❦
Пʼятниця, 28 травня 1875
Vendredi, 28 mai 1875
Я чотири рази розкладала карти: на подорож до Росії, на Рим, на час після Рима й узагалі.
J’ai fait quatre fois les cartes, pour le voyage de Russie, pour Rome, pour après Rome et en général.
— Ось на Росію: велике товариство, успіх у коханні, одруження, легка прикрість через стару чи лиху жінку й такого ж чоловіка.
-Voilà pour la Russie: grande société, réussite en amour, mariage, une légère contrariété à cause d’une vieille ou d’une méchante femme et d’un homme semblable.
На Рим: товариство, любовне побачення, неприємності зі старою чи лихою жінкою через цього білявого короля, плітки..
Pour Rome: société, rendez-vous d’amour, désagréments avec une vieille ou une méchante femme à cause de ce roi blond, cancans..
На потім: веселощі й товариство, кохання цього білявого короля й та сама жінка, а ще старий або ревнивий чоловік.
Pour après: gaieté et société, amour de ce roi blond et la même femme, et le vieillard ou un homme jaloux.
Прикрощі й муки через того ж білявого короля.
Chagrins et tourments à cause du même roi blond.
— Узагалі — те саме: подорож, веселощі й любовне чи приємне побачення, і білявий король, і ще один.
— En général, la même chose, voyage, gaieté et rendez-vous amoureux ou agréable, et le roi blond et encore un autre.
А тепер слухайте: з тіткою й Сабатіні я їду до моря (сукня «архідюк», добре). Ґалула подає нам руку, аби ми зійшли з екіпажа, приносить нам лавку, сідає долі, а потім знаходить лавку й собі.
Maintenant écoutez: avec ma tante et Sabatini je vais à la mer (robe archiduc, bien) Galula nous donne la main pour descendre de voiture, il nous apporte un banc, s’assied par terre puis en trouve un pour lui.
— Це не змова?1 — нишком шепоче мені тітка.
— Ce n’est pas manigancé ? me glisse tout bas ma tante,
— Ні.2
— Non.
Ґалула — чарівний хлопець, я з ним жартую, а він дуже мило балакає.
Galula est un charmant garçon, je plaisante avec lui et il cause très gentiment.
— Ось і він прийшов увесь у білому,3 — пошепки каже мені тітка.
— Voilà qu’il est venu tout en blanc, me souffle ma tante.
Я ледь зашарілася, але й далі розмовляла з Ґалулою. Серце моє калатало. Я боялася нової образи. Одіффер лишається позаду нас із Саетоне й іншими, аж нарешті, за десять хвилин чи чверть години, Ґалула дивиться на нього, підводиться й приводить його. Ах!
J’ai légèrement rougi, mais continuai avec Galula. Mon cœur battait. Je craignais un nouvel affront. Audiffer reste derrière nous avec Saëtone et d’autres, enfin, au bout de dix minutes ou un quart d’heure, Galula le regarde, se lève et l’amène. Ah !
— Дозвольте, пані, відрекомендувати вам мого друга, пана Еміля Одіффре. Він уклоняється, тітка кланяється йому, він уклоняється мені, а я ледь киваю йому головою з легкою усмішкою, з вигляду холодна й байдужа.
— Permettez-moi Madame de vous présenter mon ami M. Emile Audiffret. Il salue , ma tante le salue, il me salue et je lui fais un léger signe de tête avec un léger sourire, froide et indifférente en apparence.
на полях · annotation ultérieure de Marie, 1877
[Примітка: 1877. Мить захвату. 1880. Безперечно.]
[Annotation :1877. Moment de ravissement. 1880. Absolument.]
А всередині я була гордовито вдоволена, аякже!
En dedans j’étais fièrement satisfaite, allez !
на полях · annotation ultérieure de Marie, 1877
[Примітка: 1877. О! так! Підтверджено 1880 року.]
[Annotation: 1877. Oh ! oui ! Approuvé en 1880.]
