❦
Неділя, 6 червня 1875
Dimanche 6 juin 1875
Мені кортить піти на музику, спекотно, нудно, а ще треба побачити Одіффре щодо завтрашньої прогулянки. Ми бачимо його на музиці в білому; цей хлопець завжди погано виголений, який жаль!
Je suis impatiente d’aller à la musique, il fait chaud, on s’ennuie puis il faut voir Audiffret pour la promenade de demain. On le voit à la musique en blanc, ce garçon est toujours mal rasé, quelle pitié !
Він прийде сьогодні ввечері. Він приходить і застає нас на моїй терасі, влаштованій за взірцем тераси Джої, моєї любої Джої; ми тут від восьмої години. Ніна, тітка й три Грації. Спершу ми наслідували жаб, що мелодійно співають у басейні поряд з терасою, потім беремося гавкати, і то всі, навіть Ніна (о! ця — добрий товариш), на всіх перехожих і всі екіпажі.
Il viendra ce soir. Il vient et nous trouve sur ma terrasse, faite sur le modèle de celle de Gioia, de ma Gioia chérie, depuis huit heures nous sommes là. Nina, ma tante et les trois Grâces. On imitait d’abord les grenouilles qui chantent mélodieusement dans le bassin à côté de la terrasse, puis on se tourne à aboyer, mais tout le monde, même Nina, (oh ! celle-là est un bon camarade) contre tous les passants et toutes les voitures.
«Гляньте, — каже Ніна, — і це шістнадцятирічні дівчата!» І справді. Та хіба ж краще вити на місяць, як то роблять панянки.
Voyez, dit Nina, et ce sont des filles de seize ans ! En effet. Mais vaut-il mieux hurler à la lune comme font les demoiselles.
Зрештою, ми сміємося цілий день; біля «London House» ми знову бачимо Джирофлу перед обідом, і там сміємося.
D’ailleurs on rit toute la journée, près du London House nous revoyons Girofla avant dîner et, là on rit.
Я була купила меду, і він, не знаючи, що це таке, бере його й хоче покласти в кишеню, а я, дурна-предурна, його застерегла. Якби не це, було б чудово. Юрков і Валіцький, нерозлучні, скрізь їздять за нами фіакром.
J’avais acheté du miel et ne sachant pas ce que c’était, il le prend et veut mettre dans la poche, j’eus l’extrême bêtise de l’avertir. Sans cela c’eût été charmant. Yourkoff et Walitsky qui sont inséparables nous suivent partout en fiacre.
Та я, здається, казала, що ми були на моїй терасі й що Джирофла щойно прибув, так, саме так, після криків і гавкання, певна річ. Ми домовляємось про завтрашню прогулянку в бреку о четвертій. Вирішено. Потім ідемо пити чай у дім.
Mais je disais, je crois, que nous étions sur ma terrasse et que Girofla venait d’arriver, oui c’est cela, après les cris et les aboiements bien entendu. On arrange la promenade de demain en break à quatre heures. C’est dit. Puis on va prendre le thé dans la maison.
О! тут, перш ніж узятися писати, я сама сміюся, мов навіжена. Говорять про Ґамбара, про його замки, про людей, що бувають у нього, про те, як він приймає гостей.
Oh ! ici avant de commencer à écrire je ris toute seule comme une bête. On parle de Gambart, de ses châteaux, des personnes qui vont chez lui, de la réception qu’il fait à ses visiteurs.
Тоді Коліньйон каже, що кілька днів тому до нас приходили чотири англійки попроситися оглянути наш дім і що вони спитали її, що то за замок на горі, і що вони поїхали його оглянути.
Collignon alors dit qu’il y a de cela quelques jours quatre Anglaises étaient venues chez nous demander à visiter notre maison et qu’elles lui ont demandé quel était ce château sur la montagne et qu’elles allèrent le voir.
— Так, — каже Одіффре і переказує крапка в крапку нашу виправу. — Я звелів їх не пускати.
Oui, dit Audiffret, et il raconte de point en point notre expédition. J’ai donné l’ordre de ne pas les laisser entrer.
— Бачите, — кажу я, — як ви поводитеся з тими, хто до вас приходить, а ще й нарікаєте, що ніхто не приходить.
— Voyez dis-je, comme vous traitez ceux qui viennent chez vous, plaignez-vous donc qu’il ne vient personne.
— О! але ці були надто бридкі. Та з яким апломбом вони послали по садівника! Він не хотів пускати екіпаж, тоді вони сказали: «Ну то ми ввійдемо пішки». І вони походжали там, наче в себе вдома. Я спокійно відчинив вікно й бачу цих мавпиць, ах! та слухайте, була там одна, що йшла ось так (і він наслідує ходу, яку прибрала Марі).
