Понеділок, 4 січня 1875

Вже четверте — а Парижа немає!
Я свіжа й гарна (чорний жакет, добре); хмарно й прохолодно, всі здаються похмурими й прохолодними, як погода.
Останній будинок на набережній, ледь збудований, згорів цієї ночі.
Мені хочеться закохатися в Одіффре. Що про це кажуть? Кажуть, що це було б негарно.
Ні, мені не хочеться закохуватись — мені хочеться бачити його закоханим у мене; ось що правильно й пристойно.
Я цілком одна — тітка з пані Маркевич поїхали до Монако о п'ятій.
Читаю, курю.
Вже місяць я охрипла; думаю, голос повертається — сьогодні я співала, дуже погано, але співала — і це вже щось.