❦
Четвер, 21 травня 1874
Jeudi, 21 mai 1874
Ах! Надто довго розповідати, як мене мучать!! Я теж, звісно, не права — але це ще не привід жерти мене, гризти мене, пожирати мене стогонами, заклинаннями, передбаченнями всіляких нещасть!!!!!! Я шалію — я зірвалася й вимовила слова, негідні мене, але з мене зроблять чорта, навіжену, скажену!!. !!
Ah ! il serait trop long de dire comment on me martyrise !! J’ai tort aussi, sans doute, mais ce n’est pas une raison pour me manger, me ronger, me dévorer par des lamentations, et des invocations, des prédictions de toutes sortes de malheur !!!!!! Je rage, j’ai laissé échapper des paroles indignes, mais on me rendra diable, folle, enragée !!. !!
Сьогодні вранці після меси у диякона всупереч моїй волі залишилися їсти цибулю тощо — і залишили мене без обіду. Тут я вже шаліла. Але всі ці нещастя діються з такою холоднокровністю, природністю й виглядом страждання!!!! Я не кажу, що я ангел, що все терплю — ні, — але з мене роблять чорта!!! !!. !!! Потім для прогулянки в Булонський ліс був чарівний прелюд. Нарешті ввечері нам вдалося дістати ложу на Bagatelle1 — а після вистави в театрі сцена була і в готелі! О! Мене змушують дорого платити за так звані задоволення й примхи!!!
Ce matin, après la messe chez le diacre, on est resté malgré moi à manger des oignons etc. et on m’a laissée sans déjeuner. Là je rageais déjà. Mais toutes ces misères se font avec un sang-froid, un naturel et une apparence de souffrance !!!! Je ne dis pas que je suis un ange, que je supporte, non, mais on me rend diable !!! !!. !!! puis pour la promenade au Bois, il y avait un prélude charmant. Enfin le soir nous pûmes avoir une loge pour « Bagatelle », après la représentation au théâtre, il y eut une à l’hôtel ! Oh ! on me fait payer cher les soi-disant, plaisirs et volontés !!!
Піду молитися Богу, щоб пробачив і врятував мене!!.
Je vais prier Dieu de me pardonner et de me sauver !!.
викресленоДумаю, що
Чого тільки я не наслухалася! Докори моєму роду, моєму імені, моєму батькові — ніби це моя вина, що мати вийшла заміж за батька! Найболючіші й найпринизливіші слова, яких я ніколи не забуду, — може, прощу. Слова, що змушують мене жадати помсти, що збурюють усю мою кров, що розум мій голову мені перевертають, що зводять мене з розуму! Звідки ця ненависть?!
Que n’ai-je entendu ! des reproches à ma race, à mon nom, à mon père, juste comme si c’était ma faute que ma mère a épousé mon père ! Les paroles les plus blessantes et les plus humiliantes que je n’oublierai jamais, que je pardonnerai peut-être. Des paroles qui me font désirer la vengeance, qui font bouillonner tout mon sang, qui me bouleversent mon esprit le cerveau, qui me rendent folle ! D’où vient cette haine ?!
Мимоволі я думаю, що це через зламане існування, безперервні розчарування й приниження. Це помʼякшувальні обставини; до того ж хвороба, думаю, озлоблює вдачу; є й моя вина — але не настільки. Я не вважаю себе винною — мене дратують від народження?
Malgré moi je crois que c’est à cause d’une existence brisée, des désappointements continuels et des humiliatons. Ce sont des circonstantes atténuantes; de plus je crois que la maladie aigrit le caractère, puis il y a aussi de ma faute, mais pas jusqu’à un tel point. Je ne me crois pas coupable, on m’énerve depuis ma naissance ?
Бог наказує прощати.
Dieu ordonne de pardonner.
Прощати! Чи можу я, Боже?! Я не хочу бути піднесеною — це означало б бути честолюбною перед Богом; я не хочу прощати. Я не можу цього зараз! А проте — це саме той момент, найважчий. Я мушу переконати себе перемогти себе! Піду молитися!
Pardonner ! Le puis-je, mon Dieu ?! Je ne veux pas être sublime, ce serait être ambitieuse devant Dieu, je ne veux pas pardonner. Je ne le puis en ce moment ! Et cependant c’est le vrai moment, c’est le difficile. Je dois me convaincre vaincre ! Je vais prier !
Яке ж слабке те, що я написала, порівняно з тим, що відчувала.
Comme ce que j’ai dit est faible à côté de ce que je sentais.
Примітки
Bagatelle — «Дрібничка» (оперета Оффенбаха). ↩