❦
Понеділок, 31 серпня 1874
Сьогодні я купалася — течія була дуже сильна, але нічого не сталося. Сніданок на пляжі, півгодини відпочинку вдома, потім із мамою на пристань — приплив, хвилі майже діставали до нас, вітер збивав з ніг. Я пішла туди, щоб побачити гарного англійця, але не побачила. Вдома з мене сміються за те, що я шукаю плобстерів і всюди видивляюся гарних чоловіків. Я цього не приховую. Тут мушу зізнатися — назва «Плобстер» зіпсована відтоді, як Муленара так назвали.Lundi, 31 août 1874 Aujourd’hui je me suis baignée, le courant était très fort, mais rien n’est arrivé. Déjeuner à la Plage, une demi-heure de repos à la maison, avec maman à l’estacade, ensuite, la mer est haute, les vagues nous atteignaient presque et le vent était renversant. J’y suis allée pour voir le joli Anglais, mais je ne le vis pas. On rit de moi à la maison, parce que je cherche des Plobsters et je regarde partout pour trouver des hommes jolis. Je ne le cache pas. Là, je dois l’avouer, le nom de Plobster est abîmé depuis que Moelenar a été ainsi nommé.
Мама тепер каже, що плобстер у готелі «Де Франс» — не той.
Maman dit maintenant que le Plobster de l’hôtel de France n’est pas celui-ci.
На пристані ми з Фостером I і одним бельгійцем, Фанбрантіґеном, англійцем. Почувши, що я їду з тіткою до Лондона, він пропонує супроводжувати нас — позбавити від усіх незручностей подорожі, готелів тощо.
Sur l’estacade nous sommes avec Foster I et un Belge, Fanbrantigen, un Anglais. Ayant entendu que je vais avec ma tante à Londres il offre de nous accompagner, de nous éviter tous les désagréments du voyage, des hôtels etc. etc.
Фостер просить телеграфувати йому — він замовить кімнати й усе підготує. Словом, у дорозі ми мали б двох ангелів-охоронців. Фанбрантіґен відʼїжджає післязавтра, Фостер сьогодні ввечері. Хотіла б скористатися їхньою любʼязністю, але, на жаль, ми відʼїжджаємо лише в четвер — через концерт Кутського, перенесений на середу. Але хоча б телеграфувати їм — це вже було б добре.
Foster prie qu’on lui télégraphie et il arrêterait des chambres et préparerait tout. Enfin nous serions pendant notre voyage entre deux anges gardiens. Fanbrantigen part après-demain et Foster ce soir. Je voudrais bien profiter de leur obligeance mais malheureusement nous ne partons que jeudi à cause du concert de Koutski qui est remis à mercredi. Mais en leur télégraphiant seulement, ce serait bien.
Вони йдуть із нами на дамбу — зустрічаємо Флоренс, двох англійок і барона Лейсса. Ідемо гуртом. Мама сідає, я йду з Флоренс. Говоримо про мою поїздку до Англії.
Ils viennent avec nous sur la digue, nous rencontrons Florence, les deux Anglaises, et le baron Leiss. On s’unit. Maman s’assied et je vais avec Florence. On parle de mon voyage en Angleterre.
— Учора я бачила вас із Плобстером.
— Hier je vous ai vu avec Plobster.
— Так, він хоче, щоб його вам представили, але він не зовсім плобстер.
— Oui, il désire vous être présenté; mais ce n’est pas tout à fait un Plobster.
— Ах! Знаю — він напівфат, напівплобстер, чи не так?
— Ah ! je sais il est demi faquin, demi Plobster n’est-ce pas ?
Повертаюся о пʼятій, пишу до шостої, потім іду обідати. Базілевич обідає з чоловіком, потім відсилає його й приходить до нас, щоб разом іти до Курзаля. Базілевський теж із нами — і ми вчотирьох прямуємо до Курзаля й сідаємо, як того вечора.
Je rentre à cinq heures, j’écris jusqu’à six, alors je vais dîner. Basilévitch dîne avec son mari, elle le renvoie et vient chez nous pour aller ensemble au Kursaal. Basilewsky aussi est avec nous, et tous quatre nous nous acheminons vers le Kursaal, et nous asseyons comme l’autre soir.
Спочатку було холодно — через Поля, гру тощо. Але все скінчилося, і з девʼятої до чверті на одинадцяту ми знову сміялися, як блаженні.
Au commencement c’était froid à cause de Paul, du jeu etc. Mais tout fut terminé et de neuf heures à dix heures un quart on a encore ri comme des bienheureux.
Базілевський дуже дотепний — відчуваєш кожне його слово; а Базілевич розповідає дурниці — він сміється з неї.
Basilewsky a beaucoup d’esprit on sent chaque mot qu’il dit et Basilévitch raconte des bêtises, lui se moque d’elle.
Вона весь час просила у нього віяло — це було дуже кумедно. Нас було пʼять дам і Базілевський — єдиний кавалер. Партія1 кружляла навколо й намагалася «намагнітити» його — даремно. Він іде з нами до Клубу купалень. Я йшла туди без бажання. Ліворуч знайшлися два вільні місця — і кого ж я бачу позаду себе! Дорію Памфілія — з тим, таким блідим, англійцем.
Elle lui demandait tout le temps un éventail, c’était très comique. Nous étions cinq dames et Basilewsky l’unique cavalier. Le parti rôdait autour et le magnétisait mais en vain. Il va avec nous jusqu’au cercle des Bains. J’y allais à contrecœur. Deux places se présentent à gauche et qui je vois derrière moi ! Doria Pamphilii avec l’Anglais si blanc.
