтриги.
Aussitôt lui mort, on commença les cabales en Russie.
Ось і вся історія.
Voilà l’histoire.
Після тієї зими в Ніцці ми поїхали до Женеви, а звідти до Баден-Бадена. Саме там я почала бувати у світі, там здобула Ремі, познайомилася з Бертою, побачила герцога, Карло, Паскевича тощо.
Après cet hiver à Nice nous allâmes à Genève, de là à Baden-Baden. C’est là que j’ai commencé à voir tout le monde, que j’ai eu Rémy, que j’ai connu Berthe, que j’ai vu le duc, Carlo, Paskevitch, etc. etc.
Потім знову Ніцца, спокійна для мене зима. Я забула, що зими 1870–71 років ми були в Товаристві допомоги пораненим; моєю найбільшою розвагою було їздити на вокзал зустрічати поранених, прислуговувати їм, навіть доглядати за ними; щонеділі ми ходили до шпиталю при малому ліцеї. Усіх нас нагороджено бронзовим хрестом.
Puis de nouveau à Nice, un hiver tranquille pour moi. J’oubliai que l’hiver 1870-71 nous fûmes de la Société des secours aux blessés, c’était mon plus grand amusement d’aller à la gare recevoir les blessés, les servir, les soigner même, tous les dimanches nous allions dans l’hôpital du petit Lycée. Nous sommes toutes décorées de [la] croix de bronze.
Перейдімо до зими 1871–72 років. Я закохалася в Бореля, мені було тринадцять; 12 січня 1872 року на мене задивлялися, як ні на кого, через мої маленькі ніжки, узуті з найвищою елегантністю, і чарівні дитячі вбрання.
Venons à l’hiver 1871-72. Je devins amoureuse de Boreel, j’avais treize ans, le 12 janvier 1872, j’étais regardée comme jamais personne, pour mes petits pieds chaussés avec une suprême élégance et mes costumes ravissants de petite fille.
Я знову побачила герцога з радістю, якої не могла зрозуміти. Ми з Коліньйон саме входили до саду вілли Аква-Віва, коли він проходив повз.
J’ai revu le duc avec une joie que je ne pouvais comprendre. Nous entrions avec Collignon dans le jardin de la villa d’Acqua Viva quand il passa.
— Гамільтон! — вигукнула я. — Панно Коліньйон! Та погляньте ж, це Гамільтон із Бадена!
- Hamilton ! m’écriai-je, Mlle Collignon ! Mais regardez donc, c’est Hamilton de Bade !
Він почув своє імʼя, побачив моє захоплене обличчя й мою маленьку постать, що мало не стояла в екіпажі, обернувся й знову на мене подивився.
Il a entendu son nom et vu ma face exaltée et ma petite personne presque debout dans la voiture, il s’est retourné et m’a regardée encore.
Я шалено марила Борелем і поверталася зовсім нещасною в ті дні, коли його не бачила. Я гадала, що він барон Фіно з перегоновими кіньми, і вирішила, що він мусить бути моїм.
Je m’occupais follement de Boreel et rentrais toute misérable les jours où je ne l’avais pas vu. Je le croyais baron Finot avec des chevaux de course, et j’ai décidé qu’il me le fallait.
Навесні я дізналася, хто він такий, і охолола, почала його аналізувати; коли я бачу людей часто, то не можу правильно про них судити.
Au printemps j’appris qui il était et me suis refroidie, j’ai commencé à l’analyser, quand je vois souvent les gens je ne puis bien les juger.
Це як із картиною: треба подивитися, потім відпочити, потім знову подивитися — лише тоді розумієш вади й можеш їх виправити.
C’est comme un tableau, il faut le regarder, puis se reposer, puis le regarder, alors seulement on comprend les défauts et on peut les corriger.
Я більше не бачила Бореля; перші дні я була нещасна, далі нікуди, а потім, безперестанку про нього думаючи, дійшла висновку, що він середнього зросту, повний, білий, рожевий, білявий, свіжий, гарний. Що в нього добрі собачі очі. Що він елегантний, що в нього найкращі коні (це я помітила задовго до того).
