❦
Середа, 20 січня 1875
[Дві вирвані сторінки]Mercredi, 20 janvier 1875 [Deux feuilles arrachées]
Ти знаєш палац, де він живе ген там, Зали з позолоченими панелями й чудові стайні? де герцоги й лорди мене щомиті вабять і я кажу собі пошепки, простягаючи до них руки Що вабять мене вдень і вночі, Наче простягають мені руки, Що вабять мене вдень і вночі, Наче простягають мені руки. Лише там я розумію, що таке життя, І парк чудовий, де щодня з деревами такими зеленими, такими великими і красивими, де щодня проїжджають тисячі чудових ландо
Connais-tu le palais où il demeure là-bas Les salles aux lambris d’or et les belles écuries ? où des ducs et des lords M’attirent à chaque instant et je me dis tout bas en me tendant les bras Qui m’attirent jour et nuit Semblant me tendre les bras Qui m’attirent jour et nuit Semblant me tendre les bras Et c’est là seulement que je comprends la vie Et le parc magnifique OÙ chaque jour avec ses arbres si verts si grands si beaux Où passent chaque jour milliers de beaux landaus
Стільки ангелів і демонів Проїжджають верхи або в розкішних екіпажах.
Tant d’anges et de démons Défilent à cheval ou bien dans de superbes voitures.
[Прим. ред.: тут у щоденнику малюнок Марі.]
[Note de l’éd. : ici un dessin de Marie dans le journal.]