Четвер, 29 жовтня 1874

Бог змилувався наді мною. Він зволив почути мою відчайдушну молитву — це був лише нежить.

Я сподівалася — і мала рацію. Бог змилувався наді мною.

Мама і дідусь були на похороні дочки Абріаля, нашого адвоката. Ця бідна дитина мала лише сімнадцять років.

Я нудьгувала в капелюсі, коли Парі запропонував вийти разом, і я з радістю погодилась. Попросила пояснити мені, як відбуваються великі рибні лови на Волзі. Нейтральна й проста розмова.

Ніна залишається в нас ще на ніч. Що більше людей — то мені веселіше; а що вони ночують у нас, то мені тільки на радість.