Je ne voyais plus Boreel, les premiers jours j’étais aussi misérable que possible puis en pensant à lui sans cesse, j’ai trouvé qu’il était de taille moyenne, gras, blanc, rosé, blond, frais, beau. Qu’il avait de bons yeux de chien. Qu’il était élégant, qu’il avait les plus beaux chevaux (ça j’avais remarqué bien avant).
Він був найкращим другом Одіффре, який тоді був молодим цуценям із вульгарним і самовдоволеним виглядом; йому заледве виповнилося двадцять. Борелю було двадцять чотири — двадцять пʼять; повернімося до Бореля.
Il était le plus grand ami d’Audiffret, qui alors était un jeune chien à l’air vulgaire et satisfait, il avait vingt ans à peine. Boreel en avait vingt-quatre à vingt-cinq, revenons à Boreel.
Ні, скажімо спершу, що навесні, перед тим як їхати до Бадена, я була в Італії, де милувалася прекрасними картинами, скульптурами, а перед тим як приїхати до Ніцци, ми два місяці прожили в Парижі.
Non, disons d’abord qu’au printemps avant d’aller à Bade j’étais en Italie où j’ai admiré de belles peintures, de sculptures, et qu’avant de venir à Nice nous sommes restés deux mois à Paris.
Підсумуймо: 1870–71: Ніцца, Італія, Женева, Баден, Париж і знову Ніцца.
Récapitulons: 1870-71: Nice, Italie, Genève, Bade, Paris et de nouveau Nice.
У Мюнхені я бачила картинні галереї, якими досі захоплююся у спогадах.
A Munich j’ai vu les galeries de tableaux que j’admire encore, en souvenir.
Повернімося до моїх героїв. Я часто бачила Джирофлу на балконі Бореля — скуйовдженого, наче щойно прокинувся. Вони разом грали в клубах, і я гадаю, що Борель був наставником малого ніццянця в багатьох речах.
Revenons à mes héros. Souvent je voyais Girofla sur le balcon de Boreel la tête ébouriffée comme s’il venait de se réveiller. Ils jouaient dans les cercles ensemble et je crois que Boreel était le maître du petit Niçois en beaucoup de choses.
Отже, я казала, яким бачила Бореля, але я завважила й те, що він часто мав нерішучий вигляд, погано ходив — словом, йому бракувало грації та шляхетності постави.
Je disais donc comment je trouvais Boreel, mais j’ai trouvé aussi, qu’il avait l’air souvent indécis, qu’il marchait mal, et en un mot manquait de grâce et de noblesse.
Літо 1872 року я провела в Ніцці. І ось одного чудового вечора, коли я силкувалася побачити Бореля в пристойнішому світлі й водночас питала себе, кого ж мені обрати, бо цей уже не міг мені пасувати, — того вечора, отже, сповнена цих думок, я в своїх роздумах засиділася до десятої вечора; я почала молитву і, дійшовши до місця, де молилася за Фіно, благала Бога сказати мені, кого я маю поставити на його місце:
L’été 1872, j’ai passé à Nice. Or un beau soir que j’étais en train de tâcher de trouver un air convenable à Boreel et en même temps à me demander qui pourrai-je bien choisir puisque celui-ci ne pouvant plus m’aller, ce soir, donc, pleine de ces pensées, mes recherches mentales me conduisirent jusqu’à dix heures du soir, je commençai ma prière et arrivée à l’endroit où je priais pour Finot, j’ai supplié Dieu de me dire qui je devais mettre à sa place:
— Герцог Гамільтон, — сказало мені щось; не смію вірити, що то був Бог. Герцог Гамільтон, — вигукнула я, усе так само подумки.
- Le duc de Hamilton, me dit quelque chose, je n’ose pas croire que ce fut Dieu. Le duc de Hamilton, m’écriai-je toujours mentalement.
Що ж, так, оцей — принаймні я знаю, хто він такий. Він чудовий, і я благаю Тебе, Боже мій, зроби так, щоб я його кохала і щоб він кохав мене. Мені чекати всього чотири роки. Із того вечора всі мої думки належали йому. Восени я почала писати свій щоденник.
Eh bien oui, celui-là, je sais au moins qui il est. Il est adorable, et je vous supplie, mon Dieu, de faire en sorte que je l’aime et qu’il m’aime. Je n’ai que quatre ans à attendre. Dès ce soir toutes mes pensées furent à lui. En automne j’ai commencé d’écrire mon journal.
