❦
Понеділок, 3 травня 1875
Lundi, 3 mai 1875
викресленоГамільтон і англійці. Чому я його кохаю? Я його не кохаю.
Уже не пригадую, з якого приводу мама й тітка заходилися ганити англійців.
Je ne sais plus à propos de quoi, maman et ma tante ont commencé à dire du mal des Anglais.
Почали з принца Уельського, і тітка сказала, що від нього тхне вином і тютюном і що всі англійці погано пахнуть.
On commença par le prince de Galles et ma tante dit qu’il sentait le vin et le tabac et que tous les Anglais sentaient mauvais.
— А Гамільтон, — поспішає докинути мама.
— Et Hamilton, s’empresse de dire maman.
— О, що ж до цього, то ви його винюхали аж до самого рота, чи не так, мамо?
— Oh quant à celui-ci, vous l’avez flairé jusque dans la bouche, n’est-ce pas maman ?
— Так, безперечно, сто разів за рулеткою в Бадені, я була зовсім поруч і, справді, можна знепритомніти, — каже вона Коліньйон.
— Oui, sans doute, cent fois à la roulette de Bade, j’étais tout près et vraiment on peut s’évanouir, dit-elle à Collignon.
Я сміялася, але нічого не казала. Бідна мати, що так хоче відбити мені смак до герцога. Справді, цього не потрібно: я кохаю його так мало, так мало сьогодні, що про це й говорити не варто. Я забула цього прекрасного Алківіада, та так забула, що вже нічого не розумію. Як я могла його кохати, нащо? Я його більше не кохаю.
Je riais mais ne disais rien. Cette pauvre mère qui veut me dégoûter du duc. Vraiment il n’en est pas besoin je l’aime si peu, si peu aujourd’hui, que cela ne vaut pas la peine d’en parler. Je l’ai oublié ce bel Alcibiade mais tellement oublié que je n’y comprends plus rien. Comment l’ai-je aimé, pourquoi ? Je ne l’aime plus.
Ось і все на сьогодні; а те, що сказала мама, не сприяло забуттю, а радше відбило мені смак до всіх чоловіків загалом — усі вони здаються мені гидкими.
Voilà pour ce jour, et ce que maman en a dit a non pas contribué à l’oubli, mais m’a dégoûté de tous les hommes en général, ils me semblent tous vilains.
А проте він був дуже вродливий. Завтра, може, він блискавкою промайне мені в думках, і я мріятиму про нього якийсь час. Немає такої речі, якої не можна було б забути.
Il était bien beau pourtant. Demain peut-être il me repassera comme un éclair par l’esprit et j’en rêverai pendant quelque temps. Il n’y a telle chose qu’on [n’] oublie.
І то ще диво, що я так довго протрималася. Від пʼятниці 13 грудня 1872 року — дня, коли я вперше його побачила, — а сама думка покохати його зродилася в мені в травні того ж року. У середу 12 лютого 1873 року я бачила його востаннє. Між 13 грудня й 12 лютого я бачила його загалом чотирнадцять разів, але іноді по кілька разів на день. Чотирнадцять разів — тобто чотирнадцять днів. Ці дні такі:
C’est encore merveille d’avoir si longtemps tenu. Depuis le vendredi 13 décembre 1872, jour où je le vis la première fois depuis l’idée de l’aimer que j’ai conçue dans le courant de mai de la même année. Mercredi 12 février 1873, je le vis pour la dernière fois. Entre le 13 décembre et le 12 février je le vis en tout quatorze fois, mais quelquefois plusieurs fois dans le même jour. Par quatorze fois j’entends quatorze jours. Ces jours sont :
— 1872, грудень: пʼятниця 13, субота 14, понеділок 16, середа 18, пʼятниця 20, середа 25.
— 1872 décembre, vendredi 13, samedi 14, lundi 16, mercredi 18, vendredi 20, mercredi 25.
— 1873, січень: неділя 5, неділя 19 (довгий проміжок!), понеділок 20, пʼятниця 24.
— 1873 janvier, dimanche 5, dimanche 19, (long intervalle !)) lundi 20, vendredi 24.
Лютий: пʼятниця 7, субота 8, неділя 9, середа 12.
Février, vendredi 7, samedi 8, dimanche 9, mercredi 12.
Від середи 12 лютого 1873 року минуло два роки, два місяці й двадцять один день, протягом яких я лишалася йому вірною — за винятком кількох дурниць, але ці дурниці ніщо, він панував над усім.
Depuis le mercredi 12 février 1873 se sont passés deux ans, deux mois et vingt-et-un jours, pendant lequel temps je lui suis demeurée fidèle, sauf quelques bêtises, mais ces bêtises ne sont rien, il dominait tout.
