❦
Понеділок, 11 січня 1875
Сонце зʼявляється знову; ніццька весняна погода — вітер і нестерпний пил.Lundi, 11 janvier 1875 Le soleil reparaît, il fait un temps de printemps niçois, vent et poussière exécrable.
Тітка закінчила свої питання, і завтра, якщо Бог дозволить, ми вирушаємо. О щастя!
Ma tante a terminé ses questions et demain si Dieu le permet nous partirons. Oh ! bonheur !
Я піддаюся книжкам Дюма, як усі навіжені мого віку, і ці томи щодня змінюються на моєму столі, а шановний Вальтер Скотт1 завжди той самий, і закладка майже посередині книги не просувається.
Je subis les livres de Dumas comme tous les fous de mon âge, et ces volumes changent tous les jours sur ma table tandis que le vénérable Walter Scott est toujours le même à moitié et la feuille est pliée au milieu du livre ne s’avance pas.
Останніми днями я помітила, що гарна; щодня забуваю про це й наступного дня знову згадую та намагаюсь переконатись у цьому — бо немає нічого, що так прикрашає, як усвідомлення власної краси; хіба що ти негарна — тоді це смішно.
Ces derniers jours j’ai remarqué que je suis jolie, chaque jour je l’oublie et, le lendemain, me le rappelle et tâche de m’en convaincre, car il n’y a rien qui embellit comme le savoir d’être beau à moins qu’on ne soit laid, alors c’est ridicule.
Примітки
Вальтер Скотт (1771–1832) — шотландський романіст, якого вважали серйознішою літературою порівняно з популярними романами Дюма. ↩