Він увесь у білому сукняному вбранні, а цей шахрай Фігаро, узявши його за рукав:
Il est tout en drap blanc et ce coquin de Figaro en le prenant par la manche:
— Гляньте, сюди б срібний галун.
— Voyez, il faudrait ici un galon d’argent.
— Чоловіки не носять срібних оздоб, — кажу я.
— Les hommes ne portent pas des garnitures d’argent, dis-je.
— Тоді маленькі галуни ось такого штибу, бачиш, Одіффре, — веде далі Фігаро, показуючи на білі галуни моєї сукні, — скажи своєму кравцеві, нехай нашиє, справді, їх бракує.
— Alors, des petits galons dans ce genre, vois-tu Audiffret, continue Figaro en désignant les galons blancs de ma robe, dis à ton tailleur d’en mettre, vrai, ils manquent.
А Джирофла дуже невимушений і говорить без жодної соромʼязливості, тільки він такий молодий. Він видається мені одним із тих горобчиків, що ледь укрилися пірʼям; цей юний вигляд мені подобається, і я всміхаюся. [Дописано між рядками: Це його ніццький капелюх надавав йому такого вигляду.]
Mais Girofla est très dégagé et parle sans timidité aucune, seulement il est si jeune. Il m’a l’air d’un de ces moineaux à peine couverts de plumes, cet air jeune me plaît et me fait sourire. [Ajouté entre les les lignes: C’est son chapeau niçois qui lui donnait cet air. ]
Я доти боялася дивитись йому просто в обличчя, аби він не подумав чогось безглуздого; під час розмови це було необхідно, і я побачила чарівні чорні очі — не карі, а чорні, геть чорні, гарні зуби, гарненький рот і вельми посередні вусики. Ні, він набагато кращий здалеку. Бідний елегантний ніццянець у жовтаво-білому вбранні, як мої сукні, надів перлинно-сірі рукавички, і то такі новісінькі, що аж бридко.
j’avais peur de le regarder en face avant, de crainte qu’il ne pense des choses absurdes, en parlant c’était nécessaire et j’ai vu de ravissants yeux noirs, pas marrons, mais noirs, bien noirs, de belles dents, une jolie bouche et une moustache fort médiocre. Non, il est beaucoup mieux de loin. Le pauvre élégant Niçois avec un habillement blanc jaune, comme mes robes, a mis des gants gris perle, et des gants tellement frais que c’était laid.
Він говорить зі мною про здоровʼя Дефоржа, і ми сміємося; у нього на обличчі тик, утім, такі тики є майже в усіх чоловіків, не знаю чому.
Il me parle de la santé de Desforges et nous rions, il a un tic dans la figure, d’ailleurs tous les hommes presque, ont de ces tics, je ne sais pourquoi.
Я говорю про свою подорож до Росії, а Одіффер каже, що в понеділок їде до Парижа. Боже мій, я дуже нудьгуватиму, якщо він поїде раніше за мене.
Je parle de mon voyage en Russie, et Audiffer dit qu’il s’en va à Paris, lundi. Mon Dieu, je m’ennuierai beaucoup s’il s’en va avant moi.
Я обриваю шнурок парасольки, і Джирофла мені його лагодить, двома камінцями обриваючи кінчики вузла. І це — в новеньких перлинно-сірих рукавичках.
Je casse le cordon de mon ombrelle et Girofla me l’arrange, avec deux pierres il enlève les bouts du nœud. Cela avec ses gants frais gris perle.
— Стережіться, — кажу я йому.
— Prenez garde, lui dis-je.
— Боїтеся, що я ляпну (бачите оце «ляпну»!) по пальцях... О! ні, вам це геть байдуже.
— Vous craignez que je ne tape (voyez-vous ce tape !) sur les doigts... Oh ! non, cela vous est bien égal.
— Зізнаюся, що так, добродію.
— J’avoue que oui, Monsieur.
Та я не подарувала йому жодного погляду, натомість Ґалулу пещено й голублено. Якщо Джирофла мною дорожить, він покараний, а як ні, то він принаймні не подумає, що я дорожу ним.
