❦
Середа, 10 червня 1874
Середа, 10 червня 1874
Федюс, пес, утік.
Fedus, le chien, s'est évadé.
Requiem eterno.1
Requiem eterno.
Мені це байдуже. Хоча я й не король Дагобер, я одягла спідницю навиворіт — отже, передбачала щось неприємне. Але нічого не сталося, крім того, що я не замовила амазонку, — а це серйозніше; провела годину й пів у «Бон Марше», «Бон Гу» тощо.
Je m'en fiche pas mal. Bien que n'étant point le roi Dagobert, j'ai mis mon jupon à l'envers...
Якби я була чоловіком і мала дружину, як Діна або як Марія Дмитрівна, що водить чоловіка, як та останя водить Стьопу, по «Бон Марше» і «Пті Сен-Тома» — я б її прогнала. І я дивувалась, коли бідний Стьопа нервував і скаржився на всі ці походи по крамницях із гаслами.
Si j'étais homme et si j'avais une femme comme Dina ou comme *Maria Dimitrievna*...
Диякон поводився дуже добре — пробув лише десять хвилин.
Le diacre a été bien gentil, il n'est resté que dix minutes.
Більше нічого читати, і я йду спати. Написала три листи: Оленці, Жанні й тітці — попросила прислати мій сідель.
Je n'ai plus rien à lire et je vais me coucher. J'ai écrit trois lettres...
Сьогодні взяли піаніно — я вже дві години зіграла.
Nous avons pris un piano aujourd'hui, j'ai fait déjà deux heures.
Примітки
Латиною в оригіналі: «вічний спокій» — жартівлива надгробна молитва за втікачем-псом. ↩