❦
Пʼятниця, 11 червня 1875
Vendredi 11 juin 1875
У мене найчорніші думки на світі.
J’ai les plus noires pensées de la terre.
У мене болить у грудях, і мені здається, що в мене сухоти. Мій сон про зорі, що падають із неба, повертається, і скрізь мені ввижається сама лише смерть. Нікчемні створіння ми!
J’ai mal à la poitrine et il me semble avoir ta phtisie. Mon rêve des étoiles tombant du ciel revient, et partout il ne me semble que mort. Misérables créatures que nous sommes !
Воістину мусить існувати інший світ, кращий, — цей не вартий захоплення.
Véritablement il doit exister un autre monde, meilleur, celui-ci n’est pas admirable.
Це думки ранкові, не вечірні.
Ce sont là les idées de ce matin, pas de ce soir.
Та звісно ж, ні! Я знову гарна — до сказу. Я дивлюся сама на себе, і цього замало. Учора я рано лягла, і це пішло на користь цері. Я ніколи не була міцна, як селянка, і втомлююся доволі легко.
Pardi ! non. Je suis de nouveau jolie à en rager. Je me regarde moi-même, ce n’est point assez. Je me suis couchée de bonne heure hier et cela a fait du bien à mon teint. Je n’ai jamais été robuste comme une fermière et je me fatigue assez facilement.
Але цього вечора в мене обличчя, яке хочеться цілувати.
Mais ce soir j’ai une figure à embrasser.
Цей біль у грудях мене непокоїть, і ось уже пʼять днів я харкаю кровʼю. Це жахливо!
Ce mal de poitrine m’inquiète et depuis cinq jours je crache le sang. Ceci est affreux !
На купанні я теж гарна. Щойно я сідаю, як, певно, боячись побачити Одіффре, Люсі Дюран підсідає до мене й заводить розмову, вишиваючи бозна-що. Та все марно — білий чоловік не приходить. Мама й Діна приходять трохи згодом. На мене дивляться дуже прихильно. Завжди відчуваєш, як на тебе дивляться. Але дивна річ: Коліньйон і Валіцький запевняють, що бачили зелений екіпаж (Джирофла має зелену ліврею, певно, на згадку про Джою) біля купалень і білого чоловіка на купанні, з лівого боку. Можливо — велика кабіна заважала мені бачити той бік. Що ж! Люсі досягла свого. Ще б пак!
Je suis jolie au bain, aussi. A peine suis-je assise que de crainte sans doute de voir arriver Audiffret, Lucie Durand vient se mettre à côté et causer avec moi en brodant je ne sais quelle chose. Mais c’est en vain, l’homme blanc ne vient pas. Maman et Dina viennent un peu plus tard. Je suis très bien regardée. On sent toujours comment on est regardé. Mais chose étrange, Collignon et Walitsky assurent avoir vu la voiture verte (Girofla a la livrée verte, sans doute en souvenir de Gioia) près du bain et l’homme blanc au bain, du côté gauche. Ça se peut, la grande cabine m’empêchait de voir ce côté. Eh ! bien Lucie a réussi. Pardi !
Я розумію його ненависть до Дюранів.
Je comprends sa haine des Durand.
Ця стара навіжена, безглузда й дурна жінка зруйнувала його дім.
Cette vieille machine absurde et sotte femme a brisé sa maison.
Його батько шістнадцять чи сімнадцять років жив із дружиною, мачухою Одіффре, як не щасливо, то принаймні пристойно. Казали, щоправда, що він бʼє дружину, що вона нещаслива. Та чого тільки не кажуть, і зрештою, яка різниця.
Son père depuis seize ou dix-sept ans vivait avec sa femme, la belle-mère d’Audiffret, sinon heureusement du moins convenablement. On disait bien qu’il battait sa femme, qu’elle était malheureuse. Mais on dit tant de choses, et puis, qu’importe.
Вони жили разом, усе йшло добре, вони приймали гостей, їхній дім був добрий і пристойний.
Ils vivaient ensemble, tout allait bien, ils recevaient, leur maison était une bonne et convenable maison.