— Oh ! mais ceux-là étaient trop laids. Mais avec quel aplomb elles ont envoyé chercher le jardinier, il ne voulait pas laisser entrer la voiture, alors elles ont dit: Eh bien nous entrerons à pied. Et elles se sont promenées là comme si elles étaient chez elles. J’ai ouvert tranquillement ma fenêtre et je vois ces singesses, ah ! mais écoutez il y en avait une qui marchait comme ça (et il imite la démarche qu’avait prise Marie).
— А проте, добродію, — перебиває Коліньйон, — дівчатка були нічогенькі, надто одна, із золотавим волоссям.
— Cependant Monsieur, interrompt Collignon, les petites filles n’étaient pas mal, il y en avait une surtout avec des cheveux dorés.
— І вони витріщалися на мене, отак, — веде далі гарненький ніццянець, — мов на якесь видовище.
— Et elles m’ont regardé, là, continue le joli Niçois, comme une chose à voir.
— Так, мов золоті рибки в акваріумі, — кинула я.
— Oui, comme les poissons rouges dans un aquarium, fis-je.
— Саме так. Ах! та потім вони прийшли на купання просто від мене.
— Tout juste. Ah ! mais puis elles sont venues au bain droit après chez moi.
— Так, я бачила їх там, я була з панною Коліньйон. Вони сиділи долі й на лавці.
— Oui, je les ai vues là, j’étais avec Mlle Collignon. Elles étaient assises par terre et sur le banc.
— О, так, вони розсідалися всюди.
— Oh, oui, elles s’asseyaient partout.
Боже мій, ми вже не могли витримати.
Mon Dieu, nous n’en pouvions plus.
Це було занадто. Я вибігла, ніби по віяло.
C’était trop. Je sortis tout courant comme pour chercher mon éventail.
Знову говорять про англійок, і він розповідає, що на купанні була одна, яка не могла йти. Це Ніна загрузала в камінні.
On parle encore des Anglaises et il raconte qu’au bain il y en avait une qui ne pouvait pas marcher. C’était Nina qui s’enfonçait dans les cailloux.
Я була бридка від сміху. Він мав цілком наївний вигляд, розповідаючи все це, а потім розказав ще одну майже таку саму історію, і ми сміялися з неї про людське око, і ми сміялися з Крона, що взявся вимести місто Ніццу.
J’étais laide à force de rire. Il avait l’air parfaitement naïf en racontant tout cela, et après il a raconté encore une histoire à peu près semblable et on en rit pour la forme, et on rit de Krohn qui s’est chargé de balayer la ville de Nice.
Сапоженікови кричать неможливо, доводиться кричати й нам, і це жахіття.
Les Sapogenikoff crient impossiblement, on est forcé de crier aussi et c’est atroce.
Ніколи я цього не забуду. Сама собою виправа не була кумедна, але чути, як її переказує цей чоловік, і чути, які ми були, чути, як кажуть, що то були страхіття, мавпи, карикатури, чути, як переказують наші жести!
Jamais je n’oublierai cela. Par elle-même l’expédition n’était pas drôle, mais l’entendre raconter par cet homme et entendre dire comme nous étions, entendre dire que c’étaient des horreurs, des singes, des caricatures, entendre raconter nos gestes !
Певна, що мене не впізнають, я спинилася перед його вікном і дивилася на нього крізь окуляри, скорчивши страхітливу гримасу.
Sûre de n’être pas reconnue, je me suis arrêtée devant sa fenêtre et je l’ai regardé avec mes lunettes et une grimace effroyable.
Я гадаю, що він знає, але Коліньйон, яка весь час на нього дивилася, запевняє, що ні, і справді він мав дуже природний вигляд і ані словом, ані поглядом не дав знати, що щось підозрює. Я вмираю зо сміху.
Je crois qu’il sait, mais Collignon qui l’a regardé tout le temps assure que non, et en effet il avait l’air très naturel et n’a ni par un mot ni par un regard laissé croire qu’il soupçonnait. Je crève de rire.
Уявіть собі: ми всі сидимо за столом і слухаємо цю історію. Ах! рятуйте.
Qu’on se figure nous toutes à table écoutant cette histoire. Ah ! miséricorde.
А як він говорить про Ніну: мовляв, була там одна, яка піднімала вуаль, щоб іти.
Et comme il parle de Nina, qu’il y en avait une qui relevait son voile pour marcher.
І він сміявся, бо сміялися ми, і показував, як вона піднімала вуаль.
Et il riait parce que nous rions et montrait comment elle soulevait son voile.