Понеділок, 1 лютого 1875

О десятій — прогулянка з Сабатіні (сіра, добре). Тепло; диявола нема — нудьгую.
Там-сям схоплювала на льоту: яка гарненька або: яка вона пристойна — або якась англійка з ногами як човни: «О! Погляньте на підбори цих черевиків!» —
Сьогодні вранці я любила Ніццу — тепер я її ненавиджу! Не за неї саму, а через своє нещастя!
О наше, наше життя!
Невже думають, що коли я якийсь час не скаржилась, то була спокійна й не страждала? Та годі! Хіба я оплакую смерть чи відʼїзд, які, раз сталися, лишають тільки жаль, що дедалі слабшає? Ні — це невпинне нещастя, завжди однакове, скрізь те саме, особливо там, де інші щасливі й веселі! Пси із псами!
До нас приходять де Музе з кузиною. А як у нас ведеться дім — чи, точніше, зовсім не ведеться!
Безлад, недисципліновані слуги! Їдальня в павільйоні — повна собак, ніяких килимів, ніяких штор, ніяких меблів.
Бідний перший поверх будинку — ще незайманий і порожній. Для мене — жодної кімнати, одна служниця на нас чотирьох.
Фортюне — з якого можна було б зробити справжню окрасу, — у брудному одязі, снує туди-сюди; сад недороблений, хитка стіна замість огорожі та клаптик решітки замість воріт. Обидві тераси з кипарисами — в руїнах, і вхід — з вулиці де Франс.
Зі слуг: Артур, який, якби його тримали в руках, був би непоганий — служив у добрих домах, але тут — погано; Мартен-садівник, Адам-кухар і Фортюне-бігун, або курʼєр, або лінивець, або трудяга, або розсильний, або чортзна-що.
Не кажу вже про Трифона, який цілком відданий дідусеві, хоч прислуговує й нам.
Ось що мене мучить; і додайте до цього — нікого не бачити, бути мов зачумленими, і обожнювати світ, розкіш і все — все, що я обожнюю, що становить моє життя, моє серце, моє щастя, — все те, чого у мене немає, чого я не можу мати інакше, як дивом; а див не буває для таких нещасних, як я! Поставте себе на моє місце!
О Боже мій! Боже мій, пробач мені і спаси мене!

Примітки

В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі англійською: «look at the heels of these boots». Якась англійка критикує підбори, мабуть, коментуючи взуття інших. ↩
«Пси із псами!» — Маріна характерна лайка (оригінал: Chiens de chiens!). ↩