І ось ця безглузда дурепа, якій куди краще було б подбати про виховання своїх доньок, втручається в це поважне й шановане подружжя, підбурює дружину, потурає її кокетуванню зі старим і бридким Віжʼє, сіє розбрат, влаштовує скандал, ганьбу! І ось наслідок усіх цих гарних інтриг! Дивіться, добрі люди: чоловік і дружина, що мають троє дітей — двох доньок, уже майже на виданні, і пʼятирічну дитину, — судяться за розлучення! І ось уже два дні розлучені тілом і майном1!
Et voilà que cette absurde imbécile, qui ferait bien mieux de soigner l’éducation de ses filles, qui se mêle dans ce ménage respectable et respecté, qui révolte la femme, qui protège sa coquetterie avec un vieux et laid comme Vigier, qui sème la discorde, qui fait un éclat, un scandale ! Et le résultat de toutes ces belles menées ! Voyez bonnes gens, voilà le mari et la femme ayant trois enfants, deux filles presque à marier et un enfant de cinq ans, plaidant en séparation ! Et depuis deux jours séparés de corps et de biens !
Я подивилася на важку й дурну Дюран, і, коли подумала про справу її рук, вона видалася мені такою огидною, що я відвернула голову! Цю історію переказують на різні лади — ось що мені видається найправдивішим. Одіффре заборонив дружині бувати в Дюранів, Дюран влаштовує пікнік, пані Одіффре перепрошує й не йде. Дюран, пані де Дюран, іде до неї, наговорює їй усякого: що вона молода, що вона вродлива, що її чоловік старий, що він попри це гасає за жінками, — вона називає цих жінок, вона говорить і говорить, аж нарешті пані Одіффре вбирається і йде з нею.
J’ai regardé la lourde et stupide Durand, et en pensant à son œuvre elle me parut si dégoûtante que je détournai la tête ! On raconte l’histoire de bien des façons, voilà ce qui me semble le plus vrai. Audiffret a défendu à sa femme d’aller chez les Durand, la Durand fait un pique-nique, Mme Audiffret envoie ses excuses et ne va pas. La Durand, Mme de Durand, va chez elle, lui dit toutes sortes de choses, qu’elle est jeune, qu’elle est belle, que son mari est vieux, qu’il court malgré cela les femmes, elle nomme ces femmes, elle dit tant et tant enfin que Mme Audiffret s’habille et vient avec elle.
Чоловік повертається й питає, де пані. Пані пішла з пані Дюран.
Le mari rentre et demande où est madame. Madame est partie avec Mme Durand.
Як це пішла! І ось він пише їй, щоб поверталася. Позаяк вона не вертається, він іде туди, йому зачиняють двері перед носом, він вибиває двері, Левін, що був тоді нареченим, виштовхує його з кімнати. Одне слово, скандал!
Comment partie ! Et le voilà qui lui écrit de revenir. Comme elle ne revient pas, il va là-bas, on lui ferme la porte au nez, il enfonce la porte, Lewin qui était fiancé alors, le met hors de la chambre. En un mot scandale !
Після цього сталася історія з пістолетом.
Après cela a eu lieu l’affaire du pistolet.
Мені здається неймовірним, що це було через Віжʼє. У будь-якому разі роль пані Дюран у всьому цьому була більш ніж сумнівна, більш ніж паскудна.
Il me semble incroyable que ce fut pour Vigier. Dans tous les cas le rôle de Mme Durand a été plus qu’équivoque, plus que vilain dans tout cela.
Зруйнувати родину, розпорошити її, розлучити чоловіка й дружину — і що ж буде з тими бідними дівчатками.
Briser une famille, la disperser, séparer un mari et une femme, et que deviendront ces pauvres petites filles.
Яке буде їхнє становище. Я це розумію! Та замало було б задушити цю товсту й безглузду жінку! Звісно, я розумію Джирофлу. Він добрий син, дуже добрий син, як усі кажуть, та навіть якби він був поганим сином, хіба він не був чудовим сином — хіба це приємно? Такий скандал, а ці його адвокати — проклятий рід! Визволи нас від адвокатів, Господи!2 Ці адвокати, що говорили жахливі речі, що ганьбили дружину й очорнювали чоловіка.
