Середа, 5 травня 1875

Я йду з усіма снідати до Ніни, але ботвиня (мені й перо бруднить це писати), цибуля та інші подібні гидоти змушують мене втекти.
Я повертаюся, велю подати собі сніданок, мене мучила спрага, у шафі стояла пляшка шампанського, я хвацько випиваю половину й потім іду до Лоселя.
Я доволі довго чекала своєї черги, і це чекання так мене розморило, що я ледве зберігала пристойну поставу.
[Низ сторінки видалено]
[Викреслено: Як мама мене]
Повертаючись від Лоселя, я раз по раз нарікала на жахливий сніданок.
Справді, казала я, краще вже пахнути вином і тютюном, ніж цибулею та іншими гидотами; знаєте, провадила я, учора за сніданком, пам'ятаєте... Мама будь-що-будь хоче відбити мені смак до англійців, надто до цього герцога Гамільтона.
— О, що ж до цього, — вигукує Коліньйон, — то це правда!
— Що правда?
— Що від нього погано пахне.
— А звідки ви знаєте?
— Люба моя, у Каїрі він завжди водився з погоничами віслюків.
— Ну, і що це доводить?
— Та в нього завжди в зубах коротесенька люлька, і він безперестанку п'є горілку. Самі розумієте, що з таким уже не запахнеш гарно!
— Звісно.
— А ще він украй грубий тип, до того, що одна дама в Каїрі, англійка, трохи fast... сказала йому: Take your fat carcase out of the way.
— Дама таке сказала!
— Так, це гротескний тип, запевняю вас.
— Однаково, але... Ну, не знаю, чому моя мати уявила собі, ніби я в нього закохана, і пробує все, аби відбити мені до нього смак.
— До туші?
— Е, так, до туші.
— Але ж ця туша одружена...
— Я це чудово знаю, але саме через це мене й хочуть відвернути, бо, далебі, не знаю, який біс змушує їх вірити, що я закохана в цього чоловіка.
Іще й ця плете мені про нього всілякі страхіття.
Люльки я не бачила, а щодо горілки, то я вже давно знаю, що він п'є, і, дякувати Богу, не зважаю на такі дрібниці.
Зрештою, завжди плещуть язиками про таких людей, як the fat carcase, і всі ті, хто, стоячи внизу, мусить задирати голову, щоб його розгледіти, вигадують і прикрашають усе на свій лад.
Досить лише прислухатися — і начуєшся гарного про всіх, хто на голову вивищується над юрбою і є мовби мішенню для всіх поглядів і всіх язиків, спраглих перемивати людям кістки, ладних показати, що вони все знають, що вони знайомі зі світськими людьми, з шаленцями, ладних і вигадати, аби показати, що вони знають людей, про яких стільки говорять, як говорили про цього Гамільтона. Бо, на добре чи на лихе, про нього говорили, і то багато.
Це нагадує мені історію з конем у Моріса. Я бачила того коня, він видавався мені прекрасним, і я його жадала. У Ніцці диякон написав мені про нього стільки лихого, і тітка стільки мені про нього наговорила, і мама, ні разу його не бачивши, стільки про нього набалакала злого, що я розлютилася, засумнівалася в собі, засумнівалася в усьому, і тепер, хоч убий, я б не сказала, який був той кінь.
Так само й з Алківіадом.
Ні, я не могла настільки помилятися: він видавався мені вродливим, він мені подобався. Я добре знаю, що він не гравюра й не вивіска цирульника, але він чоловік, і чоловік, який подобається мені так, як ніхто ніколи не сподобається, хай би що казали.
Тоді, як і тепер, мені наговорювали про нього страхіть, і я й сама залюбки про нього лихословила, але тоді в нього була його присутність, щоб боротися з цими брудними звинуваченнями.
Ах, я пригадую! Хто ж, як не пані матінка, знаходив його таким чарівним і в пориві ніжності казав, що я на нього схожа!
Ох, які ж нікчеми, а я — божевільна!
Зрештою, що мені до цього чоловіка — вродливий він чи бридкий, з моєї голови через те не впаде ані волосина!
Я його кохала, а вже якийсь час як забула, давно вже час, два роки, два місяці й двадцять два дні. Коли я його побачу, тоді й знатиму, як до нього ставитися.
Любов до нього, якщо це любов, нічим мені не завадить; я вже казала, що я особа вельми розсудлива, може, навіть надто.
Зрештою, поживемо — побачимо.

Примітки

По-російськи в оригіналі: ботвиня (botvinia) — холодний російський суп на квасі з бурячинням.
У оригіналі тут стоїть позначка виноски «²», текст якої не зберігся.
По-англійськи в оригіналі: fast — у вікторіанському вжитку про жінку: смілива, надто вільна, легковажної поведінки.
По-англійськи в оригіналі: Take your fat carcase out of the way — «Прибери звідси свою товсту тушу»; carcase («туша, стерво») — грубе слово на позначення тіла.
По-англійськи в оригіналі: the fat carcase — «товста туша»; Марі іронічно підхоплює англійську образу.