❦
Субота, 29 серпня 1874
Іде дощ, і поїздка до Брюгге зривається. Снідаю в Курзалі — Мержевський поруч із нами.Samedi, 29 août 1874 Il pleut et le voyage à Bruges ne se fait pas. Je déjeune au Kursaal, Merjeewsky est près de nous.
Я його ненавиджу.
Je le déteste.
Плобстер весь час позує перед нами, і я не можу дивитися на нього без сміху. Він крутиться, як Папариґопулос. Щойно бачу його довгий ніс під маленьким грибком-капелюхом — сміюся як несамовита. Я ввела його в нас у моду, і всі ним переймаються. Він позує всіляко — до смішного. Це не справжній плобстер, але як позер він кумедний. Іде дощ, вітер дме, океан гуде, погода жахлива — ми ховаємося до читальні, куди приходить і Плобстер, і повертається до нас своєю граційною спиною. Він схожий на лобстера. Кутський, що має дати концерт із Нагорновим і пані Конно, одразу звернув на мене увагу й попросив Мержевського представити його мені. Мержевський представив. Дружина його має вигляд утриманки.
Plobster pose tout le temps devant nous, et je ne puis le voir sans rire. Il se démène comme Paparigopoulos. Aussitôt que je vois son long nez sous son petit champignon de chapeau je ris comme une folle. Je l’ai mis à la mode chez nous et on s’occupe de lui. Il pose de toutes les manières jusqu’au ridicule. Ce n’est pas un Plobster pour de bon mais il est amusant comme poseur. Il pleut et le vent souffle, l’océan gronde, il fait un temps affreux, nous nous réfugions dans le salon de lecture, où vient aussi Plobster, et tourne son dos gracieux. Il ressembe à un homard. Koutski qui va donner un concert avec Nagornoff et Mme Conneau, m’a tout de suite remarqué et a demandé à Merjeewsky de m’être présenté. Merjeewsky l’a présenté. sa femme a l’air d’une cocotte.
Базілевич і Вівіані обідають із нами на пляжі, потім ми з ними приєднуємося в Курзалі до мами й решти й влаштовуємося біля вікна читальні. Плобстер підходить до Базілевич, і нам його представляють. Шевальє Едуар де Муленар.
Basilévitch et Viviani dînent avec nous à la Plage, puis nous et elles retrouvons maman etc. au Kursaal et nous installons devant la fenêtre du salon de lecture. Plobster s’approche de Basilévitch et on nous le présente. Le chevalier Edouard de Moelenar.
Після двох тижнів поз — ось він поруч, цей прекрасний мандрівний лицар. Він говорив мені про мої черевики, про мої ноги, але його мовлення позбавлене лиску, і він не справжній плобстер. Він залишається з нами до девʼятої — вже не треба позувати. Розмова була загальною; Мержевський бачив, що без нього все минуло добре.
Après une quinzaine de jours de poses le voilà tout près, ce beau chevalier errant. Il m’a parlé de mes bottines, de mes pieds, mais son langage manque de vernis, et il n’est pas un véritable Plobster. Il reste jusqu’à neuf heures avec nous, il ne faut plus poser. La conversation était générale, Merjeewsky a vu que sans lui tout s’est bien passé.
Базілевський сідає між нами, і всі починають сміятися. Він дуже кумедний — називає Вівіані «Мадемуазель». «Ах, мадемуазель, ви розумієте по-російськи?»1 Базілевич, мама, тітка і навіть ми жартуємо й дошкуляємо йому — він відбивається, як може, цей бідолашний мішок.
Basilewsky s’assied entre nous et on commence à rire. Il est très drôle, il nomme Viviani: Mademoiselle. « Ah, Mademoiselle, comprenez-vous le russe ? ». Basilévitch, maman et ma tante et même nous plaisantons et l’ennuyons, il se débat comme il peut ce pauvre sac.
Його дражнили, але принаймні сміялися — гірше за несамовитих, аж до ледь [Шість написаних сторінок вирвано]
On l’a taquiné mais au moins on a ri, pire que comme des fous jusqu’à presque [Six pages écrites arrachées]
Все відбулося в родинному колі!
Tout s’est passé en famille !
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