Неділя, 30 серпня 1874

Знову дощ, і я із задоволенням пропускаю морське купання. Близько четвертої ми виходимо — я залишаюся з тіткою в Курзалі; Плобстер підходить до нас. У цього чоловіка така брудна сорочка, що я аж обурена. Базілевич проходить і впʼялюється поглядом, побачивши Муленара.
Мама не залишає Поля ні на хвилину — він усюди ходить за нею.
Увечері ми всі в Курзалі — грали Єгипетський марш, який я так люблю через Баден.
Я дивилася на неосяжне небо й чорний океан і думала про гарного англійця. Я мигцем побачила його на пристані — наче герцог Гамільтон, тільки молодший і менший, хлопець двадцяти двох років. Потім у натовпі якесь обличчя нагадало мені герцога — і до кінця вечора я була мов наелектризована.