❦
Вівторок, 7 липня 1874
Mardi, 7 juillet 1874
Альфред відправив... Я написала два листи — один, лютий і зухвалий, — тітці; другий, ніжний і вдячний, — дідусеві. Ще б пак! Тітка не віддає тисячу франків, які дідусь дає мені!
Alfred a expédié... J’ai écrit deux lettres, une furieuse et impertinente à ma tante, l’autre douce et remerciante à papa. Je crois bien ! ma tante retient les mille francs que papa me donne !
«В його ході було щось від легкої величі бога». По-моєму, це можна сказати про Нотлімаха — одного з єгипетських божеств.
« Il y avait dans sa démarche quelque chose de la légère majesté d’un dieu ». Je trouve cela applicable à Notlimah, une des divinités égyptiennes.
Ми пообідали в Совенʼєрі — я, мама, Валіцький і Поль у колясці, а Діна і молодий пан верхи. Молодий пан — тендітний юнак, блідий, з якимись і він огидний мені. Я ледве його терплю. Це вихована дитина. Але що мені з того, якщо він огидний — хоч, судячи з усього, він думає про мене не те, що я про нього.
Nous avons dîné à La Sauvenière, moi, maman, Walitsky et Paul en calèche, Dina et le petit jeune homme à cheval. Le petit jeune homme est un jeune homme délicat, pâle, ayant des et me dégoûte. Je le supporte à peine. C’est un enfant bien élevé. Mais qu’est-ce que ça me fait puisqu’il me dégoûte, mais il paraît qu’il ne pense pas de moi ce que je pense de lui.
Він залицяється до мене настільки, наскільки може залицятися молодий пан хлопчик1 у двадцять років із брудним прямим русявим волоссям.
Il me fait la cour autant qu’un petit jeune homme petit garçon à vingt ans, ayant des cheveux blonds sales et raides, peut la faire.
Мені так набридають; я боюся, що мене щомиті перебʼють, — не розповідатиму жодних подробиць.
On m’ennuie tant; je crains d’être interrompue à chaque instant, je ne dirai aucun détail.
Увечері в Казино Поль познайомив нас із міс Роу — чарівною маленькою американкою.
Le soir, au Casino, Paul nous a présenté Miss Row, une charmante petite Américaine.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