Настала зима, і в пʼятницю 13 грудня 1872 року я побачила герцога Гамільтона й закохалася в нього так, що це триває й досі.
L’hiver vint et le vendredi 13 décembre 1872 j’ai vu le duc de Hamilton et en suis devenue si amoureuse que cela dure encore.
Що ж до Бореля, то поряд із тим іншим він так зблід, що на кілька днів я зовсім про нього забула. Щоразу, коли я бачила Гамільтона, я була така захоплена, що й передати неможливо. Це були 13-те, 14-те, 16-те, 18-те, 20-те, 25-те, 5-те. Ця лавина щастя мало не звела мене з розуму, і нині, пишучи, я зворушена й стривожена.
Quant à Boreel il est devenu tellement pâle à côté de l’autre que pendant plusieurs jours je l’avais oublié. Chaque fois que je voyais Hamilton j’étais si exaltée qu’il est impossible d’en donner une idée. Ce furent le 13, le 14, le 16, le 18, le 20, le 25, le 5. Cette avalanche de bonheur, m’a rendu presque folle et, à présent en écrivant, je suis émue et inquiète.
Але від 5 січня 1873 року до 19-го він не показується, я нещасна й пригнічена і знову починаю поглядати на Бореля, та не могла пробачити йому незграбної ходи й простацького вигляду. Я захотіла взятися за нього, як тепер за Одіффре, захотіла здобути його, а потім прогнати, — усього цього я хотіла, а було мені лише чотирнадцять років.
Mais depuis le 5 janvier 1873, jusqu’au 19, il ne se montre pas, je suis malheureuse et abattue et je commence à de nouveau regarder Boreel, mais je ne pouvais lui pardonner sa vilaine démarche et son air commun. Je voulus m’en occuper comme maintenant d’Audiffret, je voulus l’avoir et puis le chasser, je voulais tout cela et je n’avais que quatorze ans.
Я народилася на початку року, тож мій вік можна лічити за січнями. 12 січня 1859 року я народилася.
Je suis née au commencement de l’année de sorte que mon âge peut se compter par les janvier. Le 12 janvier 1859 je suis née.
Звісно, Борель не звертав на мене жодної уваги; я була вже не дитина, але ще й не панна, то була для мене найневигідніша пора. Він на мене не дивився, а я лютувала.
Naturellement Boreel ne faisait aucune attention à moi, je n’étais plus une enfant et pas encore une demoiselle, j’étais dans le moment le plus désavantageux. Il ne me regardait pas et je rageais.
Нарешті настало літо, ми поїхали до Відня, на виставку. Про той час мого щоденника [Кілька слів викреслено] досить, він доволі ясний і зрозумілий.
Enfin vint l’été, nous sommes allés à Vienne, à l’exposition. A cette époque mon journal [Quelques mots cancellés] suffit, il est assez clair et compréhensible.
Тож амінь!
Amen donc !
Поснідавши, я йду читати «Ле Спор»6 у вітальні готелю.
Après le déjeuner je vais lire « Le Sport » dans le salon de l’hôtel.
Навпроти мене сидить бразилець, геть схожий на Морено; на мить я подумала, що це він, але ні — цей молодий. Він дивиться на мене з тим солодким, надто солодким виглядом бразильців-парижан, тож я кілька разів прикушую губи, щоб не всміхнутися. Він видається мені привабливим, бо так на мене дивиться.
En face de moi se trouve un Brésilien tout à fait semblable à Moreno, un instant je crus que c’était lui, mais non, celui-ci est jeune. Il me regarde avec cet air doux, trop doux, des Brésiliens-Parisiens, de sorte que plusieurs fois je me pince les lèvres pour ne pas sourire. Il me paraît intéressant, puisqu’il regarde tant.
А втім, у готелі на мене всі дуже задивляються, на мою білу вовняну сукню з білими галунами. Я страшенно боюся, щоб мене не прийняли за дружину Стьопи.
D’ailleurs tout le monde à l’hôtel me regarde beaucoup avec ma robe de laine blanche à galons blancs. J’ai une peur atroce qu’on ne me prenne pour la femme de Stiopa.
Ми виходимо, я купую папугу для Маченьки. Мама дала мені двісті двадцять пʼять карбованців.
