Середа, 20 травня 1874

Одинадцята вечора, щойно залишила маму — ми говорили, що шкода жити так, як ми живемо, що в Ніцці немає молодих людей тощо. Я казала, що є... тощо.
Ми були з дияконом у Сміта. Дві години минають у виборі тканин, порід дерева, позолоти, фарб тощо. Цей дорогий диякон, що пускає пилюку в очі, як каже Вас. Осип. Говард. Смішний цей диякон зі своїми великосвітськими замашками.
Сьогодні я не зустріла нікого цікавого.
Яка ж я нещасна, коли не вбрана як слід.
Завтра у «Буф» дають Bagatelle з Жюдік — нову оперету Оффенбаха. Жодного місця, на жаль!
Обід із дияконом, потім година їзди в екіпажі, потім додому. Обидва Стрікери приходили з візитом. Старший заручений: буде чекати два роки; панночці стільки ж років, як і йому — сімнадцять.
Я так люблю Париж — він такий гарний. Бачу, що можна любити місто заради нього самого.
Досі Париж — найгарніше, найграційніше й найчарівніше, що я бачила.
Що мені дасть Та й справді, мені нічого давати, але як хотілося б жити в Парижі — не як іноземка, як зараз, о ні! це було б надто сумно, а жити в Парижі як я люблю. Це життя по вулицях і крамницях мені набридає — це не в моєму дусі.

Примітки

В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
«Вас. Осип.» — скорочення від «Василь Осипович»; ймовірно, Говард або його знайомий, якого цитує Марі; вживання імені з по батькові — типово російська форма звертання. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
Bagatelle («Дрібничка», 1874) — нова оперета Оффенбаха з Анною Жюдік (1849–1911), премʼєра травня 1874 у «Буф-Парізьєн». ↩
В оригіналі англійською: «driving». ↩
В оригіналі англійською: «home». ↩
В оригіналі англійською: «called». ↩
В оригіналі англійською: «is engaged». ↩