Ніщо не встоїть проти смішного й бруду. Якби не сказане, я б не збагнула, що забула його, і ці чари тривали б іще без кінця.
Rien ne résiste au ridicule et à la saleté. Sans ce qu’on a dit je n’eusse point compris que j’ai oublié et le charme se fût encore prolongé indéfiniment.
Ви відбили мені смак до герцога Гамільтона й до всіх чоловіків, пані матінко, — принаймні на якийсь час; та я страшенно на вас гніваюся й згадуватиму ваш брудний спосіб лише з люттю й злістю.
Vous m’avez dégoûtée du duc de Hamilton et de tous les hommes, madame ma mère, pour quelque temps du moins; mais je vous en veux terriblement et ne me souviendrai de votre sale moyen qu’avez: rage et méchanceté.
Заспокойтеся, це лише на сьогодні, завтра я забуду.
Soyez tranquille ce n’est que pour aujourd’hui, demain, j’oublierai.
Усе минає й усе стирається — пригадую, я казала це в одному з перших своїх зошитів.
Tout passe et tout s’efface, je me souviens avoir dit cela dans un de mes premiers livres.
Герцог Гамільтон, Алківіад, шаленець, Антіох Епіфан, чи то Епімон1, герой, гультяй, божество — стерся! Та хай-но він приїде, або й того менше — хай я почую, як про нього говорять на певний лад, хай прочитаю в якійсь газеті щось у його дусі, чи ще простіше — хай перечитаю свій щоденник часів великих подій або хай він нагадає мені про себе чи то денним світлом, чи екіпажем, чи капелюхом, чи будь-чим, навіть власним моїм обличчям — і я знову через нього збожеволію.
Le duc de Hamilton, l’Alcibiade, l’extravagant, l’Antiochus Epiphane ou Epimone, le héros, le mauvais sujet, le dieu s’est effacé ! Mais qu’il vienne, ou moins que cela, que j’en entende parler d’une certaine façon, que je lise dans quelque journal quelque chose de sa manière, ou plus simplement encore que je revoie mon journal à l’époque des grands événements ou qu’il me soit rappelé soit par la lumière d’un jour, soit par une voiture, soit par un chapeau, soit par n’importe quoi, par ma propre figure même et j’en redeviendrai folle.
Зрештою, я пишаюся тим, що кохала два роки, два місяці й двадцять один день. Навіть більше, бо вже 13 грудня мені здавалося, ніби я кохала його ще від Бадена, від першої миті.
Je suis fière d’ailleurs d’avoir aimé deux ans, deux mois et vingt-et-un jours. Plus même car dès le 13 décembre il m’a semblé l’avoir aimé depuis Bade, depuis le premier instant.
Ох! Ох! Що це означає? Нічого дивного: того, що я написала, вистачило, аби перевернути мене догори дриґом. На сторінці 47 я його вже не кохала, на сторінці 48 — кохаю й досі.
Oh ! Oh ! Qu’est-ce à dire ? Rien d’étonnant, ce que j’ai écrit a suffi pour me retourner sens dessus dessous. Page 47 je ne l’aimais plus, page 48 je l’aime toujours.
Ось такою мене створили.
C’est ainsi qu’on m’a faite.
Ох, мамо, яка ж я рада, що уникнула вашого підступного задуму й перемогла все, і зберегла і чоловіка, і Алківіада, і Гамільтона, і Бога!
Oh ! ma mère que je suis contente d’échapper à votre vilain projet et de triompher de tout, et de conserver l’homme, et Alcibiade, et Hamilton, et Dieu !
Зрештою, любов до нього тримає мене у хвилюванні й не дає мені заклякнути.
Après tout, l’aimer me tient en émoi et m’empêche de m’engourdir.
А от бідолашний Фріц — той забутий.
C’est ce pauvre Fritz qui est oublié.
А чому я вірна Гамільтонові? З простішої причини, що зовсім не робить мені честі: бо я не зустріла нікого кращого.
Et pourquoi suis-je fidèle à Hamilton ? pour une raison plus simple et pas du tout à ma louange, c’est que je n’ai rencontré personne de mieux.
А ще тому, що кращого й немає.
Et aussi parce qu’il n’y a personne de mieux.
Зрештою, хіба я могла обрати щось інше, ніж найкраще? Якщо вже я принижуюся до того, щоб кохати, то принижуюся не задарма.
D’ailleurs aurai-je pu choisir autre chose que le meilleur. Si je m’abaisse jusqu’à aimer, je ne m’abaisse pas pour rien.
Примітки
Антіох IV Епіфан («Бог Явлений») — селевкідський цар, відомий марнотратством; супротивники прозвали його «Епіман» («Божевільний»). Марі обігрує обидва прізвиська. ↩