Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

Середа, 20 січня 1875

Завтра перегони в Ніцці. Я шкодую за Ніццею — я одна в Парижі, така загублена, така маленька. Горе з горем.
Я позувала у Валері в синій сукні, зі своєю зачіскою і туфлями з чорного атласу з ажуром, з китайськими гостроносими кінчиками. Думаю, вийде гарно.
Потім прогулянки по бульварах, але я уникаю дивитись у вітрини — бо нічого не можу купити!
Потім до Лафер'єра — я приміряла майже готові сукні; біла шовкова — чарівна, і з сірим фетровим капелюхом я маю вигляд, наче зійшла з модної картинки, — і це зволила зауважити Кароліна! — королева ганчір'я. Вона цілком люб'язна, а я цілком зачарована.
І знову ввечері в готелі — і подумати, що це через брак грошей!
Париж прекрасний, я люблю Париж понад усе; [Викреслено: але не] але жити тут, як живу я, — це безглуздо; я хотіла б бути в Парижі так, як я люблю.
Мені приснився досить безглуздий сон: що я спала в одному ліжку з Blackprince; мені снилось, що прокинувшись, він утік.
До того мені снився чоловік, який піднявся над морем посеред площі, освітленої місяцем, потім великими кроками побіг по воді й зник; я дуже злякалась і показувала його всім, хто зібрався у нас на першому поверсі, — родині й чужим; але ніхто його не бачив, крім Діни.
Усю ніч я бачила морські води у місячному світлі, мого дорогого Віктора, якому, пишуть мені, смерть від смутку, і якийсь вечір, свята, фрукти й незнайомі обличчя.

Примітки

«Misère des misères» — відлуння «суєти суєт» з Екклесіяста; Марі вживає бібліювання для передачі безвиходності. ↩
«Pointes chinoises» — модні вузькі носки, натхненні азіатськими зразками. ↩
«Blackprince» — зашифроване прізвисько; у попередніх карнетах так Марі називала принца Вітґенштайна або когось із кола Гамільтона. ↩