Mais il n’a pas eu un seul regard, en revanche Galula a été choyé. Si Girofla tient à moi il est puni, sinon, il ne pensera pas du moins que je tiens à lui.
Боже мій, завжди треба ставити себе на місце інших. А я, на нещастя, не дуже певна себе й гадаю, що інші — мармурові.
Mon Dieu, il faut toujours se mettre à la piace des gens. Et j’ai le malheur d’ëtre peu sûre de moi et de penser que les autres sont de marbre.
навскоси
А проте
en travers Pourtant le
Я говорила про свою зиму в Римі.
Je parlais de mon hiver à Rome.
— О панно, невже ви гадаєте, що пан Дефорж дозволить вам покинути Ніццу, о! ні.
— Oh Mademoiselle, est-ce que vous croyez que M. Desforges vous permettra de quitter Nice, oh ! non.
І він перелічує всі втіхи, які будуть наступної зими в Ніцці.
Et il énumère tous les plaisirs qu’on aura l’hiver prochain à Nice.
— Сподіваюся, добродію, — каже йому тітка, підводячись, — що ви завітаєте до нас, і ви теж, пане Ґалуло.
— J’espère, Monsieur, lui dit ma tante en se levant, que vous viendrez nous voir, et vous aussi M. Galula.
Ґалула їде в екіпажі власника замку — таке я бачу вперше.
Galula est emmené dans la voiture du châtelain, ce que je vois pour la première fois.
Ми проїжджаємо й бачимо, як вони сідають у свій, і Джирофла знімає ніццький капелюх, а я тихо вклоняюся йому, не дивлячись просто в обличчя.
Nous passons et les voyons monter dans la ieur, et Girofla ôte son chapeau niçois et je le salue doucement sans le regarder en face.
Отже, нарешті не все в моєму житті буде марним бажанням і вічним розчаруванням!
Enfin, tout dans ma vie ne sera donc pas un vain désir et une constante désillusion !
на полях · annotation ultérieure de Marie, 1881
[Примітка: 1881. Усе! усе.]
[Annotation: 1881. Tout ! tout.]
Ми їдемо до Сапоженікових, яким я втовкмачую, нібито чоловік із яблуком був вельми розчарований, побачивши мене без них, і таке інше.
On va chez les Sapogenikoff auxquelles je fais croire que l’homme à la pomme était très désappointé en me voyant sans elles etc. etc.
Так я трохи захищена. А якби вони знали, що Ґалула зве їх моїми «і таке інше»...
Comme cela je suis un peu garantie. Et si elles savaient que Galula les appelle mes etc ...
Тітка в захваті й уже вважає Одіффре закоханим у мене. Але думати, що він бігав і дивився, словом, цікавився, мене змушує Коліньйон: учора після музики вона сказала тітці:
Ma tante est enchantée et croit déjà Audiffret amoureux de moi. Mais ce qui me fait penser qu’il courait et qu’il regardait, qu’il s’intéressait en un mot, c’est Collignon qui hier après la musique dit à ma tante:
— Якби я була на вашому місці, я б ощасливила цього бідного хлопця й заговорила б до нього, — а сьогодні вона сміялася й мала... в усмішці той певний вираз, який я не знаю, як назвати, але який змушує мене вірити в те, у що, через незбагненну скромність і певний фальшивий сором, я не наважуюся повірити.
— Si j’étais à votre place je rendrais ce pauvre garçon heureux et je lui parlerais - et qui aujourd’hui riait et avait... dans le sourire cette certaine expression que je ne sais comment nommer, mais qui me fait croire ce que, par une incompréhensible modestie et par une certaine fausse honte, je n’ose pas croire.
Нарешті ввечері тітка, пішовши купити цигарок до «London House», зустрічає там Джирофлу, і мені приходять це переказати, лукаво всміхаючись.
Enfin le soir ma tante étant allée acheter des cigarettes au London House y rencontre Girofla, et on vient me le dire et on sourit sournoisement.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