❦
Субота, 5 червня 1875
Samedi 5 juin 1875
Дощить. Джирофла мав прийти, але замість нього ми бачимо Калігулу, який приходить до нас, аби побачити Одіффре, як він сам каже.
Il pleut. Girofla devait venir, mais à sa place nous voyons Caligula qui vient chez nous pour voir Audiffret, comme il le dit.
Я думаю й ні до чого не доходжу. Одіффре зовсім до мене не залицяється, він заледве вирізняє мене з-поміж інших. Чому ж він познайомився з нами? Це ні задля моєї матері, ні задля тітки, це не задля нашого дому. Ах! дай Боже, щоб це було задля нашого дому, але ні, ніколи я не матиму цієї втіхи.
Je pense et n’arrive à rien. Audiffret ne me fait pas du tout la cour, il me distingue à peine des autres. Pourquoi a-t-il fait notre connaissance ? Ce n’est ni pour ma mère ni pour ma tante, ce n’est pas pour notre maison. Ah ! plût au ciel que ce fût pour notre maison, mais non, jamais je n’aurai cette satisfaction.
Зрештою, чому? Мама вважає й каже, що він у мене закоханий. Але відомо, що мені треба багато, аби в це повірити. Він не дав себе відрекомендувати задля втіхи бувати в нас. У нас немає жодної приємності, жодної втіхи. Часто гостей навіть приймають вельми погано.
Enfin pourquoi ? Maman croit et dit qu’il est amoureux de moi. Mais on sait qu’il me faut beaucoup pour le croire. Il ne s’est pas fait présenter pour le plaisir d’aller chez nous. Il n’y a aucun agrément chez nous, aucun plaisir. On est souvent même fort mal reçu.
Якщо це задля мене — а я охоче схиляюся до цієї думки, — то він приховує це дуже спритно, і, окрім кількох рисочок, які я помітила в його розмові й з яких видно, що він цікавився нами, знав і помічав, що ми робимо, він нічим себе не виказує.
Si c’est pour moi, et je penche volontiers vers cette idée, il le cache bien adroitement et, sauf quelques traits que j’ai remarqués dans sa conversation par lesquels on -voit qu’il s’occupait de nous et savait et remarquait ce que nous faisions, il n’en laisse rien paraître.