Четвер, 26 серпня 1875

Ми отримали свої світлини — Граціями¹ та «неграціями». Можна вмерти зо сміху!

Nous avons recu nos photographies en Graces et en *disgraces .* C'est a mourir de rire !

Валіцький імпровізує вірші, на які лиш він один здатен.

Walitsky improvise des vers dont seul il est capable.

*На Прогулянці Одіффре

*Sur la Promenade Audiffret

[два рядки нерозбірливі]

[deux lignes illisibles]

Марі [?] йому [?] купивши на льоду.... гусятини Еміль їй підморгує, а вона запихає гусятину собі до рота

Marie [?] lui [?] ayant achete sur la glace.... d'oie Emile lui cligne de l'oeil et elle enfonce de l'oie dans sa bouche

Інші хлопці

Les autres gars

[один рядок нерозбірливий]

[une ligne illisible]

зіскакують із... [?] ландо й дивляться на неї

sautent du... [?] un landau et la regardent

а тітка виступає й пишається

et la tante avance et fait la fiere

вона тішиться, пишається, а ті, що дивляться на Марі, звуть її гарненькою.*

elle se rejouit, fait la fiere ceux qui regardent Marie l'appellent jolie.*

Жодна мова, крім малоросійської¹, не здатна виразити речі так чітко й так кумедно!

Aucune langue que la petite russienne ne peut exprimer les choses si nettement et si drolement !

Черкаські поїхали — спершу до Вісбадена, потім до Петербурга. Вони поїхали від нас.

Les Tcherkassky sont partis, d'abord pour Wiesbaden puis pour Petersbourg. Ils sont partis de chez nous.

[Чотири рядки закреслено]

[Quatre lignes cancellees]

Я їду до Швальбаха з Маченькою, мама й Діна їдуть слідом у колясці. Там ми бачимо Обезіану та її брата, дуже охайного й милого хлопця; вони багато на мене дивляться й увесь час тримаються в торговій галереї зовсім близько біля нас.

Je vais a Schwalbach avec Machenka, maman et Dina suivent en caleche. La nous voyons *Obeziana* et son frere un garcon tres propre et gentil, ils me regardent beaucoup et restent tout le temps dans la galerie des boutiques tout pres de nous.

Ми також ідемо на музику. Я дуже люблю свій любий Швальбах.

Nous allons aussi a la musique. J'aime beaucoup mon gentil Schwalbach.

Я обідала в Nassauer Hof, модному готелі. Розмовляла там із графинею Бенвенуті, жінкою люб'язною, але майже завжди напідпитку. Що за злиденне товариство. Ні, я бачу, що треба відмовитися від будь-яких пошуків. Нудьгуймо ж, нудьгуймо і сидімо тихо.

J'ai dine a Nassauer Hof, l'hotel a la mode. J'y ai parle a la comtesse Benvenuti, femme aimable mais presque toujours grise. Misere de monde. Non, je vois qu'il faut renoncer a toute espece de recherche. Ennuyons-nous, ennuyons-nous, et restons tranquilles.

Під нашими вікнами вранці таки пройшла одна людська істота, та за день я загубила її слід.

Sous nos fenetres est bien passe un etre humain le matin mais dans la journee j'ai perdu sa trace.

Біля дверей нас зустрічає Стьопа: він щойно отримав депешу від тітки — адвокат Плеваско чекає на нього в Парижі, і вона кличе Стьопу.

A la porte, Stiopa nous rencontre, il vient de recevoir une depeche de ma tante, l'avocat Plevasko l'attend a Paris et elle appelle Stiopa.

Ми знову говоримо про коней, і мене, на щастя, не дуже дратують.

De nouveau nous parlons de chevaux et on ne m'irrite pas beaucoup, heureusement.

Примітки

Гра слів: фотографії вийшли «Граціями» (від міфологічних Трьох Грацій — вдалі, граційні пози) і «неграціями» (невдалі, незграбні). У французькому ориґіналі — гра «Graces / disgraces». ↩

«Малоросійська» (фр. «la petite russienne») — тогочасна назва української мови. Марі вживає цей зменшено-пестливий вислів із приязню, маючи на увазі мову свого українського краю (Полтавщини). ↩

Попередній запис Огляд зошита