Quelle position sera la leur. Je comprends cela, moi ! Mais c’est peu d’étrangler cette grosse et absurde femme ! Certes je comprends Girofla. Il est bon fils, très bon fils, comme tout le monde dit, et même fut-il mauvais fils, n’était-il pas excellent fils est-ce agréable ? Un tel scandale, et ses avocats race maudite ! Libera nos ab avocatis Domine ! Ces avocats qui disaient des choses atroces, qui flétrissaient la femme et noircissaient le mari.
Фе! Фе! Фе!
Fi ! fi ! fi !
Хотіла б я знати, що в усьому цьому насправді. Хотіла б я також побачити Джирофлу, мені його шкода, я навіть поділяю його обурення, його смуток, а до того ж просто хотіла б його бачити, бо мені дуже нудно.
Je voudrais savoir le fond de tout cela. Je voudrais voir aussi Girofla, je le plains, je partage même son indignation, son chagrin, et outre cela, je voudrais simplement le voir parce que je m’ennuie beaucoup.
Мені не терпиться, і я піду спати, щоб час минув швидше.
Je suis impatiente et vais me coucher pour abréger le temps.
Та ні, я чую, як Коліньйон мене гукає, і звук її голосу обіцяє щось цікаве. Я піднімаюся, вона дає мені в руки бінокль і каже дивитися на замок.
Mais non, j’entends Collignon qui m’appelle, et le son de sa voix promet une chose intéressante. Je monte et elle me met en mains le binocle et me dit de regarder le château.
Замок — це завжди цікаво. Ясно світить місяць, і видно дуже добре.
Le château c’est toujours intéressant. Il fait un beau clair de lune et on voit très bien.
Те світло, яке я помітила цього вечора, — це лампа, навколо столу сидять кілька осіб, і Коліньйон упізнала білу постать господаря замку.
Cette lumière que j’ai remarquée ce soir est une lampe, autour de la table sont plusieurs personnes et Collignon a reconnu la blanche figure du châtelain.
Хай йому! Як це звучить. Видно також освітлені двері. Це світло заінтригувало мене присмерком, коли годі було добре розгледіти; а надто неозброєним оком.
Mardi ! comme cela sonne. On voit aussi une porte éclairée. Cette lumière m’avait intriguée au jour tombant, quand on ne pouvait pas bien distinguer; surtout à l’œil nu.
Тепер спімо, Господь з нами!3
Maintenant dormons, Dominus nobiscum !
викреслено12 червня 1875
Та ні, ще ні. Діна повертається й каже, що я нізащо не вгадаю, звідки вона. Ще б пак! Я вгадала відразу, але нічого не сказала. Даю їй розповісти, що від Сапоженікових вона, Марі, Ольга й Валіцький пішли до замку й побачили білий стіл, дві свічки і Джирофлу, що спокійно вечеряє з Фіулулу — яке щастя, що можна казати Фіулулу! — при місячному сяйві.
Eh bien, non pas encore. Dina rentre et me donne en mille de deviner d’où elle vient. Pardi ! J’ai deviné de suite mais n’ai rien dit. Je la laisse raconter que de chez les Sapogenikoff elle, Marie, Olga et Walitsky sont allés près du château, et on vu une table blanche, deux bougies, et Girofla dînant tranquillement avec Fiouloulou, quelle chance de pouvoir dire Fiouloulou ! au clair de lune.
викресленоЩе б пак, як це кумедно.
Тепер я нарешті піду спати!
Maintenant je vais me coucher enfin !
Примітки
«Розлучені тілом і майном» (séparés de corps et de biens) — юридичний термін доби: офіційне роздільне проживання подружжя й поділ майна. Це не було розлученням: розлучення у Франції скасували 1816 року й відновили лише законом Наке 1884-го, тож подружжя залишалося в шлюбі. ↩
В оригіналі латиною: «Libera nos ab avocatis Domine!» — жартівлива переробка літургійної молитви. ↩
В оригіналі латиною: «Dominus nobiscum!» (літургійна формула). ↩