❦
Субота, 21 листопада 1874
Samedi, 21 novembre 1874
З Бʼязіні ми ходили до каменяра й до слюсаря. Тітка сказала йому не витрачати більше двадцяти тисяч франків — він просив сто тисяч, і це не забагато за те, що він збирається зробити.
Avec Biasini nous étions chez le tailleur de pierre et chez le serrurier. Ma tante lui a dit de ne pas aller au delà de vingt mille francs, il avait demandé cent mille et ça n’est pas trop pour ce qu’il va faire.
On donne « Les brigands », je m’habille de blanc et argent et nous allons, mais oh déception ! Par indisposition de je ne sais quel diable c’est « Barbe Bleue », aussitôt on m’emmène et je rebrousse chemin. Je me déshabille et me mets à écrire.
Осоружний і невинний граф проводить вечір у нас. Бідолаха! Я шкодувала (бачите, яке добре серце), що не подарувала йому щастя побачити мене. Довелося б знову вдягатися, тому я обмежилася жалем — а для такого свиняки й це чимало. Бідна душа. Мені здається, ця істота не може мати душі, а радше не повинна її мати, бо вона є в мене, — щоб говорити про цю черепашку, ні, про цього молюска, я хотіла б мати окрему мову, аби не осквернювати тих мов, якими розмовляю.
L’exécrable et innocent comte passe la soirée ici. Pauvre diable ! Je regrettais (voyez quel bon cœur) de ne pas lui donner le bonheur de me voir. Il aurait fallu me rhabiller, je me bornai donc à des regrets, ce qui est quelque chose pour un saligaud de cette sorte. Pauvre âme. Il me semble que cet être ne peut pas avoir une âme, ou plutôt ne doit pas l’avoir parce que j’en ai une, je voudrais pour parler de cette coquille, non de ce mollusque, avoir une langue à part pour ne pas souiller celles que je parle.
Вчора
Hier
Примітки
«Les brigands» — комічна опера Жака Оффенбаха (1869). ↩
«je ne sais quel diable» — буквально «якийсь там чорт»; тобто через хворобу якогось невідомого виконавця. ↩
«Barbe Bleue» («Синя Борода») — комічна опера Оффенбаха (1866). ↩