Nous sortons, j’achète un perroquet pour Machenka. Maman m’a donné deux cent vingt-cinq roubles.
Паризький гамір, цей готель, великий, як ціле місто, з цим людом, що повсякчас ходить, говорить, читає, курить, дивиться, — усе це паморочить мені голову.
Le bruit de Paris, cet hôtel grand comme une ville, avec ce monde toujours marchant, parlant, lisant, fumant, regardant, m’étourdissent.
Я люблю Париж, і серце моє калатає. Хочу швидше жити, швидше бути.
J’aime Paris et mon cœur bat. Je veux plus vite vivre, plus vite être.
— Я ніколи не бачив такої гарячки життя, — каже Даніс, почувши мене. І то правда; боюся, що це бажання жити на всіх парах віщує коротке життя. Хто знає? Ну ось, мене вже бере меланхолія. Ні, не хочу меланхолії. Я гарненька в себе вдома, з величезним серпанком із шовкового газу, завʼязаним на взірець фіша Марії-Антуанетти.
- Je n’ai jamais vu une telle fièvre de la vie, dit Danis en m’entendant. C’est vrai, je crains que ce désir de vivre à la vapeur ne soit le présage d’une existence courte. Qui sait ? Allons, voilà que je deviens mélancolique. Non, je ne veux pas de mélancolie. Je suis jolie chez moi avec un immense voile de gaze de soie noué en guise de fichu Marie-Antoinette.
Стьопа поїхав на вокзал зустрічати тітку, аби лиш вона приїхала.
Stiopa est allé à la gare, attendre ma tante, pourvu qu’elle vienne.
Мене тут лихоманить, хочу бачити все і всіх.
J’ai la fièvre ici, je veux voir tout et tous.
Їдучи купувати папугу, я проїхала (в екіпажі, як завжди) вулицею Феронрі, навіки памʼятною через мерзоту Равальяка7. Я люблю старий Париж.
En allant acheter le perroquet j’ai passé (en voiture, toujours) par la rue de la Ferronnerie à jamais mémorable par l’abomination de Ravaillac. J’aime le vieux Paris.
Я оселюся в Парижі, житиму половину часу в Парижі, половину в Лондоні, а три місяці подорожуватиму.
Je m’installerai à Paris, je vivrai moitié à Paris, moitié à Londres et voyagerai pendant trois mois.
Я чекаю! Невже вона не приїде. Я сама8.
J’attends ! Et-ce qu’elle ne viendra pas. Sola sum.
Якби я могла хоча б спуститися — там унизу завжди повно люду.
Si je pouvais au moins descendre, il y a toujours du monde en bas.
Ах! сьогодні вранці в коридорі я зустріла віконта Віжʼє.
Ah ! dans le corridor ce matin j’ai rencontré le vicomte Vigier.
Чекаючи приїзду тітки, я взяла кімнату з вікнами на велике подвірʼя, і тут доволі темно.
En attendant l’arrivée de ma tante, j’ai pris une chambre sur la grande cour et il fait assez sombre.
Завтра я не зможу поїхати до Лісу, ми нудьгуватимемо. Але в понеділок! Ах! аби лиш була гарна погода.
Demain je ne pourrai aller au Bois, nous nous ennuierons. Mais lundi ! Ah ! pourvu qu’il fasse beau.
У понеділок я почну влаштовувати справи на зиму. Мої вбрання вже всі придумані, лишається тільки замовити їх. Аби лиш Кароліна була на місці.
Lundi, je commencerai à organiser les choses pour l’hiver. Mes toilettes sont toutes inventées, il ne reste qu’à les commander. Pourvu que Caroline soit là.
Двічі мені здалося, що я бачу Бореля. Прикро не мати бінокля — неозброєним оком я не можу добре роздивитися людей у дворі. Іде дощ, я це бачу по мокрих екіпажах, що вʼїжджають. Кепсько мати слабкий зір; ми лише на другому поверсі, а я погано розрізняю риси облич.
Deux fois j’ai cru voir Boreel. C’est ennuyeux de n’avoir pas de binocle, à l’œil nu je ne puis bien voir les gens dans la cour. Il pleut je vois cela sur les voitures mouillées qui entrent. C’est vilain d’avoir la vue faible, nous ne sommes qu’au second et je ne distingue pas bien les traits des personnes.
