❦
Пʼятниця, 7 травня 1875
Vendredi, 7 mai 1875
Примітка упорядників
[Два рядки закреслено]
[Deux lignes cancellées]
За обідом я влаштовувала свій двір. Юрков — камергер, бо приніс мені полуниць і свіжих огірків.
A dîner, j’organisais ma cour. Yourkoff, chambellan parce qu’il m’a apporté des fraises et des concombres frais.
Фредерік — мій капітан гвардії в мундирі з небесно-блакитного атласу, гаптованому перлами, у черевиках і шовкових панчохах, у токові з довгим пером-гілкою, пришпиленим великою перлиною. Діна, Мадам, матиме за охорону Одіффре й Жерікке. Кальдерон — кухарчук. Коліньйон — гувернантка дітей ***. Барнола — вихователь пана дофіна. Я розлучаю принца Уельського, виходжу за нього й відправляю його дружину до монастиря.
Frédéric, mon capitaine des gardes en uniforme de satin bleu ciel brodé de perles, souliers et bas de soie, toquet à longue plume branche agrafée par une grosse perle. Dina, Madame, aura pour gardes Audiffret et Gericke. Calderon marmiton. Collignon, gouvernante des enfants de ***. Barnola, gouverneur de M. Le Dauphin. Je divorce le prince de Galles, l’épouse, et mets sa femme dans un couvent.
Півроку вдягатимуться, як за Людовіка XV, а другі півроку — як за часів Алківіада під час облоги Трої.
Pendant six mois on s’habillera comme sous Louis XV, pendant les autres six mois comme dans le temps d’Alcibiade au siège de Troie.
Ми страшенно насміялися й набалакалися. Я сприймала все це всерйоз і виголошувала промови, а врешті завершила все вигуком:
On a énormément ri et bavardé. Je prenais la chose au sérieux et prononçais des discours, enfin je terminai cela en m’écriant :
— «Що ж, смійтеся, але щось мені підказує: я буду королевою, і ви впадете ниць переді мною, як упали ниць перед Йосипом його брати».
— « Eh ! bien, moquez-vous, mais quelque chose me le dit, je serai reine, et vous vous prosternez devant moi comme se prosternèrent devant Joseph ses frères.
Треба бути молодою, щоб бути такою божевільною.
Il faut être jeune pour être aussi folle.
Ах, молодість! молодість! Лише вона й варта чогось! І як же я її ціную, попри свої шістнадцять років.
Ah ! la jeunesse ! la jeunesse ! Il n’y a qu’ça ! Et comme je l’apprécie malgré mes seize ans.