Я дуже румʼяна — цілий день. Але я забула: сьогодні вранці мене застали зненацька. Я зачісувалася — стук, входять; бачу якогось літнього пана — і здогадуюся, хто це. Я кидаюся до дверей — зачинено; тоді ховаюся під диван. Це Віньє — лікар Короля; мене хотіли примусом чи хитрістю оглянути. Нарешті я виходжу — він оглядає мене і, нічого не знайшовши, оголошує, що в мене анемія. Він ідіот. Я знаю свою хворобу краще за нього. Я дуже втомилася за чотири місяці — мені потрібен місяць, щоб відновитися, — і все.
Je suis très rose, toute la journée. Ah ! mais j’oublie, ce matin j’étais attrapée. Je me coiffais, on frappe, on entre, je vois un monsieur âgé, je devine ce que c’est; je me précipite vers la porte, elle est fermée, alors je me cache sous le canapé. C’est Winnier le médecin du Roi, on voulait me faire voir par force ou par ruse. Je sors enfin, il m’examine et déclare une anémie n’ayant rien trouvé. C’est un imbécile. Je sais ma maladie mieux que lui. Je me suis très fatiguée depuis quatre mois. Il me faut un mois pour me remettre et voilà.
Але я лютую, що вони насмілюються припускати, ніби я хвора!
Seulement je rage parce qu’ils osent me supposer malade !
Я ставлюся до них як до собак — холоднокровно; залюбки гатила б їх ціпком.
Je les traite comme des chiens et de sang-froid, volontiers je leur donnerais des coups de canne.
Але повернімося до Дорії. Я казала, що була дуже румʼяна весь день — і особливо ввечері. Через це я весела й жвава, як раніше. Тітка запевняє, що Дорія гарний і чарівний. Ми залишаємося до кінця. Коли я виходила, мама сказала, що Дорія багато дивився на мене, Поль — що він показував мої ноги тим двом, що були з ним; Діна — що я була сяючою2. Але я сяяла не через Памфілія — я сміялася, дивлячись на нього, пригадуючи всі дурниці Валіцького, — і все. Я не могла дивитися на нього прямо — довелося б обернутися, а це було б недоречно. Я мигцем помічала його два-три рази, розмовляючи з тіткою, — як він стояв трохи збоку.
Mais revenons à Doria, je disais que j’étais très rose toute la journée et le soir surtout. Pour cela je suis gaie et vive comme jadis. Ma tante assure que Doria est beau et charmant. Nous restons jusqu’à la fin. Comme je sortais maman a dit que Doria me regardait beaucoup et Paul qu’il montrait aux deux qui étaient avec lui mes pieds. Dina dit que j’étais rayonnante. Je ne l’étais pas à cause de Pamphilii, je riais en le voyant me souvenant de toutes les bêtises de Walitsky mais c’est tout. Je ne pouvais pas le regarder, il aurait fallu me tourner, et c’eut été mal. Je l’ai entrevu deux ou trois fois en parlant à ma tante, comme il était un peu de côté.
Дорія незабаром обганяє нас. Який він високий! Ті, що були з ним, здавалися дітьми. Плобстер, який теж високий, маленький поруч із ним. Плобстер іде з Базілевич попереду нас.
Doria nous dépasse bientôt. Comme il est grand ! Ceux qui sont avec lui paraissaient des enfants. Plobster qui est grand est petit à côté de lui. Plobster marche avec Basilévitch devant nous.
Базілевський проводжає нас додому. Базілевич стає біля вікна, а ми виходимо на балкон, і Базілевський залишається посеред вулиці.
Basilewsky nous reconduit jusqu’à chez nous. Basilévitch se met à la fenêtre et nous nous mettons au balcon, et Basilewsky reste au milieu de la rue.
Він прогулюється, як у театрі, при місячному світлі; Базілевич говорить дурниці зі свого вікна.
Il se promène comme au théâtre, au clair de la lune Basilévitch dit des bêtises de sa fenêtre.
— Це як у театрі, тільки шкода — немає гітари3, — каже Базілевський.
- C’est comme au théâtre, seulement c’est dommage, il n’y a pas de guitare, dit Basilewsky.
— А парасолька, — каже Діна, — у вас є парасолька, а нею можна все зробити.
— Et le parapluie, dit Dina, vous avez un parapluie, avec lequel on peut tout faire*.
Тоді він починає грати на своїй парасольці, тримаючи її як гітару. Базілевський співає серенаду. Від цього можна померти зі сміху. Ми ще довго стоїмо так. Вулиця порожня — місяць освітлює жінку у вікні і чотирьох жінок на балконі, і одного чоловіка — цей чоловік Базілевський — посеред вулиці. Це дуже гарно.
Alors il se mit à jouer sur son parapluie le plaçant en guitare. Basilewsky sérénadant. C’est à mourir de rire. Longtemps encore nous restons ainsi. La rue est déserte, la lune éclaire une femme à la fenêtre, et quatre femmes sur un balcon et un homme, cet homme est Basilewsky, au milieu. C’est très joli.
— Зачекайте, я принесу свічку4, — каже Базілевич.
— Attendez, j’apporte une bougie dit Basilévitch.
— У неї в усьому будинку лише одна свічка5, — каже нам Базілевський.
— Chez elle dans toute la maison il y a seulement une bougie, nous dit Basilewsky.
— Ні, слово честі, він кумедний.
— Non, parole d’honneur, il est amusant.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