Шоста година вечора.
Il est six heures du soir.
Я бавлю час за писанням — це розважає, коли є настрій. Але яка мука писати в роздратуванні. Загалом, що більше зі мною трапляється за день, то менше я пишу.
Je passe mon temps à écrire, cela amuse quand on est disposé. Mais quel supplice d’écrire quand on est énervé. En général plus de choses il m’arrive dans la journée moins j’écris.
Ах! коли ж нарешті приїде ця тітка! А якщо вона зовсім не приїде сьогодні ввечері, отоді я просто знетямлюся.
Ah ! quand donc arrivera cette tante ! Et si elle n’arrivait pas du tout ce soir, voilà quand je serai décollée.
Не через запізнення, а тому, що я люблю, коли щось стається саме тоді, коли я цього чекаю, хай би що це було. Те саме я хотіла сказати й про Джирофлу щодо мого відʼїзду з Ніцци в суботу замість четверга. Але, як я й передбачила, він мені відплатив, цей фат.
Ce n’est pas pour le retard, mais parce que j’aime qu’une chose arrive quand je m’y attends, quelle qu’elle soit. C’était absolument la même chose que je voulus dire de Girofla concernant mon départ de Nice le samedi au lieu du jeudi. Mais comme je l’ai prédit, il me l’a rendu, ce faquin.
Нарешті, ось і вона! Ми втрьох вечеряємо в себе, і вона розповідає ніццькі новини. Те саме, що й у листах: той самий чоловік у неї не бував, але вона бачила його на музиці. Фіулулу приходив розповісти тітці про зустріч зі своїм патроном, усе, що було сказано, навіть те, що я питала в нього, де купують найгарніші парасольки. Ясно видно, що ці фати думають про мене більше, ніж я про них, а це вже понад усяку міру. Вони переказують одне одному найменші дрібниці.
Enfin, la voilà ! Nous dînons à trois chez nous et elle raconte les événements de Nice. La même chose que dans ses lettres, l’homme en question n’a pas été chez elle, mais l’a vu à la musique. Fiouloulou est venu raconter à ma tante son entrevue avec son patron, tout ce qui a été dit, même que je lui ai demandé où on achète les plus jolies ombrelles. On voit clairement que ces faquins s’occupent de moi plus que moi d’eux, ce qui est plus qu’immense. Ils se racontent les uns aux autres les moindres choses.
Тітка розповідає, що коли вона почала говорити й сміятися з приїзду міс Робенсон, він спинив її, мовивши:
Ma tante raconte que lorsqu’elle a commencé à parler et à rire de l’arrivée de Miss Robenson, il l’arrêta en disant:
— О! пані, облиште це, це річ давня й свята.
- Oh ! Madame, laissez cela, c’est une chose ancienne et sainte.
— Свята річ із тією Робенсон, та годі вже!
- Une chose sainte avec la Robenson, allons donc !
Ну що ж! знаєте, за цю фразу його майже можна полюбити. Це так гарно сказано; я так мало чекала від нього чогось подібного, що я зворушена й відчуваю до нього певну повагу.
Eh ! bien savez-vous que pour cette phrase on peut presque l’aimer. C’est si bien dit, je m’attendais si peu à aucune chose semblable de lui que je suis émue et saisie d’un certain respect.
Я готова плакати від ревнощів. Свята — я хотіла б задушити ту жінку, яка зуміла видобути з Джирофли такий вислів.
Je suis prête à pleurer de jalousie. Sainte, je voudrais étrangler la femme qui a su tirer d’un Girofla une pareille expression.
Чи розумієте ви мене? чи розумієте все, що криє в собі ця фраза: це річ давня й свята — і сказано це лагідно. І що легковажніший, безпутніший, нікчемніший цей чоловік, то сильніше це звучить і то більше заслуговує на пошану.
Me comprenez-vous ? comprenez-vous tout ce que renferme cette phrase : c’est une chose ancienne et sainte - et cela dit doucement. Et plus l’homme est frivole, désordonné, vaurien, plus c’est fort et plus c’est respectable.
Я страшенно гніваюся на нього, кажу про нього жахіття, обзиваю його псом і кепкую з нього.
