Четвер, 27 серпня 1874

Флоренс приходить о десятій, і ми йдемо на ринок, потім купатися. Вона з нами в кабінці. Океан порівняно спокійний. I enjoy my bath¹. Перед входом у воду Флоренс розповідає мені про британську королівську сім'ю, а потім — про Гамільтона. Його дружина дуже ревнива. Я запитала маленьку Фостер, що про нього думають — вважають гарним чи ні?
— Одні кажуть, що він схожий на м'ясника, інші вважають дуже гарним; він був би гарний, якби був менш рум'яний і менш гладкий. Перш ніж заговорити про нього, я двічі почервоніла й не знала, як почати. Поки я купалася, Мержевський з Плобстером дивилися на мене — через це я лягла на спину й поплила так — сама.

В Атлантичному океані Марія, фантастична панна, Плаває на спині з Жерікке. Барон дипломатичний.

Сама, без Жерікке — але я цим не засмучена. Цей маленький граф із Плобстером — я цього не чекала. Він дотепний — я завжди це казала, — але він має також хитрість і [Закреслено: дешевий] злобний розум, загадки й нудьгу. Я виходжу з води перед ними — вони зовсім поруч, ліворуч. Я сідаю на сходинки й велю вилити на ноги три цебри води. Флоренс знає слово «Плобстер» і «фат». Туманчови теж забрали [Закреслено: Плобстер] значення слова «Плобстер», яким уже користуються, і також «Дорія Памфілій». Валіцький сказав Жоржу називати стільці «Памфілій», а дивани — «Дорія», — що той і робив весь час. Флоренс також знає, що граф закоханий у мене. Я їй сказала, що оскільки він украв мою рукавичку, я не розмовлятиму з ним два тижні. Я всім це сказала — щоб пояснити, що він не залицяється до мене. Ми снідаємо з Флоренс на пляжі, потім разом ідемо приміряти мою сукню, потім вона повертається — і я теж, до обіду. Я одягаю тітчин остендський капелюх, і, виходячи з Казино, він мені личить. Коли ми повертаємося дамбою, там усі — і Плобстер теж. У цьому натовпі я починаю знаходити себе — і він, на щастя, зменшується. Ми йдемо дивитися великий дитячий костюмований бал. Мені шкода, що я вже не досить мала дитина, щоб піти потанцювати. Дивлюся на повторення Бадена й думаю про Баден. Вдома — страшна буря: мене ображають різними принизливими словами. Я іноді забуваю, але ніколи не прощаю.