Je me mets contre lui dans une grande colère et en dis des horreurs, et le traite de chien et m’en moque.
Тітка ще каже, що дізналася, що своє дворянське «д’» він і справді носить по праву, що він онук не знаю якого там дʼОдіффре тощо.
Ma tante dit encore qu’elle a su qu’il possède véritablement sa particule, qu’il est le petit-fils d’un je ne sais quel d’Audiffret, etc. etc.
Та мені байдуже — або ні, мені зовсім не байдуже.
Mais cela m’est égal, ou non, cela ne m’est pas égal du tout.
Ні, я ображена, це свята не дасть мені спокійно спати. І сказано це про іншу, не про мене!
Non, je suis vexée, ce sainte ne me laissera pas tranquillement dormir. Et c’est pour un autre que moi que cela a été dit !
Справді, у мене надто стражденна вдача. Я відчуваю стільки злоби до цього чоловіка, що залюбки заподіяла б йому лиха! Я хотіла б, щоб Робенсон померла, аби першою повідомити йому цю новину й побачити, як він поблідне!
Vraiment j’ai un caractère trop tourmentable. Je me sens tant de méchanceté contre l’homme, avec bonheur je lui ferais du mal ! Je voudrais que Robenson meure pour lui apprendre cette nouvelle la première et le voir pâlir !
Чому ж він на ній не одружився, якщо так її любить. Панна напевно не відмовила б. Хай він не любить нікого — і я не ворухнуся, але хай покохає — і я скаженію, і кидаюся, мов тигриця.
Pourquoi ne l’a-t-il pas épousée s’il l’aime tellement. La demoiselle ne refuserait très certainement pas. Qu’il n’aime personne et je ne bouge pas mais qu’il aime et je deviens furieuse et je bondis comme une tigresse.
Що за вдача, Боже милий!
Quel caractère, bon Dieu !
Погодьтеся, що це прикро. Зрештою, прикро чи ні, розумно чи ні — байдуже. Це свята дратує мене до краю.
Avouez que c’est vexant. Enfin, vexant ou non, raisonnable ou non, qu’importe. Ce sainte m’énerve au suprême degré.
І хай усі забираються під три чорти.
Et que tout le monde s’en aille au diable.
Ніколи Дорі, граючи «Адзучену», не вимовляла з більшою ненавистю й більшою пристрастю, ніж я, цих слів: помщуся9!
Jamais Dory en jouant « Azucena » n’a dit avec plus de haine et plus de passion que moi ces mots: mi vendicar !
За що — невідомо: за образу, завдану моїй уяві, за мить сумʼяття, за секунду невдоволення, за будь-що, — словом, я бажаю помсти з люттю, якої не передати. Обличчя моє осяюється, кулаки стискаються, а очі стають прозорими й зеленими.
De quoi on n’en sait rien; de l’injure faite à mon imagination, d’un moment de trouble, d’une seconde de mécontentement, de n’importe quoi, mais en un mot je désire avec une rage impossible à rendre, me venger. Ma figure s’illumine et mes poings se serrent et mes yeux deviennent transparents et verts.
Примітки
В оригіналі російською (у французькій транскрипції): «Diadia» (дядя) — так Марі називає свого дядька Жоржа, материного брата. ↩
Марі переказує російське прислівʼя «Не родись ні розумний, ні багатий, а родись щасливий». Тут «spirituel» — у значенні дотепний, розумний (а не духовний). ↩
«Самоїди» — сибірський народ; тут вжито як зневажливу лайку зі значенням «дикуни, варвари». ↩
Російською в оригіналі «исправник» — начальник повітової поліції; пояснення подане самою Марі в тексті. ↩
Англійською в оригіналі: humour (гумор) — Марі вживає це як англійське слово, тоді ще не зовсім звичне у французькому вжитку. ↩
«Le Sport» — паризька газета про світське життя, перегони й спорт. ↩
На вулиці Феронрі (rue de la Ferronnerie) у Парижі 1610 року Франсуа Равальяк убив короля Генріха IV. ↩
В оригіналі латиною: «Sola sum» — жартівливо-класичний зворот, яким Марі підкреслює свою освіченість. ↩
В оригіналі італійською: «mi vendicar» — так у тексті Марі; з арії Адзучени у Вердієвому «Трубадурі». ↩